Під час воєнного стану на облік стають не тільки чоловіки, а й жінки, причому законодавці постійно встановлюють певні нововведення. Тож роботи в працівників, які ведуть військовий облік, останнім часом стало більше. Розглянемо нюанси військового обліку жінок, виявимо, які зміни чекають на роботодавців у 2023 році, обговоримо процес встановлення доплати за ведення обліку.
5 січня 2023 року набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Постанова № 1487 від 30.12.2022). Саме він визначає загальний механізм організації та ведення військового обліку, зокрема жінок, які складають переважну частину працівників у бюджетних установах. Ознайомимося з основними змінами для роботодавців.
Міноборони заспокоює, що до 2026 року навіть українки, які мають медичну спеціальність – єдину, за якою вони можуть підлягати мобілізації, не матимуть обов’язкової постановки на облік. Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр. За її словами, військовий облік жінок інших професії – тільки у добровільному порядку.
Військовозобов’язані жінки – перелік професій
Військовий облік громадян України – це облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ч. 1 ст. 34 Закону № 2232).
Згідно з п.21 Порядку № 1487, взяттю на персональний облік серед жінок підлягають:
- обов’язково – жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
- за власним бажанням – жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
У п. 51 Порядку зазначено дуже важливий момент. Жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, але не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, мають можливість працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року. Тобто ставати на облік для прийняття на роботу жінки з медичною/фармацевтичною освітою повинні тільки з 2027 року.
Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов'язаних, затверджений наказом Міноборони від 11.10.2021 р. № 313 у редакції від 01.04.2022. До них належать:
- керівники структурних підрозділів і менеджери у багатьох сферах;
- фотографи, редактори і перекладачі;
- спортивні тренери, професійні спортсмени;
- певні категорії науковців, бухгалтери, касири, інкасатори;
- секретарі, оператори, друкарки, діловоди, організатори діловодства, креслярі;
- комірники, вантажники, водії, кухарі, муляри, теслярі, столяри;
- медики і фармацевти, ветеринари;
- адвокати, прокурори, податкові інспектори, судді;
- керівники місцевих органів влади, керівні працівники апарату суду;
- психологи, інспектори із соціальної допомоги, соціальні працівники.
У пункті 21 нового Порядку зазначено, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю з наведеного переліку, за винятком тих, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних виключно за їх бажанням на загальних засадах, визначених цим Порядком.
Водночас керівники установ, у яких працевлаштовані жінки з медичною/фармацевтичною освітою, що не перебувають на обліку, повинні надати військкоматам інформацію про наявність таких працівниць.
Персональний військовий облік в державних органах і на підприємствах тепер вестиметься не за типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», а за списками персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку №1487). Військовозобов’язаних і резервістів збиратимуть у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Коли можна ввести додаткову штатну одиницю
Кількість працівників, які ведуть військовий облік в установі чи держоргані, допоможе визначити пункт 9 Порядку № 1487. Це залежить від кількості працівників — призовників і військовозобов’язаних. Наведемо дані в Таблиці.
| Кількість призовників і військовозобов’язаних | Кількість осіб, відповідальних за ведення обліку | |
| Державні органи, установи й організації | від 501 до 2000 | 1 |
| від 2001 до 4000 | 2 | |
| від 4001 до 7000 призовників | 3 | |
| на кожні наступні від 1 до 3000 | по 1 особі додатково |
☑️ Як зазначити відомості в додатку Д1
☑️ Чи донарахувати єсв до мінімальної бази
☑️ За якими правилами відобразити в додатку 4ДФ
Кому можна встановити доплату
Знову-таки бюджетні установи стають заручниками норми пункту 10 Порядку № 1487. Там сказано, що за наявності на військовому обліку в державних органах та установах менше ніж 500 призовників і військовозобов’язаних обов’язок вести військовий облік вони покладають на посадову особу служби персоналу. Це може бути бухгалтер, кадровик або навіть секретар.
А от правила встановлення надбавки таким посадовим особам у державних органах та установах різні. Особі служби персоналу, на яку покладено обов’язок вести військовий облік, установи призначають доплату в розмірі до 50%. Натомість для державних службовців вказано, що доплата встановлюється «в межах економії фонду оплати праці, без конкретики».
Максимальний розмір доплати працівнику, відповідальному за ведення військового обліку, — 50% його посадового окладу. Для окремої штатної одиниці не буде доплат, проте можливі надбавки, скажімо за складність і напруженість у роботі.
Як рахувати доплату за ведення військового обліку
На підприємстві працює 15 осіб. У наказі про призначення працівникові доплати за ведення військового обліку написали «встановити доплату 30%». Але не зазначили, як рахувати ці 30% — від окладу чи фактично відпрацьованого часу. Бухгалтерія нараховувала доплату за фактично відпрацьований час. Чи немає в цьому порушень?
Коли встановлюють доплату за ведення військового обліку на підприємстві, керуються пунктом 10 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
Кількість осіб, які відповідають за ведення військового обліку в держорганах, на підприємствах, в установах та організаціях, залежить від кількості призовників та військовозобов’язаних, які там працюють. Якщо призовників і військовозобов’язаних менше ніж 500 осіб, обов’язки щодо ведення військового обліку покладають на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом.
Працівникові, який веде облік, встановлюють доплату в розмірі до 50% посадового окладу, крім державних службовців. Тож у наказі потрібно було встановити розмір доплати та зазначити базу її нарахування — посадовий оклад.
Якщо бухгалтерія нараховувала доплату в розмірі 30%:
- посадового окладу з урахуванням відпрацьованого часу — це узгоджується зі статтею 111 Кодексу законів про працю України. Тому порушень у нарахуванні доплати немає;
- нарахованої зарплати з урахуванням доплат, надбавок, премій тощо — порушили пункт 10 Порядку № 1487.
- Наказ про припинення виплати середнього заробітку мобілізованому працівнику
- Заява про звільнення від виконання обов’язків щодо ЄСВ за себе у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації
- Повідомлення жінці про необхідність прибути до ТЦК для взяття на військовий облік
- Наказ про прийняття на роботу за строковим трудовим договором на час проходження звільненим працівником військової служби (за типовою формою П-1)
Резюме
Увести додаткові штатні одиниці установа може з дозволу установи чи органу, який затверджує її штатний розпис. Розмір доплати за ведення військового обліку обмежується 50% посадового окладу. Проте працівнику, який веде військовий облік, можна встановити надбавку за рішенням керівника з урахуванням законодавчих вимог.
