Жоден працівник не застрахований від хвороби чи хвороби члена своєї родини. І коли це трапляється, йому оплачують усі календарні дні хвороби. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності за звичайним лікарняним оплачує установа-роботодавець, інші – Пенсійний фонд України (ПФУ) за рахунок страхової виплати. Ще з 01 січня 2023 року ПФУ замінив собою ліквідований Фонд соціального страхування (ФСС).
Однак є лікарняні, які повністю, тобто з 1-го дня, оплачуються за рахунок ПФУ, – це лікарняні по догляду за хворою дитиною віком до 14 років.
Що треба, аби розрахувати лікарняні?
Аби здійснити розрахунок лікарняних 2024 року, потрібно:
обрати розрахунковий період;
визначити тривалість розрахункового періоду у днях;
відібрати потрібні виплати (доходи) та просумувати їх;
порахувати середньоденну зарплату;
розрахувати загальну суму лікарняних.
Правила розрахунку лікарняних у цілому не відрізняються, як за перші 5 днів роботодавця, так і за решту днів ПФУ. Щоправда, є відмінності у документальному оформленні та в оплаті лікарняних для сумісників. Так, для отримання лікарняних з ПФУ треба подати до нього спеціальну заяву-розрахунок, а потім – повідомлення про виплату. Чого немає при оплаті перших 5 днів за рахунок роботодавця.
Розрахунковий період при нарахуванні лікарняних 2024
Для нарахування лікарняних потрібно визначити розрахунковий період, тобто ті місяці, за які беруться виплати. В залежності від ситуації за розрахунковий період приймають:
12 місяців, які передують місяцю початку хвороби, – якщо працівник працював рік і більше;
кількість повних календарних місяців трудових відносин (з першого до першого числа), – якщо працівник у трудових відносинах менше року (див. зокрема п. 25 Порядку № 1266);
фактично відпрацьований час (від дати початку трудового договору до дати відкриття лікарняного, сам же день відкриття лікарняного пропускаємо) – якщо працівник не набирає навіть одного повного календарного місяця трудових відносин.
Якщо ж працівник захворів у свій перший робочий день, розрахункового періоду не буде і оплата лікарняних 2024 року проводитиметься на основі встановленого йому посадового окладу.
Як визначити тривалість розрахункового періоду у днях для розрахунку лікарняних
Тривалість розрахункового періоду визначається у календарних днях. Для повних 12 календарних місяців розрахунковий період виходить 365. Якщо до розрахункового періоду потрапляє лютий високосного року (лютий 2024 якраз високосний), то днів виходить 366. Віднімати святково-неробочі дні при розрахунку тривалості розрахункового періоду не треба – це відмінність, яка відрізняє розрахунок лікарняних від розрахунку відпускних. Воєнний стан на це правило ніяк не впливає – так було й до нього.
Дні, які зменшують тривалість розрахункового періоду
Однак вищезгадана тривалість розрахункового періоду 365 (366) к. днів – це ідеальна ситуація, так як не всі календарні дні розрахункового періоду включаються у його тривалість. Це передбачає п. 3 Порядку № 1266. Аби нарахування лікарняних 2024 року було правильним, до розрахункового періоду не зараховуються календарні дні, які через поважні причини булине відпрацьовані. Тобто з розрахункового періоду виключаються дні:
призупинення дії трудового договору у звʼязку агресією РФ;
періоду, впродовж якого працівник проходив військову службу (якщо роботодавцем середній заробіток за такий період).
Зверніть увагу, що вищенаведений перелік є вичерпним, тобто ще якихось інших поважних причин невідпрацьованих днів, які треба виключити з розрахунку, бути не може. Так, дні щорічної відпустки чи соціальної відпустки «на дітей» включаються до розрахункового періоду, так як вони не згадуються у п. 3 Порядку № 1266.
Як визначається тривалість розрахункових періодів, що менші за 12 місяців
Якщо ж розрахунковий період менший за 12 місяців, то нюанси розрахунку його тривалості розглянуто на прикладах нижче. Також за загальним правилом при розрахунку треба віднімати й дні невідпрацьовані з поважних причин, як і для 12-місячного розрахункового періоду (див. вище).
Приклад визначення розрахункового періоду, тривалістю менше 12 місяців. Трудовий договір з працівником уклали 05.10.2023, а захворів він 07.02.2024. Розрахунковим періодом буде листопад 2023 – січень 2024 року (3 календарних місяці). Аби розрахувати лікарняні, визначаємо тривалість розрахункового періоду по кожному місяцю та додаємо:
30 + 31 + 31 = 91 (к. днів)
Приклад визначення розрахункового періоду за фактично відпрацьованим часом – менше 1 місяця. Трудовий договір з працівником уклали 16.01.2024, а 12.02.2024 він захворів. Оплата лікарняних 2024 року нараховуватиметься за розрахунковий період, менший календарного місяця (з фактично відпрацьованого часу) — з 16.01.2024 по 11.02.2024. У даному разі рахуємо всі календарні дні перебування у трудових відносинах до дня хвороби, тобто:
Доходи, які враховуються при розрахунку лікарняного 2024
Для нарахування лікарняних сумуємо всі виплати, які нараховані за місяці розрахункового періоду за умови, що на них нараховували ЄСВ. Якщо календарний місяць із розрахункового періоду виключений, і за цей місяць були нараховані виплати, ці виплати теж слід виключити (нема місяця – немає й нарахованих виплат за нього). Виплати включаємо за даними звітності з ЄСВ незалежно від того, за який період вони нараховані (див. п. 32 Порядку № 1266, а також лист ПФУ від 07.04.2023 р. № 13488-15877/Р-03/8-2800/23). Розуміти це слід так: у Додатку Д1 у графі 10 є місяць, за який проведено нарахування, – на нього й слід орієнтуватися.
Проблему можуть створити премії. Так, якщо премія за січень нарахована у лютому, то вона відображається у місяці її нарахування (лютому). Звичайно, якщо вона була проведена у Додатку Д1 місяцем «2» (лютий). Включити її у січень, якщо дата наказу й дата нарахування – лютий – неправильно. Однак, якщо лютий не відпрацьований з поважних причин повністю, наприклад була відпустка за власний рахунок, то його повністю не можна враховувати при обчисленні середньої зарплати для розрахунку лікарняних, тобто не слід враховувати й премію за такий лютий. Або ж провести її у наказі останнім днем січня й за потреби подати виправляючий Додаток Д1 («звітний новий» чи «уточнюючий»), аби сума премії пройшла місяцем «1» (січень).
Аби розрахунок лікарняних 2024 року був правильним, то до виплат розрахункового періоду НЕ включаються:
оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності (за рахунок установи);
допомога по тимчасовій непрацездатності як соцвиплата (за рахунок ПФУ);
допомога по вагітності та пологах («декретні»);
виплати, які нараховані за місяці, які виключені з розрахункового періоду (див. вище приклад з премією);
виплати, на які не нараховувався ЄСВ. Наприклад, це може бути матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.
Особливу увагу слід звернути на перехідні виплати, наприклад перехідні відпускні, коли відпустка починається в одному місяці, а закінчується – в іншому. Під час нарахування лікарняних 2024 року слід включати відпускні, нараховані за дні розрахункового періоду, і виключати відпускні, нараховані у розрахунковому періоді за дні, які до нього не входять.
Приклад врахування перехідних відпускних при розрахунку лікарняних 2024
Нехай працівник захворів у лютому 2024. Розрахунковий період тоді буде лютий 2023 – січень 2024 (12 місяців). Впродовж цього періоду у відпустці такий працівник був двічі:
липень 2023 – серпень 2023 – нараховано 4000 грн за липень та 2500 грн за серпень;
січень 2024 – лютий 2024 – нараховано 5000 грн за січень та 3000 грн за лютий.
Включаємо у лікарняні відпускні повністю за липень – серпень 2023, так як обидва місяці знаходяться в розрахунковому періоді:
4000 + 2500 = 6500 грн
Однак з другої відпустки беремо тільки 5000 грн відпускних, так як частина, яка припала на лютий 2024, у розрахунковий період не потрапляє.
Отже, загальна сума відпускних, яка бере участь у розрахунку лікарняних становить:
У вищенаведеній формулі «30,44» – це середньомісячна кількість днів за п. 5 Порядку № 1266.
Мінімальної середньоденної зарплати для лікарняних насьогодні не існує. Це значить, що сума лікарняних за повний місяць цілком може бути меншою за мінімальну зарплату такого місяця, адже базою нарахування лікарняних є минулі місяці. У цьому відмінність у розрануку лікарняних і декретних (допомоги по вагітності й пологам).
Однак щодо середньоденної зарплати також є два максимальних обмеження:
у працівників, у яких не вистачає страхового стажу за останні 12 к. місяців;
максимальне (на основі максимальної бази ЄСВ) – для всіх.
Розглянемо ці обмеження.
Обмеження середньоденної зарплати за нестачі страхового стажу
Якщо працівник впродовж останніх 12 к. місяців має страховий стаж менший 6 місяців, то денна виплата, наприклад у квітні 2024, не може бути більшою за 262,81 грн (= 8000 грн ÷ 30,44), де 8000 грн – це мінімальна зарплата з 1 квітня 2024 (місяця початку лікарняного). У цьому знову є відмінність з розрахунком декретних – для останній таке обмеження вдвічі більше.
Максимальний розмір середньоденної зарплати при розрахунку лікарняних 2024
Середньоденна зарплата застосовується у розмірі, що не перевищує таку пораховану з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ попереднього місяця перед місяцем виходу працівника на лікарняний. Тобто у розрахунок береться максимальна база ЄСВ (15 мінімальних зарплат) попереднього місяця до виходу – це те саме, що останній місяць розрахункового періоду.
Наприклад, якщо працівник виходить на лікарняний у травні 2024, то для розрахунку максимального обмеження використовується максимальна база ЄСВ квітня 2024 року – 120000 грн (= 8000 грн × 15).
Для визначення максимальної середньоденної наведені вище виплати слід поділити на середньомісячну кількість днів – 30,44. Тоді отримуємо таке максимальне обмеження для середньоденної зарплати:
120000 грн ÷ 30,44 = 3942,18 грн
Якщо в установі є такі великі зарплати, то слід дбати про дотримання цього обмеження, тобто якщо при виході на лікарняний у травні 2024 у працівника виходить середньоденна 4000 грн, то для нарахування лікарняних слід брати лише 3942,18 грн – максимальну середньоденну для такого місяця. При виході на лікарняний у квітні 2024 року така максимальна буде дещо менша – 3498,69 грн (=7100 грн × 15 ÷ 30,44, де 7100 грн – це мінімальна зарплата січня-березня 2024 року).
При розрахунку загальної суми лікарняних використовуємо формулу наведену нижче:
лікарняні = середньоденна зарплата × кількість днів лікарняного × коефіцієнт страхового стажу
Коефіцієнт страхового стажу при цьому визначається за правилами ч. 1 ст. 17 Закон № 1105 – залежно від страхового стажу працівника. У 2024 році ці правила не змінилися – див. таблицю нижче.
КОЕФІЦІЄНТИ СТРАХОВОГО СТАЖУ
Страховий стаж
Значення коефіцієнта страхового стажу
До 3 років
0,5
Від 3 до 5 років
0,6
Від 5 до 8 років
0,7
Понад 8 років
1,0
незалежно від стажу – у пільгових категоріях осіб*
1,0
* до пільгових категорій належать (ч. 1 ст. 17 Закону № 1105):
постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи категорій 1-3;
один з батьків або особа, що їх замінює і доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;
ветерани війни, постраждалі учасники Революції Гідності та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
Під час нарахування лікарняних у 2024 році враховуємо лише ті дні хвороби, які визначає е-лікарняний (або паперовий листок непрацездатності, які ще можливі під час воєнного стану).
Не оплачуються дні:
якщо в листку непрацездатності такі відмічені як порушення режиму;
якщо дні хвороби чи її відсутності підтверджені не листком непрацездатності, а медичною довідкою, наприклад про тимчасове звільнення від роботи по догляду за хворою дитиною чи іншою довідкою медзакладу.
Також не нараховуватимемо лікарняні, коли хвороба припадає на дні:
відпустки без збереження зарплати;
відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного чи шестирічного віку;
призупенення дії трудового договору внаслідок агресії РФ.
Слід пам’ятати, що е-лікарняний не реєструється, не надається і відповідно нарахування лікарняних 2024 року не буде, коли працівник доглядає за:
хронічним хворим у період ремісії;
хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження зарплати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до 3-х років;
здоровою дитиною на період карантину;
хворим старшим 14 років при стаціонарному лікуванні.
Однак лікарняні нараховуються, якщо хвороба працівника припадає на дні щорічної відпустки (основної чи додаткової). У такому разі щорічна відпустка за заявою працівника має бути продовжена на дні лікарняного.
Виплата лікарняних за перші 5 календарних днів хвороби працівника здійснюються у формі матеріального забезпечення за рахунок установи (див. п. 2 Порядку № 440), тобто за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, залежно з якого фінансуються видатки на оплату праці даної установи. Інші дні хвороби, тобто починаючи із 6-го календарного дня, має оплатити за рахунок ПФУ у формі соцвиплати.
Якщо на працівника було зареєстровано два лікарняних, то слід перевірити, чи це один страховий випадок (тобто другий лікарняний як продовження першого). Якщо ж це два різні страхові випадки, установа має оплати перші 5 днів хвороби за обома е-лікарняними за рахунок своїх коштів. Однак зверніть увагу, що другий е-лікарняний у системі, як правило, замінює перший і тоді перший взагалі не видно. Два е-лікарняних можна відстежити, якщо моніторити ситуацію з працівником у часі.
Якщо е-лікарняний зареєстрований у зв’язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років, усі зазначені в ньому календарні дні оплачуються повністю коштом ПФУ.
Хто може, а хто ні видавати листки непрацездатності
Мають право видавати лікарняні:
лікуючи лікарі закладів охорони здоровя – державних, комунальних, інших форм власності;
лікуючи лікарі стаціонарів протезно-ортопедичних установи системи Мінсоцполітики;
Документальне оформлення виплати лікарняних і терміни 2024
Лікарняні та інші соцвиплати тепер можуть призначати страхувальники (тобто роботодавці) або уповноважені ними особи (ч. 3 ст. 22 Закону № 1105). Однак такими уповноваженими може бути й комісія з соцстрахування, як було до 01 січня 2023 року. Головне, щоб був відповідний внутрішній наказ керівника або внутрішнє положення про такі комісії, затверджене керівником установи.
Оформити рішення уповноваженої особи чи комісії можна документом довільної форми, за основу взявши протокол з постанови ФСС від 19.07.2018 р. № 13. Можливо, ПФУ згодом оновить дані правила. За позитивного рішення уповноважених осіб бухгалтерія може нараховувати лікарняні виплати. Якщо лікарняні нараховуються в межах перших 5 днів за рахунок установи, то для оформлення їхнього розрахунку достатньо бухгалтерської довідки або певної відомості довільної форми.
Якщо ж лікарняний перевищує 5 днів, то бухгалтер обчислює лікарняні та в найкоротші строки подає до ПФУ заяву-розрахунок спеціальної форми. Це можна зробити зараз через електронний кабінет ПФУ. За результатами розгляду ПФУ отриманих документів, установі перераховують на окремий поточний рахунок лікарняні для виплати працівникам, які зазначені у заяві-розрахунку. Установлені строки проходження цих всіх етапів та виплати самих лікарняних подано у таблиці нижче.
ТЕРМІНИ ОФОРМЛЕННЯ ЛІКАРНЯНИХ ПО КОЖНОМУ ЕТАПУ:
Рішення відповідальної особи/комісії про призначення соцвиплат
Заява-розрахунок
Зарахування коштів ПФУ на спецрахунок страхувальника
Виплата лікарняних
Повідомлення про виплату коштів
10 робочих днів*
(з дня набуття е-лікарняного статусу «Готовий до сплати»** або з дня подачі працівником паперового лікарняного на розгляд комісії/уповноваженого)
5 робочих днів
(з дня рішення уповноваженої особи, групи осіб чи комісії з соціального страхування)
3 робочих дні
У найближчий день виплати зарплати
(за місяць або аванс) після дня призначення для лікарняних за перші 5 днів та дня отримання з ПФУ для решти лікарняних
1 місяць
з дня виплати
* для звичайних лікарняних; 3 робочих дні – для лікарняного «вагітність і пологи»;
Заява-розрахунок та повідомлення про виплату коштів можуть подаватися:
в електронній формі – через особистий кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ (повідомлення про виплату можна подати як заяву-клопотання через листування з ПФУ). Перевага такого способу – при заповненні форми на порталі автоматично мають підтягуватися потрібні листки непрацездатності, за умови, що вони також електронні. Автоматично в такому разі підтягуються й дані з таких електронних листків;
також допускається подача заяви-розрахунку та повідомлення про виплату коштів у паперовій формі, але обов’язково разом з електронним носієм інформації. Такі паперові заяви слід подавати до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) ПФУ.
При заповненні заяви-розрахунку використовуються дещо інші коди типів непрацездатності, аніж ті, які наведено у оригінальному бланку Постанови № 12. У бланках до даної консультації наведено у примітках саме оновлені коди, де для вагітності і пологів використовується код «2» (у паперових лікарняних старий код – «8»). Оновлення це сталося ще в епоху COVID-карантину при введенні е-лікарняних – ПФУ цих кодів також не оновлював, тому користуємося ними. Свого часу дані коди були розміщені на сайті ФСС.
Приклад заповнення такої заяви-розрахунку додається нижче.
Відображення лікарняних у бухгалтерському обліку 2024
У зв’язку з тим, що оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок бюджету, з якого фінансується установа, а допомога по тимчасовій непрацездатності виплачуються за рахунок отриманого фінансування від ПФУ, лікарняні при відображенні в бухобліку установи мають свої відмінності. Розглянемо їх детальніше у таблиці нижче.
БУХГАЛТЕРСЬКІ ПРОВОДКИ З ОБЛІКУ ЛІКАРНЯНИХ У БЮДЖЕТНІЙ УСТАНОВІ
Зміст господарської операції
Дт
Кт
Сума
нараховано:
оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності
8011, 8111
6511
5000
допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ
2114
3000
нараховано ЄСВ (=(5000+3000)×0,22 = 1760)
8012, 8112
6313
1760
утримано з оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності:
ПДФО (=5000×0,18 = 900)
6511
6311/1
900
військовий збір (=5000×0,015 = 75)
6311/2
75
отримано страхові кошти від ПФУ на спецрахунок
2314
2114
3000
утримано з допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ:
ПДФО (=3000×0,18)
6511
6311/1
540
військовий збір (=3000×0,015)
6311/2
45
сплачено ЄСВ
6313
2313
1760
сплачено ПДФО за рахунок:
бюджетних коштів
6311/1
2313
900
страхових коштів ПФУ
2314
540
сплачено військовий збір з:
бюджетних коштів
6311/2
2313
75
страхових коштів ПФУ
2314
45
виплачено працівникові на картковий рахунок:
оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності (=5000 – 900 –75< = 4025)
6511
2313
4025
допомогу по тимчасовій непрацездатності (=3000 – 540 – 45 = 4025)
2314
2415
Подача повідомлення про виплату лікарняних
ПФУ слідкує за обігом страхових коштів за допомогою таких звітів:
повідомлення про виплату лікарняних застрахованим особам. Його подають упродовж місяця страхувальники, які відправляють до ПФУ заяви-розрахунки та отримують за ними фінансування;
заява-розрахунок (див. вище) – включає колонки про страховий стаж, номер е-лікарняного тощо.
Бланк повідомлення про виплату коштів наведений нижче.
Як тільки оплата лікарняних за рахунок ПФУ здійснена застрахованій особі, у бухгалтера відліковується місячний термін для звітування. Впродовж цього часу бухгалтеру потрібно надіслати до ПФУ повідомлення, що отримані суми страхових коштів виплачені працівнику.
Це повідомлення передається ПФУ тим же способом, що й заява-розрахунок, тобто через особистий кабінет ПФУ або у паперовій формі, – у сервісний центр ПФУ. Окрема форма повідомлення у особистому кабінеті відсутня, але подати повідомлення можна через листування з ПФУ, наприклад у формі заяви-клопотання.
Якщо повідомлення не подати – ПФУ вправі через 3 місяців здійснити перевірку здійснення виплати лікарняного.
Заява-розрахунок та повідомлення про виплату коштів є універсальними документами, що використовуються у тому числі й для документування виплати декретних (допомоги по вагітності та пологам).
Оподаткування лікарняних ПДФО, ВЗ та ЄСВ
Лише після отримання фінансування від ПФУ бухгалтер має право утримати з відповідної суми лікарняних ПДФО і військовий збір (ВЗ) та виплатити працівникові відповідну суму допомоги (за мінусом утриманих податків і зборів).
Якоїсь власної специфіки в оподаткуванні лікарняні не мають – до них застосовуються ті ж самі правила, що й для зарплати. Хоча лікарняні й не входять до фонду оплати праці, але за Податковим кодексом України прирівнюються в оподаткуванні до зарплати. Ставки ПДФО й ВЗ застосовуються ті ж самі, що й для зарплати – 18% та 1,5% відповідно. При розрахунку ПДФО лікарняні входять до складу зарплатного доходу, до якого може бути застовпована податкова соціальна пільга (ПСП).
ЄСВ на лікарняні (як за перші 5 днів, так і за рахунок ПФУ) повністю нараховується за рахунок витрат установи. Ставка ЄСВ використовується та ж сама, що й для відповідних зарплатних виплат – 22%, а для лікарняних осіб з інвалідністю – 8,41%.
Інформацію про страхові виплати, які нараховані на підставі зареєстрованих е-лікарняних, містити Додаток Д1 Податкового розрахунку сум доходу. У звітному місяці відображаємо окремо лікарняні, нараховані за минулий місяць, і окремо — за поточний місяць. Для відображення цих виплат у графі 8 Додатка Д1 зазначається код категорії застрахованої особи:
«29» – якщо працівник без інвалідності;
«36» – якщо працівник має інвалідність.
У графі 10 Додатка Д1 вказується місяць і рік у форматі «ММРРРР», за дні якого нарахували виплати.
Перехідні лікарняні у Додатку Д1
Якщо лікарняні «перехідні», тобто лікарняний починається в одному місяці, а закінчується в іншому, то слід зробити розподіл лікарняних по місяцям. При цьому:
лікарняні вказуються у тому місяці, коли відбулось їхнє нарахування;
формується стільки рядків, на скільки місяців припадає період тимчасової непрацездатності, тобто якщо лікарняний почався у січні 2024 року, а закінчився у лютому 2024 року, то буде для нього 2 рядки;
загальну суму лікарняного треба розподілити пропорційно дням хвороби, що припадають на кожен із місяців лікарняного. Для цього знову знадобиться середньоденна зарплата, що використовувалася для розрахунку лікарняних;
якщо після розподілу лікарняного загальний дохід за місяць (зарплата + лікарняний) становить менше мінімального розміру, то необхідно донарахувати ЄСВ на суму різниці з мінімальною базою ЄСВ (тобто мінімальною зарплатою відповідного місяця). Це здійснюється одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності.
Приклад заповнення Додатка Д1 для лікарняних у 2024 році
У прикладі нижче розглянута ситуація з перехідними лікарняними.
Приклад. Жабко Тимур Олегович (основне місце роботи, повна зайнятість) хворів з 30 січня 2024 по 06 лютого 2024 (8 днів). У січні 2024 його зарплата за фактично відпрацьований час склала 7500 грн (ЄСВ – 1650 грн). За розрахунком середньоденна зарплата вийшла 600 грн/день.
Лікарняні після розрахунку складають за:
2 дні у січні – 1200 грн (ЄСВ – 264 грн, = 1200 грн × 0,22);
6 днів у лютому – 3600 грн (ЄСВ – 792 грн, = 3600 грн × 0,22).
Складаємо Додаток Д1 Податкового розрахунку. Код категорії застрахованої особи для сум лікарняних – «29». Зразок заповненого Додатка Д1 Податкового розрахунку наведений нижче.
Обов’язковим також є відображення лікарняних в Додатку 4ДФ Податкового розрахунку – як за перші 5 днів, так і за рахунок ПФУ.
Лікарняні прирівнюються до зарплати, тому в Додатку 4ДФ Податкового розрахунку сум доходу вони мають код ознаки доходу «101». Лікарняні у Додатку 4ДФ відображаються у сумі разом за зарплатою й ніяких своїх особливостей (позначок, ознак) при складанні даного додатку не мають. Тобто лікарняні «розчиняються» у рядку з сумою зарплати за відповідний місяць.
