бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Дані про страховий стаж потрібні бухгалтеру у низці випадків, наприклад нарахуванні лікарняних, декретних, пенсій та інших соцвиплат. У консультації – про те, як дізнатися про страховий стаж, як він розраховується бухгалтером у тих чи інших ситуаціях.
Страховий стаж – це той період у роках (місяцях), протягом якого щомісяця сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне соціальне страхування. Мова йде й про колишні внески до Пенсійного фонду й про нинішній ЄСВ. При цьому як повний місяць зараховується лише той, за який ЄСВ був сплачений не менше мінімального. Так, для січня-березня 2024 року – це 1562 грн (=7100 грн ×0,22, де 7100 грн – це мінімальна зарплата для січня-березня 2024 року). Для квітня-грудня 2024 року – це 1760 грн (=8000 грн ×0,22, де 8000 грн – це мінімальна зарплата для квітня-грудня 2024 року).
Зверніть при цьому увагу, що страховий і трудовий стаж – це різні поняття й це далеко не одне й те саме, хоча до 1 січня 2011 року страховий стаж визначали за даними трудової книжки, як і трудовий. З цієї дати запрацював персоніфікований обліку відомостей про застрахованих осіб у реєстрі, який веде Пенсійний фонд.
Як та коли застосовувати страховий стаж
1. Коли обмежуєте лікарняний, у тому числі працівникам, що працюють в установі менше половини року, маєте застосувати страховий стаж (ст. 17 Закону № 1105). Нараховуйте допомогу з тимчасової непрацездатності працівнику, загальний страховий стаж якого становить (ч. 1 ст. 17 Закону № 1105):
до 3-х років – у розмірі 50%;
від 3-х до 5 років – 60%;
від 5 до 8 років – 70%;
від 8 років – 100%.
2. Незалежно від страхового стажу, у розмірі 100% від середньоденного заробітку надавайте допомогу таким категоріям працівників:
постраждалим 1-3 категорії від Чорнобильської катастрофи або таким, що доглядають за дитиною молодшою 14 років, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи;
3. Незалежно від страхового стажу у розмірі 50% від середньоденного заробітку працівнику, який перебував на самоізоляції через COVID-19. Однак медичним працівникам допомогу у таких випадках виплачуйте в розмірі 100% середньої зарплати незалежно від страхового стажу.
Для зарахування страхового стажу в 1 місяць необхідне одночасне дотримання 3-х умов:
працівник/самозайнята особа підлягали соціальному страхуванню;
роботодавець/працівник/самозайнята особа сплачували страхові внески;
страхові внески сплачені у сумі, що не менша за мінімальний внесок. Нагадуємо, що мінімальний внесок обчислюється як добуток ставки ЄСВ та мінімальної зарплати за відповідні місяці. Ця умова з’явилася з 2016 року, коли ввели поняття мінімального ЄСВ.
Однак, зараз, якщо ЄСВ з доходів працівника за місяць був сплачений менший за мінімальний, то тоді діє така формула:
Кількість місяців страхового стажу = фактично сплачений ЄСВ ÷ мінімальний ЄСВ
Наприклад, маємо ситуацію:
працівник у січні 2024 року обліковувався в установі як сумісник, пропрацював частину місяця, але заробив всього 3550 грн. ЄСВ був сплачений 781 грн (=3550 грн × 0,22). Так як він сумісник, то ЄСВ не донараховували;
на основній роботі він у цей час взяв відпустку за власний рахунок на повний місяць чи призупинив трудові відносини у звʼязку з агресією рф, а тому ніяких нарахувань у нього не було.
Як наслідок, такої ситуації ЄСВ у нього складає лише 50% від мінімального (=781*100%/1562). Тоді страховий стаж буде лише 0,5 місяця (!). Тут бачимо й різницю між трудовим і страховим стажем, адже трудовий буде все одно 1 місяць, так як рахується за трудовою книжкою, а працівник ніде не звільнявся.
Якщо ж ЄСВ платиться більший за мінімальний, зарплата вища мінімальної зарплати, то страховий стаж, на жаль, не збільшується й буде рівним всього 1 місяць.
Однак страховий стаж не зменшується й зараховується як 1 місяць за таких винятків:
виплати декретних, лікарняних, з безробіття, внаслідок нещасного випадку на виробництві. Це ситуація, коли за місяць у особи були тільки такі соцвиплати. Так як вони нараховуються виходячи з минулих доходів, то можуть і недотягувати до мінімальної зарплати;
повні місяці відпусток без збереження зарплати, у т.ч. й з причини COVID-карантину.
Причина одна – за вищезгаданих ситуацій немає сплати страхових внесків (ЄСВ), тому страховий стаж і не зараховується. Однак, аби був страховий стаж, наприклад за період призупинення трудових відносин, працівник може подати особис декларацію про майновий стан і доходи й сплатити за ці періоди ЄСВ самостійно.
З наведеного прикладу стає зрозумілим, що ні бухгалтер, ні сам працівник про свій дійсний страховий стаж можуть не здогадуватися, адже бухгалтер не може знати, що в цього працівника було до працевлаштування чи на інших місцях роботи, а працівник не знає цих усіх правил. За трудовою книжкою страховий стаж теж зараз не порахуєш. Це ще можна тільки за стажем до 2011 року, коли не було персоніфікованого обліку у Пенсійному фонді.
Вирішенням даної проблеми є отримання спеціальних довідок з реєстру Пенсійного фонду, відмінності між якими наведено утаблиці нижче.
РІЗНІ ДОВІДКИ ПРО СТРАХОВИЙ СТАЖ
Що порівнюємо
Індивідуальні відомості про застраховану особу
(різні форми подачі)
Довідка ОК-5*
Довідка ОК-7*
Додаток 9
про трудовий та страховий стаж*
період, за який у довідці наведені можна отримати інформацію про страховий стаж
з 2000 року
з 2011 року
з 2016 року
рекомендований період для використання довідки при розрахунку лікарняних, декретних
з 2016 року
з 2011 року
з 2016 року
що містить довідка
(зарплата/страховий стаж)
тільки зарплата, але у повній сумі** + страховий стаж
тільки зарплата, з якої сплачувався ЄСВ (у межах максимального розміру**) + страховий стаж
Без зарплати. Однак має періоди, за які порахований страховий стаж помісячно з урахуванням сплаченого ЄСВ. Внизу – загальний страховий стаж
чи може отримати довідку роботодавець (тільки за осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах)
** ЄСВ сплачується зараз з доходів, які не перевищують 15 мінімальних зарплат.. У квітні 2024 року це 120000 грн. Якщо зарплата більша, то вона у довідку ОК-7 не потрапляє, а у довідку ОК-5 потрапляє
Найкраще потреби бухгалтера при нарахуванні лікарняних і декретних задовольняє довідка у форматі Додатка 9, але дані, які можна з неї отримати, охоплюють лише періоди з 2016 року. Вона краща, так як там уже страховий стаж порахований. Довідка ОК-5 підходить для обчислення пенсій, так як містить усю зарплату. На думку Мінсоцполітики (лист від 27.04.2018 р. № 613/0/51-15/218) страховий стаж за лікарняними та декретними може обчислюватися:
з 2016 року – як за формою ОК-5, так і ОК-7. З цього часу періоди зарахування страхового стажу для пенсій та страхування тимчасової втрати працездатності однакові, тому «пенсійна» довідка ОК-5 уже теж підходить.
Таким чином для лікарняних і декретних з 2016 року підходять усі наведені у таблиці довідки. Однак підбирайте потрібний формат довідки під ситуацію і конкретного працівника. Для ознайомлення нижче наводимо довідку у форматі Додатка 9.
Довідки ОК-5 та ОК-7 найпростіше працівнику отримати дистанційно через застосунок «Дія» на смартфоні (розділ «Довідки та витяги»).
Також отримати ці всі довідки можна через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду. Це може зробити як працівник, так і роботодавець (крім довідки ОК-5). Однак при отриманні довідки роботодавцем є один «мінус» – у ній будуть лише дані за період, охоплений трудовими відносинами з ним. Отже, якщо треба за період до працевлаштування, то тільки через працівника. Однак аби працівнику не довелося особисто відвідувати Пенсійний фонд йому треба мати застосунок «Дія» або ж самостійно через свій особистий кабінет на вебпорталі ПФУ. В останньому випадку йому потрібен кваліфікований електронний підпис (КЕП), який зокрема можна отримати через Приват24.
Якщо ж працівник вирішив отримати довідку особисто, то йому слід захопити до місцевого відділення Пенсійного фонду паспорт (або інший документ, який посвідчує особу) та довідку про надання йому реєстраційного номера особової картки платника податків («ідентифікаційний код»). Перевага електронного способу, що отримавши один раз, працівник може підписатися на отримання змін до своєї картки про страховий стаж, наприклад на електронну пошту або ж одразу на свій смартфон, якщо через «Дію».
Окрім наведених вище правил є ще окремо правила включення й виключення різних видів виплат, якими користується Пенсійний фонд. Ці правила в різні роки змінювалися:
по 27.01.2001 (включно) – трудовий і страховий стаж були єдині;
з 01.01.2011 – почали рахувати за даними персоніфікованого обліку у ПФУ;
з 01.01.2011 по 13.12.2013 – не враховуються періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років, тобто місяці таких відпусток, які потрапили на період 01.01.2011 по 13.12.2013;
з 01.01.2016 – до страхового стажу прирівняли періоди починаючи з 01.01.2016, протягом яких особа не підлягала страхуванню, але особисто чи інша особа сплатила за неї ЄСВ. З цього часу періоди, що зараховуються до страхового стажу за лікарняними, декретними та для пенсій стали однаковими.
За періодами з ними можете ознайомитися у таблиці, яка у подана файлі нижче.
впливають на понижувальний % при розрахунку лікарняних:
стаж до 3-х років – 50%;
стаж від 3-х до 5 років – 60%;
стаж від 5 до 8 років – 70%;
стаж понад 8 років – 100%. Лікарняні враховуються повністю
за останні 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку
якщо такий страховий стаж ˂ 6 місяців, то використовується максимальне обмеження на середньоденну при розрахунку лікарняних виходячи з однієї мінімальної зарплати у місяці настання страхового випадку. Це становить:
233,25 грн/ день – у січні-березні 2024 року (=7100/30,44);
262,81 грн/ день – у квітні-грудні 2024 року (=8000/30,44)
У розрахунку цифра 30,44 – середня кількість днів у місяці.
декретні
за останні 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку
якщо такий страховий стаж ˂ 6 місяців, то використовується максимальне обмеження на середньоденну при розрахунку декретних виходячи з двох мінімальних зарплат у місяці настання страхового випадку. Це становить:
466,49 грн/ день – у січні-березні 2024 року (=2× 7100/30,44);
525,62 грн/ день – у квітні-грудні 2024 року (=2×8000/30,44).
У розрахунку цифра 30,44 – середня кількість днів у місяці.
допомога з безробіття
загальний
допомога з безробіття становить, % від середньої зарплати/доходу (але не більше 1.5 розміри мінімальної зарплати; січень-березень 2024 року це 10650 грн (= 7100 × 1.5); квітень-грудень 2024 – 120000 грн (= 8000 × 1.5):
стаж до 3 років – 50%;
стаж від 3 до 6 років – 55%;
стаж від 6 до 12 років – 60%;
стаж від 12 до 18 років – 65%;
від 18 до 24 років – 70%
від 24 до 30 років – 75%;
стаж понад 30 років – 80%.
Підстава – ст. 22 та ст. 23 Закону № 1533
за останні 12 місяців
якщо страховий стаж складає ˂ 6 місяців, то безробітний втрачає право на нарахування допомоги з безробіття на основі середньої зарплати/доходу в залежності від страхового стажу (ч. 1 ст. 22 Закону № 1533)
Для виходу на пенсії потрібно мати не тільки відповідний вік, але й страховий стаж. Із 01 січня 2018 року мінімальний розмір страхового стажу був визначений 25 років, і далі він зростає аж до 2028 року. Так, у 2024 році при виході на пенсію віком у 60 років треба стаж 31 рік, а у 2025 році – 32 роки (див. загальну таблицю нижче). Цей новий підхід був введений Законом від 03.10.2017 р. № 2148, який вніс зміни до ст. 26 Закону № 1058. Це так звана «пенсійна реформа».
При виході на пенсію страховий стаж відіграє більшу роль, ніж вік особи. Як у чоловіків, так і у жінок. Однак, якщо уже 63 роки, то вимоги до стажу стають меншими. Так, у 2024 році зараз – це 21-31 роки, а у 2025 році вони будуть на рівні 22-32 роки страхового стажу. При цьому щороку цей діапазон страхового стажу для призначення пенсії збільшується і у 2028 році сягне 25-35 років, що й бачимо у таблиці нижче. Якщо стажу не вистачає, то знову доводиться добирати віком і тоді у 65-річному віці вимоги до стажу ще менші: у 2024 році – зараз 15-21 років, а у 2025 році – 15-22 роки.
ВИМОГИ ДО МІНІМАЛЬНОГО СТРАХОВОГО СТАЖУ
в залежності від віку виходу на пенсію, років*
Рік виходу
Вік
Рік
виходу
Вік
60
63
65
60
63
65
2017**
15
–
–
2023
30
20-30
15-20
2018
25
15-25
–
2024
31
21-31
15-21
2019
26
16-26
15-16
2025
32
22-32
15-22
2020
27
17-27
15-17
2026
33
23-33
15-23
2021
28
18-28
15-18
2027
34
24-34
15-24
2022
29
19-29
15-19
2028
35
25-35
15-25
* стаж визначається на дату досягнення особою відповідного віку;
** це було востаннє ще до пенсійної реформи, тобто до змін у Закон № 1058
Зверніть увагу, що якщо в 60, 63 та 65 років так і не буде зароблений необхідний стаж для призначення пенсії, то її можуть призначити після набуття потрібного стажу на дату досягнення відповідного віку (ч. 4 ст. 26 Закону № 1058). Справа в тому, що стаж, який дає право на пенсію за віком, визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день звернення за призначенням пенсії.
Страховий стаж для пільгової пенсії, пенсії за вислугу років
Без винятків не обійшлося. Якщо вас цікавлять, наприклад пенсії за віком та за вислугу, то рекомендуємо ознайомитися зі ст. 114 Закону № 1058. Наприклад, раніше та за меншого страхового стажу можуть піти на пенсію:
артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, колективів – при наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років (зверніть увагу, – не страхового!). Це пенсія за вислугу років, яка призначається за умови звільнення з такої роботи (ч. 4 ст. 114 Закону № 1058);
працівники на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підземних роботах – вік 50 років. При цьому для чоловіків страхового стажу має бути мінімум 25 років, з нього не менше 10 років «шкідливого», а для жінок – 20 років, з них «шкідливого» не менше 7 років 6 місяців. Це пенсія на пільгових умовах (пп. «1» ч. 2 ст. 114 Закону № 1058).
Крім того, що є пенсійне забезпечення окремих категорій громадян (ст. 115 Закону № 1058). Менші вимоги зі страхового стажу є у осіб з інвалідністю, ліліпутів, багатодітних матерів (5 дітей), матерів осіб з інвалідністю з дитинства. Детальніше про такі пенсії – див. пп. «1»-«3» ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.
Також є пільговий страховий стаж (чоловіки – 55 років, страховий стаж 25 років; жінки – 50 років, страховий стаж 20 років) зокрема у таких громадян:
учасники бойових дій (військовослужбовці, поліцейські, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ), АТО, у здійсненні заходів нацоборони та відсічі збройної агресії рф, а також особи, які отримали інвалідність чи професійне захворювання при виконанні таких обов’язків;
дружини (чоловіки), батьки загиблих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ під час проходження військової служби, під час участі в АТО та здійсненні заходів нацоборони проти дій рф, а також ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
Детальніше вищезгадані «бойові» пенсійні пільги – див. пп. «4» ч. 1 ст. 115 Закону № 1058.
