експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Єдина тарифна сітка визначає посадові оклади працівників бюджетної сфери — освітян, медиків, працівників культури. Експерт підготував для вас зручну таблицю та приклади, як рахувати зарплату за ЄТС. Яка буде тарифна сітка на 2026 рік — про це теж у цьому огляді
Єдина тарифна сітка (ЄТС) — це набір (таблиця) тарифних коефіцієнтів, за якими визначаються розміри посадових окладів більшості працівників бюджетної сфери, зокрема освіти, науки та культури. Однак ЄТС не застосовується до посадових окладів працівників держорганів і органів місцевого самоврядування.
Ключове значення у ЄТС має розмір окладу для 1-го тарифного розряду, так як всі інші оклади перераховуються на основі тарифних коефіцієнтів на базі цього базового посадового окладу. Кожний з працівників у бюджетній установі має встановлений для нього тарифний розряд, якому відповідає певний тарифний коефіцієнт, а отже, і певний посадовий оклад.
На відміну від мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму посадовий оклад 1-го тарифного розряду визначається урядом шляхом внесення змін до приміток Додатка 1 Постанови № 1298. Перші ж два показника вносяться урядом, але ще й затверджуються у Законі про Держбюджет на наступний рік. Прямого впливу на розмір окладу 1-го тарифного розряду ні мінімальна зарплата, ні прожитковий мінімум насьогодні не мають.
«Зрівнялівка» у ЄТС 2025/2026
Єдина тарифна сітка нібито має забезпечувати справедливу і обґрунтовану диференціацію розмірів посадових окладів залежно від рівня кваліфікації працівника, складності, відповідальності виконуваної роботи.
За початковим задумом ЄТС 1-й тарифний розряд мав дорівнювати мінімальній зарплаті. Однак посадовий оклад за 1-м тарифним розрядом у ЄТС суттєво менший за мінімальну зарплату. Певний час він дорівнював прожитковому мінімуму для працездатних осіб, але зараз він з ним не пов’язаний та існує як самостійний показник.
Наслідком порушення початкового задуму щодо ЄТС є «зрівнялівка» з 1-го по 12-ий тарифні розряди за ЄТС. Чому? Оклади з 1-го по 12-й тарифний розряди, як правило, менші за розмір мінімальної зарплати (8000 грн — у 2025 році; 8647 грн — у 2026 році, проєкт Закону про Держбюджет 2026).
Як наслідок, посадові оклади багатьох категорій працівників бюджетної сфери опиняються у межах нижчих за мінімальну зарплату. Якщо таким працівникам оплата праці нараховується у розмірі «голого» окладу або мінімальних доплат і надбавок, то місячна зарплата все одно виходить у розмірі меншому за мінімальну. Як наслідок, для таких працівників нараховується доплата до мінімальної зарплати. Однак це має своїм наслідком досить дивну ситуацію, коли зарплати, наприклад прибиральниць (1-й тарифний розряд) і тих же бухгалтерів (10-й тарифний розряд), виходять однаковими. Аналогічні сумні співставлення можна зробити й щодо викладачів шкіл, закладів вищої освіти, коли фахівець з вищою освітою та педагогічним досвідом отримує не на багато більше технічного персоналу та водіїв у цих же закладах, а той однаково. Причина цієї «зрівнялівки» — заниження 1-го тарифного розряду ЄТС нижче рівня мінімальної зарплати.
Виправити ситуацію «зрівнялівки» можна хіба що доплатами і надбавками, преміями, але вони можливі лише за відповідних умов колективного договору, наявності коштів спецфонду, економії фонду заробітної плати.
На жаль, змін у співвідношеннях окладів у ЄТС 2026 знову не відбудеться. Із тексту Бюджетної декларації на 2026–2028 роки бачимо, що розмір посадового окладу для 1-го тарифного розряду має бути встановлений з 01 січня 2026 року на рівні 3470 грн, що більше поточного. Відповідні зміни уряд має внести до Додатка 1.
Оплату праці держслужбовців здійснюватимуть на основі класифікації посад згідно з умовами оплати праці, що діють і у поточному році.
Тепер розглянемо, як виглядатимуть інші посадові оклади, які перераховуються за тарифними коефіцієнтами на основі посадового окладу 1-го розряду.
Посадові оклади за ЄТС у 2026 році зростають за усіма тарифними розрядами. Посадові оклади 1–12 тарифних розрядів знаходяться менше розмірів мінімальної зарплати. Категорії працівників бюджетної сфери за тарифними розрядами можна знайти зокрема у тій же Постанові № 1298, а також нормативних документах відповідних відомств, наприклад у наказах МОН.
Посадові оклади за ЄТС 2025/2026 наведено у таблиці нижче.
Однак комусь з бюджетників пощастило більше. Так, у деяких бюджетників є додаткові підвищувальні коефіцієнти до посадових окладів за ЄТС. Це зокрема:
11% — до посадових окладів науково-педагогічних працівників навчальних закладів державної і комунальної форми власності (постанова КМУ від 23.01.2019 № 36, далі — Постанова № 36). Це підвищення безстрокове, діяло у 2019–2024 роках, діє у поточному році і вочевидь продовжить діяти і в 2026 році;
10% — до посадових окладів шкільних вчителів (постанова КМУ від 11.01.2018 № 22). Зазначене підвищення теж безстрокове діє з 2018 року та вочевидь продовжить діяти й на 2026 рік.
Підвищення посадового окладу «штовхає» за собою й збільшення розмірів нарахованих доплат і надбавок, що збільшує всю зарплату в цілому.
Оклад за ЄТС (19-й розряд) 11867 грн. З урахуванням підвищення окладів за Постановою № 36 оклад доцента 13172,37 грн (= 11867 × 1,11). Оклади округлюються до цілих. Як правило, доцент має доплату за стаж (понад 10 років — 20%), доплату за науковий ступінь 15% та вчене звання доцента 25%. Всього розмір доплат — 60% (= 20 + 15 + 25). Отже, маємо розрахунок:
зарплата доцента за місяць = 13172,37 × 1,6 = 21 075,79 грн;
зарплата «на руки» (без ПДФО та ВЗ) = 21 075,79 × 0,77 = 16 228,36 грн.
Оклад професора з урахуванням Постанови № 36 (20-й розряд) 14020,41 грн (= 12631 × 1,11). Як правило, професор має доплату за стаж (понад 10 років — 20%), доплату за науковий ступінь 20% та вчене звання професора 33%. Всього розмір доплат — 73%. Отже, маємо такий розрахунок:
зарплата професора закладу вищої освіти = 14020,41 × 1,73 = 24255,31 грн;
зарплата «на руки» (без ПДФО та ВЗ) = 24255,31 × 0,77 = 18676,59 грн.
