Небюджетний рахунок — рятівне коло для оплати видатків у воєнний час
Кошторис бюджетної установи — основний документ, згідно з яким її фінансують. У складанні кошторису беруть участь і економісти, і бухгалтери установи.
Для бюджетників кошторис встановлює на рік:
Слід розрізняти:
- індивідуальний кошторис – це безпосередньо кошторис бюджетної установии. Його затверджує розпорядник.
- зведений кошторис – це кошторис головного розпорядника бюджетних коштів, який є підсумком індивідуальних кошторисів, а тому не вимагає затвердження та подається до Мінфіну (держбюджетні програми) або місцевого фінансового органу (програми місцевих бюджетів).
Складання кошторису бюджетної установи ділиться на наступні етапи:
- доведення установі граничних показників за загальним фондом;
- складання розрахунків за надходженнями спеціального фонду;
- складання розрахунків за видатками загального і спеціального фондів;
- заповнення вступної і основної частин кошторису;
- підписання кошторису бюджетної установи і розрахунків до нього;
- подання їх на затвердження.
Важливо скласти та затвердити кошторис за перевіреним зразком.
