Середньоденна зарплата (середній заробіток) – це основа для розрахунку багатьох виплат у складі зарплати. Законодавство гарантує працівникам збереження та розрахунок середнього заробітку для відрядження, лікарняних, курсів підвищення кваліфікації відпустки тощо. Середня також використовується для обчислення певних видів допомог тощо. Для різних виплат – різні підходи обчислення середньомісячної зарплати.
у всіх інших випадках, наприклад для відпусток, оплати днів відрядження, – Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).
При визначенні середнього заробітку для соціальних виплат працівникам – лікарняних та декретних (середньоденна зарплата для розрахунку допомоги у звʼязку з вагітністю та пологами) застосовуються норми Порядку № 1266.
За Порядком № 1266 розрахунковий період, за який слід обчислювати середній заробіток, становить 12 календарних місяців, що передують місяцю настання страхового випадку. Наприклад, якщо працівник іде на лікарняний у травні 2025 року, то розрахунковим періодом буде травень 2024-квітень 2025.
Якщо ж застрахована особа не пропрацювала в установі навіть 12 місяців, то тоді беремо у розрахунок:
фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа);
фактично відпрацьовані календарні дні, якщо навіть невідпрацьований один місяць.
Якщо ж раптом особа захворіла у 1-й робочий день, то тоді розрахунковий період для розрахунку не потрібен, так як виплати нараховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки).
Із розрахункового періоду виключаються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин:
тимчасова непрацездатність (лікарняний);
відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (6-річного віку за медичним висновком);
Порядок № 1266 не містить переліку виплат, що входять до середнього заробітку. Натомість передбачає, що середній заробіток слід розраховувати на основі зарплати, на яку нараховується ЄСВ:
одноразова матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, яка не входить до фонду оплати праці, – не включається у розрахунок;
матеріальна допомога на оздоровлення – включається у розрахунок.
Є також ще одна суттєва відмінність у розрахунку середньої за Порядком № 1266: у розрахунок включаються виплати за цивільно-правовими договорами (ЦПД). Натомість при розрахунку відпускних (див. про це далі) такі виплати, навпаки, не враховуються.
Узагальнені правила врахування різних виплат при розрахунку середньої за Порядком № 1266 наведено у таблиці нижче. Стандартний розрахунковий період у таких випадках 12 місяців.
ВИПЛАТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ЗА ПОРЯДКОМ № 1266
(для лікарняних і декретних)
Виплати, що входять у розрахунок
Виплати, що не входять у розрахунок
вся зарплата, зокрема оплата днів відрядження, матеріальна допомога на оздоровлення, премії, відпускні;
виплати за цивільно-правовими договорами (ЦПД)*
лікарняні – допомога з тимчасової непрацездатності;
декретні – відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
одноразова матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань;
для премій (як разових до певного дня), так і квартальних, річних Порядок № 1266 якихось особливих правил не встановлює, тому вони включаються повністю, якщо місяць їхнього нарахування потрапив у розрахунковий період. Однак, якщо місяць їхнього нарахування виключається повністю, то тоді виключаються й такі премії у повному розмірі.
Увага: розрахунок середньої за Порядком № 1266 і Порядком № 100 має суттєві відмінності. Крім того, навіть у рамках Порядку № 100 є відмінності між 12-місячною середньою для відпускних та 2-місячною для оплати днів відряджень.
Розрахунок середнього заробітку для відпускних таінших виплат
Порядок №100 регламентує розрахунок середнього заробітку для усіх випадків, крім оплати лікарняних і декретних. Тож застосовуйте його для оплати відпусток, курсів підвищення кваліфікації, оплати днів відрядження (окрім держслужбовців), нарахування інших виплат на основі середнього заробітку.
Зверніть увагу, що склад виплат, які входять у розрахунок, та порядок врахування квартальних і річних премій кілька разів оновлювався (зміни були у грудні 2020, вересні 2021, квітні 2022 та вересні 2023).
Перелік виплат, які входять до середнього заробітку за Порядком № 100, наведений у таблиці нижче. Стандартний розрахунковий період для відпускних – 12 місяців.
ВИПЛАТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ (для відпускних)
Виплати, що входять у розрахунок
Виплати, що не входять у розрахунок
(винятки з п. 4 Порядку № 100 + виплати, які не входять до фонду оплати праці)
зарплата, крім винятків з п. 4 Порядку № 100, у т.ч. оплата днів відрядження, вимушеного прогулу;
лікарняні – допомога з тимчасової непрацездатності (ост. абз. п. 3 Порядку № 100);
декретні – допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (ост. абз. п. 3 Порядку № 100)
виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру);
одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачують замість добових);
грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
зарплата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких середній заробіток включається відповідно до чинного законодавства);
суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
компенсація працівникам втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплат;
зарплата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
винагороди державним виконавцям;
грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків;
виплати за цивільно-правовими договорами (ЦПД)*
премії за:
результатами щорічного оцінювання службової діяльності**;
винаходи та раціоналізаторські пропозиції;
сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій;
впровадження нової техніки і технології;
збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів;
збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин;
введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва
* виключаємо, так як винагорода за ЦПД не належать до фонду оплати праці. З незарплатних виплат до розрахунку включаються лише лікарняній і декретні;
Однак при розрахунку середньої зарплати для ситуації відрядження та інших випадків збереження середнього заробітку, наприклад днів донорства чи розрахунку вихідної допомоги, набір виплат дещо змінюється (див. абз. нижче після пп. «0» п. 4 Порядку № 100). Додається більше заборонених до включення у розрахунок виплат, що й показує таблиця нижче. Також іншим є й стандартний розрахунковий період – він усього 2 місяці.
(для оплати днів ВІДРЯДЖЕННЯ та інших випадків збереження середнього заробітку)
Входять у розрахунок
Не входять у розрахунок (винятки з п. 4 Порядку № 100)
усі суми, які належать до зарплати, окрім винятків з п. 4 та Порядку № 100
усі виплати, що не враховуються при розрахунку відпускних за п. 4 Порядку № 100 (див. попередню таблицю);
лікарняні – допомога з тимчасової непрацездатності (ост. абз. п. 3 Порядку № 100);
декретні – допомога у звʼязку з вагітністю та пологами (ост. абз. п. 3 Порядку № 100);
відпускні (щорічна і додаткова відпустка);
оплата днів відрядження;
оплата вимушеного прогулу
Кількість днів у розрахунку середньоденного заробітку для відпускних та інших виплат
Зверніть увагу, що при розрахунку середньоденної для інших виплат за Порядком № 100 є свої особливості й порядок врахування днів відрізняється від такого для лікарняних і декретних.
Так, при розрахунку:
середньоденної для відпускних – розрахунок здійснюємо теж за к. днями, але виключаємо з розрахункового періоду святкові/неробочі дні. Також слід виключати дні відпустки «за свій рахунок» (абз. 6 п. 2 Порядку № 100);
середньоденної для оплати днів відрядження та випадків збереження середнього заробітку – розрахунок здійснюємо не за календарними днями, а за фактично відпрацьованими робочими днями (п. 8 Порядку № 100). Святкові, неробочі дні враховуємо, якщо працівник у такі дні працював, тобто вони були робочими. Крім того виключаємо дні, коли працівник не працював: дні відпустки, дні лікарняного, дні декретних, вимушеного прогулу.
Однак у держслужбовців для оплати днів відряджень Порядок № 100 не використовуємо, так як за ч. 5 ст. 42 Закону про держслужбу на весь період відрядження зберігається зарплата, тобто середньоденний заробіток не застосовується. Також це зазначено і в пп. «ж» п. 1 самого Порядку № 100.
Особливості розрахунку компенсації відпускних у 2025 році
За оновленим Постановою № 957 Порядком № 100 при розрахунку середньої зарплати для компенсації невикористаної відпустки було введено обмеження щодо розрахункового періоду – абз. 2 п. 2 Порядку № 100. Однак з 01 січня 2024 року, зокрема й у 2025 році, застосовується звичайний порядок розрахунку компенсацій днів відпустки, але обмеження з абз. 2 п. 2 Порядку № 100 продовжує застосовуватися щодо днів відпустки, які були «зароблені» до 2024 року, тобто у 2023 році та раніше. Як наслідок, існують різні правила для оплати «днів до» (Д1) та «днів після» (Д2), що має наслідком використання двох різних середніх зарплат (СЗП1 та СЗП2) для оплати відповідних днів. Як рахувати компенсацію відпускних у даній ситуації – існує Роз’яснення щодо порядку обчислення середньої зарплати від Мінекономіки від 01.02.2024 р. У цьому роз’ясненні є й приклади. Для наочності дані правила унаочнено у таблиці нижче.
ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ (СЗП)
для КОМПЕНСАЦІЇ ДНІВ ВІДПУСТКИ, які «зароблені» у період:
до 2024 року (Д1)
у 2024 році та пізніше (Д2)
СЗП1 = виплати за січень-грудень 2023 ÷ 365*
СЗП2 = виплати за розрахунковий період, який визначається за звичайними правилами ÷ тривалість розрахункового періоду у днях (365 або 366)**
* у даному розрахунку кількість днів (365) не змінюється, так як 2023 рік мав саме 365 к. днів;
** при обчисленні компенсації у лютому 2025 – 366 к. днів, а у березні-грудні 2025 – 365 к. днів
Після розрахунку СЗП1 та СЗП2 компенсація відпускних (Кзаг) складається з двох частин (К1 та К2), порахованих для днів Д1 та Д2, та розраховується так:
Приклад такого розрахунку наведений наприкінці консультації (приклади є у згаданому роз’ясненні Мінекономіки).
Якщо днів відпустки, які «зароблені» до 2024 року немає, то розрахунок компенсації здійснюється за звичайними правилами – середня одна.
Місячні премії в розрахунку середньоденної для відпускних та інших виплат
Щодо місячних премій, то наразі діє так правило: місячну премію враховуємо у заробіток того місяця, у якому вона була нарахована, а не того місяця, до якого вона відноситься (див. абз. 3 п. 3 Порядку № 100). Так, премія за березень, яка нарахована у квітні, включається у розрахунку до заробітку квітня.
При цьому розмір премії для розрахункового періоду (РП) слід перерахувати за відпрацьованими робочими днями (ВРД) таким чином:
У даній формулі:
ВРДн-1 – це відпрацьовані робочі дні попереднього місяця «н-1» (місяця, за який премію нарахували);
ВРДн – це відпрацьовані робочі дні місяця «н», у якому премію нарахували.
У розрахунку беруться саме відпрацьовані робочі дні в обох місяцях, які можуть бути меншими за норму за такі місяці. Про це йде мова у абз. 3 п. 3 Порядку № 100: «діленням суми премії… на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця».
Все це значить, що місячну премію включаємо у розрахунок середньої лише тоді, коли місяць її нарахування потрапив до розрахункового періоду (РП), але здійснюємо це лише після перерахунку такої премії за відпрацьованими днями за наведеною вище формулою. Якщо ж місяць нарахування та місяць, до якого премія відноситься, співпали, то таку премію включаємо до заробітку такого місяця у повній сумі.
Зверніть увагу, що перерахована сума премії може вийти як більшою, так і меншою за фактичну, а то й рівною такій. Розглянемо, як це буває й що робити.
Ситуація, коли перерахована премія для РП > фактична місячна премія. У випадку, коли перерахована премія вийшла більша за фактичну (таке буває, коли ВРДн-1 < ВРДн), то тоді застосовується правило з абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Там сказано, що «Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.». Тобто при збільшенні перерахованої премії правило таке:
«обрізаємо» суму перерахованої премії до фактичної – якщо у місяці, за який премія була нарахована відпрацьованих робочих днів менше за норму:
залишаємо як є, тобто без обрізання залишаємо перераховану (збільшену) суму, якщо всі робочі дні місяця, за який премія була нарахована, були відпрацьовані, тобто вони рівні нормі.
Ситуація, коли перерахована премія для РП ≤ фактична місячна премія. То включається у розрахунок перерахована сума. Якщо кількість відпрацьованих робочих днів в обох місяцях буде однаковою, то тоді перерахована премія для РП буде дорівнювати фактичній.
Увага: перерахунок премії при розрахунку відпускних можна сказати, що «віртуальний», так як її перерахована сума впливає лише на середньоденну зарплату та суму відпускних. Сам ж сума виплаченої премії працівнику залишається «фізично» без змін.
Працівник хоче, щоб його зарплату перераховували третій особі. Чи достатньо для цього отримати від працівника довіреність на третю особу й заяву з проханням перераховувати кошти на її рахунок? Чи потрібно нотаріально засвідчити довіреність?
Квартальні та річні премії в розрахунку середньоденної для відпускних та інших виплат
Перерахунок місячної премії, який розглянули раніше, – це лише частковий випадок загальних правил перерахування премій з абз. 3 п. 3 Порядку № 100. Квартальні, річні та будь-які інші премії за період у 2 місяці та більшеперераховуємо помісячно. Наприклад, аналогічним чином перераховується й премія за січень-квітень (4 місяці) чи інший період. Для цього за загальними правилами абз. 3 п. 3 Порядку № 100 робимо так:
спочатку визначаємося з місяцями, на які перераховуємо премію. Місяць нарахування премії вважаємо першим, а потім з нього відраховуємо «ВПЕРЕД» таку наступну кількість місяців, яка відповідає кількості місяців, за які була нарахована премія. Так, для квартальної премії – це 3 місяці, для річної премії – 12 місяців і т.д. Назвемо ці місяці «майбутнім періодом»
Знаходимо кількість відпрацьованих днів у періоді, за який премія була нарахована – ВРДп;
перераховуємо премію на кожний місяць РП за формулою:
Тобто спочатку знаходимо суму премії, яка припадає на 1 відпрацьований робочий день періоду, за який вона була нарахована (= премія/ВРДп). Потім даний показник множимо на кількість відпрацьованих днів у кожному місяці «майбутнього періоду» – ВРДм.
у майбутньому періоді відбираємо лише ті місяці, які потрапляють до розрахункового періоду (РП). Отримані результати додаємо до заробітку відповідних місяців, які потрапили у РП.
Зверніть увагу, що місяці перерахованої премії, які не увійшли у розрахунковий період, залишаємо «на інше майбутнє». Вони можуть знадобитися, якщо працівник знову піде у відпустку, вирушить у відрядження й йому знову доведеться рахувати середню та визначати розрахунковий період. Якщо такі невраховані зараз місяці потраплять у новий розрахунковий період, то вже перераховану премію слід буде додати до заробітку таких місяців у новому розрахунку середньої.
Як наслідок з таких правил, маємо одразу декілька досить «цікавих» нюансів врахування премій:
нюанс № 1: частина перерахованої квартальної/річної премія внаслідок перерахунку «ВПЕРЕД» може ввійти у РП навіть якщо сам місяць нарахування такої премії залишився поза цим РП;
нюанс № 2: сума помісячних частинок премій після її перерахунку може не співпадати з розміром самої премії. Співпаде лише, якщо кількість відпрацьованих робочих днів періоду перерахунку та періоду нарахування премії однакові;
нюанс № 3: як і при перерахунку місячних премій при відхиленнях у кількості відпрацьованих робочих днів (ВРД) періоду нарахування премії та періоду перерахунку премії перерахована премія у своїй сумі може відрізнятися від фактично нарахованої;
нюанс № 4: якщо у періоді, за який премія була нарахована робочі дні були відпрацьовані лише частково, то премія при перерахунку може вийти більшою за фактичну. У такому разі проводимо її «обрізання» (як і у прикладах вище з місячною премією). Однак «обрізання» не буде, якщо у періоді, за який премія нарахована, всі робочі дні відпрацьовані повністю.
Такий складний у розмінні порядок врахування премій має перевагою те, що нарахування премії у наступному місяці чи місяцях не призводить до необхідності перераховувати вже нараховані до цього відпускні.
Увага: наслідки оновлених правил врахування премій: премія може впливати на заробіток майбутніх РП, а також її перерахована сума може відрізнятися від фактичної нарахованої.
Наглядно даний перерахунок для квартальної премії демонструє графік нижче.
ВРАХУВАННЯ КВАРТАЛЬНОЇ ПРЕМІЇ
місяці 2024 року
місяці 2025 року
05-12
01
02
03
04
05
розрахунковий період для відпускних
(12 місяців, 05.2024-04.2025)
місяць початку відпустки
місяці, за які нарахована премія
(І квартал 2025)
місяць нарахування премії
місяці, за якими частина премії входить у розрахунковий період
місяці перерахунку премії за відпрацьованими робочими днями
(3 місяці)
Аналогічний графік перерахунку – для річної премії наведений нижче.
ВРАХУВАННЯ РІЧНОЇ ПРЕМІЇ
місяці 2024 року
місяці 2025 року
01-04
05-09
10
11
12
01
02
03
04
05
06
07
08
09
10
11
12
місяці, за які нарахована премія
місяць нарахування премії
місяць відпустки
розрахунковий період
(12 місяців, 05.2024-04.2025)
місяці перерахунку премії за відпрацьованими робочими днями (12 місяців)
Пам’ятайте, що в окремих випадках лікарняні та декретні потрібно оплачувати за середнім заробітком, розрахованим з розміру мінімальної зарплати.
