бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Щоб замінити тимчасово переведеного або відстороненого працівника, а також вчасно регулювати кількість працівників в установі залежно від обсягу надаваних послуг роботодавець може приймати працівника на роботу за строковим трудовим договором (або контрактом).
Можливість укладання строкових трудових договорів передбачена ст. 23 КЗпП. Строковий договір укладати, коли завгодно не можна. Для його укладення необхідне виконання хоча б однієї з таких умов:
робота носить такий характер, що не може виконуватися постійно. Наприклад, є сезонні роботи або необхідно залучити додаткових працівників на будівництво, ремонт певного об’єкта, оплачувані громадські роботи. Тимчасовість трудових відносин у даному випадку обмежується строком виконання таких робіт (сезоном). Як правило, вказується певний проміжок часу у днях, місяцях або дати «від» і «до»;
виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Наприклад, працівник захворів, пішов у тривалу відпустку, мобілізований, відбув на військові навчання тощо. Або ж поширена ситуація: працівниця пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а потім у відпустку по догляду за дитиною по досягненню нею 3(6) років. Тимчасовість трудових відносин у даному випадку залежить від строку відсутності основного працівника;
дотримання інтересів працівника. Це можуть бути певні сімейні, побутові потреби, стан здоров’я. Звичайно, що така потреба має бути певним чином обґрунтована якщо не певним документом, то хоча б заявою працівника, де він виклав свої обставини, які спонукають до такого виду трудового договору. Наприклад, працівник планує переїзд в інше місто, потреба у тимчасовій роботі у дружини через переїзд по робот чоловіка-військовослужбовця тощо. Інакше Держпраці при перевірці може розцінити строковий договір як порушення прав працівника;
інші випадки, які передбачені законодавством. Наприклад, таким законодавством є Закон «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145 (далі – Закон № 2145), Закон «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 р. № 463 (далі – Закон №463), Закон «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556 та ін. Так, у навчальних закладах існує проблема з формуванням річного навантаження, коли зі зниженням чисельності студентів (учнів, вихованців) скорочують і кількість ставок, тобто чисельність викладачів. «Нема студента – нема й викладача» – для даної ситуації якраз найбільше підходить строковий трудовий договір або ж його особлива форма – контракт, який у складних ситуаціях з навантаженням може укладатися, наприклад, на рік чи два. Типовим є укладання строкових договорів/контрактів з директорами шкіл, керівниками закладів вищої освіти (ректорами). Конкретний строк у такому договорі може бути й не вказаний. Наприклад, договір укладається на час виконання певної роботи або часу настання певної події, наприклад виходу основного працівника на роботу (п. «3» ч. 1 ст. 23 КЗпП, абз. 2 п. 7 Постанови пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9, далі – Постанова № 9).
Інакше, без дотримання вищезазначених умов, це буде порушенням трудового законодавства й трудовий договір у судовому порядку може бути визнаний як такий, що укладений на невизначений термін (див., наприклад, Постанову № 9, абз. 3 п. 9). Навіть якщо працівник судитися не буде, то можна просто заробити штраф від Держпраці.
Безстроковим трудовий договір буде визнаний, коли:
відбулося порушення умов укладення строкового договору (див. вище);
після закінчення строкового договору жодна зі сторін, ні працівник, ні установа не здійснили ніяких кроків щодо припинення трудових відносин (ст. 39-1 КЗпП). Якщо працівник продовжує працювати, то такий договір стає автоматично з невизначеним терміном;
договір переукладається багато разів (ч. 2 ст. 39-1 КЗпП) Скільки разів слід переукласти трудове законодавство не уточнює. Однак «договори, що були переукладені один чи кілька разів, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 23 КЗпП, вважаються укладеними на невизначений строк» (див. ч. 2 ст. 39-1 КЗпП). Виходить, що якщо характер виконуваної роботи не передбачає можливості строкового договору, то переукладання строкового договору розцінюється Держпраці, як укладання договору на невизначений термін. Однак рішення про перекваліфікацію договору може прийняти тільки суд.
Чим відрізняється строковий трудовий договір від безстрокового?
При оформленні працівника – ніякої. Правовий статус працівника, з яким укладено строковий трудовий договір, не відрізняється від звичайного. Однак зверніть увагу, що:
у трудовій книжці – запис про прийняття на роботу робиться, але про те, що договір строковий не зазначається;
у наказі про прийняття на роботу – слід вказати строк дії договору;
у заяві, яку подає працівник, – також має бути вказаний строк. Краще, аби строковість трудових відносин було оформлено як власне бажання працівника.
Усе інше – особова справа, направлення відповідного повідомлення до ДПС, подальші записи до трудової книжки – здійснюються у звичайному порядку.
Однак деякі відмінні нюанси строкових договорів існують, зокрема такі:
повідомляти працівника про закінчення строкового договору – не обов’язково. Трудові відносини припиняються автоматично, а працівник уже дізнається про це у момент ознайомлення під підпис з наказом про прийняття на роботу. Однак роботодавцю слід не проґавити час закінчення договору та вчасно звільнити працівника, аби відносини не переросли у безстрокові «автоматично»;
випробувальний термін, якщо договір укладається строком на 1 рік, не встановлюється (ст. 26 КЗпП). Він допустимий тільки для строкових договорів на термін понад 12 місяців.
Право на щорічні відпустки залишається. Однак щорічна відпустка може, але не повинна надаватися понад строк дії строкового трудового договору. Якщо це так, то слід:
або продовжити на час відпустки строк дії трудового договору. Тоді звільнити працівника можна в останній день відпустки;
або звільнити працівника в останній день дії трудового договору на підставі пп. «2» ст. 36 КЗпП (для строкових договорів звільняти під час відпустки можна). Наказ про відпустку оформляється тоді по дату звільнення. За проміжок часу до цієї дати нарахувати відпускні, а на решту днів – компенсацію невикористаної відпустки. Формально у такому разі відпустка у працівника закінчиться останнім днем дії строкового договору, але по грошах він отримає практично те ж саме (відпускні + компенсація).
Останній варіант доцільний, коли строковий договір укладався до виходу основного працівника на роботу. Якщо піти першим варіантом і продовжити дію договору, то певний час на одній посаді формально в установі буде 2 працівники, хоча й один у відпустці. Це може бути некоректно з точки зору штатного розпису.
закінчення строку договору (пп. «2» ст. 36 КЗпП). При цьому це можна зробити навіть під час відпустки чи лікарняного, так як за ст. 4 КЗпП заборона діє тільки на звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. У трудовій книжці робиться запис «Звільнений у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП»;
дострокове припинення договору на вимогу однієї зі сторін;
інші випадки зі ст. 36 КЗпП, наприклад за угодою сторін (пп. «1» ст. 36 КЗпП).
У будь-якому разі, навіть якщо звільнення відбувається через закінчення строку договору, слід видати наказ про звільнення (заява працівника не потрібна, його повідомлення також). Наказ видається або в останній день дії строкового договору, або до цього. Далі потрібно:
провести з працівником остаточний розрахунок та видати йому всі належні суми;
заповнити трудову книжку та видати її під розпис у журналі реєстрації трудових книжок.
Якщо звільнення працівника, з яким був укладений строковий договір, відбувається через вихід основного працівника, то останнім днем його роботи буде останній день, який передує дню виходу на роботу основного працівника.
Строковий трудовий договір – порядок розірвання
За роз’ясненнями Держпраці строковий трудовий договір не підлягає розірванню достроково в односторонньому порядку працівником без поважних причин, так як він уже погодився працювати певний термін. Однак завжди це можна зробити за «угодою сторін».
Увага: зважайте на нові процедури звільнення працівників під час дії воєнного стану.
Чим відрізняється строковий трудовий договір від контракту? За ст. 21 КЗпП типовим укладання трудових договорів у формі контракту відбувається згідно з вимогами законів, які визначають сферу їхнього застосування. Контракт – це і є строковий трудовий договір, його особлива форма, за якою за угодою сторін встановлюються:
строк дії. Зважати слід й на профільне для установи законодавство. Наприклад, є вимоги до термінів контрактів з викладачами-пенсіонерами (див. далі);
обов’язки та відповідальність працівника. Окрім стандартного дотримання Правил внутрішнього розпорядку та Статуту установи можуть закладатися виконання працівником особливих умов, які пов’язані з ліцензуванням діяльності установи. Наприклад для викладачів закладів вищої освіти це може бути дотримання не менше 4-х досягнень за останні 5 років на протязі дії терміну контракту, що відповідають вимогам п. 38 Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, затверджених постановою Кабміну від 30.12.2015 р. № 1187 (див. також приклад контракту з викладачем наприкінці даної консультації);
умови матеріального забезпечення;
умови розірвання договору.
З контрактом слід бути обережним, адже він не має погіршувати умови у порівнянні з колективним договором. Однак він може й покращувати, наприклад встановлювати більшу тривалість відпустки.
Контракти укладаються з:
керівниками закладів освіти (ч. 2 ст. 25 Закону № 2145, ч. 2 ст. 15 Закону № 1556). Приклад – див. наприкінці консультації;
керівником навчально-наукового інститут (факультету), керівником кафедри (ч. 6 ст. 35, ч. 10 ст. 39 Закону № 1556);
професорами, доцентами, старшими викладачами, викладачами (ч. 3 ст. 50, ч. 11 ст. 55 Закону № 1556). Приклад – див. наприкінці консультації.
Строковий трудовий договір за сумісництвом
Ніяких заборон на строкові договори за сумісництвом немає. Він укладається за наявності тих же підстав, що й за основним місцем роботи.
Строковий трудовий договір для педагогічних працівників
Всі вчителі-пенсіонери державних і комунальних закладів освіти мають працювати на основі строкових трудових договорів, які укладені (див. абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону № 463):
перший раз – строком на 1 рік. Це стосується і керівників-пенсіонерів, з якими були укладені безстрокові контракти (лист МОН від 08.04.2020 р. № 1/9-201). Однак, якщо уже був укладений строковий договір, то він не переривається;
другий і надалі строковий договір з вчителем-пенсіонером – укладається строком до 3-х років. Для керівників-пенсіонерів – на 6 років.
За строковими договорами зберігаються право на відпустку та інші права вчителя.
Строковий трудовий договір бланк не їснує, тому не варто шукати строковий трудовий договір шаблон або:
строковий трудовий договір для педагогічних працівників зразок;
строковий трудовий договір з вчителем-пенсіонером зразок;
строковий трудовий договір для педагогічних працівників;
строковий трудовий договір з вчителем.
Про укладення строкового договору свідчать заява працівника та наказ керівника установи, у яких указаний певний строк або момент часу (вихід на роботу основного працівника). Цим самим працівник приєднується до загальних умов колективного договору, який діє в установі.
Якщо ж колективного договору немає, то використовується звичайний трудовий договір, у якому вказується строк, на який він укладається. Однак для бюджетників це врядчи можливо.
