Розрахунок грошової допомоги при виході у відпустку
- Про оздоровчі держслужбовців та інших бюджетників
- Розрахунок допомоги на оздоровлення держслужбовця
- Надбавки і розрахунок середньої зарплати
- Розбіжність у місяцях нарахування й виплати надбавок
- Обов’язковість допомоги на оздоровлення
- Стаж роботи, догани і оздоровчі
- Перехідні відпускні та допомога по оздоровленню
- Нарахування оздоровчих, якщо відпусток на рік декілька
- Оподаткуванні допомоги на оздоровлення
Калькулятор стажу державної служби, служби в ОМС та приведеної дати
Про оздоровчі держслужбовців та інших бюджетників
При виході у відпустку державним службовцям окрім відпускних ще й нараховуються так звані “оздоровчі”. У тім вони офіційно називаються просто – “грошова допомога”. Без згадки про оздоровлення, але всі смислове наповнення даної допомоги розуміють саме як “оздоровчі”. Їх розмір – середньомісячна заробітна плата держслужбовця. Підстава для її нарахування – ст. 57 Закону “Про державну службу від 10.12.2015 р. № 889 (далі – Закон про держслужбу).
Для порівняння аналогічна виплата при виході у щорічну відпустку є педагогічних, науково-педагогічних, медичних працівників, а також працівників закладів культури. Одна вона прямо так і називається “допомога на оздоровлення”. Є вона і у найближчих за суттю роботи до держслужбовців – службовців органів місцевого самоврядування. Одна в усіх цих категорій працівників-бюджетників допомога виплачується у розмірі посадового окладу. Про це мова йде, наприклад у ст. 57 Закону “Про освіту” від 05.09.2017 р. № 2145, ст. 21 Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07.06.2001 р. № 2493.
☛ Держслужбовець при виході у щорічну відпустку отримує оздоровчі у розмірі середньої зарплати
З окладом у згаданих бюджетників усе просто – він визначений штатним розписом та відповідними постановами Кабміну. А у держслужбовців – середня, а значить її слід порахувати. Як же порахувати середньомісячну зарплату держслужбовця для оздоровчих?
Розрахунок допомоги на оздоровлення держслужбовця
Якщо мова йде про середньомісячну зарплату, то питань у розрахунку два – за скільки місяців рахувати та які виплати включати? Для розрахунку середньої у даному випадку керуватися слід Порядком обчислення середньої заробітної плати, постанова Кабміну від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Так, це той самий Порядок № 100, який використовуємо й при розрахунку відпускних та випадків оплати збереження заробітку.
Правила розрахунку такі:
розрахунковий період беремо 2 місяці. Чому? Прямо про дану ситуацію з оздоровчими Порядок № 100 “мовчить”. Однак у п. 2 Порядку № 100 сказано, що в усіх інших випадках (крім відпускних та їх компенсацій) середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи які передують місяцю, в якому сталася подія, за яку здійснюється виплата;
до виплат включаємо ті ж самі доходи, що й при розрахунку відпускних. Виняток – виплати за час збереження середнього заробітку. Приклади таких виплат у держслужбовців: відпускні, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, оплата днів виконання державних і громадських обов’язків, оплата вимушеного прогулу, а також декретні (див. останній абз. п. 3 Порядку № 100). Однак у держслужбовців у цьому переліку не буде оплати днів відрядження, так як звичайні робочі дні, а не середньої (ч. 5 ст. 42 Закону про держслужбу).
☛ Основа розрахунку – середньоденна, яка рахується за 2 попередніх місяці
Сам же алгоритм розрахунку допомоги на оздоровлення тоді буде такий:
знайти середньоденну зарплату знаходимо діленням виплат за 2 місяці розрахункового періоду на кількість відпрацьованих робочих днів за ці 2 місяці (абз. 1 п. 8 Порядку № 100);
знайти середньомісячну кількість робочих днів – ділимо на 2 сумарне число робочих днів за останні 2 календарних місці згідно з графіком роботи установи (абз. 3 Порядку № 100);
знаходимо середньомісячну зарплату шляхом множення середньоденної зарплати на знайдену середньомісячну кількість робочих днів (див. крок 2, абз. 4 Порядку № 100).
Якщо маємо справу з новоприйнятим держслужбовцем, у якого ще немає 2-х місяців роботи, то беремо виплати за фактично відпрацьований час (див. приклад 3). Якщо ж узагалі не відпрацьовано жодного дня – у розрахунок беремо посадовий оклад (абз. 3 п. 4, абз. 2 п. 8 Порядку № 100). Наприклад, це можливо коли працівниця щойно вийшла з декрету й одразу вирішила піти у відпустку.
Надбавки і розрахунок середньої зарплати
Щодо надбавок і доплат, то всі вони враховуються за тими ж правилами, що й при розрахунку відпускних. Премії теж. Наприклад, враховується надбавка за інтенсивність праці. Ніяких підстав її виключати при розрахунку оздоровчих немає.
☛ Усі надбавки, доплати, премії включаються у розрахунок оздоровчих за тими ж правилами, що й для відпускнихРозбіжність у місяцях нарахування й виплати надбавок
Затримка у виплаті надбавок і доплат, премій – це не поодиноке явище. Бувало у житті бюджетників й таке, що певні урядові рішення вводили надбавки й доплати “заднім числом”. Тобто можлива навіть ситуація, коли надбавка фактично нарахована й виплачена в одному місяці, а стосується по документам попереднього. Подібна ситуація можлива з преміями. Наприклад, працівник виходить у відпусту на початку липня, а йому нараховують у липні й виплачують премію за червень. Причина – наказ на преміювання зробили й датували липнем.
☛ Усі виплати включаються до того місяця, за який вони нараховані
Правило тут одне – надбавка, доплата, премія тощо відноситься до того місяця, за який вона нарахована. У наведеній ситуації з премією, якщо працівник уже вийшов у відпустку, то доведеться йому перерахувати й відпускні, й допомогу на оздоровлення. Адже премія збільшить доходи червня – місяця, який входить у розрахунковий період. Це є наслідком абз. 2 п. 3 Порядку № 100. Аналогічних роз’яснень на прикладі премій дотримується й Мінекономіки у своїх прикладах розрахунку середньої.
Обов’язковість допомоги на оздоровлення
Оздоровчі при виході у відпустку обов’язкові. Установа не може обмежити працівника у такому праві. Також і сам працівник не може відмовитися від такої допомоги, наприклад за своєю заявою. Оздоровчі мають бути заплановані у кошторисі установи як обов’язкова виплата. За порушення будуть такі ж штрафи, як і за невиплату зарплати.
☛ Допомога на оздоровлення – обов’язкова виплата, яку не можна скасувати чи зменшити
Інша справа – працівник узагалі не пішов у щорічну відпустку протягом року. Таке буває. Якщо він потім наступного року використовує цю відпустку за минулий рік, то тут уже виплачувати чи ні оздоровчі вирішує керівник установи. Є роз’яснення такої ситуації у листі Мінпраці від 19.07.2010 р. № 671/13-84-10. За ним виплата залежить від:
- наявності економії фонду оплати праці;
- така виплата можлива без утиску для інших працівників.
Якщо такі умови не дотримуються, то керівник вправі відмовити у оздоровчих. Однак тоді працівнику має скористатися оздоровчими з поточного року. Їх обмежити уже не можна.
Стаж роботи, догани і оздоровчі
Стаж роботи та допомога на оздоровлення ніяк не пов’язані. Навіть новоприйнятий працівник при виході у відпустку має право на таку допомогу.
Щодо догани, то оздоровчі не вважаються заходом заохочення, тобто їх не слід розглядати як різновид премії чи якусь доплату/надбавку. Це елемент соціального захисту держслужбовців і ст. 57 Закону про держслужбу має лише одну умову – вихід у щорічну основну відпустку. Керівник не може обмежити працівника у виплаті йому оздоровчих чи зменшити їх суму від законодавчо встановленого рівня.
☛ З 1-го робочого дня новоприйнятий держслужбовець має право на оздоровчі
Перехідні відпускні та допомога по оздоровленню
Перехідна відпустка – відпустка, що починається в одному місяці та закінчується в іншому – ніяк не впливає на розрахунок допомоги на оздоровлення. Допомога рахується по виплатах за 2 місяці, які передують місяцю виходу у відпустку й не перераховується.
☛ Тривалість відпусток не впливає на розрахунок оздоровчих
Нарахування оздоровчих, якщо відпусток на рік декілька
Допомога на оздоровлення надається один раз на рік і це може бути будь-яка частина щорічної основної відпустки. Якщо працівник використовує таку відпустку частинами, то це може бути будь-яка її частина. Яка? Це має вирішити сам працівник, коли пише заяву на відпустку. Як правило, це більша (основна) частина щорічної основної відпустки (мінімум – 14 календарних днів). Однак законодавчих вимог платити допомогу лише до більшої (основної) частини відпустки немає.
☛ Оздоровчі – лише один раз на рік
Оздоровчі перед звільненням
Так як допомога на оздоровлення не прив’язки до якоїсь певної частини щорічної відпустки, то може бути нарахована й при виході у відпустку перед звільненням. Однак при нарахуванні компенсації відпускних оздоровчі не нараховуються, так як у ст. 57 Закону про держслужбу мова йде саме про відпустку, а не відпускні. Отже, при звільненні працівнику краще спочатку піти у відпустку, якщо оздоровчі йому у році звільнення ще нараховувалися.
☛ При компенсації відпускних допомога на оздоровлення не нараховується
Приклади розрахунку оздоровчих держслужбовцям
Розглянемо далі розрахунок на прикладах.
Приклад 1 (проста ситуація). Держслужбовець за своєю заявою отримав щорічну основну відпустку (за графіком) з 05 липня 2021 року на 30 календарних днів. У заяві було також вказано про виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 57 Закону про держслужбу.
Дані для розрахунку такі:
Види виплат, кількість днів та інші дані для розрахунку | Місяці розрахункового періоду | |
травень 2021 | червень 2021 | |
оклад (спеціаліст держоргану В3, 4-й рівень ієрархії); | 4670,00 | 4670,00 |
всього зарплата за місяць, грн: | 5337,00 | 7749,18 |
| 4670,00 | 4670,00 |
| 200,00 | 200,00 |
| 467,00 | 467,00 |
| – | 2335,00 |
| – | 77,18 |
тривалість місяців розрахункового періоду: | ||
| 31 | 30 |
| 18 | 20 |
| 18 | 20 |
Розрахунки й пояснення:
- розрахунковим періодом у даному разі є травень-червень 2021 року;
- кількість відпрацьованих робочих днів = 18 + 20 = 38 днів;
- середньоденна зарплата = (5337 + 7749,18)/38 = 13086,18/38 = 344,37 грн;
- середньомісячна кількість робочих днів = (18 + 20)/2 = 19 днів;
- грошова допомога на оздоровлення = 344,37 грн × 19 = 6543,03 грн.
Приклад 2 (є лікарняні та оплата днів відрядження). Держслужбовець за своєю заявою отримав щорічну основну відпустку (за графіком) з 05 липня 2021 року на 30 календарних днів. У заяві було також вказано про виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 57 Закону про держслужбу.
Дані для розрахунку такі:
Види виплат, кількість днів та інші дані для розрахунку | Місяці розрахункового періоду | |
травень 2021 | червень 2021 | |
| 4670,00 | 4670,00 |
всього зарплата за місяць, грн: | 3910,06 | 7749,18 |
| 3372,78 | 4670,00 |
| 200,00 | 200,00 |
| 337,28 | 467,00 |
| – | 2335,00 |
| – | 77,18 |
Лікарняні (5 днів) | 750,00 | – |
тривалість місяців розрахункового періоду: | ||
| 31 | 30 |
| 18 | 20 |
| 13 | 20 |
| – | 3 |
Розрахунки й пояснення:
- розрахунковим періодом у даному разі є травень-червень 2021 року;
- лікарняні – у розрахунок не включаємо, так як це виплата за невідпрацьований час;
- оплата днів відрядження у держслужбовців на розрахунок не впливає. Їх оплата входить до оплати за посадовим окладом;
- кількість відпрацьованих робочих днів = 13 + 20 = 33 дні;
- середньоденна зарплата = (3910,06 + 7749,18)/33 = 13086,18/33 = 353,31 грн;
- середньомісячна кількість робочих днів = (18 + 20)/2 = 19 днів;
- грошова допомога на оздоровлення = 353,31 грн × 19 = 6712,89 грн.
Сума оздоровчих вийшла навіть трохи більшою, аніж у прикладі 1.
☛ Лікарняні, декретні, відпускні у розрахунок допомоги на оздоровлення не включаютьсяПриклад 3 (робота менше 2-х місяців). Держслужбовець (мати 5-річної дитини) за своєю заявою отримала щорічну основну відпустку (за графіком) з 05 липня 2021 року на 30 календарних днів. У заяві було також вказано про виплату грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 57 Закону про держслужбу. Однак працює в установ він лише з 24 травня 2021 року.
Дані до розрахунку:
- нарахована заробітна плата за фактичний час роботи (з 1 червня по 30 червня 2021 року) – 5700 грн. Виплати за фактичний час рахуються з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається відпустка (застосовуємо правило п. 2 Порядку № 100);
- кількість відпрацьованих робочих днів з 1 червня по 30 червня 2021 року – 20 днів;
- кількість робочих днів за графіком установи у червні 2021 року – 20 днів.
Розрахунки й пояснення:
- середньоденна зарплата = 5700/20 = 285 грн;
- грошова допомога = 285×20 = 5700 грн.
У даному випадку сума допомоги співпадає з сумою зарплати за червень 2021. Однак, якщо вона відпрацювала у червні 2021 лише 17 днів (3 дні – лікарняний), за такої ж суми зарплати, то матимемо:
- середньоденна зарплата = 5700/17 = 335,29 грн;
- грошова допомога = 335,29×20 = 6705,80 грн.
Приклад 4 (розбіжність у місяцях нарахування та виплати премій). Працівнику з прикладу 1 щомісячну премію, яка є у вихідних даних, нарахували за наказом 06 липня 2021 року – 2335,00. Тобто уже після виходу у відпустку та отримання відпускних і допомоги на оздоровлення у сумі (без врахування премії). Оздоровчі без врахування премії вийшли 5375,67 грн. Бухгалтеру нічого не залишається як донарахувати відпускні та оздоровчі. По оздоровчим різниця – 1167,36 грн (= 6543,03 –5375,67). Якщо у документах значиться, що це премія за роботу у червні – місяць її нарахування (червень чи липень) значення не має. Премію все одно включаємо у червень – місяць розрахункового періоду.
Оподаткуванні допомоги на оздоровлення
Допомога на оздоровлення належить до систематичної матеріальної допомоги, яка надається на постійній основі всім держслужбовцям. Через це вона є частиною заробітної плати й оподатковується так, як заробітна плата (див. пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, наказ Держстату від 13.01.2004 р. № 5). У Додатка Д1 і 4ДФ Податкового розрахунку оздоровчі ніяке не відокремлюються й входять до суми заробітної плати за місяць. ПДФО, ВЗ та ЄСВ нараховуються як на зарплату.
Замовляйте в редакції за номером 0 800 21 12 20