◀️ НОВАЦІЇ В КАЗНАЧЕЙСЬКОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ ▶️
Первісною вартістю основних засобів (далі – ОЗ) та інших необоротних матеріальних активів (далі – ІНМА), отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є:
- їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням додаткових витрат
або
- вартість, визначена згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням додаткових витрат. Це передбачено п. 7 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 №1202.
Щодо запасів, то аналогічний підхід передбачений п. 5 розд. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 No 1202 (далі – НП(С)БО 123). Так, первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб, визнається їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням додаткових витрат. Додаткові витрати передбачені п. 8 розд. ІІ НП(С)БО 123. Первісною вартістю запасів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб'єктів державного сектору), може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з відповідними первинними документами, з урахуванням додаткових витрат. У випадку, зазначеному у питанні, первинних документів із зазначенням вартості активів немає. Тож необхідно орієнтуватися саме на їх справедливу вартість.
Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату. Для визначення справедливої вартості потрібно визначити, яку суму коштів можливо було б отримати на конкретну дату, якби вирішили продати отримане безоплатно майно. Здебільшого можна орієнтуватися на інформацію про ціни на товари у відкритому доступі, в мережі Інтернет. Наприклад, це можуть бути сайти виробників та/або постачальників відповідної продукції, прайс-листи тощо. При цьому необхідно враховувати і технічний стан та ступінь зносу відповідного об’єкта, отриманого установою безоплатно.
Важливо
До первісної вартості таких цінностей також слід включити всі додаткові витрати. До них зазвичай належать витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження тощо. Звісно, якщо такі витрати фактично мали місце.
Згідно з абз. 4 та 5 п. 5 розд. ІІІ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №11 (далі – Методичні рекомендації №11) ОЗ, отримані безоплатно, приймаються комісією, створеною наказом керівника суб'єкта державного сектору, до складу якої обов'язково входить працівник бухгалтерської служби.
Аналогічна норма щодо запасів прописана у п. 2 ч. V Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №11. При цьому чинне законодавство не містить прямої вимоги про залучення до процесу оцінки безоплатно отриманих активів професійного оцінювача або проведення незалежної оцінки такого майна. Тому витрачати додаткові кошти на незалежну оцінку майна в цьому разі не потрібно. Тим паче, що така послуга є досить дорогою.
Комісія складає відповідний документ, в якому зазначаються найменування і вартість отриманого майна, на підставі якого операції з безоплатного отримання відображаються в бухгалтерському обліку. Таким чином, саме комісія установи-отримувача благодійної чи гуманітарної допомоги має провести оцінку безоплатно отриманих матеріальних цінностей на дату їх надходження.
До відома
Якщо навіть наявні супровідні документи із зазначенням вартості отриманих активів, то брати чи ні до уваги інформацію про таку вартість, зазначену у супровідних первинних документах, вирішує також комісія.
Якщо достовірність інформації, наведеної у супровідних документах, не викликає сумнівів, при оцінці безоплатно отриманих матеріальних цінностей, тоді доцільно орієнтуватися на ці дані. Водночас комісія установи-отримувача матеріальних цінностей має повне право оцінити безоплатно одержані матеріальні цінності за їх справедливою вартістю. Результати оцінки безоплатно отриманих активів комісія має відобразити в Акті оцінки матеріальних цінностей. Форма цього акта чинним законодавством не затверджена, тож може бути довільною.
Щодо актів приймання-передачі, то як для отримання основних засобів, так і для отримання запасів, типові форми актів приймання-передачі затверджені законодавством. Так, при безоплатному отриманні основних засобів у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги від інших юридичних та фізичних осіб слід застосовувати Акт приймання-передачі основних засобів за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.09.2016 №818 (далі – наказ №818).
Якщо ж йдеться про отримання у вигляді благодійної (гуманітарної) допомоги запасів, то слід застосовувати Акт приймання-передачі запасів за типовою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм з обліку та списання запасів суб’єктами державного сектору та порядку їх складання» від 13.12.2022 №431 (далі – наказ №431).
Акти приймання-передачі комісія установи має право скласти в односторонньому порядку. Про це свідчить п. 5 розд. ІІ наказу №818, в якому зазначено, що при отриманні основних засобів як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги тощо акт може складати комісія, яка приймає основні засоби. У цьому випадку акт може бути складений в одному примірнику та затверджений керівником суб’єкта державного сектору, що приймає основні засоби.
Аналогічну норму містить щодо запасів п. 4 розд. ІІ наказу №431. Так, цим пунктом визначено, що при отриманні матеріальних цінностей як гуманітарної допомоги, дарунка, безповоротної допомоги, акт приймання-передачі може складати комісія суб’єкта державного сектору, який приймає матеріальні цінності. У цьому випадку акт може бути складений в одному примірнику та затверджений керівником (уповноваженою особою) суб’єкта державного сектору, що приймає матеріальні цінності.
Джерело: офіційний сайт Децентралізація
