Відповідь
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені статтею 43 ПК.
Відповідно до пункту 43.3 ПК обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ПК).
Згідно з пунктом 43.5 ПК контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів <...>.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до підпункту 14.1.115 ПК надміру сплачені грошові зобов’язання — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Враховуючи викладене вище, податковий агент має право повернути або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого військового збору, яка була перерахована до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.
Категорія 126.05 «ЗІР»
Зарплатний звіт – це об’єднаний звіт з ЄСВ, ПДФО та військового збору. У даній консультації приділимо більше уваги загальним питанням, заповненню основної частини звіту та тих додатків, які стосуються ЄСВ. Також тут можна скачати бланк звіту, його додатків та зразки їх заповнення.
Податок на доходи фізичних осіб є загальнодержавним податком, який наповнює як державний, так і місцеві бюджети. Водночас від розміру цього податку залежить велична доходу працівників та громадян, які отримують дохід. Розглянемо яким буде податок на доходи фізичних осіб 2024 року, за якими правилами його утримувати із зарплати та інших виплат.
Податкова соціальна пільга надає можливість зменшити розмір ПДФО. Хто має право на ПСП 2024, як її застосовувати, для кого призначена «дитяча» ПСП та який її розмір, які документи потрібні для застосування такої ПСП, які коди ознак ПСП застосовувати при складанні Додатку 4ДФ Податкового розрахунку – відповіді на ці питання у даному огляді.
Військовий збір наповнює державний бюджет, тож для місцевих бюджетів він не відіграє особливої ролі. Однак бухгалтери держорганів, ОМС, бюджетних установ мають знати правила його утримання із доходів, що нараховують держслужбовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, працівникам чи іншим фізичним особам.
Нарахувати декретні без помилок – це обов’язок кожного бухгалтера. Нарахування ЄСВ на декретні – це один з етапів цього розрахунку, який невідомий для декретниці, але важливий для бухгалтера. Врахуємо всі нюанси обчислення соцвнеску разом.
