Погодинна оплата праці: особливості 2024 року

Коли застосовується погодинна оплата праці у 2024 році

Погодинна оплата праці (вона ж – «погодинка») застосовується тоді, коли недоцільно встановлювати певні кількісні показники оцінки результатів праці (норми виробітку) чи прив’язуватися до стабільного окладу. Працівник отримує платню залежно від часу, відпрацьованого на роботі.

Методичні рекомендації запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці – це документ, прийнятий наказом Мінпраці та соцполітики від 16 квітня 1999 р. № 69 (далі – Методрекомендації № 69).

Розмір погодинної оплати залежить від 2-х показників:

• годинної тарифної ставки;
• фактичної кількості відпрацьованих годин.

Крім того, вона передбачає встановлення працівникам нормованих завдань – визначеного обсягу роботи, яку працівник має виконати за одну годину (ст. 92 КЗпП). Наприклад, має бути проведене одне заняття, консультація тощо.

Калькулятор індексації зарплати

При погодинній формі оплати праці норма тривалості робочого тижня залишається незмінною – стандартні 40 год, а для окремих бюджетників традиційна для них скорочена тривалість, наприклад 36 год для науково-педагогічних працівників. Перевищувати цю норму можна з урахуванням умов ст. 65 КЗпП: 4 год. протягом 2-х днів та 120 год. на рік. Це граничні норми надурочних робіт. Відпрацьовані понад встановлений робочий час години мають оплачуватися у подвійному розмірі.

Однак у чистому вигляді погодинна оплата праці у бюджетників, як правило, не використовується. Як правило, її застосовують для оплати певних додаткових видів робіт, які не входять в норму навантаження за посадою. Наприклад, науково-педагогічним і педагогічним працівникам на основі погодинної оплати можуть оплачувати читання лекцій, проведення практичних занять, роботу по ліквідації академічної заборгованості, підготовчі курси, які виконуються понад обсяг навантаження на 1 ставку. Так оплачують роботу офіційних опонентів, рецензентів дипломних робіт, голові державних екзаменаційних комісій.

Крім того, «погодинка» в обсязі 240 годин на рік може використовуватися для оплати за години викладацької роботи чи занять з гуртками, виконані, як виняток, у зв'язку з виробничою необхідністю понад норми часу, які визначені п. 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102). У цьому п. 91 Інструкції № 102 мова йде про норми ведення викладацької роботи чи занять з гуртками в цьому закладі, на які мають право:

• керівні працівники закладів освіти – не більше 9 год/тиждень (360 год/рік);
• інші працівники – не більше 12 годин на тиждень (480 годин на рік).

Вищеназвану роботу в межах названих норм часу можна виконувати одночасно з основною роботою без коригування графіку основної роботи. Таким працівникам за зазначені норми годин оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку передбаченому відповідно для вчителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією). Однак ще додатково, понад ці норми, можна оплачувати «погодинкою» в межах 240 годин (див. останній абз. п. 91 Інструкції № 102). І така можливість зберігається і у 2024 році, але статус такої «погодинки» змінився.

ТОП-4 теми з журналу «Головбух Праця та Зарплата»

• Сім відповідей про компенсацію за невикористану відпустку
• Мобілізаційний Закон № 3633: до чого готуватися працівникам і роботодавцям
• Військовий збір & ПСП: нова позиція на старий лад
• Строки виплати зарплати працівникам – пам'ятка

Про «погодинку» 240 год і сумісництво

Справа в тому, що норма «240 год на рік» – це була межа педагогічної роботи, яка в такому обсязі не вважалася сумісництвом. Однак з 22 листопада 2022 року урядом було скасоване Положення про умови роботи за сумісництвом працівників держпідприємств, установ і організацій, наказ Мінпраці/Мінфіну/Мін’юсту від 28.06.1993 р. № 43, далі – Наказ № 43). Однак скасування даного положення не означає скасування «погодинки» як такої. Вона тепер прирівнюється до сумісництва, а отже, потребує коригування графіку роботи за основним місцем роботи на вимогу ст. 60 КЗпП.

Підтвердженням можливості застосування «погодинки» у 2024 році є і лист МОН № 1/1274-23 від 27.01.2023 р. У ньому МОН підкреслює, що навіть скасування урядом Наказу № 43 і, разом з ним, правила «педагогічна робота за в межах 240 годин ≠ сумісництво» не обмежує право на здійснення відповідними працівниками закладів освіти робіт, що передбачені вже згаданим вище п. 91 Інструкції № 102. Працівникам, робота яких оплачувалася на основі такої «погодинки» з боку МОН рекомендується відкоригувати графіки роботи за основним місцем роботи.

Отже, «погодинка» у межах 240 годин педагогічної роботи й далі існує, але фактично прирівняна тепер до сумісництва з відповідним наслідком – необхідністю коригувати графік основної роботи так, щоб основна робота та «погодинка» не виконувалися одночасно. Так як це створює проблеми, в першу чергу, педагогічним працівникам і МОН, і Профспілка працівників освіти звернулися до уряду з проханням повернути правило «педагогічна робота за в межах 240 годин ≠ сумісництво», але тільки для педагогічних і науково-педагогічних працівників.

240 годин – максимальне навантаження за викладацьку роботу на умовах погодинної оплати («погодинка»), але з 22 листопада 2022 року «погодинка» = сумісництво

Документальне оформлення погодинної оплати праці

Тепер про те, як оформити погодинну оплату праці. Необхідно мати:

• величину погодинної тарифної ставки, яка має бути затверджена в колективному договорі або контракті;
• сам факт встановлення погодинної оплати праці, прописаний у колективному договорі, контракті, положенні про оплату праці;
• наказ про встановлення погодинної оплати праці, якщо її спочатку не було;
• затверджені нормовані завдання – які саме види робіт та скільки годин вимагають на виконання, або які саме роботи за годину має виконувати працівник на певній посаді;
• тарифну сітку. Держпраці рекомендує дотримувати коефіцієнтів співвідношень тарифних ставок для різних посад, робіт різного кваліфікаційного рівня, також ст. 96 КЗпП. Не рекомендується робити для всіх працівників однакову погодинну тарифну ставку – це розцінюватиметься як порушення трудового законодавства. Коефіцієнти розробляються самостійно або беруться з галузевої угоди, якщо така є.

Щодо закладів освіти, то їм простіше – питання погодинної оплати врегульоване наказом МОН від 26.09.2005 р. № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі – Наказ № 557). Там є Додаток 16 зі ставками погодинної оплати праці за проведення навчальних занять. Однак для інших видів робіт треба затверджувати ставки та норми.

Якщо у вас не встановлена погодинна оплата праці 2024 року, але ви її впроваджуєте для всіх чи окремої групи працівників, то цих працівників потрібно повідомити про зміни умов праці не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 32 КЗпП). Для цього керівник видає наказ про впровадження погодинної форми оплати праці, на якому мають проставити підписи працівники, яких це стосується.

Розрахунок зарплати за погодинної оплати праці

Тепер щодо самого розрахунку зарплати при погодинній оплаті. Є 2 варіанти: простий (без премій) та з урахуванням преміювання. Щодо останніх, в установі можна прийняти положення про преміювання.

У першому варіанті зарплату розраховуватимемо за формулою:

Якщо ж нараховуються ще й премії, формула розрахунку виглядатиме так:

Погодинна оплата праці та мінімальна зарплата

Для забезпечення мінімальних державних гарантій важливо, щоб годинна тарифна ставка була не менше ніж годинна мінімальна зарплата (ст. 3¹ Закону «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108). У 2019-2024 роках встановлені такі розміри погодинної мінімальної зарплати, як наведено у таблиці нижче.

Норми мінімальної погодинної оплати праці на 2024 рік затверджено ст. 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 р. № 3460-IX.

Варто згадати, що для працівників з погодинною оплатою має дотримуватися державна гарантія – мінімальна зарплата в погодинному розмірі (лист Мінсоцполітики від 20.03.2017 № 766/0/101-17/28).

Калькулятор стажу

Мінімальна погодинна зарплата враховує норму робочого часу за рік та мінімальну місячну зарплату

Це означає, що якщо працівник з погодинною тарифною ставкою виконав місячну норму праці і розмір його зарплати вийшов меншим за мінімальну місячну (6700 грн у 2023 році), то доплачувати до мінімалки не потрібно! Мінімальний погодинний розмір для 2024 року у сумі 42,60 грн у першому кварталі та 48 грн у другому-четвертому кварталах і є тією мінімальною гарантією від держави. Звичайно, при цьому слід дотримувати годинних норм. Заборонено при підвищенні годинної мінімалки одночасно збільшувати годинну норму роботи (пп. «4» п. 1 постанови Кабміну від 05.05.2010 р. № 330).

Згаданий лист Мінсоцполітики дещо розходиться з вимогами п. 2 Методрекомендацій № 69, у яких йдеться про те, що розмір зарплати не повинен бути меншим розміру місячної мінімалки за умови виконання місячної норми робочого часу. Однак слід враховувати, що Методрекомендації № 69 були створені у 1999 році. Мінімальну погодинну оплату праці стали визначати тільки з 2010-го. Тому керуємося саме листом Мінсоцполітики.

Через різну місячну норму робочого часу погодинна зарплата може бути більшою й меншою за мінімалку

ТОП-4 СТАТТІ ТИЖНЕВИКА «Головбух БЮДЖЕТ»

• 12 відповідей про матеріальну допомогу на оздоровлення
• Зміни до Порядку № 309: нові правила реєстрації бюджетних зобов’язань
• Оприбутковуємо лишки, списуємо дерева й оплачуємо навчання
• Реконструкція покрівлі: як оформити й облікувати

Погодинна оплата праці у закладах освіти

Уже згадувана як приклад погодинна оплата праці за викладацьку роботу з Додатка 16 Наказу № 557 наведена нижче у таблиці нижче. Зверніть увагу, що всі ці ставки вищі за мінімальну оплату праці за 1 год у 2024 році – 42,60 грн. або ж 48,00 грн.

Зміна 1-го тарифного розряду ЄТС спричиняє перерахунок ставок «погодинки»

Погодинна оплата праці та ЄСВ

Нарахування ЄСВ 2024 року з мінімальної бази прописане абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464. І тут іде мова виключно про розмір мінімальної зарплати за місяць. Виходить, що якщо зарплата при погодинній оплаті вийшла меншою при виконанні всіх норм, то ЄСВ слід нараховувати з 7100 грн у січні-березні та з 8000 грн у квітні-грудні 2024 року. Однак стосується це лише тих працівників, для яких робота за погодинною оплатою – це основне місце. Для тих же, хто працює за не основним місцем – ЄСВ нараховуємо на фактичну базу.

Отже, при погодинній оплаті праці:

• зарплата за місяць може бути меншою за місячну мінімалку (це не є порушення трудового законодавства);
• однак, якщо зарплата за місяць менша за місячну мінімальну зарплату, то донараховується на різницю додаткова база ЄСВ. Тобто ЄСВ сплачується не менше 1562 грн (січень-березень 2024 року, = 7100×0,22) та не менше 1760 грн (квітень-грудень 2024 року, = 8000×0,22).

Щодо Зарплатного звіту з ЄСВ та ПДФО/ВЗ, то погодинна оплата праці відображається таким же чином, як і звичайна. Оподаткування ПДФО/ВЗ те ж саме.

ЄСВ для штатних працівників на умовах погодинної оплати не може бути меншим, аніж з мінімальної бази.

Приклади розрахунку зарплати за погодинної оплати

Приклад 1. По наданню послуг з проведення лекційних занять для студентів-магістрантів в університеті встановлена тарифна погодинна ставка в розмірі 272,53 грн/год для доктора наук. Всього за місяць було надано 30 год. таких послуг. Це не є основним місцем роботи для даного доктора наук, основною роботою якого є держслужба. Отже, заробітна плата за місяць за таку роботу становитиме 8 175,90 грн (= 272,53 × 30). ЄСВ = 1798,70 грн (=8175,90 грн × 0,22).

Приклад 2. Працівнику установи, який працює на умовах погодинної оплати, встановлена мінімальна зарплата, тобто 42,60 грн у лютому 2024 року. У цьому місяці працівник відпрацював 160 год. Йому було нараховано 6 816 грн (=42,60 × 160). ЄСВ становитиме 1562 грн (=6816 грн × 0,22 + (7100 – 6816) × 0,22). ЄСВ був нарахований на різницю між мінімалкою та фактичною базою, так як 6816 грн ˂ 7100 грн.

Приклад 3. Візьмемо працівника з прикладу 2. Однак зарплату нарахуємо за квітень 2024 року. Мінімальна оплата праці вже збільшена – 46,00 грн. А годинна норма квітня 2024 – 184 год. Отримуємо зарплату: 8464 грн (=46,00 × 184). Це уже більше аніж мінімалка 8000 грн. Отже, ЄСВ-різницю не визначаємо. Нараховуємо ЄСВ на фактичну базу: ЄСВ = 1862,08 грн (= 8464 грн × 0,22).