бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
У органах місцевого самоврядування є свої особливості щодо надання щорічних відпусток. Яка їхня тривалість для посадовців, службовців і обслуговуючих робітників – у цьому огляді.
Крім того, ситуація в ОМС ускладняється тим, що у них працюють не лише посадовці, а ще й службовці та робітники. Як наслідок, маємо аж 3 групи працівників ОМС зі своїми правилами одержання відпусток, інформацію за якими узагальнено у вигляді таблиці нижче.
☛ В ОМС тривалість відпусток у посадовців відрізняється від такої у службовців і обслуговуючих робітників
ПРАЦІВНИКИ ОМС, ЯКІ МАЮТЬ РІЗНІ ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЩОРІЧНИХ ВІДПУСТОК
Опис категорії працівників
Нормативні документи
Приклади посад
Правила відпусток
посадові особи ОМС (вони ж – «посадовці»)
Особи, на яких поширюється дія ст. 2 Закону № 2493. Такі особи мають повноваження здійснювати такі функції:
організаційно-розпорядчі;
консультативно-дорадчі.
Це виборні посади та посади, на які особи призначаються на конкурсній основі головою місцевої ради чи за іншою процедурою. До таких осіб належать керівні працівники та спеціалісти
перелік їхніх посад є у ст. 3 Закону № 2493, а також є переліки у Додатках 48-53 Постанови № 268*
міський голова, керівник апарату, начальник відділу, завідувач сектору, староста, головний бухгалтер, бухгалтер, спеціаліст, економіст
спеціальні (з урахуванням ст. 21 Закону № 2493)
службовці ОМС
Такі особи не вважаються посадовими особами ОМС, так як не відповідають визначенню посадової особи. Їх можна розглядати як технічних працівників та обслуговуючий персонал ОМС (див. абз. 2 ст. 2 Закону № 2493)
їхні посади згадуються у Додатку 55 Постанови № 268
Щорічні відпустки взагалі бувають чотирьох типів, а саме (див. пп. «1» ст. 4 Закону про відпустки):
основна. Це відпустка, право на яку має практично кожний працюючий, адже додаткових відпусток у конкретного працівника може й не бути взагалі;
додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці. Ні у посадовців, ні у службовців чи робітників такої відпустки бути не може, адже шкідливих та важких умов праці у ОМС немає, – вони є, наприклад, на роботах у галузях провислості. У цьому можна переконатися зазирнувши до переліку таких робіт у Додатку 1Постанови Кабміну від 17.11.1997 р. № 1290 (далі– Постанова № 1290). Отже, цей тип додаткових відпусток розглядати не будемо;
додаткова відпустка за особливий характер праці. Так зокрема називаються роботи, які пов’язані з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням, роботи які виконуються в умовах підвищеного ризику для здоров’я. Їхній перелік є у Додатку 2 Постанови № 1290. І тут можна знайти й роботи, які можуть виконувати обслуговуючі робітники ОМС, наприклад вони можуть бути у прибиральників службових приміщень, які зайняті прибиранням убиралень та санвузлів. Також така відпустка може стосуватися касирів, діловодів ОМС або інших службовців, які працюють за комп’ютерами (у Додатку 2 Постанови № 1290 їх називають ЕОМ та обчислювальними машинами);
додаткова відпустка за ненормований робочий день. Така відпустка є різновидом попередньої – за особливий характер праці. Її виділено окремо, так як її максимальна тривалість визначається не Постановою № 1290, а ст. 8 Закону про відпустки. ОМС самостійно може визначати перелік таких працівників і посад та закріпити його на рівні колективного договору. Керуватися слід Рекомендаціями щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджена наказом Мінпраці та соцполітики України від 10.10.1997 р. № 7 (далі– Рекомендації № 7);
інші додаткові відпустки, які передбачено законодавством. До таких зокрема належить додаткова відпустка за стаж служби в ОМС, право на яку мають лише посадовці ОМС (підстава – абз. 5 ст. 21 Закону № 2493).
Існують ще й інші відпустки, які теж називають додатковими, наприклад є додаткова відпустка працівникам, які мають дітей віком до 15 років («відпустка на дітей»). Однак вона належить до соціальних, а не щорічних відпусток (пп. «4» ст. 4 Закону про відпустки), тому її тут розглядати не будемо. Якщо ж потрібна інформація саме про таку відпустку – читайте консультаціюДодаткова відпустка на дітей: особливості надання. Правила такої відпустки в ОМС нічим не відрізняються від інших установ.
Обов’язковість щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці
Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці – це обов’язок роботодавця. Крім того, забороняється не надавати щорічну відпустку повної тривалості протягом робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу з особливим характером праці (ст. 11 Закону про відпустки).
☛ Працівникам, які працюють за комп’ютерами слід надавати додаткові відпустки
Щодо роботи за компʼютерами (електронно-обчислювальними машинами, – ЕОМ) – дана позиція поширюється на всіх працівників, які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер, незалежно від займаної посади (професії) та виду монітору. Виходить, що як посадовці, так і службовці чи обслуговуючі робітники ОМС, якщо вони працюють певний час за монітором комп’ютера, можуть мати таку відпустку. Монітор при цьому може бути – будь-який, не впливає ні його тип, ні розмір. Атестація робочих місць для такої відпустки не вимагається.
Розглянемо ж тепер детальніше тривалість усіх щорічних відпусток у ОМС.
** конкретна тривалість надання відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором у залежності від того, скільки часу працівник проводить у таких умовах. Це значить, що колективним договором ОМС може бути визначена тривалість такої відпустки не 4 к. дні, а лише 3 к. дні чи навіть менше;
*** згідно із списками посад, робіт та професій, які визначаються колективним договором, трудовою угодою;
**** умовою є 10 років вислуги, коли службовець отримує 2 к. дні додаткової відпустки, а потім відпустка щороку збільшується на 2 к. дні, поки не досягне 15 к. днів (абз. 5 ст. 21 Закону № 2493)
Зверніть увагу, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, див. ч. 2 ст. 12 Закону № 2136*. ОМС – це суб’єкт національної системи захисту критичної інфраструктури (пп. «15» ч. 1 ст. 14 Закону «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 р. № 1882).
Період, за який надаються основна й додаткові відпустки
Щорічні основні й додаткові відпустки поєднує один період часу, за який вона надається. А ним є робочий рік, який він починає відраховується з 1-го робочого дня працівника. Для всіх щорічних додаткових відпусток – те саме.
☛ Усі щорічні відпустки надаються за робочий, а не календарний рік. Як основні, так і додаткові
Це відрізняє щорічні відпустки, наприклад від соціальної додаткової відпустки «на дітей», яка вже згадувалася, – така надається за календарний, а не робочий рік.
Усі невикористані дні як щорічної основної, так і щорічної додаткової відпустки не згорають, а переходять на наступний робочий рік. При звільненні за них може бути виплачена компенсація невикористаної відпустки.
Як визначається тривалість щорічної основної відпустки у ОМС
Кількість днів «заробленої» основної відпустки всіх працівників ОМС визначається за загальним правилом – пропорційно відпрацьованим дням у робочому році. Однак працівник може одразу взяти за весь робочий рік відпустку повної тривалості. У разі подальшого звільнення надміру нараховані відпускні за ще «незароблені» дні відпустки вираховуються з зарплати при остаточному розрахунку.
☛ Основна відпустка повною тривалості (24 к. дні/30 к. днів) можлива через 6 місяців роботи
Виняток діє лише щодо новоприйнятих працівників – вони можуть піти у відпустку повної тривалості лише відпрацювавши в установі хоча б 6 місяців. Але це правило не застосовується до пільгових категорій, які визначені ст. 10 Закону про відпустки. Наприклад, це мати з двома дітьми віком до 15 років, особа з інвалідністю.
Приклад 1. Тривалість «заробленої» щорічної відпустки. Економіст виконкому міської ради як посадова особа має право на 30 к. днів щорічної відпустки. На цю посаду 18.09.2023 р. влаштувалася жінка, яка має 2-х дітей віком 4 роки і 5 років (до 15 років). Пропрацювавши 3 місяці вона скористалася пільгою та подала заяву на отримання щорічної основної відпустки повної тривалості раніше 6-місячного строку, тобто пішла на всі 30 к. днів. Однак 21.06.2024 р. вона звільнилася. Попри воєнний стан виконком не обмежував тривалість даної відпустки.
Пропорційний розрахунок «зароблених» днів у тривалості щорічної основної відпустки тоді має вигляд:
кількість днів за робочий рік з 18.09.2023 р. по 21.06.2024 р. – 278 к. днів;
відпрацьована частка робочого року – 278 /366 = 0,75956;
«зароблені» дні відпустки – 0,75956 × 30 к. днів = 22,786885 ≈ 23 к. дні;
зайве нараховані дні відпустки («незароблені» дні) = 30 – 23 = 7 к. днів.
При звільненні такої працівниці слід утримати зайве нараховані відпускні за «незароблені» дні відпустки. Наявність пільги за ст. 10 Закону про відпустки тут значення не має, так як вона дає лише право використати повну тривалість відпустки раніше 6-місячного терміну, а не на отримання «незароблених» відпускних.
☛ Тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці вираховуємо.
Як визначається тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці
Конкретна тривалість таких відпусток, як уже зазначалось, прописується у колективному договорі. Через те, що всі такі відпустки надаються за робочий рік, то їх рахувати слід пропорційно фактично відпрацьованому в особливих умовах часу. Про це прямо сказано у п. 6 і п. 7 Порядку, який затверджений наказом Мінпраці України від 30.01.1998 р. № 16, у якому зокрема роз’яснюється застосування списку робіт з особливим характером праці з Додатка № 2 Постанови 1290.
☛ Тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці вираховуємо пропорційно дням, які фактично були відпрацьовані в таких умовах
Однак час у розрахунку відпускних – це дні, а не години. При цьому зараховується лише той день, коли працівник був зайнятий на роботі з особливим характером, не менше як половину робочого дня, що встановлений для такого працівника. З 8-годинним робочим днем, виходить, що це має бути 4 год.
Уже згадувана відпустка за роботу за комп’ютером – це також додаткова відпустка за особливий характер праці. Її тривалість до 4-х к. днів, але конкретна тривалість встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в таких умовах (див. п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу ХХІІ «Загальні професії за всіма галузями господарства» Додатку 2 Постанови № 1290, ст. 8 Закону про відпустки).
Також рекомендується вести облік робочого часу (чи хронометраж) роботи в особливих умовах, у т.ч. й роботи за комп’ютером. Причина – зараховуються лише ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників.
Таким чином, відпустку за особливий характер праці можна встановити, наприклад всім бухгалтерам, економістам і секретарям, які працюють в ОМС, використовуючи майже впродовж усього робочого дня комп’ютери чи ноутбуки. Щоправда, на виконання даної норми законодавства це може бути й усього лише 1 день додаткової відпустки (сказано «до 4-х днів»). Обов’язок роботодавця у такому разі буде виконаний.
Аналогічне правило застосовується й до додаткових відпусток за ненормований робочий день – розраховується пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на таку відпустку (п. 8 Рекомендацій № 7).
Як розуміти «пропорційно фактично відпрацьованому в особливих умовах часу»? На прикладі прибиральника це означає, що якщо він у певний день не прибирав убиральні, санвузли, то ці дні слід вилучити з розрахунку. Так, прибиральник міг бути:
Приклад 2. Тривалість «заробленої» додаткової відпустки. Прибиральник, до обов’язків якого входить прибирання туалетів а інших санвузлів у приміщеннях міської ради відпрацював робочий рік з 24.06.2023 р. по 21.06.2024 р. У травні 2024 р. він брав щорічну відпустку тривалістю 24 к. дні, а також 4 к. дні додаткової відпустки за особливий характер праці. Однак за цей період часу у нього було:
20 к. днів лікарняного
30 к. днів відпустки за власний рахунок.
Всього маємо 27 к. днів, у які він не міг прибирати вбиральні й санвузли, тобто він не мав у ці дні особливого характеру праці. Такі дні зараховуються при розрахунку щорічної основної відпустки, але при розрахунку додаткової відпустки їх слід виключити. Пропорційний розрахунок днів додаткової відпустки тоді має вигляд:
(366 – 20 – 30)×4 к. дні /366 = 0,863387978 × 4 к. дні ≈ 3,45 ≈ 3 к. дні
Виходить, що 1 день додаткової відпустки був зайвим. На нього слід у наступному робочому році зменшити додаткову відпустку. Отже, прибиральник претендуватиме у наступному році лише на 3 к. дні додаткової відпустки (= 4 – 1). Як що ж він звільниться, то цей 1 день слід вирахувати.
Як визначається тривалість щорічної додаткової відпустки за стаж служби в ОМС
Тривалість щорічної додаткової відпустки за стаж служби в ОМС у залежності від накопиченого стажу служби наведено у таблиці нижче. Вона складена з урахуванням абз. 5 ст. 21 Закону № 2493, а також постанови Кабміну від 27.04.1994 р. № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток».
ДОДАТКОВА ВІДПУСТКА ЗА ВИСЛУГ РОКІВ В ОМС
вислуга років
кількість к. днів відпустки
вислуга років
кількість к. днів відпустки
10
5
13
11
11
7
14
13
12
9
15
15 (максимум)
Зверніть увагу, що описаний раніше порядок пропорційного розрахунку «зароблених» днів відпустки щодо відпустки за вислугу років не застосовується. Така відпустка, хоча й надається за робочий рік, але «зароблена» вона наявною вислугою років (стажем) до цього. Наприклад, якщо 10 років стажу в ОМС уже є, то посадовець уже має право на всі 5 к. днів відпустки й зменшувати цю тривалість не можна.
☛ Пропорційний розрахунок додаткової відпустки за вислугу років не застосовується. Посадовець має всі 5 к. днів після 10 років вислуги і т.д. за роками
Щорічну відпустку можна ділити. За правилом абз. 1 ст. 12 Закону про відпустки умовою такого поділу є тривалість основної безперервної її частиною не менше 14 к. днів. При цьому Законом про відпустки не визначається з яких частин складаються ці 14 к. днів – з днів щорічної основної чи днів щорічної додаткової відпустки. Отже, працівник може, наприклад піти на 10 к. днів основної відпустки та 4 к. дні додаткової відпустки (всього 14 к. днів) або на всі 14 к. днів основної відпустки, а додаткову залишити собі на майбутнє.
☛ Мінімальні 14 к. днів безперервної частини відпустки можуть складатися з будь-яких частин основної і додаткової відпусток
Однак при поділі відпустко слід пам’ятати, що заборонено не надавати щорічну відпустку повної тривалості:
впродовж 2-х років підряд;
впродовж робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу з особливим характером праці.
