бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Благодійна допомога, пожертва, безоплатна передача основних засобів, безповоротна фінансова допомога - все це оформлюється через договір дарування. Про умови та оформлення договорів дарування, особливості дарування у бюджетних установах – у цьому огляді.
Договір дарування регулюється главою 55 ЦКУ й не відноситься до господарських договорів, так як дарувати може будь-яка особа, а не тільки суб’єкт господарювання. Такі договори можуть укладатися між юрособами, фізособами та юрособами, а також фізособами між собою.
Про нюанси оформлення дарування у бюджетних установах, деякі специфічні для них нормативні документи читайте наприкінці цієї консультації – Особливості дарування у бюджетників.
Сутність і особливості договору дарування
Договір дарування – це, коли одна сторона (дарувальник) передає другій стороні (обдаровуваному) певне майно (дарунок) у власність або бере на себе зобов’язання зробити це у майбутньому (ч. 1 ст. 717 ЦКУ). Право власності на предмет дарування виникає з моменту прийняття дарунка (ч. 1 ст. 722 ЦКУ), окрім дарування нерухомості, так як по ним треба нотаріальне посвідчення.
При цьому у обдаровуваного відсутній обов’язок вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, наприклад заплатити, передати товар чи інше майно, надати послугу чи виконати роботи, тобто здійснити будь-яку компенсацію (див. ч. 2 ст. 717 ЦКУ).
Безплатність – це істотна умова договору дарування. Порушення даної умови перетворює укладений договір на купівлю-продаж
Все це значить, що договір дарування безплатний і це відрізняє його від договору купівлі-продажу. Також договір дарування, навіть якщо він передбачає передачу об’єкта у майбутньому, відрізняється від заповіту, так як у разі смерті дарувальника до передачі подарунку договір дарування припиняється (ч. 3 ст. 723 ЦКУ).
ЦКУ не визначає спеціально істотних умов договору дарування. Однак, з загальної суті договору дарування необхідними умовами для нього окрім предмету є:
строк дії. За договором дарування момент дарування може настати безпосередньо в момент укладання договору або у майбутньому – через визначений проміжок часу або після настання певної події;
відсутність ціни угоди, тобто безплатність договору, відсутність обов’язку будь-яких зустрічних дій майнового або немайнового характеру з боку обдаровуваного. Інакше, такий договір можна кваліфікувати як договір купівлі-продажу (див. вище про сутність договору дарування). Однак, така умова не означає відсутність у договорі вартості подарованого об’єкта – рекомендуємо її вказувати.
Предмет, строк дії, безплатність – істотні умови договору дарування
Вартість подарованого об’єкта
Щодо вартості об’єкта дарування – ЦКУ не вимагає її вказувати. Вона не є для договору дарування істотною умовою, так як договір не передбачає оплати й правочин може відбутися й без обізнаності сторін про вартість речі, яка дарується.
Однак, на випадок майбутнього розірвання договору, втрати/пошкодження об’єкта, який доведеться повертати, – краще вартість речі зазначити у договорі. Це може бути ціна за документами на його придбання, якщо це сталося недавно, або ж вартість за даними бухгалтерського обліку. Може бути вказана й оціночна вартість погоджена сторонами договору – її рекомендуємо тоді, коли об’єкти уже були у вжитку й їх вартість за даними бухгалтерського обліку не відповідає їх справжній, ринковій вартості на момент дарування.
Крім того, вказання вартості об’єкта у договорі спрощує постановку об’єкта на облік у обдаровуваної установи.
Договір дарування, ПДВ та податкова накладна
Зверніть увагу, що операція з дарування обкладається ПДВ, так як прирівнюється до постачання (пп. «а» п. 185.1 ПКУ, пп. 14.1.191 ПКУ). Це важливо для дарувальника, який є платником ПДВ. При укладанні договору дарувальнику слід звернути увагу на те, щоб ціна речі у договорі та у податковій накладній, яку він буде оформляти співпадали.
У обдаровуваного податкового кредиту не буде ніколи, так як він не сплачує за подаровану річ, тому для нього питання ПДВ неважливе.
Для бюджетників, враховуючи подальші документальні процедури оформлення дарунків, підходить тільки письмова. Крім того, лише письмова форма вимагається для дарування (див. ст. 719 ЦКУ):
нерухомих речей;
майнового права;
коли береться обов’язок передати дарунок у майбутньому.
рухомих речей, які мають особливу цінність.
Недотримання форми договору може зробити його нікчемним.
Договір дарування – нотаріальне посвідчення
Обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори дарування, у яких предметом є земельні ділянки, будівлі, приміщення та інше нерухоме майно (ч. 2 ст. 719 ЦКУ). Права на нерухоме майно підлягають також обов’язковій державній реєстрації – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Недотримання письмової форми та нотаріального посвідчення при даруванні нерухомості перетворює договір на нікчемний
Щодо договору дарування валютних цінностей (до валютних цінностей за законодавством належить і гривня), то насьогодні нотаріальне посвідчення треба тільки, якщо він укладається між фізособами на суму понад 850 грн (ч. 5 ст. 719 ЦКУ). Якщо однією зі сторін договору є юрособа, наприклад бюджетна установа, то нотаріальне посвідчення не потрібне.
При оформленні дарування грошей нотаріальне посвідчення не потрібне, але дотримуємось готівкових обмежень
Також при складанні договору дарування готівки слід врахувати обмеження на готівкові операції від НБУ (див. п. 6 Положення про ведення касових операції, постанова правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148):
10 000 грн між юрособами;
50 000 грн між фізособами та фізособами і юрособами.
Нюанси договорів дарування, на які слід звернути увагу
Зверніть увагу на такі суттєві особливості договорів дарування, права та обов’язки сторін договору:
дарувальник може скасувати договір дарування ДО моменту передачі речі через іншу особу, транспортну організацію тощо (ч. 2 ст. 722 ЦКУ);
якщо дарування передбачається у майбутньому, то дарувальник може відмовитися, якщо його майновий стан істотно погіршився (ст. 724 ЦКУ);
дарувальник може вимагати розірвати договір, якщо обдаровуваний створив загрозу втрати подарунку, який має для дарувальника велику немайнову цінність (ч. 2 ст. 727 ЦКУ). Також розрив можливий через халатне ставлення до речей, які мають історичну або культурну цінність (ч. 3 ст. 727 ЦКУ);
обдаровуваний може вимагати примусової передачі дарунку, якщо дарувальник ухиляється від свого обов’язку (ч. 2 ст. 723 ЦКУ);
обдаровуваний може односторонньо розірвати договір та повернути річ, якщо вона потребує певних особливих умов утримання або зберігання (ч. 2 ст. 724 ЦКУ).
Передача речі, як правило, оформляється актом приймання-передачі. Якщо акт складається у довільній формі, то варто окрім обов’язкових для всіх первинних документів реквізитів передбачити опис наявності або відсутності дефектів та важливих з точки зору сторін характеристик предмета дарування. Це важливо, якщо раптом доведеться повертати подаровану річ назад дарувальнику для врегулювання претензій. Можна навіть зробити фотофіксацію речі й докласти ці роздруковані фото як додаток до акта приймання-передачі.
Зверніть увагу, що якщо обдаровуваний прийняв документи, які посвідчують право власності на річ, інші документи, які наводять приналежність речі, то це вважається прийняттям подарунка. Це стосується також прийняття ключів та інших речей, які є символами подарованої речі (ч. 4 ст. 722 ЦКУ). Однак, сам факт передачі таких документів та інших речей теж має бути якимось чином посвідчений, тому рекомендуємо до акта приймання-передачі також включити опис документів та інших пов’язаних з предметом дарування речей, наприклад ключів, макетів, певних аксесуарів, інструкцій з експлуатації, гарантійних талонів, видаткових накладних, фіскальних чеків тощо.
До акта приймання-передачі включіть опис подарованої речі, а також перелік усіх переданих документів, ключів тощо
Договір пожертви на відміну від звичайного договору дарування передбачає передачу речей для досягнення певної наперед обумовленої мети (ст. 729 ЦКУ). У звичайному ж договорі дарування це відбувається з будь-якою метою.
Окрім цього:
дарувальник (пожертвувач) має право здійснювати контроль за дотриманням мети, яка визначена договором. За звичайним договором дарування дарувальник не контролює, яким чином здійснюється використання речі;
при нецільовому використанні – дарувальник може розірвати договір й вимагати повернення пожертви;
договір вважається укладеним з моменту прийняття пожертви. Договір дарування – з моменту узгодження, або з моменту передачі дарунка.
До договорів пожертви застосовуються ті ж самі положення, що й до договорів дарування, якщо інше не визначене законом (ч. 2 ст. 729 ЦКУ).
Особливо актуальні для бюджетників ситуації застосування договору пожертви:
благодійна діяльність;
безповоротна фінансова допомога – передача валютних цінностей, у т.ч. гривні.
потрібне рішення вищого розпорядника бюджетних коштів та рішення (наказ) керівника самої бюджетної установи, яка дарує. Такими розпорядниками для державного майна є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації. Для комунального майна – органи місцевого самоврядування. Має бути оформлений відповідний документ, наприклад рішення міської ради про закріплення на праві оперативного управління чи господарського відання нерухомого майна, яке перебуває в комунальній власності і безоплатної передачі відповідному суб’єкту господарюванню для його діяльності;
у кошторисі обдаровуваної бюджетної установи безоплатні надходження включаються до підгрупи 1 групи 2 «Інші джерела власних надходжень бюджетних установ» («Благодійні внески, гранти та дарунки», код доходу 25020100);
при передачі мають використовуватися форми первинних документів для державного сектору, якщо такі є. Наприклад, є вони для основних засобів – це акт приймання-передачі основних засобів, наказ Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818. Є окремий для передачі об’єктів з комунальної у державну власність – акт приймання-передачі, постанова Кабміну від 21.09.1998 р. № 1482. Якщо ж офіційної форми немає, то тоді можна використати акт приймання-передачі довільної форми, як між звичайними особами. Однак, у будь-якому випадку у формі акта мають бути дотримані обов’язкові реквізити первинного документа з ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік;
