бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Матеріальна допомога, якої потребує працівник для вирішення соціально-побутових питань, має свої особливості надання та оподаткування. Після запровадження воєнного стану надання матеріальної допомоги працівникам не було скасовано, хоча трудове законодавство зазнало великих змін.
Кому виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань
Право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, визначене законодавством, є у держслужбовців і посадовців держорганів, органів місцевого самоврядування (ОМС), обслуговуючі робітники держорганів і ОМС, військовослужбовців, працівників сфери культури, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників, а також медиків.
Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була обмежена для держслужбовців за постановою Кабінету міністрів № 957 від 08.09.2023р. Матдопомога не повинна перевищувати розміру середньомісячної заробітної плати (новий алгоритм її рорахунку дивись далі).
В детальному матеріаліексперт журналу «Головбух Бюджет» відзначає, що одна з головних новацій – це розрахунковий період для матеріальної допомоги, який зріс із двох до 12 місяців. Це стосується матеріальної допомоги, яку обчислюємо з середньомісячного заробітку. Йдеться про останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги (раніше було 2 місяці). А останнім місяцем розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати для виплати матдопомоги буде місяць, що передує місяцю виплати (події, з якою пов’язана виплата).
Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не в усіх описаних згаданих вище нормативних документах виділяється саме під такими терміном. Частіше вживається більш загальний – матеріальна допомога. Так, маємо таке:
«матеріальна допомога на вирішенні соціально-побутових питань» – у держслужбовців, посадовців держорганів і ОМС, працівників органів культури, військовослужбовців, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
просто «матеріальна допомога» – у робітників держорганів і ОМС, медичних працівників, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників.
Законодавством не уточнюється наповнення «соціально-побутових питань». Однак ще слід звернути увагу на формулювання колективного договору, адже там види матеріальної допомоги, які можуть надаватися працівникам, можуть уточнюватися та деталізуватися підстави надання.
Увага: матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань НЕ належить до складових заробітної плати.
Очевидним є те, що матеріальна допомога – це ширше. Окрім вирішення соціально-побутових питань до матеріальної допомоги ще й входить матеріальна допомога на оздоровлення з зовсім іншими правилами надання. Це різні за суттю та правилами нарахування виплати. Так, відмінності такі:
матеріальна допомога на оздоровлення в бюджетній установі надається на постійній основі всім працівникам в «автоматичному» режимі, тобто без їх заяв. Це частина зарплати за п. 2.3.3 Інструкції зі статистики зарплати від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5). Оподатковується така допомога однаково з рештою заробітної плати працівника;
матеріальна ж допомога на вирішення соціально-побутових питань – надається окремому працівнику на підставі його заяви, але за власним рішенням керівника. Вона не входить до заробітної плати за Інструкцією № 5, хоча й виплачується за рахунок фонду оплати праці установи. Має свої правила оподаткування, про які нижче.
Увага: матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань може не мати цільового характеру, а тому не потребує підтвердних документів, окрім заяви працівника. Це головне, що відрізняє її від інших видів матеріальної допомоги.
Крім цих є ще два види матеріальної допомоги:
матеріальна допомога лікування та медобслуговування – вона надається теж за заявою працівника, але він має надати не просто заяву, а підтвердні документи щодо її необхідності. Вона має оподаткування (див. нижче);
матеріальна допомога на поховання – теж однієї заяви замало. Необхідне свідоцтво про смерть. Зверніть увагу, що по дана допомога згадується у виключеннях, тобто за рахунок коштів бюджетної установи не надається (див. таблицю вище). Справа в тому, що є однойменна допомога за рахунок ФСС, тому законотворці обмежили подвійне витрачання бюджетних коштів з цього приводу.
Отже, головна відмінність вищезгаданих видів матеріальної допомоги – це наявність цільового призначення виплачених коштів працівнику. Натомість матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань підтвердженого цільового призначення може й не мати – працівник пише заяву, отримує допомогу й не зобов’язаний подавати якісь підтвердні документи щодо цілей витрачання отриманих коштів. Однак краще все ж таки подати, якщо такі документи є.
Особливості нарахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань 2024
Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань має такі особливості:
це необов’язкова виплата та обмежується фондом оплати праці установи, який передбачений кошторисом установи. Допомогу можна виплатити лише, якщо є ресурси на виплату зарплати, у т.ч. посадових окладів, надбавок за ранг, усіх інших надбавок і доплати. Сума допомоги може бути й менша за заявлену, наприклад меншою за оклад (лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 р. № 409/13/116-15). Рішення про її надання/ненадання приймає керівник. У випадку з військовослужбовцями можуть бути обмеження і з боку Міноборони;
вагомість підстав для надання допомоги оцінює керівник. Виняток – у колективному договорі прописані конкретні випадки надання такої допомоги;
вона не входить до зарплати, що впливає на її оподаткування та відображення у звітності, зокрема у статистичному Звіті з праці (п. 3.4 та п. 3.31 Інструкції № 5) та об’єднаному Зарплатному звіті з ЄСВ;
матеріальна допомога держслужбовцям зафіксована у розмірі середньомісячної зарплати п. 2 Порядку № 500. Менше чи більше бути не може (роз’яснення у листі Мінсоцполітики від 07.10.16 р. № 1383/13/84-16). Однак, вона може взагалі не надаватися – керівник має право відмовити. Аналогічно з працівниками держорганів і ОМС;
якщо держслужбовець був переведений з одного держоргану в інший, то матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань буде виплачуватися лише в разі, якщо за попереднім місцем роботи в тому році, в якому здійснено переведення, держслужбовець її не отримував. Це випливає з того ж п. 2 Порядку № 500, де сказано – «раз на рік» і це загальна норма незалежно від того, де працює держслужбовець;
матеріальна допомога надається незалежно від стажу роботи працівника, у т.ч. й новоприйнятим працівникам. Обмежень з цього приводу немає бути. Однак по новачку слід з’ясувати, що не було такої допомоги протягом року на попередньому місці роботи, якщо це теж було у бюджетній установі.
Підстави та умови надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань
Щоб отримати допомогу, працівнику слід написати заяву на ім’я керівника, у якій викласти обставини — підстави для її надання. Такими підставами можуть бути:
сімейні обставини (наприклад, одруження, народження дитини, переїзд);
оплата лікування, оздоровлення дітей;
поховання (виняток – робітники держорганів і ОМС, п. 2.2 Наказу № 609);
інші причини (пожежа, стихійне лихо тощо).
Конкретних підстав надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у нормативних документах немає, хоча вони можуть бути визначені колективним договором. Вагомість підстав визначає сам керівник.
Увага: бухгалтер нараховує матеріальну допомогу лише після отримання наказу керівника.
Заяву має погодити головний бухгалтер (якщо є кошти) та керівник. Останній у разі згоди видає наказ про надання такої матеріальної допомоги.
Щодо ОМС, то для голів обласної, районної та районної у місті рад, їх заступників, а також сільських, селищних, міських голів – треба рішення відповідної ради (див. абз. 1 та абз. 2 п. 6 Постанови № 268).
Увага: для керівних працівників ОМС для надання матеріальної допомоги необхідне рішення місцевої ради.
Секретарям сільських, селищних, міських рад, заступникам сільських, селищних, міських голів, керуючим справами (секретарям) виконкомів, старостам – треба рішення сільського, селищного, міського голови (абз. 3 п. 6 Постанови № 268).
Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань військовослужбовців
01 лютого 2023 року було затверджене окреме доручення Міністра оборони України № 2683. Документ встановлює обставини, коли військовослужбовцям надається матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань. Виплата матдопомоги проводиться за місцем служби. Військовослужбовець має подати відповідний рапорт командиру. Командири можуть звернутися з питань виплати допомоги для себе до вищого командира за підпорядкованістю. В рапорті на ім'я командира зазначається причини та розмір допомоги.
Підстави для виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань для військовослужбовців:
смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;
поранення, яке отримане під час виконання завдань під час воєнного стану;
інвалідність, отримана внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини;
порушення стану здоров’я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:
онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та/або хімієтерапія);
захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;
безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв’язку із хворобою (сумарно більше як 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів.
Матеріальна допомога також може виплачуватися сім’ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.
Розмір матеріальної допомоги визначається на базі місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого включаються:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавка за вислугу років;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Як розрахувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань
Якщо мова йде про матеріальну допомогу у розмірі окладу, то тут все зрозуміло – беремо розмір окладу у місяці затвердження наказу (розпорядження) про надання такої допомоги. Також у наказі керівника може бути й менша сума.
визначається розрахунковий період – 12 місяців перед місяцем нарахування допомоги;
середньоденна зарплата = зарплата за розрахунковий період ÷ число фактично відпрацьованих робочих днів (далі – р. днів). При цьому у зарплаті розрахункового періоду не враховуються виплати за час, впродовж якого зберігається середній заробіток працівника (це час виконання державних і громадських обовʼязків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у звʼязку з тимчасовою непрацездатністю. Також не враховуються виплати перелічені у п. 4 Порядку № 100;
середньомісячне число р. днів = число р. днів за графіком підприємства (нормою) за останні 12 календарних місяців ÷ 12 місяців;
матеріальна допомога = середньоденна зарплата × середньомісячне число р.днів.
Алгоритм розрахунку матеріальної допомоги за новими правилами
Строки нарахування матдопомоги також не визначені, оскільки ця виплата не є обов’язковою. Певний строк може бути визначений у колективному договорі чи рішенні керівника. Як правило, виплата допомоги відбувається у найближчий день виплати зарплати.
Підвищення окладів і матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань
Якщо працівник уже отримав матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, а потім сталося підвищення окладів, то перераховувати матеріальну допомогу у бік збільшення зовсім не обов’язково, адже допомога може бути й менша посадового окладу.
Увага: обов’язку перерахунку уже виплаченої матеріальної допомоги при збільшенні окладів немає.
Однак донарахувати різницю можливо – якщо буде окремий наказ з цього приводу керівника.
Оподаткування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань
Оподатковуємо матдопомогу зважаючи на те, що вона не входить до зарплати, тобто є нецільовою благодійною допомогою з точки зору ПКУ:
ПДФО та військовий збір не стягуються у межах суми допомоги, що сукупно за звітний рік не перевищує граничного розміру доходу за пп. 169.4.1 ПК (для 2024 року – 4240 грн). У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку ця неоподатковувана частина відображається за кодом ознаки«169»;
сума перевищення оподатковується ПДФО 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ). У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку це може бути код «127». Податкова соціальна пільга на суму допомоги не застосовується, так як це не зарплатна виплата;
ЄСВ із допомоги не нараховується, оскільки вона не є частиною зарплати за Інструкцією № 5. Також вона вказана у п. 14 розділу І Переліку виплат, на які не нараховується ЄСВ з постанови Кабміну від 22.12.2010 р. № 1170(далі – Перелік № 1170). У Додаток Д1 Податкового розрахунку інформацію про неї також не вносять.
Матеріальна допомога на лікування замість вирішення соціально-побутових питань
Зверніть увагу, що якщо працівнику матеріальна допомога все ж таки потрібна на лікування (себе чи членів сім’ї першого ступеня споріднення), то є ще один варіант – оформити такі кошти не як матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, а саме як матеріальну допомогу на лікування та медобслуговування. Звичайно, якщо це дозволяє колективний договір. Тоді можна буде зекономити на податках, адже така допомога у повній сумі не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.19 ПКУ, п. 161 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ), не обкладається ЄСВ (п. 14 розділу І Переліку № 1170). Єдине, що у такому разі потрібно належно документально оформити:
у заяві визначити мету – допомога на лікування;
до заяви докласти будь-які підтвердні документи, які здатні підтвердити цільовий характер допомоги. Наприклад, договір про лікування, медичний висновок про необхідність лікування, виставлений рахунок на оплату лікування, уже оплачений рахунок тощо. Такі вимоги є у роз’яснення ДПС ЗІР 103.15.
Документи потрібні для оподаткування. Якщо їх немає, або допомога потрібна родичам другого ступеня споріднення – можна оформляти як звичайну матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань.
Незважаючи на те, що допомога на лікування не оподатковується, у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку її все ж таки слід показати під ознакою доходу «143». Щодо Додатку Д1 Податкового розрахунку, то вона також там не наводиться, так як не входить до бази ЄСВ.
Однак якщо сума матеріальної допомоги в межах 4240 грн у 2024 році, то ніякого значення в оформленні того, чи іншого виду допомоги немає, адже оподаткування буде однакове, обидві допомоги не входять до складових зарплати.
Увага: якщо працівнику треба гроші на лікування – може бути кращим оформити дані кошти як матеріальну допомогу на лікування та медобслуговування.
Наказ про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань – ЗРАЗОК
