За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім, зокрема, санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
У розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» рядок податкової накладної, кількість або ціна по якому змінюється; у другому – зазначається новий (доданий) номер рядка, в якому зазначаються правильні показники.
У ДПС на постійній основі проводиться факторний аналіз економічних відносин платників з метою виявлення господарських операцій, які згідно з даними електронної звітності та іншої інформації можуть свідчити про ризики мінімізації розрахунків з бюджетом та ухилення від оподаткування.
Згідно з чинними нормативно-правовими актами мінімальним терміном для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) є 1 календарний місяць, для розстрочення – 2 календарних місяці.
Відповідно до Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує, зокрема податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість деякі реєстри.
Штрафна (фінансова) санкція за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов’язання встановлена ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами і доповненнями (далі – КУпАП), неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Податкового кодексу України ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Податковим кодексом України передбачено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9) (далі – Декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.
