Відповідно до ст. 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Відповідно до Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надаються роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.
Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) передбачені обмеження права на нарахування податкової знижки (п. 166.4 ст. 16 ПКУ).
Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний і надається всім або більшості працівникам, то така допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати.
Згідно Закону «Про професійну освіту» підприємства, установи, організації надають здобувачам освіти закладів професійної освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи практики та інших видів практичного навчання відповідно до укладених із закладами професійної освіти договорів про виробничу практику.
Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг визначений (далі – ПСП) п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), ст. 165 якого визначено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується нормами розділу IV Податкового кодексу України.
Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Посадові особи органів державної податкової служби мають право, проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов’язаних із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
