Податковим кодексом України визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Ставки екологічного податку встановлюють статті 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У звітних періодах поточного року платник екологічного податку не мав об’єктів оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів). Чи потрібно йому подавати Податкову декларацію екологічного податку з додатками?
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання. Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку самостійно.
Відповідно до Цивільного кодексу України господарські організації – юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку, є суб’єктами господарювання.
До декларації додається, зокрема розрахунок за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (Додаток 3).
Податківці нагадують: 09 серпня — останній день для подання низки податкових звітів та декларацій.
База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (ст. 242 ПКУ).
ДПС звертає увагу на методологічні помилки, яких припускаються платники податків у звітності з екологічного податку.
Як з метою обчислення екологічного податку СГ визначає обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (в т. ч. на підставі яких документів)?
