Особливості складання розрахунків коригування до зайво складених податкових накладних визначені п. 24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зі змінами та доповненнями.
Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Відповідно до п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016, у рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), тимчасово звільнених від оподаткування відповідно до підрозд. 2 розд. XX ПКУ та звільнених відповідно до міжнародних договорів (угод) та коригування за такими операціями.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості розглядається комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім, зокрема, санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
У розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» рядок податкової накладної, кількість або ціна по якому змінюється; у другому – зазначається новий (доданий) номер рядка, в якому зазначаються правильні показники.
У ДПС на постійній основі проводиться факторний аналіз економічних відносин платників з метою виявлення господарських операцій, які згідно з даними електронної звітності та іншої інформації можуть свідчити про ризики мінімізації розрахунків з бюджетом та ухилення від оподаткування.
Відповідно до Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує, зокрема податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість деякі реєстри.
Податковим кодексом України передбачено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
У ДПС надали пояснення щодо інформації на яку звертають увагу при розгляді таблиці даних платника ПДВ, а саме на рівень сплати податків, зокрема ПДВ, на наявність найманих працівників та/або рівень середньої заробітної плати не нижче за мінімальний показник і т.д.
