Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень бухобліку, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Податковим кодексом України не передбачено визначення арифметичної або методологічної помилки, та відповідальності за дані помилки.
Згідно Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з Порядком ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, при зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку.
У ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН.
У ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо порядку реєстрації з кваліфікованим електронним підписом уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку заголовна частина Розрахунку містить інформацію щодо обраного платником типу Розрахунку, інформацію про податкового агента та платника єдиного внеску, а також інформацію про додатки, що є невід’ємною частиною Розрахунку.
Підставою для нарахування сум податку на додану вартість (далі – ПДВ), що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної є кілька видів первинних документів.
