Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).
У зв’язку з прийняттям Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» звертаємо увагу, що розширено перелік підстав для нарахування земельного податку, визначений пунктом 286.1 статті 286 ПКУ.
1 січня 2022 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
У разі, якщо платником податку помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не підлягає відображенню у податковій звітності з ПДВ.
Державна податкова служба України, з метою правильності декларування платниками податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата) інформує платників Рентної плати про порядок обчислення податкових зобов’язань житлово-комунальними підприємствами.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами.
Законом України від 30.11.2021 року № 1914-ІХ розширено перелік осіб, здійснення операцій, з якими по наданню їм безповоротної фінансової допомоги вимагатиме від платника податку на прибуток підприємств збільшення фінансового результату до оподаткування відповідного податкового періоду на суму такої перерахованої безповоротної фінансової допомоги.
