Зміни, що внесені до ПКУ Законом № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», дозволяють керівнику контролюючого органу чи його заступнику приймати рішення про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу без звернення до суду.
Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
До суттєвих новацій Закону України №1914-XI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» можна зарахувати й тимчасове обмеження виїзду за кордон керівників боржників. Адже у вітчизняній практиці ще ніколи таку процедуру не запроваджували.
Податковим законодавством передбачено право платників податків на пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб.
З 01 січня 2022 року змінилися реквізити рахунків для зарахування надходжень окремих податків, які стовідсотково зараховуються до загального фонду Державного бюджету, відкриті на обласному рівні по одному, а не для кожної громади, як було у 2021 році.
З 1 січня 2022 року відповідно до статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.
База оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).
