Закупівля послуг з харчування: які документи вимагати від учасника
Закупівля послуг з харчування чи продуктів — завжди ризик. Тож замовник вимагає від учасників підтвердити, що вони дотримують норм з виробництва і транспортування продуктів. Як тут не переборщити, аби не бути звинуваченим у дискримінації?
Закупівля послуг з харчування потребує пильної уваги замовників. Адже якість закупленого безпосередньо впливає на здоров’я громадян.
Прощавай, Господарський кодексе! Як зміняться правила гри?
Протягом останніх років в Україні склалася напружена ситуація щодо групових захворювань на гострі кишкові інфекції та харчові отруєння. Тож Держпродспоживслужба провела чисельні перевірки і виявила порушення вимог санітарного законодавства. Зокрема:
- відсутність державної реєстрації операторів ринку;
- систематичне порушення зберігання харчових продуктів та відсутність документів, що засвідчують їх якість і безпеку;
- недостатній контроль за організацією харчування дітей.
Висновки Держпродспоживслужби, своєю чергою, проаналізувало Мінекономіки і надало рекомендації щодо організації закупівель послуг з харчування (див. лист Мінекономіки від 05.11.2019 № 3801-05/45742-06).
На що ж мають зважати замовники? У тендерній документації (ТД) на закупівлю продуктів харчування та/або послуг з організації харчування для навчальних, оздоровчих і дошкільних закладів слід враховувати вимоги законодавства. Які саме вимоги висувати до учасників — операторів ринку харчових продуктів (далі — оператори ринку), аби врахувати усі зауваги законодавця й водночас не бути звинуваченим у дискримінації .