Оплата праці в медичних закладах після реорганізації: на що розраховувати

Проаналізувати, як відбувається оплата праці в медичних закладах після їх реогранізації, нас спонукав лист. Процитуємо його: «Міська комунальна лікарня реорганізована у комунальне некомерційне підприємство, що за законом вважається закладом охорони здоров’я. Керівником закладу є директор, оскільки згідно з Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затвердженим наказом МОЗ від 28.10.2012 № 385, керівники закладів охорони здоров’я можуть обіймати такі посади: генеральний директор, директор, головний лікар, головний державний санітарний лікар-головний лікар, начальник, завідувач. Проте у зв’язку з реорганізацією нині виникло багато спірних питань щодо медичного стажу, виплати допомоги на оздоровлення при виході у щорічну відпустку та оплати кваліфікаційної категорії «Організація та управління охороною здоров’я» директору закладу. Поясніть, чи:

• нараховується надбавка за вислугу років директору комунального некомерційного підприємства згідно з Порядком № 1418;
• виплачується допомога на оздоровлення директору комунального некомерційного підприємства при виході у щорічну відпустку на підставі Постанови № 524;
• проводиться оплата за кваліфікаційну категорію директору закладу з числа лікарів».

Перейдемо до відповіді.

Оплата праці в медичних закладах бюджетних: чим урегульована

Умови оплати праці працівників державних та комунальних (бюджетних) закладів охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування, розроблені на виконання постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298) і затверджені наказом Мінсоцполітики та МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 (далі — Умови № 308/519).

Виплата надбавки за вислугу років

Надбавка за вислугу років медичним працівникам та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я виплачується за Порядком, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2009 № 1418 (далі — Порядок № 1418).

Дія Порядку 1418, за яким проводять виплату надбавки за вислугу років медичним працівникам, поширюється на медичних та фармацевтичних працівників будь-яких державних та комунальних установ, закладів, організацій незалежно від їх підпорядкування і умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я (п. 1 Порядку № 1418). Тобто працю яким оплачують, керуючись Умовами № 308/519. Не підпадають під дію порядку тільки посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби України.

У пункті 3 Порядку № 1418 наведений чіткий перелік посад медичних та фармацевтичних працівників, які мають право на встановлення надбавки, а саме це:

• керівники закладів охорони здоров’я;
• заступники керівників закладів охорони здоров’я з числа лікарів;
• заступники головного лікаря з медсестринства;
• керівники структурних підрозділів з числа лікарів;
• головні медичні сестри;
• лікарі усіх спеціальностей;
• керівники фармацевтичних (аптечних) закладів;
• заступники керівників фармацевтичних (аптечних) закладів;
• керівники структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів;
• провізори усіх спеціальностей;
• фахівці з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей;
• а також право на встановлення надбавки за вислугу років мають професіонали з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, та помічникам ентомолога.

Уряд обіцяє підвищення. Та чи справді це так?

• Прожитковий мінімум 2020

Виплата допомоги на оздоровлення

Окремі питання оплати праці в медичних закладах, у т. ч. виплату допомоги на оздоровлення, регулює постанова КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524 (далі — Постанова № 524).

Згідно з Постановою № 524 медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.

Оплата праці в медичних закладах після реорганізації: на що орієнтуватися

Норми Основ законодавства України про охорону здоров’я оновив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 06.04.2017 № 2002-VIII.

Відтак оновлені норми цього документа передбачають, що за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи. А заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Відповідно до частини третьої статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Після перетворення бюджетного закладу охорони здоров’я у казенне або комунальне некомерційне підприємство умови оплати праці працівників здійснюються на договірній основі, як передбачають:

• стаття 97 Кодексу законів про працю України;
• статті 15, 16 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР;
• Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII;
• положення Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки;
• відповідні галузеві угоди.

Також в частині оплати праці такі підприємства можуть застосовувати:

• постанову КМУ «Про умови і розміри оплати праці працівників підприємств і організацій, що дотуються з бюджету» від 31.08.1997 № 948;
• постанова КМУ «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19.05.1999 № 859.

Поширюються ці норми, зокрема, і на оплату праці керівників підприємств, заснованих на державній власності, в т. ч. казенних, і керівників підприємств, заснованих на комунальній власності.

Отже, норми Постанови № 1298, Постанови № 524, Порядку № 1418, а також Умов № 308/519, не поширюються на казенні або комунальні некомерційні підприємства, що були перетворені з державних та комунальних (бюджетних) закладів охорони здоров’я. До того ж час роботи у закладі охорони здоров'я, що належить підприємству, до стажу роботи, який дає право на виплату надбавки за вислугу років, не зараховується.

Практика перетворення бюджетних закладів охорони здоров’я у підприємства існує вже декілька років. І такі підприємства застосовують умови оплати праці працівникам відповідно до згаданих нормативних актів, що регулюють умови оплати праці працівників бюджетної сфери.

Оплата праці в медичних закладах: чого ще очікувати

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (законопроект № 6327), що запроваджує реформу фінансування галузі охорони здоров’я.

МОЗ у коментарях до цього Закону зазначає про:

• відмову від Єдиної тарифної сітки (передбаченої Постановою № 1298 та Умовами № 308/519);
• вільне формування ринку зарплат у комунальних медичних закладах.

Чи будуть внесені відповідні зміни в умови оплати праці в медичних закладах задля поширення на працівників підприємств, утворених під час реорганізованих, інших умов оплати праці, передбачених для бюджетних закладів охорони здоров’я (як-то надбавка за вислугу років, надбавки за особливий характер праці та за особливі умови праці, виплата одноразової допомоги на оздоровлення під час надання основної щорічної відпустки тощо), компетентне відомство поки що не коментує.

Почекаємо, коли Закон про медичну реформу підпише Президент України, а відповідні держоргани приведуть законодавчі акти, у т. ч. й стосовно оплати праці в медичних закладах працівникам, у відповідність до його норм.