Настав термін оплати, а грошей немає. Як діяти?

Автор
керівник групи експертів з бюджетного обліку
Наприкінці року бухгалтер поспішає розрахуватися з постачальниками, аби виконати зобов’язання, які установа брала упродовж року відповідно до укладених договорів. За затримку в оплаті постачальники зазвичай застосовують штрафні санкції. А чи можна застосувати такі санкції до бюджетної установи?

Що врахувати у договорі

Розпорядники бюджетних коштів можуть брати бюджетні зобов’язання та проводити видатки тільки в межах кошторисних бюджетних асигнувань (ч. 5 ст. 51 БК). Так, договори поставки, підряду, виконання робіт та інші, які уклали бюджетні установи, можуть носити разовий характер, а можуть діяти тривалий строк. Як правило — один рік, оскільки кошторис бюджетних коштів складають на рік.

У будь-якому випадку сторони в договорі зазначають конкретні ціни на товар або вартість робіт чи послуг. Обачлива бюджетна установа прописує у договорі, що товар, роботи, послуги вона оплатить за декілька календарних днів, після того як на її рахунок надійдуть бюджетні кошти.

Такі умови оплати захищають права установи та спричиняють у майбутньому проблеми контрагенту, який не може вчасно отримати кошти, оскільки оплата залежить від того, чи надійшли бюджетні кошти на рахунок установи. Тому багато контрагентів не хочуть укладати договори з бюджетними установами. А якщо й укладають, то можуть передбачити сплату штрафних санкцій за несвоєчасну оплату.

Всеукраїнська професійна сертифікація бухгалтерів — 2020

Чи настає відповідальність

Якщо установа, яку фінансує бюджет, порушить терміни оплати, визначені умовами договору, вона відповідатиме згідно із законодавством і укладеним договором. Ні ЦК ні ГК, не виділяють бюджетні установи в окрему категорію і не встановлюють для них будь-яких окремих правил, коли визначають відповідальність за укладеними договорами.

Будь-які майново-господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають на підставі договорів і сторони є вільними, коли вибирають контрагента та визначають умови договору. Сторони договору самостійно відповідають за своїми зобов’язаннями і одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання потрібно виконувати належно, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай обумовлюють сторони договору.

Настав термін оплати, а грошей немає. Як діяти? Якщо бюджетна установа не сплатить за товар або виконані роботи чи послуги в установлені договором строки, вона несе таку саму відповідальність, як і будь-який інший суб’єкт господарювання та сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню та інші штрафні санкції.

Настав термін оплати, а грошей немає. Як діяти?
Фаїна ІСКРИЖИЦЬКА,експерт Експертус Головбух
Аби виготовити проєктно-кошторисну документацію на капітальне будівництво/ремонт об’єктів основних засобів, установи витрачають чимало коштів. Як відобразити такі витрати у бухобліку, пояснив експерт

Навіть коли установа не має бюджетних асигнувань, аби профінансувати відповідні роботи, послуги або товар, це не може бути підставою, щоб звільнити її від обов’язку оплатити відповідний товар, роботи чи послуги (ч. 2 ст. 617 ЦК та ч. 2 ст. 218 ГК). Контрагент, у свою чергу, має право не виконувати умови договору з того часу, коли виявить, що установа не перераховує кошти на його рахунок для оплати робіт (товарів, послуг).

Якщо бюджетна установа візьме зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або перевищить повноваження, встановлені БК чи законом про держбюджет, вона порушить бюджетне законодавство (п. 20 ст. 116 БК).

Між бюджетними установами та комерційними підприємствами діють цивільно-правові відносини. Тобто сторони, які підписали договір, юридично рівні. Отже, бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг, коли виконує свої зобов’язання за договірними відносинами. Підтвердженням тому є судова практика.

Судова практика

У справі за позовом підприємства до бюджетної установи Верховний Суд України зазначив, що відсутність бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача не виправдовує бездіяльність останнього і не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов’язання (рішення Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446).

Як діяти, щоб вберегтись від штрафних санкцій та претензій кредитора


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді