Облікові рекомендації від Мінфіну

Автор
експерт з бухгалтерського обліку та оподаткування
За яким вартісним критерієм розмежовувати основні засоби і «малоцінку»? Які додаткові аспекти Мінфін рекомендує визначати у обліковій політиці? Як правильно задокументувати облік господарських операцій із запасами?

Сформуємо 5 важливих правил, яких варто дотримувати бюджетним установам. Також врахуємо профільні роз’яснення Мінфіну і Казначейства.

Правило 1. Встановлюйте вартісний критерій для «малоцінки» на власний розсуд

У 2021 році  Мінфін вилучив зі Стандарту 121 регламентований вартісний критерій, за яким бюджетники зараховували основні засоби до складу МНМА (Наказ № 432).

Щоб привести методрекомендації з бухобліку для суб’єктів держсектору у відповідність з положеннями Стандарту 121, Мінфін вніс зміни:

  • до МР з бухобліку ОЗ — прибрав вартісний критерій для МНМА (абз. 5 п. 1.2 розд. ІІ);
  • МР щодо облікової політики — доповнив положенням про право суб’єкта держсектору самостійно встановлювати у обліковій політиці вартісні ознаки предметів, які входять до складу МНМА, з обґрунтуванням критеріїв щодо визначення таких ознак (абз. 13 п. 1, п. 7 розд. ІІ).

Отже,  вартісний критерій для МНМА бюджетні установи визначають на власний розсуд. Як це робити та які поради в Казначейства і Мінфіну щодо цього?

⚡️ ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ ⚡️

Правило 2. Враховуйте рекомендації профільних відомств

У Листі № 16-08-08/1286 Казначейство наголосило, що установи можуть самостійно визначати вартісну ознаку для МНМА, позаяк тепер нормативно-правові акти з ведення суб’єктами держсектору бухобліку її не містять. Критерії щодо визначення таких ознак установа має обґрунтувати та зазначити у своєму розпорядчому документі про облікову політику.

Натомість Мінфін у Листі № 41020 зазначив, що:

  • методи, способи і процедури визнання активу ОЗ у межах головного розпорядника коштів мають бути єдиними та відповідати вимогам НП(С)БОДС;
  • зміну вартісних ознак предметів, які входять до складу МНМА, установи мають розглядати як зміну облікових оцінок. Тож у разі такої зміни ретроспективно переглядати облікові підходи не потрібно.

Аналогічні висновки містять і МР щодо облікової політики (п. 4 розд. І, абз. 2 п. 7 розд. ІІ).

Отже, визначайте вартісну ознаку для МНМА на власний розсуд. Скористайтеся одним із способів:

  • орієнтуйтеся на податковий вартісний критерій, який наразі становить 20 000 грн (п. 14.1.138 Податкового кодексу України);
  • керуйтеся власними потребами установи — зокрема враховуйте вартість ОЗ, які установа фактично придбавала протягом останніх років; приблизну динаміку зростання цін на товари, наприклад внаслідок інфляції; аналізуйте, до активів якої вартості зможете застосувати спрощені облікові правила для МНМА, які встановлює Стандарт 121.

Зауважте, спосіб, який обрала установа, щоб встановити вартісну ознаку для розмежування ОЗ і МНМА, має відповідати вимогам НП(С)БОДС та бути єдиним серед установ у мережі головного розпорядника бюджетних коштів. Обґрунтуйте та відобразіть такий спосіб у розпорядчому документі про облікову політику установи.

Правило 3. Визначайте в обліковій політиці додаткові аспекти

У розпорядчому документі про облікову політику установи мають окремо визначати:

  • перелік і склад змінних та постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу (абз. 8 п. 1 розд. ІІ);
  • види звітних сегментів і їх пріоритетність (абз. 12 п. 1 розд. ІІ);
  • строки корисного використання груп довгострокових біологічних активів (абз. 14 п. 1 розд. ІІ).

Зверніть увагу, що види звітних сегментів та їх пріоритетність вже є обов’язковим об’єктом облікової політики бюджетних установ (п. 1 розд. ІІ Стандарту 101). А от інші аспекти Мінфін пропонує визначати у складі облікової політики суб’єктів держсектору із січня поточного року.

Правило 4. Документуйте облік запасів за правилами

Перед новим роком Мінфін затвердив Наказ № 838, яким скасував Наказ № 130, що встановлював спеціалізовані типові форми з обліку та списання запасів для бюджетних установ. Це спричинило низку змін до МР з бухобліку запасів.

По-перше, з 2021 року господарські операції з надходження, руху та вибуття запасів бюджетні установи оформлюватимуть первинними документами, які визначає лише Наказ № 193. Посилання ж на Наказ № 130 Мінфін вилучив (п. 3 розд. І).

По-друге, форму акта списання запасів для бюджетних установ тепер містить додаток до МР з бухобліку запасів.

По-третє, матеріально відповідальні особи установ вестимуть облік запасів, за винятком дорогоцінних металів для протезування та медикаментів і перев’язувальних засобів, за місцем відповідального зберігання/знаходження в картці складського обліку запасів, а не в книзі, як було раніше (п. 8 розд. ІІІ). Це логічно, адже типову форму такої картки передбачає чинний Наказ № 193, а типову форму книги складського обліку запасів відомство скасувало разом із Наказом № 130.

Раніше матеріально відповідальні особи вносили записи до оборотних відомостей для аналітичного обліку продуктів харчування на підставі даних накопичувальних відомостей з надходження та витрачання продуктів харчування. Тепер такі записи вони вносять на підставі первинних прибутково-видаткових документів (п. 12 розд. ІІІ МР з бухобліку запасів).

Увага: МР з бухобліку запасів, як і раніше, регламентує, якщо типові форми для оформлення окремих господарських операцій із запасами не затверджені, форми необхідних первинних документів установа може розробити самостійно.

Такі форми Мінфін радить затверджувати в розпорядчому документі про організацію бухобліку. Стежте, щоб вони містили обов’язкові реквізити, які визначає Закон про бухоблік.

Отже, у 2021 році, щоб оформити окремі господарські операції із запасами, керуйтеся Наказом № 193 і МР з бухобліку запасів. Якщо ж такі нормативи не містять потрібних форм первинних документів, розробляйте і затверджуйте їх у розпорядчому документі самостійно.

Правило 5. Обліковуйте придбане житло у складі ОЗ за вимогами Стандарту 121

Мінфін ще у 2021 році виклав у редакції пункт 13 розділу ІІІ МР з бухобліку ОЗ щодо обліку придбаних бюджетниками житлових будинків, а саме:

Облікові рекомендації від Мінфіну на 2021 рік

Облікові рекомендації від Мінфіну на 2021 рік

Тож наразі оновлене положення МР з бухобліку ОЗ частково враховує загальні вимоги Стандарту 121 щодо визнання предмета/ресурсу, зокрема й придбаного житла, об’єктом ОЗ та активом (п. 4 розд. І, п. 2 розд. ІІ Стандарту 121).

Нагадуємо, щоб зараховувати актив до складу ОЗ, він має відповідати додатковим умовам, а саме:

  • суб’єкт держсектору використовує його, щоб досягнути поставленої мети та/або задовольнити власні потреби або здавати в оренду;
  • строк його корисного використання за очікуваннями становить більше року (абз. 15 п. 4 розд. І Стандарту 121).

Тому, якщо придбане житло не відповідає таким вимогам, не обліковуйте його у складі ОЗ.

 

 

 



зміст

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді