Чи може роботодавець не виплатити зарплату через війну

Автор
Експерт з обліку та оподаткування
Війна змінює світогляд кожного. Зокрема знижується цінність матеріальних благ. Та це не означає, що працівникам не потрібна фінансова підтримка, особливо якщо йдеться про зарплату. Розберімося, чи може роботодавець відмовити у виплаті зарплати через воєнний стан.

Обов’язок роботодавця — нараховувати і виплачувати працівникам заробітну плату не рідше ніж двічі на місяць (ст. 115 КЗпП). Та реалізувати цю вимогу закону виходить не у всіх, адже війна зупинила роботу багатьох організацій. Як наслідок — працівники ризикують втратили системний заробіток. Чи відповідатиме роботодавець за невиплату зарплати після нашої перемоги у війні.

Щоб розібратися у цій ситуації, варто розрізняти поняття:

  • компенсація за затримку виплати зарплати;
  • виплата несвоєчасної зарплати.

Коли виплачують компенсацію за затримку виплати зарплати

Якщо роботодавець затримує зарплату, захистити працівників покликаний Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III. Він вимагає, аби порушники виплачували працівникам не лише зарплату, а й компенсацію. Механізм розрахунку деталізує Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою КМУ від 21.02.2001 № 159. Виділимо п’ять головних правил виплати компенсації:

  1. Компенсацію роботодавці мають проводити, якщо затримали виплату на один і більше календарних місяців. Наприклад, зарплату за лютий 2022 року роботодавець не виплатив працівникам вчасно у березні, а розрахувався з ними лише у квітні. Тут прослідковується затримка виплати на один місяць — березень 2022 року. Якщо зарплату за лютий роботодавець виплатив не в строк, але у межах березня, то компенсацію за затримку йому не потрібно розраховувати.
  2. Компенсацію за невиплату зарплати зобов’язані виплачувати всі підприємства, установи й організації.
  3. Нараховувати та виплачувати компенсацію мають у тому місяці, коли й заборгованість із заробітної плати. Для розрахунку компенсації в обліку має відображатися зарплатна заборгованість.
  4. Суму компенсації розраховують як добуток нарахованої, але не виплаченої зарплати за відповідний місяць після утримання податків та величини приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) за період невиплати доходу. Розрахована сума компенсації не входить до складу виплат, що включають до зарплати для забезпечення її мінімального розміру. Тобто, суму компенсації роботодавці мають нараховувати зверху мінзарплати — 6500 грн.
  5. Компенсація за невчасно виплачену зарплату належить до фонду додаткової заробітної плати, її оподатковують як звичайну зарплату.

Тож, якщо нараховану зарплату за лютий роботодавець не виплатив вчасно, проте розрахувався з працівниками протягом березня, він не повинен розраховувати суму компенсації.

Чим загрожує несвоєчасна виплата зарплати

За мирного життя несвоєчасна виплата зарплати здебільшого загрожує:

  • адмінкою — штраф на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності від 30 до 100 НМДГ або 510—1700 грн (ст. 41 КпАП);
  • фінштрафом — на підприємство у розмірі одна мінзарплата, якщо порушили строки виплати зарплати не більше як за один місяць (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Якщо строки виплати порушили більше як за один місяць, штраф збільшиться втричі — трикратний розмір мінзарплати (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП);
  • криміналом — штраф на керівника за безпідставну навмисну невиплату заробітної плати більше ніж за один календарний місяць від 500 до 1000 НМДГ (8500 — 17 000 грн) або виправні роботи на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Чи може роботодавець не виплатити зарплату через війнуУВАГА

На період війни штрафи не працюють.

Проте за роботодавцем не зникає обов’язок виплатити працівнику всі зарплатні борги.

Чи врятує від штрафу воєнний стан

Торгово-промислова палата України (ТПП) офіційно підтвердила рівність: війна з 24 лютого = форс-мажор. Проте форс-мажор у силі, тільки коли він впливає на виконання конкретного зобов’язання. У контексті відносин із працівниками у роботодавця не зникає обов’язок виплатити працівникам зарплату, проте обставини непереборної сили дають можливість зробити це пізніше і без ризику накладання штрафу на посадових осіб та/або фінштрафу на підприємство.

Форс-мажор у трудових відносинах не є чимось новим. У цій ситуації вже напрацьована судова практика. Наприклад, постанова Верховного суду України від 11.11.2015 у справі № 6-2159цс15.

Сюжет справи такий: працівник просив суд стягнути з роботодавця середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку та компенсацію моральної шкоди на вимогу статей 116 та 117 КЗпП. Звільнили підлеглого на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП у зв’язку зі скороченням штату.

ВС став на сторону роботодавця та відмовив працівнику у стягненні середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку та компенсації за моральну шкоду. Аргумент суддів — підприємство розташоване в зоні проведення АТО та отримало сертифікат ТПП про визнання форс-мажорних обставин.

Чи може роботодавець не виплатити зарплату через війнуДУМКА

Мінекономіки: роботодавці мають вживати усіх можливих заходів щодо виплати зарплати працівникам

На сьогодні законодавство передбачає п’ять видів відповідальності: дисциплінарну, матеріальну, адміністративну, фінансову та кримінальну.

Однією з головних умов притягнення до кожного із зазначених видів відповідальності є наявність вини особи в діях, що носять протиправний характер.

Якщо у зв’язку з воєнними діями відповідальна посадова особа не має фактичної можливості здійснювати нарахування заробітної плати у встановлені строки — вона не може бути притягнута до будь-якого із зазначених видів відповідальності.

Разом із тим вважаємо, що роботодавці повинні вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати (наприклад, шляхом переведення бухгалтерів на дистанційну роботу та забезпечення програмно-технічними засобами для ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності).



зміст

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді