Нові повноваження Держаудитслужби у 2022 році

Автор
начальник юридичного відділу Західного офісу Держаудитслужби
Автор
керівник групи експертів з бюджетного обліку
Які повноваження незабаром матимуть працівники Держаудитслужби - вже знаємо та вас попереджаємо.

Наразі Верховна Рада розглядає проєкт Закону № 6330 (далі — проєкт), який удосконалить інструменти системи державного фінансового контролю. Розглянемо, які додаткові права невдовзі отримають ревізори та як це вплине на господарську діяльність установ.

Фіксуватимуть порушення по-новому

Передусім зміни стосуватимуться повноважень Держаудитслужби. Так, статтю 10 Закону № 2939, яка визначає права працівників Держаудитслужби, планують доповнити ще чотирма пунктами. Законопроєкт передбачає, що аудитори матимуть право робити фотозйомку, звукозапис, відеозапис під час заходів державного фінансового контролю, щоб зібрати докази, зафіксувати факти порушень законодавства.

Наразі працівники Держаудитслужби, коли проводять контрольні заходи, мають право лише усно та письмово звертатися до посадових осіб установ, щоб ті надали документи чи вчинили певні дії. А факти ревізори фіксують виключно письмово. Так, приміром, під час ревізії вони зазначають:

  • чи наявні матеріальні цінності;
  • який обсяг будівельних робіт виконав підрядник;
  • як виконують контрагенти інші договірні зобов’язання тощо.

Застосовувати в роботі фотозйомку, звукозапис, відеозапис — це досить прогресивний крок для ревізорів. Утім, з’являється багато запитань, як практично все це впровадити. Насамперед необхідно забезпечити технічну складову такого повноваження. Зрозуміло, що має бути відповідний технічний пристрій для процесу зйомки та запису. Але для цього потрібні кошти — і немалі. Очевидно, що ревізорів необхідно «озброїти» щонайменше відеокамерою чи планшетом. Штатний склад служби — орієнтовно 3200 працівників, із них приблизно 2700 ревізорів. Отже, необхідно щонайменше 2,5 тис. технічних пристроїв. Проте незрозуміло, чи знайдеться в державному бюджеті, за умов хронічного браку коштів, необхідна сума.

Інший аспект — це процедурна форма запису. Так, наприклад, статті 103 та 104 КПК передбачають фіксування процесуальної дії кримінального провадження на носії інформації. Такі записи проводять за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Після цього такі дії фіксують у протоколі, додатками до якого є аудіо-, відеозапис процесуальної дії. Крім цього, відповідно до статті 104 КПК у протоколі зазначають, які саме технічні засоби використовували для фіксації процесуальної дії.

Утім, подібних норм зміни не передбачають. Відповідно, такий процес запису можуть оскаржити зацікавлені сторони у зв’язку з його невизначеністю тощо. Також логічно припустити, що зазначені вище питання мали б бути додатково врегульовані підзаконними нормативно правовими актами. Але таких ще немає.

З іншого боку, чи не стане право на зйомку інструментом тролінгу з боку об’єкта контролю відносно дій посадових осіб Держаудитслужби? Так, зацікавлені особи можуть оскаржувати бездіяльність ревізорів, адже, на думку скаржника, ревізори мали б записувати певні дії, проте цього не робили, відповідно, необхідних доказів не здобули. Результат — факт порушення не довели.

Користуватимуться інформацією та матимуть доступ до неї

Інші два нових пункти повноважень подібні. Вони — данина сучасним технологіям та технічним можливостям. Адже стосуються права та можливості ревізорів користуватися та мати доступ до інформації з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів, банків (баз) даних органів державної влади та місцевого самоврядування. Ці пункти також дозволяють ревізорам користуватися державними, у тому числі урядовими:

  • засобами зв’язку і комунікаціями;
  • мережами спеціального зв’язку;
  • іншими технічними засобами.

Важливе рішення, якого вимагає сучасність, — створення інтегрованих автоматизованих систем підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю.

Нові повноваження Держаудитслужби у 2022 році Отже, тепер, щоб виконати пріоритетні напрями та завдання (проєкти) цифрової трансформації, схвалені Розпорядженням № 365, та згідно з Розпорядженням № 375, Держаудитслужба має розробити та впровадити Інтегровану автоматизовану систему підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю «е-аудитор» (далі — ІАСППР, Система).

Щоб виконати ці завдання, Держаудитслужба вже зробила певні кроки. Зокрема, провела закупівлю послуг з розробки та впровадження Інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю «е-аудитор». За наслідками проведених відкритих торгів переможцем процедури закупівлі стало ТОВ НВП «Інформаційні технології» (далі — Виконавець). З Виконавцем уже уклали договір щодо програмного забезпечення вартістю 2,48 млн грн від 23.07.2021 № 1623/93 (далі — договір), на виконання якого розроблено окремий функціонал ІАСППР «е-аудитор». Цей функціонал на початку жовтня 2021 року увели в дослідну експлуатацію.

Нові повноваження Держаудитслужби у 2022 році Така система дозволить під час інспектування, аудиту та ревізії закупівель перевіряти за заданими параметрами достовірність даних бухобліку та складеної фінзвітності в електронному вигляді в системній взаємодії та інтеграції з іншими системами та базами даних.

Держаудитслужба зможе перевіряти закупівлі в режимі реального часу з використанням даних системи «Прозорро». Вона буде пов’язана з іншими державними системами та використовуватиме ризик-орієнтовний підхід тощо. Такі кроки держави йуть у взаємодії з іншими сферами регулювання для суб’єктів господарювання.

Наразі необхідно розробити та впровадити додатковий функціонал системи. А також — забезпечити виконання завдань та функцій Держаудитслужби. Отже, виникла потреба доопрацювати систему. Відповідно, Держаудитслужба оприлюднила повідомлення про намір укласти договір з тим самим виконавцем очікуваною вартістю 7,5 млн грн.

Перевірятимуть документи, що посвідчують особу

І ще одне нове повноваження — під час ревізій посадові особи Держаудитслужби перевірятимуть документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посади осіб, які проводять розрахункові операції.

Наразі ревізори не кваліфікують як перешкоджання проведенню контрольного заходу відмову працівників об’єкта контролю надати документи, які посвідчують особу. Після того ж як приймуть проєкт, такі дії посадових осіб установи ревізори кваліфікуватимуть як перешкоджання і на них можуть скласти протокол за статтею 164-2 КпАП. Утім, якщо така особа не надасть інформації, що її ідентифікує, то і скласти протокол, де згідно з вимогами статті 256 КпАП зазначають персональні дані, також буде важко.

Стосовно цієї ситуації проєкт зазначає, що такі та інші дії тягнуть за собою кримінальну, адміністративну, дисциплінарну відповідальність відповідно до законодавства. Іншої деталізації законодавець не визначає.

І ще один момент: термін «розрахункові операції» в законодавстві відсутній. Проте на основі їх аналізу можна стверджувати, що:

розрахункові операції — це операції, які проводять у готівковій або безготівковій формі. Тобто із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків тощо.

Проте не всі працівники об’єкта контролю проводять розрахункові операції. Відповідно, отримати документи від таких осіб також може бути складно.

Направлення на ревізію складатимуть в електронній формі

Проєкт передбачає виключити зі статті 11 Закону № 2939, де йдеться про підстави проведення ревізій, абзац:

«Ненадання направлення на ревізію посадовим особам підконтрольних установ та інших суб’єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною 14 цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії».

Це пов’язано з уключенням до цієї статті норми підписувати направлення на ревізії електронним кваліфікованим підписом. Адже не личить ревізору «бігати» із роздрукованими електронними документами, щоб надати їх керівнику об’єкта контролю, якого інколи нелегко застати на робочому місці, особливо якщо це стосується ревізії.

Відповідно, прогнозуємо, що направлення, яке є підставою для проведення ревізії, буде скеровано в електронному порядку до об’єкта контролю.

Підсумовуючи наведену вище інформацію про зміни, які планують унести до Закону № 2939, слід звернутися до стратегії розвитку державної аудиторської служби на період до 2024 року. Така стратегія передбачає мінімізувати втручання в діяльність підконтрольного обєкта. Це означає, що аналізувати діяльность установи можна буде без виходу за її місцезнаходженням. Це скоротить термін проведення самого заходу за допомогою використання наявних баз даних та заходів дистанційної комунікації.

Отже, впровадження таких змін з урахуванням сучасних світових тенденцій — це лише питання часу.

Розглядатимуть відповідність займаним посадам керівників

Проєкт передбачає посилити відповідальність керівників державних підприємств за те, що вони неефективно ведуть господарську діяльність, а також не усувають порушення на вимогу ревізорів, як того передбачає пункт 7 статті 10 Закону № 2939. Таке нововведення стосується лише державних підприємств. Наразі посадові особи Держаудитслужби мають право розглядати, чи відповідають займаній посаді керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, бюджетних установ, якщо вони не виконують вимог Держаудитслужби (п. 2 Постанови № 1673).

Нові повноваження Держаудитслужби у 2022 році Законопроєкт № 6330 передбачає: якщо керівники державних підприємств не виконуватимуть вимог Держаудитслужби або не виконуватимуть визначені контрактом показники ефективності використання державного майна і прибутку, інших підстав, які визначає пункт 7 статті 16 Закону № 185, то це вже є підставою для розірвання контракту з такими керівниками.

Загалом пропонують унести зміни до п’яти законодавчих актів, у тому числі — до Кодексу адміністративного судочинства — щодо розгляду процесуальних документів органів державного фінансового контролю, а також Закону № 2121 — щодо розкриття банківської таємниці.

Тож будьте пильними.

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді