Протягом року в бюджетній установі може утворитися економія фонду оплати праці.
Допомагає визначити економію фонду оплати праці формула:
Утворитися така економія може, зокрема, за рахунок:
а) наявних вакантних посад у штатному розписі (посад, які не були заповнені у штатному розписі під час формування фонду оплати праці);
б) вакантних посад, які утворилися вже протягом поточного бюджетного періоду через:
- звільнення працівників;
- їхню хворобу;
- перебування їх у відпустках для догляду за дитиною;
в) зменшення (скажімо, у зв’язку з порушенням трудової дисципліни) розмірів премій, доплат та надбавок, заохочувальних і компенсаційних виплат, передбачених кошторисом на відповідний бюджетний період.
Зміст статті:Економія фонду оплати праці установи: як витрачати
Можемо сказати, що економія фонду оплати праці це додаткові кошти, за рахунок яких керівник бюджетної установи має право заохочувати працівників добросовісно й ефективно виконувати обов’язки, встановлюючи при цьому додаткові премії та інші виплати.
Нагадаємо, що потребу в коштах на оплату праці працівників установи визначають відповідно до штатного розпису, тарифікаційних списків, розрахункового обсягу сум премій, матеріальної допомоги, індексації зарплати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.
Взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема умов регулювання ФОП та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, встановлюють у колективному договорі (ст. 13 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Обов’язковий перелік питань, які має регулювати колективний договір, викладено у статті 13 КЗпП. Зокрема, це:
- нормування та оплата праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій тощо);
- режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку;
- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
- умови та охорона праці;
- зміни в організації виробництва і праці.
Обмежень щодо використання економії фонду оплати праці у нормативно-правових актах не встановлено. Тож бюджетна установа може використовувати її як на додаткову заробітну плату, так і на інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які передбачено у колективному договорі, положенні про оплату праці та положенні про преміювання.
Справді, в умовах обмеженого фінансування преміювання працівників проводять, як правило, саме за рахунок економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання визначають в положенні про преміювання установи залежно від наявних коштів на такі цілі.
Положення про преміювання розробляють у бюджетній установі самостійно. При цьому важливо дотримуватися норми постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298, галузевих наказів, розроблених на виконання цієї постанови та інших нормативно-правових актів, які визначають умови оплати праці працівників окремих бюджетних установ та організацій. Також слід передбачити заохочення працівників установи до ефективного виконання їхніх завдань та функцій. У положенні про преміювання установи визначають коло працівників, на яких поширюється дія преміальної системи, показники й умови преміювання для кожної категорії працівників. А також — чіткі критерії зменшення розміру премії та підстави її ненарахування. Це можуть бути невиконання чи неналежне виконання працівниками посадових обов’язків, прогули, запізнення, недоліки в роботі тощо.
Ефективність преміювання великою мірою залежить від правильного, об’єктивного визначення й затвердження показників та умов преміювання.
Економія фонду оплати праці під пильним оком ревізорів
Перевіряючи фінансово-господарську діяльність установи, ревізори обов’язково звертають увагу на дотримання законодавства під час нарахування заробітної плати. Результати ревізій засвідчують наявність системних порушень у нарахуванні та виплаті премій.
Скажімо, якщо за формування фонду оплати праці на рік кошти на виплату премії працівникам не були передбачені, джерелом виплати премії може стати лише економія фонду заробітної плати. Проте коли керівник установи не надасть ревізорам розрахунок, який покаже обсяг економії фонду заробітної плати, преміювання працівників ревізори тлумачитимуть як порушення. Адже згідно з пунктом 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою КМУ від 28.02.2002 № 228, показники видатків бюджету, які вносять до проекту кошторису, мають бути обгрунтовані відповідними розрахунками за кожним КЕКВ.
Трапляються також ситуації, коли в положенні про преміювання не зазначено, що премія може бути виплачена за рахунок економії фонду заробітної плати. Щоб діяти за законодавством та надавати премії працівникам винятково за рахунок економії фонду заробітної плати бюджетної установи, потрібно в установленому порядку внести зміни до положення про преміювання і лише після цього преміювати працівників.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
