Працівникам, які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, нормативи передбачають доплату. Та чи правомірна доплата за а роботу у шкідливих умовах, якщо установа за браком коштів ці засоби не купувала, а отже й не обліковувала? Про нюанси виплати — у статті.
Умови, у яких працівники використовують дезінфікувальні засоби, без перебільшення можна назвати особливими. Робота з ними шкодить здоров’ю того, хто з ними працює. Тож недарма у законодавстві передбачена компесація за роботу в особливих умовах — доплата за використання дезінфікуючих засобів та прибирання туалетів. Прощавай, Господарський кодексе! Як зміняться правила гри?
Ключовий документ для встановлення доплати — постанова КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298).
Розмір доплати за використання дезинфікуючих засобів — 10% посадового окладу — прописаний у підпункті «г» підпункту 3 пункту 3 Постанови № 1298. Дублюють цю норму галузеві накази, які визначають умови оплати праці освітян, медиків, бібліотекарів, соціальних працівників, робітників тощо.
Здавалося б, немає підстав, які перешкоджали б виплачувати таку доплату. Мінсоцполітики хіба уточнило певні умови виплати у листі від 17.03.2017 № 737/0/101-17/28:
«Доплата за використання деззасобів це доплата, яка встановлюється працівникам за переліком посад, затвердженим колективним договором закладу, в межах коштів, передбачених на оплату праці у кошторисі, якщо виконання цих робіт включено до посадових обов’язків працівників. При цьому посадовими обов’язками може бути передбачено виконання певних видів робіт з використанням дезінфікувальних засобів, або робота з прибирання туалетів з використанням дезінфікувальних засобів, або просто прибирання туалетів».
Тож чи правомірна доплата за використання дезінфікувальних засобів за відсутності їх в обліку?
Нормативи тут мовчать. Але не мовчать бухгалтери бюджетних установ, які можуть придбавати дезінфікувальні засоби лише за наявності в кошторисі коштів. Найчастіші запитання:
- чи встановлювати надбавку прибиральниці селищної ради, якщо немає деззасобів для прибирання;
- як бути, якщо у дитячих садках за браком коштів деззасоби закуповують батьки за власний кошт?
- чи пов’язуватимуть ревізори факт виплати доплати з наявністю в обліку деззасобів?
Про все це ми запитали головне відомство, яке перевіряє дотримання бюджетного законодавства, — Державну аудиторську службу України. І отримали лист. Чи отримали ми відповідь, висновок робіть самі.
РЕЗЮМУЄМО:
Щоб забезпечити санітарно-гігієнічні умови роботи, керівники бюджетних установ мають подбати про дезінфікувальні засоби. Тобто передбачити кошти в кошторисі, купити та налагодити облік дезинфікуючих засобів як за місцями використання, так і в бухгалтерській службі.
Кожній установі слід затвердити розрахункові норми. Спочатку проведіть заміри площ та поверхонь, які підлягають дезінфекції. Відповідно до отриманих даних та до інструкції з використання дезінфікувального засобу визначте, скільки кожного засобу потрібно на день. Надалі на основі проведених розрахунків закуповуйте необхідну кількість дезінфікувальних засобів. За цими розрахунками деззасоби відповідно і списуйте.
Надалі ведіть журнали обліку, де зазначайте, який засіб було отримано, приміром, від старшої медсестри, для якої процедури, скажімо, миття рук, скільки мілілітрів тощо. Форма журналу обліку дезінфікувальних засобів є довільною.
Якщо ж за форсмажорних обставин деззасоби отримаєте не за бюджетний кошт, їх обов’язково візьміть на облік.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
