Чого чекати, якщо провели закупівлі без затверджених асигнувань

Автор
консультант з публічних закупівель, Київ
Як закуповувати, якщо потреба є, а асигнувань на закупівлі ще не затвердили? Чи можна в договорі прописати певні умови й укласти його без затверджених асигнувань? Чи не вважатимуть органи контролю це порушенням? Ми проаналізували, як оцінюють суди дії таких замовників.

Витрати бюджетних коштів — одне з вагомих питань, яке контролює Держаудитслужба під час держфінконтролю. А оскільки у сфері закупівель вона має широкі повноваження з контролю, якщо замовник укладе договір про закупівлю без затверджених бюджетних асигнувань — аудитори цей факт установлять.

Якщо ж під час контрольного заходу аудитори зафіксують порушення у сфері закупівель, вони повідомлять про це правоохоронний орган, а коли за такі порушення передбачена кримінальна відповідальність — передадуть до нього всі матеріали.

У разі порушення або загрози порушення інтересів держави представництво в суді її законних інтересів провадить прокурор — за умови, що ці інтереси не захищає або неналежно захищає орган держвлади, місцевого самоврядування чи такого органу немає (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII).

Тому часто-густо саме прокуратура позивається до суду, аби той визнав недійсними договори, укладені замовниками з порушенням бюджетного чи закупівельного законодавства. І замовникам варто знати не лише вимоги законодавства, а й практику органів контролю та судових органів — така інформація допоможе попередити ризики.

Розгляньмо далі дві справи та проаналізуймо, коли і чому може різнитися позиція суду з одних і тих самих питань.

Договір без асигнувань визнали нікчемним Коли прокуратура виграла в замовника і суд визнав договір нікчемним

Договір без асигнувань залишили в силі Коли замовник виграв у прокуратури і договір залишили в силі

Що має знати кожен учасник бюджетного процесу

Бюджетне асигнування — повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов›язання та платежі. Має кількісні, часові та цільові обмеження (п. 6 ст. 2 БК).

Бюджетне зобов’язання — будь-яке проведене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи інші аналогічні операції протягом бюджетного періоду, за якими потрібно провести платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 7 ст. 2 БК).

Бюджетне призначення — повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане БК, законом про держбюджет/рішенням про місцевий бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п. 8 ст. 2 БК).

Будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету проводять лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Якщо учасник бюджетного процесу:

  • взяв зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БК чи законом про держбюджет;
  • порушив порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань —

це вважають порушенням бюджетного законодавства.

За порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовувати заходи впливу, передбачені статтею 117 БК.


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"

Центральна частина статичний блок 2

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді