Очікувана вартість предмета закупівлі має бути визначена об’єктивно. Це дасть змогу фахово спланувати закупівлі, не хвилюватися про відсутність учасників на торгах та вчасно забезпечити власну потребу. За якою формулою визначати очікувану вартість та де брати інформацію для аналізу цін на ринку?
Визначити очікувану вартість закупівлі не так легко, як здається на перший погляд. Адже кожен предмет закупівлі має свою специфіку. Є чимало факторів, що впливають на формування його ціни, а отже — і визначення очікуваної вартості закупівлі. Наприклад:
- умови постачання — воно може бути разовим, а може передбачати щільний графік;
- умови договору — строки оплати, загальний обсяг закупівлі, кількість товарів у кожній партії.
Що цікавіші вони для постачальника, то легше він погодиться на меншу вартість. Є ще й зміни на ринку, інфляція, сезонні коливання цін та багато іншого. Як усе це врахувати?
Пам’ятаємо, що суб’єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни (ч. 3 ст. 189 ГК). Звичайно, найлегше з тими предметами закупівель, ціни (тарифи) на які регулює держава.
Державне регулювання цін відбувається за Законом України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (далі — Закон № 5007). Регульовані ціни запроваджують у встановленому законодавством порядку КМУ, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, органи місцевого самоврядування.
Визначається очікувана вартість предмета закупівлі для тих товарів, робіт і послуг, де встановлені чіткі регульовані державою тарифи, легко (докладно про це читайте за посиланням). А як бути з очікуваною вартістю для решти предметів закупівлі?
Лілія Лахтіоновадиректорка департаменту регулювання публічних закупівель Мінекономіки Сфера публічних закупівель на порозі істотних змін. Деякі з них мають гармонізувати національне законодавство з європейським, а решта — вдосконалити закупівельний процес. Які зміни чекають на замовника?
Методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі
Законодавці не передбачили вимог до розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі. Тому як саме організувати цей процес, кожен замовник вирішує на власний розсуд.
Головними критеріями, якими замовник керується під час такого розрахунку, є специфіка предмета закупівлі, умови та обставини тієї чи тієї закупівлі. Таку рекомендацію знаходимо в роз’ясненні Мінекономрозвитку (лист від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06).
З-поміж пріоритетних завдань ДУ «Професійні закупівлі», що виконує сьогодні функції ЦЗО, — розробити методику визначення очікуваної вартості задля подальшої імплементації у вигляді нормативної бази — методичних рекомендацій Уповноваженого органу з питань закупівель. Експерти організації вже розробили методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка пройшла обговорення в Департаменті регулювання публічних закупівель Мінекономрозвитку. Є велика ймовірність того, що саме вона стане методикою, запровадженою для реалізації вимог нового законопроекту.
Та не варто чекати затвердження документа. Уже зараз можна скористатися практикою ЦЗО з визначення очікуваної вартості для товарів широкого вжитку.
Розрахунок очікуваної вартості: формула
Щоб визначити очікувану вартість на основі отриманих цінових даних, зазвичай використовують формулу середнього арифметичного значення, з урахуванням аномально низьких та аномально високих цін. А саме:
де ОВ — очікувана вартість товару;
V — кількість (обсяг) товару, що закуповується;
Ц1, Цк — ціни, отримані з відкритих джерел інформації;
К — кількість цін, отриманих із відкритих джерел інформації.
Читайте, коли та як можна підвищувати:
Джерела для розрахунку
Законодавство не обмежує замовника у виборі джерел інформації про ціни на ті чи ті товари, роботи чи послуги.
Тож де саме шукати потрібну інформацію для моніторингу ринку — визначайте з огляду на специфіку предмета закупівлі та пропоновані нами 8 основних джерел інформації. Стежте, аби отримані дані були актуальними. Взаємодійте з потенційними постачальниками відкрито, пам’ятайте про обов’язок дотримати принципи публічних закупівель.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
