Розберемо, яку інформацію слід оприлюднювати, а яку ні. З’ясуємо, які електронні документи для цього слід підготувати, у які строки здійснити оприлюднення, яка відповідальність за порушення цих правил.
Ваш безплатний доступ до курсів Вищої Школи Бухгалтерів
Що таке публічна інформація?
Публічна інформація – це отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов'язків або та, яка знаходиться у їх володінні або інших розпорядників публічної інформації. Вона може бути на будь-яких носіях інформації. Доступ до публічної інформації прозорий та відкритий, така інформація може вільно отримуватися, поширюватися та використовуватися. Таку інформацію ще називають “відкриті дані”.
Оприлюднюється така інформація на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.
Оприлюднення публічної інформації не слід плутати з оприлюдненням інформації про використання публічних коштів, яке здійснюється через Єдиний веб-портал використання публічних коштів. Це різне. Публічна інформація – це значно ширше й охоплює навіть певні внутрішні документи та розпорядження бюджетної установи.
☛ Окрім оприлюднення публічної інформації слід оприлюднити й інформацію про використання публічних коштів. Це не одне й те саме
Законодавчі підстави оприлюднення публічної інформації та правила такої процедури містяться у таких нормативних документах:
Як бачимо, оприлюднення публічної інформації має власну нормативку. В основі Закон № 2939, у той час як для оприлюднення інформації про публічні закупівлі основою виступає Закон “Про відкритість використання публічних коштів” від 11.02.2015 р. № 183.
Хто та яку публічну інформацію має оприлюднювати?
Це не тільки бюджетні установи. Оприлюднювати мають розпорядники публічної інформації. Серед них (ст. 13 Закону № 2939):
| Розпорядник публічної інформації | Публічна інформація, яка має оприлюднюватися |
суб’єкти владних повноважень
(органи державної влади та ОМС) | інформація, яка перебуває у володінні, вся інформація яку вони створюють у процесі власної діяльності |
| юрособи, які фінансуються з держбюджети чи місцевого бюджету | інформація про використання бюджетних коштів |
| особи, які мають делеговані від органів держвлади/ОМС повноваження, наприклад надають освітні, оздоровчі, соціальні або інші державні послуги. | інформація про виконання делегованих повноважень, наприклад надання освітніх, медичних, соціальних, оздоровчих та інших державних послуг |
| суб’єкти господарювання з домінуючим становищем на ринку, зі спеціальними чи виключними правами, природні монополії. | інформація щодо умов постачання товарів, послуг, а також цін на них |
| всі суб’єкти, які володіють відповідною інформацією | - інформація про стан довкілля;
- інформація про якість харчових продуктів і предметів побуту;
- інформація про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
- інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна).
|
| * приклади такої інформації можна знайти у ч. 4 ст. 21 Закону № 2657: факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію архівів, інформація про незаконні дії органів держвлади/ОМС, їх посадових та службових осіб, інформація про діяльність державних та комунальних підприємств, господарських товариств з державною/комунальною часткою. |
Усі розпорядники зобов’язані окрім оприлюднення інформації вести систематичний облік документів, які знаходяться у їх володінні, вести облік запитів на інформацію, мати структурні підрозділи або відповідальну особу, яка забезпечує доступ запитувача інформації до неї (ч. 1 ст. 14 Закону № 2939.
☛ Більшість бюджетних установ належать до суб’єктів владних повноважень або юросіб, які фінансуються з держбюджету/ОМС, а тому є розпорядниками публічної інформації та мають подбати про її вчасне оприлюднення та регулярне оновлення
Детальна інформація про перелік даних які слід оприлюднювати розміщена у ст. 15 Закону № 2939, зокрема й невідкладна (див. таблицю).
Яку інформацію оприлюднювати не можна?
Публічна інформація може бути й обмежена (ст. 6 Закону № 2939, ч. 1 ст. 21 Закону № 2657, ч. 4 чт. 21 Закону № 2657). Таке обмеження може бути, наприклад у інтересах нацбезпеки, громадського порядку, у т.ч. запобігання заворушенням, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації.
☛ Слід бути обережними з оприлюдненням конфіденційної, таємної та службової інформації. Це робити не можна за поодинокими випадками
| ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ З ОБМЕЖЕНИМ ДОСТУПОМ |
Конфіденційна
(ст. 10 Закону № 2939) | Таємна
(ст. 8 Закону № 2939) | Службова
(ст. 9 Закону № 2939) |
| Визначення |
| Інформація, до якої доступ обмежено фізособою/юрособою, , крім суб’єктів владних повноважень. Така інформація може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно та передбачених ними умов*. | Інформація розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. | Інформація, якою володіють службові особи. |
| Приклади відповідної інформації |
| Паспортні дані, дані про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, місце проживання, дата народження (див. ч. 2 ст. 11 Закон № 2657). | Інформація, у якій є таємниця: - державна;
- професійна;
- банківська;
- розвідувальна;
- досудового розслідування;
- інша передбачена законом.
| Інформація: - документів суб’єктів владних повноважень, їх внутрішній кореспонденції, доповідні записки, інформація, що передує публічному обговоренню;
- оперативно-розшукова, контррозвідувальна, у сфері оборони;
- документи зі службовою інформацію з грифом “для службового користування”.
|
| * виняток – публічна інформація з ч. 1 і ч. 2 ст. 13 Закону № 2939, наприклад про стан довкілля чи харчових продуктів, про надання освітніх послуг. Однак така інформація може бути поширена за згодою особи, яка обмежила доступ до інформації, а у разі відсутності згоди – в інтересах нацбезпеки, прав людини, економічного добробуту. |
Як здійснити оприлюднення публічної інформації?
Під оприлюдненням публічної інформації розуміється розміщення інформації (ст. 5 Закону № 2939):
- в офіційних друкованих виданнях. Наприклад, Голос України, офіційні друковані видання ОМС;
- на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет. Наприклад веб-порталі відповідного органу держвлади/ОМС;
- на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних;
- на інформаційних стендах;
- у будь-який інший спосіб з забезпеченням надання доступу до інформації.
Також доступ може бути забезпечений наданням інформації за запитом на неї.
Однак від розпорядників публічної інформації обов’язково вимагається забезпечити (ч. 2 ст. 101 Закону № 2939):
При чому забезпечити слід надання публічної інформації у формі відкритих даних. Це електронний формат, який дозволяє автоматизовану обробку такої інформації, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (ч. 2 ст. 101 Закону № 2939).
☛ Обов’язковим у оприлюдненні є розміщення публічної інформації у електронній формі відкритих даних на порталі за адресою https://data.gov.ua/
Як здійснити оприлюднення публічної інформації через формат відкритих даних у Єдиному державному веб-порталі відкритих даних розглянемо детальніше.
Перелік наборів даних, які оприлюднюються у відкритих даних по різних державних органах, установах, сферах діяльності можна знайти у Додатку до Положення № 835 “Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних”.
Організація роботи по оприлюдненню даних
Для забезпечення своєчасного розміщення та регулярного оновлення публічних даних слід належно організувати дану роботу. Для цього потрібно:
- внутрішнім Наказом призначити особу, яка відповідає за оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних. Обов’язками такої особи має бути реєстрація персонального е-кабінету розпорядника інформації на веб-порталі, завантаження, оприлюднення та оновлення публічної інформації у формі відкритих даних, а також надання інформації та відповіді на запити;
- затвердити перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Тут мають бути набори даних, які підлягають оприлюдненню, їх описи, періодичність оновлення, формати наборів даних, а також відповідальні особи;
- розробити Паспорти наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Їх слід затвердити по правилах Положення № 835;
- затвердити Порядок організації роботи щодо оприлюднення публічної інформації (наборів даних) у формі відкритих даних.
Послідовність оприлюднення набору даних
Оприлюднення здійснюємо через завантаження набору даних на Єдиний державний веб-портал відкритих даних. Послідовність дій тут така:
- зареєструйтеся на порталі. Для цього заповніть усі поля форми реєстрації;
- подайте заяву. Для цього завантажте з сайту автоматично згенерований файл заяви у pdf-форматі. Потім накладіть на нього кваліфікований електронний підпис керівника, накладіть електронну печатку та надішліть його на адресу [email protected]. Інший варіант – роздрукуйте заяву, підпишіть у керівника, проставте мокру печатку установи і надішліть на адресу м. Київ, вул. Ділова, 24. Детальніше читайте на порталі про реєстрацію розпорядників;
- зайдіть на портал під своїм паролем на сторінку розпорядника;
- додайте набір даних. Для цього зайдіть на сторінку “Набори даних”, натисніть “Додати набір даних”, заповніть усі поля форми додавання та перейдіть “Далі: додати дані”, а потім у форму “Додати дані”. Використовуйте кнопки “Завантажити” та “Посилання”. Після закінчення процедури натисніть “Завершити”.
Скористайтеся Рекомендаціями для оприлюднення наборів відкритих даних від Мінцифри. Там є рекомендації для публікації на основі Переліку з Положення № 835, а саме:
- 14 наборів відкритих даних із розділу “Усі розпорядники”;
- 64 набори відритих даних із розділу “Органи місцевого самоврядування”.
Також у нагоді можуть стати:
☛ Оприлюднюйте публічну інформацію невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документа (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939)
Після розміщення на портал набір даних проходить модерацію адміністратором, тобто перевірку.
✔️Ревізії ✔️Облік ✔️Інвентаризіція ✔️Звітність
Паспорт набору даних
Паспорт набору даних зокрема включає стислий опис змісту набору даних (п. 7 Положення № 835. Це не більше 4000 символів.
У паспорті зазначте також інформацію, яка є частиною набору даних, але яку не може бути оприлюднена оприлюднювати у зв’язку з обмеженим доступом до неї. В описі за кожним елементом набору даних вкажіть вид інформації – конфіденційна, таємна, службова.
Модерація публічної інформації
Модерація – це перевірка набору даних уповноваженою особою порталу. Вона здійснюється у термін 3 робочих днів з моменту завантаження такого набору. Модератор – це уповноважена особа Міністерства цифрової трансформації України (далі — Мінцифри). Він може й відхилити подані дані. Перевірка полягає у відповідності поданих даних Положенню № 835.
Про відхилення відповідальна особа розпорядника отримує повідомлення від модератора на електронну пошту. Врахувавши зауваження модератора її слід завантажити потворно.
Картка оцінки про оприлюднення публічної інформації
Мінцифри проводить оцінку стану оприлюднення та оновлення відкритих даних розпорядниками інформації на порталі (див. п. 3 і п. 4 Порядку № 409). Оцінка включає 2 етапи:
- опитування розпорядників інформації;
- аналіз результатів опитування та визначення оцінки.
Мінцифри опитує розпорядників публічної інформації. Однак це лише:
- розпорядники, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
- обласні ради;
- Київська міська рада;
- ради міст обласного значення.
Районні ради, ради міст районного значення, селищні ради, сільські ради наразі не опитують, хоча оприлюднювати набори даних на порталі ці ради зобов’язані.
Розпорядники до 1 березня року, наступного за звітним надсилають Мінцифри картку оцінки стану оприлюднення і оновлення відкритих даних за відповідний рік (форма є у Порядку № 409). Разом із карткою надсилаються необхідні пояснення, обґрунтування, довідкова інформація, документи, які підтверджують достовірність наданої відповіді (п. 8 Порядку № 409).
☛ Картку оцінювання стану оприлюднення відкритих даних подать далеко не всі розпорядники. Крайній строк – 1 березня
Мінцифри узагальнює отримані відомості та надає на розгляд Кабміну рейтинг розпорядників інформації за станом оприлюднення і оновлення відкритих даних.
Строки оприлюднення інформації та відповідей на запити
Строки розгляду запитів визначені у ст. 20 Закону № 2939, а строки оприлюднення інформації – у ст. 15 Закону № 2939. Вони такі:
| СТРОКИ ВИКОНАННЯ |
| відповіді на запит | оприлюднення публічної інформації |
- не пізніше 5 робочих днів – з дня отримання запиту;
- до 20 робочих днів (потрібне обґрунтування) – якщо запит стосується великого обсягу даних;
- не пізніше 48 год – якщо запит стосується інформації для захисту життя, довкілля, якості харчових продуктів, аварій катастроф, захисту прав і свобод особи, надзвичайних подій.
| - не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження документів;
- не пізніше 20 робочих днів – проекти нормативно-правових актів, рішень ОМС, які розроблені відповідними розпорядниками;
- невідкладно – будь-яка інформація, яка становить загрозу життю, здоров’ю та/або майну осіб, заходи пов’язані з цим.
|
Зверніть увагу, що періодичність оновлення даних визначається розпорядником самостійно (п. 15 Положення № 835).
Відповідальність за порушення правил оприлюднення публічної інформації
Порушення можуть бути такі:
- відсутність відповіді на запит. Це бездіяльність при отриманні запиту;
- ненадання інформації на запит. Це відповідь, але без затребуваної у запиті інформації;
- безпідставна відмова у задоволенні запиту;
- неоприлюднення публічної інформації;
- надання або оприлюднення недостовірної інформації;
- несвоєчасне надання інформації. Строки розгляду запитів визначені у ст. 20 Закону № 2939, а строки оприлюднення інформації – у ст. 15 Закону № 2939;
- необґрунтоване віднесення інформації до такої, що має обмежений доступ;
- нереєстрація документів;
- навмисне приховування або знищення документів.
Відповідальність за порушення вимог щодо оприлюднення публічної інформації може бути дисциплінарна (ст. 147 КЗпП), адміністративна (ст. 2123 КУпАП) та кримінальна (ст. 367 ККУ).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух: Бюджет"
