Людмила Володимирівна Кравченко прийшла як експерт, але дуже скоро очолила експертну групу. Людмилу Володимирівну обожнюють читачі, адже вона так просто може пояснити найскладніші речі. Людина творча, креатив аж випромінює — започаткувала в журналі екслюзивну рубрику «Перевірки і контроль», де розповідає про всі хитрощі та пастки ревізорів. Адже сама в минулому ревізор і завжди працює на упередження порушень, тож має безліч вдячних клієнтів. Знайомтеся — керівник групи експертів з бюджетного обліку Людмила Кравченко
Консультант з питань бухгалтерського обліку та бюджетного законодавства.
Тренер, у минулому ревізор КРУ, знає все про схеми перевірок, пастки ревізорів.
Вища освіта за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит».
Автор багатьох публікацій та аналітичних статей, опублікованих у виданнях «Головбух: Бюджет», «Головбух», «Головбух: Праця та зарплата», «Держзакупівлі», «Практика управління закладом освіти», «Практика управління дошкільним закладом», «Довідник головної медичної сестри», «Управління закладом охорони здоров’я», «Заступник директора школи», «Медична сестра дошкільного закладу».
Лектор семінарів із питань бухгалтерського обліку та курсів із підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади.
Загальний стаж роботи в бюджетній сфері 15 років, із яких 10 — на посаді головного бухгалтера та 5 — на посаді фінансового інспектора територіального органу Держфінінспекції України.
Життєві шляхи бувають різними. Одним любов до професії передається у спадок від батьків. Інші народжуються з мрією про своє майбутнє місце в житті, планують, ставлять мету і досягають її. Мій вибір професії бухгалтера не був усвідомленим і спланованим рішенням. Не було дитячої чи юнацької мрії стати бухгалтером. Але коли почала навчатися, зрозуміла, що зробила правильний вибір. Як виявилося, бути бухгалтером — дуже цікаво.
Вдалий вибір професії — це запорука того, що натхненно працюватимеш і отримуватимеш від своєї роботи задоволення. Зробиш помилку у виборі професії — тебе не покидатиме відчуття, що займаєшся не своєю справою. Тож найважливіше в житті — вчасно відчути своє покликання. Зараз я з упевненістю можу сказати, що я не шкодую про те, що обрала професію бухгалтера.
Моя трудова біографія розпочалася з посади бухгалтера з реалізації на молокозаводі. Роботи було багато, молочні продукти разом зі зворотньою тарою щодня відвантажували в усі магазини міста, заклади громадського харчування тощо. А рахувати доводилося на дерев’яних рахівницях. Тих самих, що з’явилися ще в древньому Єгипті. Потрібно було звіряти розрахунки з великою кількістю контрагентів, а в кінці місяця надавати головному бухгалтеру суму реалізованої продукції.
Утім, моя робота на цьому не закінчувалася. Бухгалтер з реалізації контролював, щоб кошти від реалізованої продукції своєчасно надходили на рахунок заводу, адже більшість покупців розраховувалися за отримані товари неохоче. Як то кажуть в народі: «Боржник весело бере, а сумно віддає». Тож мені доводилося нагадувати їм про борги і збирати гроші. До всіх шукала індивідуальний підхід. Згодом вдалося налагодити контакт і деякі покупці робили навіть передоплату. Тоді я зрозуміла, що успішний бухгалтер має не тільки рахувати, звітувати, а й уміти спілкуватися з людьми.
Другим моїм робочим місцем був комбінат хлібопродуктів. Мене прийняли на посаду бухгалтера з виробництва. Це дуже специфічна робота. Потрібно було вивчити спеціальні формули, технологічні схеми, щоб правильно обраховувати, наскільки зменшиться кількість зерна на елеваторі після того, як його просушать та очистять від сміття.
Тут я вперше зрозуміла, що таке теорія і практика — далеко не одне й те саме. З теорії бухобліку я знала, що залишок матеріалів на складі не може мати від’ємного значення. Бо не можна витягти з карману гроші, коли їх там немає. А практика показала, що можна. Мені навіть довелося тимчасово обліковувати від’ємні значення залишку зерна. Адже комбінат на той час переживав нелегкі часи і через відсутність сировини інколи виготовляв комбікорм із зерна поклажодавців. Коли поклажодавці розраховувалися з комбінатом за зберігання зерна, все ставало на свої місця.
Я розуміла, що керівництво комбінату вдавалося до таких заходів, щоб забезпечити роботу комбінату, але внутрішні принципи не дозволяли мені працювати в таких умовах і я перейшла до сфери, де закон не можна порушувати навіть у безвихідних ситуаціях.
Специфіка діяльності бюджетних установ суттєво відрізняється від підприємств виробничої сфери. Зовсім інші й бухгалтерський облік, і нормативна база. Тож нелегко було розпочинати знайомство з бюджетом відразу на посаді головного бухгалтера. Довелося багато вивчити нового. І не даремно, бо ці знання знадобилися мені в подальшій моїй професійній діяльності.
Любила свою професію за точність. Коли баланс не сходився хоча б на одну копійку, знаходила її серед мільйона сум і отримувала неймовірне задоволення. Розуміла, що маю справу з бюджетними коштами, усвідомлювала відповідальність. Дуже часто доводилося говорити «ні» і відстоювати свою точку зору, коли відчувала, що господарська операція проходить із порушенням. Із задоволенням дивилася на свій баланс і була впевнена в тому, що на кожне запитання ревізора є документ, довідка, підшивка з роз’ясненням компетентного органу, відповідний наказ чи акт.
У бюджетній установі я почала контактувати з ревізорами КРУ та іншими перевіряючими. Набиралася досвіду, поглиблювала свої знання, відчувала, що досягла рівня необхідних професійних знань, і коли мені запропонували посаду ревізора, вирішила спробувати.
Ревізорська робота була хоч і важкою, але цікавою. Чимало фінансових ребусів доводилося розв’язувати, інколи інтуїтивно відшукувати, де ж бухгалтер приховав порушення. Працювати треба було оперативно, постійно поновлювати й розширювати обсяг знань, бути готовим до постійних відряджень, уміти взамодіяти з посадовими особами різних рівнів.
Керівництво вимагало в короткі строки давати аргументовані висновки за ревізіями. Роботу ревізорів оцінювали переважно за показниками знайдених порушень. І були вони завжди високі. Підстава для заохочення ревізора — кількість виявлених порушень, складених протоколів про адмінпорушення. Мені це не подобалося.
Я вважаю, що обов’язок ревізора — допомагати установам, щоб вони не допускали порушень. Посадові особи бюджетних установ здебільшого допускають порушення не через зловживання, а через те, що не знають норм законодавства. І суми таких порушень іноді сягають не один мільйон за одну ревізію. Тому я і вирішила змінити посаду ревізора, який штрафує бухгалтерів, на посаду експерта бухгалтерського видання, який допомагає бухгалтерам працювати без порушень. Зараз розумію, що це було правильне рішення. Підтвердження тому — велика кількість вдячних передплатників нашого видання. Їм я допомагаю не допустити порушення або вчасно, до приходу ревізорів, виправити їх.
Професійний досвід, який я мала, привів мене до роботи в тижневику «Головбух: Бюджет». Адже я працювала і головним бухгалтером, і ревізором, бачила ситуацію з різних сторін і готова допомагати бухгалтерам, бо вони цього потребують. Раніше в штатах фінуправління був бухгалтер-експерт, який консультував бухгалтерів установ з будь-яких питань. А в складі бюджетного відділу працювала група, яка регулярно виїжджала в райони і перевіряла, як бухгалтери ведуть бухоблік, та надавала їм практичну допомогу. Такими перевірками були охоплені всі бюджетні установи. Майже щоквартально фінуправління проводили семінари з бухгалтерами. І це в умовах, коли законодавство було стабільним і зміни до нього вносилися дуже рідко.
Тепер бухгалтери такої допомоги не отримують. Ревізори фіксують однакові порушення майже в усіх бюджетних установах і тішаться, що виконали план, замість того, щоб підказати, навчити, упередити. А в більшості випадків користуються неузгодженим законодавством, щоб трактувати норми законодавства так, як вигідно їм, спонукаючи бухгалтера погодитися з їхньою позицією і власноруч підтвердити порушення, якого насправді немає.
Щоб виправити таку ситуацію, я щотижня наповнюю рубрику «Перевірки і контроль» інформацією, в якій висвітлюю ті робочі ситуації, де вчинки бухгалтера ревізори трактують як порушення. Розповідаю бухгалтерам про хитрощі ревізорів і пастки, які вони вміло розставляють.
Я отримую задоволення від роботи, особливо, коли допомагаю бухгалтерам вирішити їхні проблеми. Мене надихає результат моєї праці, коли посадовим особам установи вдається відстояти правоту своїх дій, поставити ревізора в рамки і примусити рахуватися з інтересами установи.
Ціную свою роботу. Радію з того, що в нас згуртований колектив цілеспрямованих, доброзичливих та професійних людей. Будь-які ситуації, пов’язані з робочим процесом, завжди вирішуємо швидко і компетентно, адже ми — команда!
