Головною умовою господарського договору, який укладають сторони, є належно виконані зобов’язання. Утім, якщо зобов’язання за договором (одним з ключових первинних документів) сторона не виконує, це не завжди її умисна дія або бездіяльність. Це може бути наслідок дії обставин непереборної сили або форс-мажорних обставин. Що таке форс-мажор та чи потрібно конкретизувати в господарських договорах форс-мажорні обставини та умови взаємовідносин за форс-мажору, розглянемо у статті.
Що таке форс-мажор
Форс-мажор – це подія чи обставина, яка звільняє від відповідальності сторони, що уклали між собою угоду. Форс-мажором може бути стихійне лихо, епідемія, військові дії, техногенні катастрофи тощо. Законодавство юридично визначає форс-мажор як обставину, що звільняє фізичну чи юридичну особу від відповідальності за порушення господарських та цивільно-правових зобов’язань, за яку не відповідає сторона.
Перелік обставин, які зараховують до форс‑мажорних
До форс-мажорних обставин зараховують:
природні явища, що мають стихійний характер – епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагомадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання й зсув грунту, інші стихійні лиха тощо).
надзвичайні (екстремальні) ситуації в громадському житті – загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, воєнні дії, оголошена та неоголошена війна дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух).
заборонені дії (акти) держави – запровадження комендантської години, карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень й актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо).
Для того, щоб ситуація була визначена як форс-мажор, потрібно, щоб вона підпадала під ознаки надзвичайності та невідворотності. Наприклад, якщо виконувати зобов’язання через якусь подію стає складно або невигідно, проте залишається можливим, це не є форс-мажором.
Перелік обставин, які не відносяться до форс‑мажорних
До форс-мажору не відноситься:
фінансова й економічна криза,
дефолт,
зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти,
недотримання порушення своїх обов'язків контрагентом боржника,
відсутність на ринку необхідних для виконання зобовязання товарів,
відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Більш чітке визначення форс-мажору містить стаття 79 Конвенції ООН:
«Сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем, а також що від неї нерозумно було б очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору, уникнення чи подолання цієї перешкоди або її наслідків».
Тобто щоб звільнити сторону від виконання зобов’язань, мають бути обов’язкові умови:
обставини, які склалися, мають бути поза контролем сторони зобов’язання;
коли сторона укладала договір, не мала можливості передбачити, що виникнуть такі обставини.
Також Конвенція ООН передбачає, що сторона, яка не виконує свого зобов’язання, має повідомити іншу сторону про перешкоду та про її вплив на здатність його виконати. Якщо це повідомлення інша сторона не отримала протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов’язання, ця сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Зазвичай в господарських договорах застереження про форс-мажор має лише формальний характер. Незрозуміло, протягом якого часу та в якій формі сторона, яка не може виконати зобов’язання через обставини непереборної сили, повинна повідомити про це іншу сторону. Тож коли сторони укладають договір, повинні, окрім випадків, які вважаються форс-мажором, закріпити також процедуру інформування іншої сторони про такий випадок та наслідки, якщо такі умови не будуть виконані.
У договорі сторони зобов’язання можуть вказати обставини, в разі яких вони звільняються від обов’язків, та порядок, за яким засвідчують такі обставини (ч. 4 ст. 219 ГК). Тож перелік форс-мажорних обставин, а також способи, як врегулювати спірні питання, якщо настануть такі обставини, бажано вказати в договорі. Так рекомендує Мін’юст у листі від 30.05.2014 № 6602-0–26-14/8.1.
Увага:Якщо зазначаєте в договорі перелік форс-мажорних обставин, бажано навести в ньому фразу про те, що цей перелік не є вичерпним.
Коли укладаєте договір, зазначте дії зацікавленої сторони в разі, якщо настануть форс-мажорні обставини:
обов'язок постраждалої від форс-мажорних обставин сторони проінформувати контрагента про неможливість виконати свої зобов'язання і наслідки за порушення такого обов'язку;
терміни, упродовж яких сторони мають повідомити, що настали форс-мажорні обставини, спосіб повідомлення;
компетентну організацію, що підтверджує факт настання форс-мажорних обставин (ТПП України або уповноважені нею регіональні ТПП);
термін дії форс-мажорних обставин, протягом якого дія договору залишається в силі, а також дії сторін, якщо після спливу погодженого терміну дія форс-мажору триває.
Якщо в договорі не зазначені форс-мажорні обставини та інші обов’язки, пов’язані з ними, тоді такі обставини визначають на підставі загальних норм законодавчих актів.
Увага: Якщо договір не містить форс-мажорного застереження, це не позбавляє установу можливості посилатися на обставини непереборної сили на підставі норм цивільного та господарського законодавства України, але значною мірою може ускладнити процес доказування.
Договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Підтвердити, що виникли форс-мажорні обставини, скільки вони триватимуть та коли припиняться, має уповноважений орган на підставі виданого відповідного сертифіката. В Україні уповноважений орган – Торгово-промислова палата (далі – ТПП) та уповноважені нею регіональні ТПП.
Аби підтвердити, що форс-мажор є причиною того, що установа чи контрагент не може виконати зобов’язання, потрібно звернутися в одне з регіональних відділень ТПП із заявкою. Уповноважені представники ТПП підтвердять або спростують реальність негативного впливу форс-мажорних обставин. У разі позитивного висновку видадуть установі сертифікат.
Щоб визначити певну обставину форс-мажором, необхідно встановити причинно-наслідковий зв’язок між такою обставиною і неспроможністю сторони договору виконати свої конкретні зобов’язання.
Після початку вторгнення Торгово-промислова палата України в своєму листі 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Останній раз (на момент публікації матеріалу) воєнний стан було подовжено до 13 травня 2024 року.
ТПП України у 2022 році підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами:
для договорів суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб,
для податкових та/чи іншим зобов`язань/обов`язків, виконання яких стало неможливим у встановлений термін.
Також ТПП ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). На сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
