Переплата або недоплата зарплати - як пройти перевірку без штрафів? Колишній ревізор ділиться, чи має право Держаудитслужба робити аудит розрахунків із працівниками та які насправді повноваження у Держпраці щодо перевірок нарахування зарплати.
Коли бухгалтер нараховує заробітну плату, може як переплатити, так і не доплатити певну суму працівникам. Причини різні — помилка бухгалтера через велику завантаженість, часті зміни у законодавстві, не вистачає бюджетних асигнувань тощо. Добре, коли допущену помилку бухгалтер виявить самостійно і виправить ще до того, як в установу прийдуть ревізори. А якщо таку помилку встановлять Держаудитслужба або Держпраці, наслідки можуть бути непередбачуваними.
Не забувайте, що з перевіркою інспектори Держпраці можуть прийти без попередження в будь-який час і навіть через повідомлення працівників у соцмережах. Тож підготуйтеся до візиту ревізорів, скористайтеся нашими порадами та проаналізуйте помилки ваших колег.
Хто має право на аудит розрахунків із працівниками
Роботу бухгалтера бюджетної установи перевіряють чимало контролюючих органів. І посадові особи установи мають знати їхні повноваження. Які будуть ваші дії, якщо, наприклад, Держаудитслужба вирішить проконтролювати, чи правильно ви нарахували в установі заробітну плату працівникам? Адже деякі ЗМІ поширюють інформацію, що Держаудитслужба не має права перевіряти цю ланку бухобліку, мовляв, це прерогатива Держпраці. А чи справді це так? Спробуємо розібратися.
Як бачимо, усі питання, пов’язані з оплатою праці, потрапляють під контроль інспекторів Держпраці. Держаудитслужба не наділена повноваженнями перевіряти, чи правильно нарахували зарплату та чи дотримує установа законодавства про працю.
Тож чи зобов’язані посадові особи установи надавати ревізорам Держаудитслужби документи із заробітної плати? Чи можна і не надавати? Чи має право Держаудитслужба перевіряти, чи правильно бухгалтер нараховує зарплату працівникам? Щоб відповісти на ці запитання, розглянемо, які питання входять до програми ревізії Держаудитслужби та зробимо висновки.
Що визначає програма ревізії Держаудитслужби
Під час ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи посадова особа Держаудитслужби зобов’язана перевірити, як працівникам нарахували заробітну плату. Пояснимо чому. Ревізор перевіряє установу відповідно до програми ревізії. Одне з найважливіших питань цієї програми — «Штатна дисципліна. Видатки на оплату праці працівників та нарахування на заробітну плату» (пп. 2.5 Примірної програми).
Якщо ревізор під час ревізії фінансово-господарської діяльності установи не перевірить, чи законно нарахували заробітну плату працівникам установи, то його дії будуть кваліфікувати, як неналежне виконання своїх обов’язків. Якщо службові особи органів державного фінансового контролю не виконують або неналежно виконують свої обов’язки, їх притягають до дисциплінарної та навіть кримінальної відповідальності (ст. 12 Закону № 2939).
Незалежно від того, який з державних органів буде перевіряти установу, ревізори обов’язково звернуть увагу, як установа дотримує норм трудового законодавства, чи правомірно нараховує працівникам доплати і надбавки тощо. Щоб не дати ревізорам шансу зафіксувати у вашій установі порушення, пропонуємо дізнатися, які порушення встановили ревізори у ваших колег та за які порушення на вас можуть накласти штраф (див. схему і табл).
Як видно з таблиці, посадові особи Держаудитслужби не мають повноважень складати протокол про адміністративне правопорушення, якщо бухгалтер припустився помилки, коли нараховував зарплату працівникам. А як буває на практиці, розглянемо далі.
Хто має право скласти протокол
КпАП містить перелік осіб, які уповноважені складати протоколи щодо конкретних видів адміністративних правопорушень. Серед повноважень Держпраці — нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та відпочинку, оплати праці. Про це йдеться і в листі Держфінінспекції від 05.11.2012 № 08-18/1827.
Тож уповноважені посадові особи Держпраці мають право складати протокол про адміністративні правопорушення у разі порушення законодавства про працю (ст. 255 КпАП). Держаудитслужба має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 234‑1 КпАП).
Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи мають право складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень, що передбачають статті 163-12, 164-2, 164-12, 164-14 та частини третя — сьома статті 166-6 КпАП (Порядок оформлення Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджений наказом Держаудитслужби від 01.12.2016 № 168).
А як на вашу думку, чи можна порушення за нарахування зарплати трактувати як порушення законодавства з фінансових питань? Так, звичайно. Цей аргумент ревізори активно використовують у своїй практиці.
Кожен ревізор, аби підтвердити власну компетентність та продемонструвати, що ревізію він провів «продуктивно», намагається зафіксувати якнайбільше порушень, щоб скласти побільше протоколів. Як говорять, що більше — то краще. Варто зазначити, що від результатів ревізії залежить і розмір заробітної плати ревізора. Тож аргументів на користь того, щоб ревізори склали протокол, більше, ніж достатньо.
Одним із порушень законодавства з фінансових питань, за яким посадова особа Держаудитслужби може скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення за статтею 164-2, є внесення неправдивих даних до фінансової звітності. Тож передбачити подальші дії ревізора нескладно. Зазвичай він знаходить будь-яке порушення за нарахування заробітної плати, а потім зазначає в акті ревізії, що внаслідок порушення, допущеного у звітах, завищені або занижені касові та фактичні видатки за загальним чи спеціальним фондом кошторису. В результаті посадові особи установи відповідатимуть за неправильно нараховану заробітну плату.
Якщо ревізори знайдуть порушення, не ведіться на їхню вимогу відшкодувати його під час ревізї. Чому? Перегляньте відео.
А які ж висновки роблять суди та як реагують на те, що органи фінансового контролю перевищують повноваження, коли перевіряють, чи дотримали в установі законодавства, коли нараховували та виплачували працівникам заробітну плату.
На чиєму боці суд
Нерідко різні судові колегії в аналогічних спорах виносять протилежні рішення. Тож керуватися в роботі окремими судовими рішеннями не варто. Яке рішення винесе суд, залежить від багатьох чинників. Нажаль, закон, що дишло...
Потрібно пам’ятати, що судочинство базується на засадах змагальності сторін. Змагальна форма судового процесу покладає тягар доказування на сторони процесу, чим знімає із суду обов’язок збирати докази. Суд тільки дає їм оцінку. Змагальні засади процесу спонукають сторони до активності, адже часто результат вирішення спору залежить саме від активності сторін та від наданих аргументів. Тобто, якщо одна сторона (установа) має сильного та активного адвоката, то велика ймовірність, що суд винесе рішення на її користь. І, відповідно, якщо ревізори некоректно склали акт ревізії (але вони мають достатньо аргументів, аби завуальовано трактувати законність нарахованої зарплати), результат буде відповідний (див. ухвалу Вищого адміністративного суду від 12.06.2012 № К/9991/63198/11 та постанову Верховного Суду України від 13.11.2012).
Чи можна не надавати Держадитслужбі документи
Трапляються випадки, коли посадову особу Держаудитслужби не допускають до ревізії в установі, перешкоджають у її проведенні, приміром, не надають необхідні документи. Такі дії посадових осіб установи ревізори документують в акті.
Працівники правоохоронних органів зобов’язані сприяти службовим особам органу державного фінансового контролю у виконанні їхніх обов’язків. Якщо представників органу державного фінансового контролю не допускають на територію підприємства, установи, організації, а також не надають ревізорам документи, учиняють будь-які інші протиправні дії, органи Національної поліції (далі — Нацполіція) на прохання цих представників зобов’язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої протидії. Нацполіція має забезпечити нормальне проведення ревізії, а також ужити заходів для притягнення винних посадових осіб установи до встановленої законом відповідальності (с. 14 Закону № 2939).
За перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок до посадової особи установи можуть застосувати адміністративний штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 136 до 255 грн (164-2 КпАП).
За повторного правопорушення протягом року розмір штрафу становитиме від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн).
Щоб не наразитися на штраф та впевнено спілкуватися з ревізорами Держпраці, скористайтеся Пам’ятками, які ми для вас підготували.
Як ви нарахували заробітну плату працівникам, може перевірити Держпраці та Держаудитслужба. Тож посадові особи установи не можуть не надати Держаудитслужбі документи із заробітної плати, оскільки це одна зі статей видатків установи. Якщо не надасте — ризикуєте отримати штраф. Якщо ж діло дійде до суду, пам’ятайте, що його рішення не завжди може бути на вашу користь.
