Дії роботодавця у період воєнного стану, якщо працівник не виходить на роботу

Чи може роботодавець з власної ініціативи звільнити своїх найманих працівників через введення в Україні воєнного стану.

Роботодавець не має права звільняти працівників з власної ініціативи через запровадження воєнного стану. Органи контролю можуть кваліфікувати такі дії роботодавця як грубе порушення законодавства про працю. Відповідальність за це порушення передбачає стаття 172 Кримінального кодексу України.

В умовах воєнного стану роботодавці мають використати всі механізми, що передбачає законодавство, щоб зберегти за своїми працівниками роботу.

На час воєнного стану органи влади спільно з військовими адміністраціями можуть запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, які не залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану (ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Громадяни, яких залучили до трудової повинності, виконують:

  • роботи, що мають оборонний характер;
  • роботи з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану;
  • суспільно корисні роботи, які не потребують, спеціальної професійної підготовки, щоб задовольнити потреби ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів, сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення.

Якщо виникла загроза для життя і здоров’я працівників, унаслідок чого вони не можуть доїхати до роботи, роботодавець може:

  • встановити дистанційний режим роботи, а якщо це неможливо — оголосити простій;
  • надати працівникам невикористану відпустку або за їх бажанням — відпустку без збереження зарплати.

Дистанційна робота

Якщо працівники не можуть дістатися до роботи, але можуть виконувати свої трудові обов’язки дистанційно, переведіть їх на дистанційну роботу (ч. 11 ст. 60-2 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Для цього роботодавцю достатньо видати наказ. У наказі серед іншого слід зазначити контактні номери телефонів відділу кадрів та безпосередніх керівників, з якими можна зв’язатися у разі виникнення екстреної ситуації. Ознайомити працівників з наказом можна через електронну пошту.

Простій

Для працівників, які не можуть працювати дистанційно, варто оголосити простій. Простій оплачуйте в розмірі не нижче від двох третини тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП).

Відпустки

Якщо працівники не можуть працювати дистанційно, але не хочуть втрачати зарплату, оформте їм невикористані щорічні або соціальні відпустки.

Окрім того, можете запропонувати працівникам оформити відпустку без збереження зарплати. Але пам’ятайте, що примусово відправляти працівників у відпустку без збереження зарплати не можна, інакше порушите трудове законодавство.

Відсутній зв’язок з працівником

Якщо не можете зв’язатися з працівником, який не прийшов на роботу, табелюйте відсутність кодом «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин»).

Мобілізація

Для мобілізованих працівників діють гарантії, що передбачає стаття 119 КЗпП. Зокрема, за мобілізованими працівниками слід зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, а також у фізосіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.



зміст

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді