Профспілкові внески під час простою: чи утримувати

Доплати, надбавки, премії під час війни: більше прав, менше гарантій

Керівник установи оголосив простій під час воєнного стану. До бухгалтерки звернулося кілька працівників — членів профспілки із запитанням: чи правомірно вона утримує профспілкові внески із суми оплати простою? Вони ж не з власного бажання не працюють і, як наслідок, отримують заробітну плату в меншому розмірі. Бухгалтерка засумнівалася, чи не пропустила вона чергове роз’яснення. Чи має вона право утримувати з працівників профспілкові внески?

Почнемо з того, що дії керівника установи правомірні — за законом тільки він вирішує: оголошувати простій під час війни чи ні. І саме керівник установи самостійно визначає розмір оплати часу простою. У компетенції бухгалтера — правильно нарахувати заробітну плату працівникам і утримати з неї ПДФО та військовий збір. А іноді — ще й профспілкові внески чи аліменти. Тож чи залежить від причини простою утримання профспілкових внесків із зарплати, розглянемо далі.

Причини простою

Простій — призупинення роботи за відсутності організаційних або технічних умов, які необхідні, щоб її виконувати, через невідворотні сили та інші обставини (ст. 34 КЗпП). Це винятковий випадок у діяльності установи. Причини простою діляться на три види:

• ініціатор простою — роботодавець;
• ініціатор простою — працівник;
• непереборні обставини: війна й оголошений воєнний стан, стихійне лихо, техногенна катастрофа, пандемія тощо.

Увага: час простою не з вини працівника, в тому числі під час воєнного стану та карантину, встановленого КМУ, оплачуйте з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові окладу (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Час простою з вини працівника не оплачуйте (ч. 4 ст. 113 КЗпП).

У ЯКІ ТЕРМІНИ БУХГАЛТЕР ПЕРЕРАХОВУЄ ВНЕСКИ ПРОФСПІЛЦІ