Бюджетні установи ухвалюють рішення про списання з бухгалтерського обліку як основних засобів, так і інших необоротних матеріальних активів, які належать до об’єктів державної власності,
Бюджетні установи ухвалюють рішення про списання з бухгалтерського обліку як основних засобів, так і інших необоротних матеріальних активів. При цьому вони керуються розділом VI НП(с)БОДС 121 «Основні засоби» та розділом VIII Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 11 (далі — Методрекомендації з обліку ОЗ).
📝 Як бюджетнику завершити 2024 рік: 10 важливих справ
Ті установи, які фінансуються з державного бюджету, для списання інших необоротних матеріальних активів мають застосовувати вимоги Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11. 2007 № 1314 (далі — Порядок № 1314). Установи, які фінансуються з місцевого бюджету, для списання інших необоротних матеріальних активів мають враховувати рішення сесій відповідної ради, прийняті та затверджені на них порядки щодо використання/списання комунального майна.
Якщо первісна (переоцінена) вартість інших необоротних матеріальних активів, що повністю амортизовані, становить менше ніж 50 тис. грн, то їх списання проводять за рішенням керівника установи відповідно до Порядку № 1314. І таке рішення про їх списання не потребує погодження з розпорядником коштів вищого рівня. Для установ, що фінансуються з місцевого бюджету, може існувати подібна норма.
Стаття допоможе платникам ПДВ розібратися в змінах, які Мінфін вніс до форм податкової накладної та розрахунку коригування. Щойно вони наберуть чинності, до реєстрації в ЄРПН прийматимуть тільки податкові накладні й розрахунки коригування, складені за новими формами.
Для документального оформлення такого списання застосовують Акт списання основних засобів (часткової ліквідації), форму якого затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818.
До цього акта вносять інформацію про інші необоротні матеріальні активи бюджетних установ, де зазначають:
- назву об’єкта;
- номенклатурний номер;
- первісну (переоцінену) вартість;
- суму зносу;
- дату введення в експлуатацію;
- коротку характеристику об’єкта, його технічний стан та причини списання;
- інші відомості.
У разі частковії ліквідації об’єкта інших необоротних матеріальних активів в акті також наводять інформацію про об’єкт, що залишається в експлуатації, зокрема:
- первісну (переоцінену) вартість;
- суму зносу;
- зміни в характеристиці об’єкта.
За відсутності даних у відповідних графах проставляють прочерк.
Витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта інших необоротних матеріальних активів, а також матеріальні цінності, які надійшли від розбирання та демонтажу, зазначають в розділі акта «Розрахунок результатів списання об’єкта».
Акт складає комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника установи, у двох примірниках. Затверджує цей акт керівник установи.
- Комісія встановила пересортицю. Як врегулювати інвентаризаційну різницю?
- У якому розмірі МВО понесуть матеріальну відповідальність за нестачу?
- Як виправити помилки в інвентаризаційних документах?
- Комісія виявила основні засоби, які установа списала з балансу, але працівники все одно їх використовують. Що робити?
- Як заповнювати матеріали інвентаризації: від руки чи за допомогою комп’ютера?
- З ким із працівників можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність?
- Як провести інвентаризацію розрахунків із дебіторами й кредиторами?
- Як під час інвентаризації видати або прийняти матеріальні цінності?
Перший примірник акта передають до бухгалтерської служби для перенесення інформації до облікових регістрів, про що роблять відмітку. Другий примірник акта залишається у матеріально відповідальної особи.
Утім, варто зазначити, що для оформлення вибуття об’єкта інших необоротних матеріальних активів, щодо яких ведеться груповий облік, застосовують акт списання групи основних засобів. До такого акта вносять об’єкти інших необоротних матеріальних активів, якщо вони мають одне й те саме призначення, однакові технічні характеристики і вартість.
Водночас слід зауважити, що наведений механізм списання інших необоротних матеріальних активів застосовуємо для повністю амортизованих активів. Якщо актив таким не є, його списання можливе виключно після отримання від суб’єкта управління рішення про надання згоди на списання майна. А власне процедура списання інших необоротних матеріальних активів завершиться поданням суб’єкту управління звіту про списання об’єктів державної власності за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 1314. Його установа має подати у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування вузлів, деталей, матеріалів.
