У Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який дозволить працівникам звертатися до суду за стягненням заробітної плати без обмеження строків. Це посилить гарантії для працівників і підвищить відповідальність роботодавців за затримку чи невиплату зарплати
Готуємося до опалювального сезону 2026—2027
Держпраці зазначає, що у ВРУ зареєстрували Законопроєкт «Про внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення права застосування необмеженого строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати» від 20.08.2025 № 13664 (далі — Законопроект № 13664).
Зараз працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 діючої ст. 233 КЗпП.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, — у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Законопроєкт № 13664 передбачає: закріпити право працівників звертатися до суду за стягненням належної заробітної плати без обмеження строку. Тобто, якщо роботодавець порушив законодавство про оплату праці, працівник може вимагати свої гроші в суді у будь-який час.
Увага: Конституційний Суд України (КСУ) свого часу надав наступне тлумачення ст. 233 КЗпП у попередній редакції (рішення від 15.10.2013 № 8-рп/2013):
«В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв’язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95–ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат».
Верховний Суд України (ВСУ) підтвердив: поняття «заробітна плата» охоплює всі виплати (в т.ч. компенсацію за невикористану відпустку), а тому строк позову — не обмежений (постанова від 04.04.2023 у справі №640/8348/21).
Тож, Законопроєктом № 13664 пропонується:
- внести відповідні зміни до ст. 233 КЗпП, щоб узгодити законодавство з рішеннями КСУ та ВСУ;
- гарантувати захист працівникам шляхом надання права вимагати виплату заробітної плати без обмеження строку звернення до суду.
Наслідки у разі прийняття:
- для працівників — посилення гарантій захисту права на оплату праці;
- для роботодавців — посилення відповідальності за невиплату чи затримку заробітної плати.
Держпраці нагадує, за безпідставну невиплату заробітної плати більш як за один місяць, вчинену умисно керівники підприємств, установ або організацій незалежно від форми власності чи громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності несуть кримінальну відповідальність відповідно до ст. 175 ККУ.
