Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань: як надавати та зразок

Кому виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань

Право на матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, визначене законодавством, є у держслужбовців і посадовців держорганів, органів місцевого самоврядування (ОМС), обслуговуючі робітники держорганів і ОМС, військовослужбовців, працівників сфери культури, педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників, а також медиків.

Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань була обмежена для держслужбовців за постановою Кабінету міністрів № 957 від 08.09.2023р. Матдопомога не повинна перевищувати розміру середньомісячної заробітної плати (новий алгоритм її рорахунку дивись далі).

В детальному матеріалі експерт журналу «Головбух Бюджет» відзначає, що одна з головних новацій – це розрахунковий період для матеріальної допомоги, який зріс із двох до 12 місяців. Це стосується матеріальної допомоги, яку обчислюємо з середньомісячного заробітку. Йдеться про останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги (раніше було 2 місяці). А останнім місяцем розрахункового періоду для обчислення середньої зарплати для виплати матдопомоги буде місяць, що передує місяцю виплати (події, з якою пов’язана виплата).

МАТЕРІАЛЬНА ДОПОМОГА ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ – 6 СИТУАЦІЙ

Що таке соціально-побутові питання

Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не в усіх описаних згаданих вище нормативних документах виділяється саме під такими терміном. Частіше вживається більш загальний – матеріальна допомога. Так, маємо таке:

• «матеріальна допомога на вирішенні соціально-побутових питань» – у держслужбовців, посадовців держорганів і ОМС, працівників органів культури, військовослужбовців, педагогічних і науково-педагогічних працівників;
• просто «матеріальна допомога» – у робітників держорганів і ОМС, медичних працівників, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників.

Законодавством не уточнюється наповнення «соціально-побутових питань». Однак ще слід звернути увагу на формулювання колективного договору, адже там види матеріальної допомоги, які можуть надаватися працівникам, можуть уточнюватися та деталізуватися підстави надання.

Увага: матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань НЕ належить до складових заробітної плати.

Очевидним є те, що матеріальна допомога – це ширше. Окрім вирішення соціально-побутових питань до матеріальної допомоги ще й входить матеріальна допомога на оздоровлення з зовсім іншими правилами надання. Це різні за суттю та правилами нарахування виплати. Так, відмінності такі:

• матеріальна допомога на оздоровлення в бюджетній установі надається на постійній основі всім працівникам в «автоматичному» режимі, тобто без їх заяв. Це частина зарплати за п. 2.3.3 Інструкції зі статистики зарплати від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5). Оподатковується така допомога однаково з рештою заробітної плати працівника;
• матеріальна ж допомога на вирішення соціально-побутових питань – надається окремому працівнику на підставі його заяви, але за власним рішенням керівника. Вона не входить до заробітної плати за Інструкцією № 5, хоча й виплачується за рахунок фонду оплати праці установи. Має свої правила оподаткування, про які нижче.

Увага: матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань може не мати цільового характеру, а тому не потребує підтвердних документів, окрім заяви працівника. Це головне, що відрізняє її від інших видів матеріальної допомоги.

Крім цих є ще два види матеріальної допомоги:

• матеріальна допомога лікування та медобслуговування – вона надається теж за заявою працівника, але він має надати не просто заяву, а підтвердні документи щодо її необхідності. Вона має оподаткування (див. нижче);
• матеріальна допомога на поховання – теж однієї заяви замало. Необхідне свідоцтво про смерть. Зверніть увагу, що по дана допомога згадується у виключеннях, тобто за рахунок коштів бюджетної установи не надається (див. таблицю вище). Справа в тому, що є однойменна допомога за рахунок ФСС, тому законотворці обмежили подвійне витрачання бюджетних коштів з цього приводу.

Отже, головна відмінність вищезгаданих видів матеріальної допомоги – це наявність цільового призначення виплачених коштів працівнику. Натомість матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань підтвердженого цільового призначення може й не мати – працівник пише заяву, отримує допомогу й не зобов’язаний подавати якісь підтвердні документи щодо цілей витрачання отриманих коштів. Однак краще все ж таки подати, якщо такі документи є.

ТОП-4 теми з журналу «Головбух Праця та Зарплата»

• Індексацію зарплати «розморозили»: старт у 2024 році
• Шість роз’яснень про трудові відносини у воєнний час
• П'ять нестандартних ситуацій під час відрядження
• Як зазначати кількість днів відпустки, за які належить виплатити компенсацію

Особливості нарахування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань 2023

Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань має такі особливості:

• це необов’язкова виплата та обмежується фондом оплати праці установи, який передбачений кошторисом установи. Допомогу можна виплатити лише, якщо є ресурси на виплату зарплати, у т.ч. посадових окладів, надбавок за ранг, усіх інших надбавок і доплати. Сума допомоги може бути й менша за заявлену, наприклад меншою за оклад (лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 р. № 409/13/116-15). Рішення про її надання/ненадання приймає керівник. У випадку з військовослужбовцями можуть бути обмеження і з боку Міноборони;
• вагомість підстав для надання допомоги оцінює керівник. Виняток – у колективному договорі прописані конкретні випадки надання такої допомоги;
• вона не входить до зарплати, що впливає на її оподаткування та відображення у звітності, зокрема у статистичному Звіті з праці (п. 3.4 та п. 3.31 Інструкції № 5) та об’єднаному Зарплатному звіті з ЄСВ;
• матеріальна допомога держслужбовцям зафіксована у розмірі середньомісячної зарплати п. 2 Порядку № 500. Менше чи більше бути не може (роз’яснення у листі Мінсоцполітики від 07.10.16 р. № 1383/13/84-16).Однак, вона може взагалі не надаватися – керівник має право відмовити. Аналогічно з працівниками держорганів і ОМС (див. таблицю вище). Однак вона може взагалі не надаватися – керівник має право відмовити;
• якщо держслужбовець був переведений з одного держоргану в інший, то матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань виплачуватися лише в разі, якщо за попереднім місцем роботи в тому році, в якому здійснено переведення, держслужбовець її не отримував. Це випливає з того ж п. 2 Порядку № 500, де сказано – «раз на рік» і це загальна норма незалежно від того, де працює держслужбовець;
• матеріальна допомога надається незалежно від стажу роботи працівника, у т.ч. й новоприйнятим працівникам. Обмежень з цього приводу бути немає. Однак по новачка слід з’ясувати, що не було такої допомоги протягом року на попередньому місці роботи, якщо це теж було у бюджетній установі.

Калькулятор індексації зарплати

Підстави та умови надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань

Щоб отримати допомогу, працівнику слід написати заяву на ім’я керівника, у якій викласти обставини — підстави для її надання. Такими підставами можуть бути:

• сімейні обставини (наприклад, одруження, народження дитини, переїзд);
• оплата лікування, оздоровлення дітей;
• поховання(виняток – робітники держорганів і ОМС, п. 2.2 Наказу № 609);
• інші причини (пожежа, стихійне лихо тощо).

Конкретних підстав надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань у нормативних документах немає, хоча вони можуть бути визначені колективним договором.Вагомість підстав визначає сам керівник.

Увага: бухгалтер нараховує матеріальну допомогу лише після отримання наказу керівника.

Заяву має погодити головний бухгалтер (якщо є кошти) та керівник. Останній у разі згоди видає наказ про надання такої матеріальної допомоги.

Щодо ОМС, то для голів обласної, районної та районної у місті рад, їх заступників, а також сільських, селищних, міських голів – треба рішення відповідної ради (див. абз. 1 та абз. 2 п. 6 Постанови № 268).

Увага: для керівних працівників ОМС для надання матеріальної допомоги необхідне рішення місцевої ради.

Секретарям сільських, селищних, міських рад, заступникам сільських, селищних, міських голів, керуючим справами (секретарям) виконкомів, старостам – треба рішення сільського, селищного, міського голови (абз. 3 п. 6 Постанови № 268).

ТОП-5 СТАТТЕЙ ТИЖНЕВИКА «Головбух БЮДЖЕТ»

• Календар бухгалтера на грудень 2023 року
• Перенести декретну відпустку за бажанням працівниці вже можна на практиці
• Повідомлення про прийняття працівників на роботу в умовах воєнного стану: 6 міфів
• Наказ про преміювання не погодили з профспілкою: чи визнають ревізори премію незаконною
• Оплата праці працівників закладів культури: 8 відповідей фахівця

Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань військовослужбовців

01 лютого 2023 року було затверджене окреме доручення Міністра оборони України № 2683. Документ встановлює обставини, коли військовослужбовцям надається матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань. Виплата матдопомоги проводиться за місцем служби. Військовослужбовець має подати відповідний рапорт командиру. Командири можуть звернутися з питань виплати допомоги для себе до вищого командира за підпорядкованістю. В рапорті на ім'я командира зазначається причини та розмір допомоги.

Підстави для виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань для військовослужбовців:

1. смерть військовослужбовця та/або його дружини (чоловіка), дітей, батьків;
2. поранення, яке отримане під час виконання завдань під час воєнного стану;
3. інвалідність, отримана внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини;
4. порушення стану здоров’я військовослужбовця, перебування його на лікуванні, реабілітації, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії), а саме:

• • онкологічне захворювання (хірургічне лікування, променева та/або хімієтерапія);
  • захворювання на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит B, C;
  • безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв’язку із хворобою (сумарно більше як 30 днів поспіль) внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів.

Матеріальна допомога також може виплачуватися сім’ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтерновані в нейтральних державах або визнані безвісно відсутніми.

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Розмір матеріальної допомоги визначається на базі місячного грошового забезпечення військовослужбовця, до якого включаються:

• посадовий оклад,
• оклад за військовим званням,
• надбавка за вислугу років,
• щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям регулюється Постановою Кабміну від 30.08.2017 р. № 704.

Як розрахувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань

Якщо мова йде про матеріальну допомогу у розмірі окладу, то тут все зрозуміло – беремо розмір окладу у місяці затвердження наказу (розпорядження) про надання такої допомоги. Також у наказі керівника може бути й менша сума.

Щодо середньої зарплати, то це питання врегульоване ч. 2 п. 8 Порядку обчислення середньої зарплати, затвердженого по КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Останні оновлення були внесені у вересні 2023 року і наразі алгоритм наступний:

• визначається розрахунковий період – 12 місяців перед місяцем нарахування допомоги;
• середньоденна зарплата = зарплата за розрахунковий період ÷ число фактично відпрацьованих робочих днів(далі – р. днів). При цьому у зарплаті розрахункового періоду не враховуються виплати за час, впродовж якого зберігається середній заробіток працівника (це час виконання державних і громадських обовʼязків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у звʼязку з тимчасовою непрацездатністю. Також не враховуються виплати перелічені у п. 4 Порядку № 100;
• середньомісячне число р. днів = число р. днів за графіком підприємства (нормою) за останні 12 календарних місяців ÷ 12 місяців;
• матеріальна допомога = середньоденна зарплата × середньомісячне число р.днів.

Алгоритм розрахунку матеріальної допомоги за новими правилами

ВСЕ ПРО РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ

Строки нарахування матдопомоги також не визначені, оскільки ця виплата не є обов’язковою. Певний строк може бути визначений у колективному договорі чи рішенні керівника. Як правило, виплата допомоги відбувається у найближчий день виплати зарплати.

Підвищення окладів і матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань

Якщо працівнику же отримав матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, а потім сталося підвищення окладів, то перераховувати матеріальну допомогу у бік збільшення зовсім не обов’язково, адже допомога може бути й менша посадового окладу.

Увага: обов’язку перерахунку уже виплаченої матеріальної допомоги при збільшенні окладів немає.

Однак донарахувати різницю можливо – якщо буде окремий наказ з цього приводу керівника. Наприклад, працівник отримав матеріальну допомогу у листопаді 2022 року 6461 грн, а потім у грудні 2022 року сталося підвищення окладу до 7001 грн і окремим рішенням керівника йому донарахували різницю – 540 грн.

ОТРИМАТИ ДЕМОДОСТУП

Оподаткування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань

Оподатковуємо матдопомогу зважаючи на те, що вона не входить до зарплати, тобто є нецільовою благодійною допомогою з точки зору ПКУ:

• ПДФО та військовий збір не стягуються у межах суми допомоги, що сукупно за звітний рік не перевищує граничного розміру доходу за пп. 169.4.1 ПК (для 2021 року – 3180 грн). У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку ця неоподатковувана частина відображається за кодом ознаки«169»;
• сума перевищення оподатковується ПДФО 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ). У Додатку 4ДФ Податкового розрахунку це може бути код «127». Податкова соціальна пільга на суму допомоги не застосовується, так як це не зарплатна виплата;
• ЄСВ із допомоги не нараховується, оскільки вона не є частиною зарплати за Інструкцією № 5. Також вона вказана у п. 14 розділу І Переліку виплат, на які не нараховується ЄСВ з постанови Кабміну від 22.12.2010 р. № 1170(далі – Перелік № 1170). У Додаток Д1 Податкового розрахунку інформацію про неї також не вносять.

Код економічної класифікації видатків бюджету для матеріальної допомоги «2111» (див. Інструкцію Мінфіну від 14.01.2011 № 11).

Матеріальна допомога на лікування замість вирішення соціально-побутових питань

Зверніть увагу, що якщо працівнику матеріальна допомога все ж таки потрібна на лікування (себе чи членів сім’ї першого ступеня споріднення), то є ще один варіант – оформити такі кошти не як матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, а саме як матеріальну допомогу на лікування та медобслуговування. Звичайно, якщо це дозволяє колективний договір. Тоді можна буде зекономити на податках, адже така допомога у повній сумі не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.19 ПКУ, п. 161 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ), не обкладається ЄСВ (п. 14 розділу І Переліку № 1170). Єдине, що у такому разі потрібно належно документально оформити:

• у заяві визначити мету – допомога на лікування;
• до заяви докласти будь-які підтвердні документи, які здатні підтвердити цільовий характер допомоги. Наприклад, договір про лікування, медичний висновок про необхідність лікування, виставлений рахунок на оплату лікування, уже оплачений рахунок тощо. Такі вимоги є у роз’яснення ДПС ЗІР 103.15.

Документи потрібні для оподаткування. Якщо їх немає, або допомога потрібна родичам другого ступеня споріднення – можна оформляти як звичайну матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань.

Незважаючи на те, що допомога на лікування не оподатковується, у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку її все ж таки слід показати під однакою доходу «143». Щодо Додатку Д1 Податкового розрахунку, то вона також там не наводиться, так як не входить до бази ЄСВ.

Однак якщо сума допомоги в межах 3180 грн у 2021 році, то ніякого значення в оформленні того, чи іншого виду допомоги немає, адже оподаткування буде однакове, обидві допомоги не входять до складових зарплати.

Увага: якщо працівнику треба гроші на лікування – може бути кращим оформити дані кошти як матеріальну допомогу на лікування та медобслуговування.

Наказ про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань – ЗРАЗОК

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Наказ про надання матеріальної допомоги на лікування та медобслуговування – ЗРАЗОК

СКАЧАТИ ЗРАЗОК