Мінекономіки у листі від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06 роз’яснює, що договори, укладені до скасування Господарського кодексу і з посиланням на його норми, залишаються чинними до завершення строку їх дії, а подальше регулювання здійснюється за Цивільним кодексом та спеціальними законами
Щодо втрати чинності Господарського кодексу України
Мінекономіки як Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, інформує суб’єктів сфери про наступне: Господарський кодекс України визнаний таким, що втратив чинність (ч. 3 ст. 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX (далі — Закон № 4196-IX)).
Водночас Законом № 4196-IX передбачено внесення змін до низки нормативно-правових актів та трирічний перехідний період.
Отже, правовідносини, які регулювалися положенням Господарського кодексу України (далі — ГК України), з 28.08.2025 регулюватимуться Цивільним кодексом України (далі — ЦК України) та спеціальними законами.
Щодо позиції Міністерства юстиції України
Увага: правова позиція Мін'юсту щодо ключових змін, які очікують підприємства, установи та організації у зв’язку з введенням в дію 28.08.2025 Закону № 4196-IX, внаслідок чого ГК України втратив чинність, розміщена за посиланням.
Мінекономіки звертає увагу на інформацію, яку зазначає Мін’юст, що положення ГК України, які регулювали питання господарських договорів, відповідальності сторін та застосування санкцій замінюють нормами ЦК України, зокрема:
- глава 20 «Господарські договори» — відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями ЦК України, оскільки глави 52, 53 ЦК України аналогічним чином визначають поняття та умови договорів, порядок їх укладення, зміни і розірвання;
- глава 24 «Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин» — відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 3, 47, 48, 51 ЦК України. Так, ст. 13-14 ЦК України визначають загальні засади здійснення цивільних прав та виконання обов’язків. Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені главою 51 ЦК України, зокрема ст. 610-611. В свою чергу відносини щодо прострочення боржника врегульовані ст. 612, а прострочення кредитора — ст. 613 ЦК України;
- глава 25 «Відшкодування збитків у сфері господарювання» — відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глав 22 47, 48, 51 ЦК України. Так, поняття збитків наведене у ст. 22 ЦК України. В свою чергу ст. 623 ЦК України врегульовано загальні засади відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, визначення розміру збитків. Крім того, в частині виконання зобов’язання щодо відшкодування збитків солідарними боржниками варто звернутись до ст. 541-544 ЦК України, а щодо застосування боржником регресивних вимог — до ст. 544 ЦК України. Врегулюванню відповідальності за порушення грошового зобов'язання присвячена ст. 625 ЦК України;
- глава 26 «Штрафні та оперативно-господарські санкції» — відносини, що є предметом цієї глави, в повній мірі врегульовані положеннями глави 49 ЦК України, що регулює відносини забезпечення виконання зобов’язань, та глав 52, 53 ЦК України, які визначають поняття та умови договору.
Так, поняття неустойки (штрафу, пені) та порядок її застосування у відносинах врегульовані ст. 549-552 ЦК України. В свою чергу, співвідношення збитків та неустойки при порушені зобов’язання обумовлені у ст. 624 ЦК України.
Ураховуючи, що відповідно до положень ст. 236-237 ГК України основним документом, який має визначати види та порядок застосування оперативно-господарських санкцій, є саме договір, юридичні особи можуть передбачити застосування відповідних оперативно-господарських санкцій у договорах, керуючись загальними положеннями ст. 611, 615, 627, 628 ЦК України щодо встановлення окремих видів забезпечення виконання зобов’язань.
Щодо позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду проаналізувало ключові зміни за наслідками набуття чинності Законом № 4196-IX і втрати чинності ГК України. За результатами аналізу зроблені відповідні висновки, що розміщені за посиланням.
Так, стосовно регулювання господарських договорів, укладених до впровадження змін, зазначається, що Закон № 4196-ІХ не містить спеціальних перехідних положень щодо господарських договорів, які були укладені відповідно до норм ГК України, договори залишаються чинними та продовжують свою юридичну дію до моменту завершення строку дії договору або припинення дії договору. Якщо договір містить положення із посиланням на норми ГК України, це не призводить до його недійсності, оскільки закон не має зворотної дії в часі. З моменту скасування ГК України все, що не передбачено договором, регулюється нормами спеціального законодавства та ЦК України.
Окрім цього, Апарат Верховного Суду зазначає, що серед особливостей ГК України було те, що він визначав гл. 24 порядок застосування господарських санкцій. Відтепер застосування таких санкцій регулюватиметься ст. 15 Закону № 4196-IX та іншими законами України.
З огляду на зазначене, Мінекономіки звертає увагу суб'єктів на необхідність дотримання вимог законодавства після втрати чинності ГК України.
Джерело: лист Мінекономіки від 05.09.2025 № 3323-04/60011-06
