експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Із 28.08.2025 Господарський кодекс втрачає чинність. Як працювати без нього, чим заміти та що з цього для бюджетників — у цьому огляді. У статті також відповіді експертів на головні запитання.
Перехідний період, упродовж якого юрособи та держоргани мають адаптуватися до життя без ГКУ, триватиме три роки — із 28.08.2025 до 28.08.2028.
Чому Господарський кодекс України скасовують
Серед причин скасування ГКУ:
суперечність норм ГКУ з іншим законодавством, зокрема з Цивільним кодексом України (далі — ЦКУ). ГКУ та ЦКУ містять положення, які стосуються одних і тих відносин. А ще є й спеціальні закони для господарських товариств. Така ситуація ускладнює існуюче правове поле;
надмірна різноманітність організаційно-правових форм підприємств, коли можна все звести до господарських та непідприємницьких товариств;
застарілість положень щодо управління державним майном («радянський» підхід, використання понять «господарського відання» та «оперативного управління»).
По-перше, заміною положень ГКУ є положення того ж Закону № 4196. По-друге, Законом № 4196 доповнюються положення зокрема таких нормативно-правових актів, як:
Скасували господарський кодекс, чи є перехідний період
Так, перехідний період є і він триватиме 3 роки від 28 серпня 2025 року. Під час нього можливою залишається існування підприємств, які зі скасуванням ГКУ мають реорганізуватися або ліквідуватися, зокрема:
державні та комунальні, казенні підприємства;
приватні підприємства (ПП) та дочірні підприємства (ДП);
підприємства споживчої кооперації.
Однак слід є обмеження:
створення таких підприємств зі скасуванням ГКУ заборонено (ст. 13 Закону № 4196);
рішення про перетворення (реорганізацію) підприємств єдиним учасником (засновником) якого є держава треба прийняти впродовж 6 місяців, крім державних некомерційних підприємств (ст. 14 Закону № 4196).
Реорганізація має відбутися у господарські товариства (ТОВ, АТ і т.д.) та непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об’єднання, державні та комунальні некомерційні товариства). Наприклад, ПП та ДП цілком можна реорганізувати у ТОВ, а кооперативи у непідприємницькі товариства.
Скасування ГКУ: зміни у сфері державного та комунального майна
Серед змін, які виникають зі зникненням ГКУ у сфері державного та комунального майна:
реорганізація або ліквідація державних та комунальних підприємств, зокрема тих же комунальних некомерційних підприємств (КНП), якими стали більшість закладів охорони здоров’я. Реорганізація можлива у державні або комунальні некомерційні товариства, товариства з обмеженою відповідальність (ТОВ) або акціонерні товариств (АТ). Ліквідація можлива зокрема через банкрутство. Одним з наслідків початку процедури реорганізації чи ліквідації є неможливість вимагати від таких підприємств розірвання договорів чи дострокового виконання зобов’язань;
поява обмеження на укладання значних угод для державних унітарних підприємств, державних некомерційних товариств, господарських товариств, у статутному капіталі яких понад 50 % акцій (часток) належать державі. Значна угода — це одна або декілька транзакцій впродовж року, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є предметом такої угоди, становить 10 % та більше вартості активів підприємства за даними останньої річної фінансової звітності;
право узуфрукта державного та комунального майна заміняє собою право господарського відання та право оперативного управління (ст. 11, ст. 12, ст. 16 Закону № 4196). Узуфрукт — це право особистого безоплатного володіння і користування чужим майном, наприклад державним або комунальним. Це речове право для узуфруктаріїв, наприклад державних органів, органів місцевого самоврядування, комунальних організацій (установ, закладів), комунальних некомерційних товариств та інших юросіб. Узуфрукт є безстроковим, а узуфруктарії мають право отримувати прибуток від використання свого майна.
Скасування ГКУ: зміни у сфері договірних відносин
У сфері укладання договорів зміни зокрема такі:
немає звуженого переліку істотних умов договору. Так, у ГКУ визначалося 3 істотні умови: предмет, ціна та строк дії договору. Після скасування ГКУ істотні умови стають більш широкими, так як до них належать предмет договору, а також умови, які визначені істотними законом, є необхідними для договорів такого виду, а також умови, за якими має бути досягнута згода хоча б однієї зі сторін (ч. 1 ст. 638 ЦК);
можливість стягувати з боржників, які прострочили виконання грошових зобов’язань, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ навіть якщо така пеня не передбачена договором — на підставі ч. 3 ст. 549 ЦК. До цього неустойка мала бути передбачена договором (ст. 343 ГК), а якщо ні, — можна стягнути лише сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення + 3% річних від простроченої суми (ч. 2 ст. 625 ЦК).
