Жінки, які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних. А жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю (крім медичної/фармацевтичної), беруть на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням (абз. 2 ч. 11 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII; далі — Закон № 2232).
Жінки з медичною або фармацевтичною спеціальністю під час працевлаштування мають надати військово-облікові документи.
Додатково територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК) отримали доступ до Реєстру документів про освіту, а також їм мають звітувати роботодавці та заклади освіти, які надають списки випускників за медичними та фармацевтичними спеціальностями. Невиконання вимог щодо постановки жінок на військовий облік надає ТЦК право оштрафувати жінку.
Довідково: дізнайтеся про нові правила перевірки військового обліку на підприємствах.
Як працювати бюджетній установі після 28.08.2025
Військовозобов’язані жінки — перелік професій
Військовий облік громадян України — це облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ч. 1 ст. 33 Закону № 2232). Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів затвердили постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (далі — Порядок № 1487)
Жінок на військовий облік військовозобов’язаних беруть після:
- визначення їх придатності до військової служби;
- внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з подальшим оформленням відповідного військово-облікового документа.
Жінкам, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, ТЦК за місцем розташування закладу освіти видає тимчасове посвідчення військовозобов’язаного. У семиденний строк з дня отримання цього посвідчення жінка повинна прибути до ТЦК за місцем проживання для взяття її на військовий облік.
Керівники установ, у яких працевлаштовані жінки з медичною/фармацевтичною освітою, що не перебувають на військовому обліку, надають ТЦК відомості про наявність таких працівниць.
Непрацевлаштовані жінки з медичною/фармацевтичною освітою прибувають самостійно до ТЦК для взяття їх на військовий облік.
Заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, які здійснюють підготовку жінок за медичною або фармацевтичною спеціальністю, у семиденний строк після здобуття відповідної освіти згідно з пунктом 50 Порядку № 1487 подають до районних (міських) ТЦК за задекларованим/зареєстрованим місцем їх проживання списки жінок за формою, що наведена у додатку 14 до Порядку № 1487. Окрім цього, зазначені жінки зобов’язані протягом 60 діб після здобуття відповідної освіти прибути до районного (міського) ТЦК за задекларованим/зареєстрованим місцем їх проживання для визначення ступеня придатності до військової служби.
Жінок, які мають спеціальність/професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю (окрім медичної/фармацевтичної), та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруть на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням (абз. 4 п. 51 Порядку № 1487).
Як вести військовий облік в установі та коли можна ввести додаткову штатну одиницю
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад ведуть персонально-первинний військовий облік. Тобто обліковують відомості стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Роботодавці, у т. ч. держоргани, ОМС, установи, ведуть персональний військовий облік. Тобто обліковують відомості стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх роботи (служби) або навчання.
Вимоги до організації військового обліку:
- загальні — прописані у пунктах 16–23 Порядку № 1487;
- персонально-первинного — у пунктах 24–32 Порядку № 1487;
- персонального — у пунктах 33–51 Порядку № 1487.
Кількість працівників, які ведуть військовий облік в установі, ОМС чи держоргані, допоможе визначити пункт 9 Порядку № 1487. Це залежить від кількості працівників з числа призовників і військовозобов’язаних. Наведемо дані в Таблиці.
Категорія роботодавця | Кількість на військовому обліку призовників, військовозобов’язаних, резервістів | Кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку |
Державні органи, установи й організації | від 501 до 2000 | 1 |
від 2001 до 4000 | 2 |
від 4001 до 7000 призовників | 3 |
на кожні наступні від 1 до 3000 | по 1 особі додатково |
ОМС | від 501 до 1000 | 1 |
від 1001 до 2000 а, військовозобов’язаних та резервістів - по одній особі додатково; | 2 |
на кожну наступну 1000 | по 1 особі додатково |
Однак така кількість призовників і військовозобов’язаних може працювати виключно в окремих держорганах та закладах.
Якщо в роботодавця з числа держоргану, ОМС, бюджетної установи працює менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів окрему посаду для ведення військового обліку не вводять. Обов’язки щодо ведення військового обліку покладають на особу служби персоналу, яка веде кадровий облік.
Військовий облік жінок: кому можна встановити доплату
Доплату за ведення військового обліку, розмір якої визначає пункт 10 Порядку № 1487, встановлюють особі служби персоналу, на яку покладені обов’язки щодо ведення військового обліку. Тобто працівникам, які ведуть кадровий облік у роботодавця.
Розмір доплати за ведення військового обліку становить до 50% посадового окладу працівника, на якого покладені такі обов’язки. Для держслужбовців, які вестимуть військовий облік у держоргані, джерелом виплати цієї доплати є економія фонду оплати праці.
Особам, відповідальним за ведення військового обліку, у держорганах з чисельністю більше 501 призовників, військовозобов’язаних та резервістів, цю доплату не встановлюють.
Як рахувати доплату за ведення військового обліку
В установі працює 15 осіб. У наказі про призначення працівникові доплати за ведення військового обліку написали «встановити доплату за ведення військового обліку 30% посадового окладу». Бухгалтерія нараховувала доплату за фактично відпрацьований час. Чи немає в цьому порушень?
Коли встановлюють доплату за ведення військового обліку, керуються пунктом 10 Порядку № 1487.
Кількість осіб, які відповідають за ведення військового обліку в держорганах, на підприємствах, в установах та організаціях, залежить від кількості призовників та військовозобов’язаних, які там працюють. Якщо призовників і військовозобов’язаних менше ніж 500 осіб, обов’язки щодо ведення військового обліку покладають на посадову особу служби персоналу.
Працівникові, який веде облік, встановлюють доплату в розмірі до 50% посадового окладу. Тож у наказі обов’язково зазначають розмір доплати та базу її нарахування — посадовий оклад.
Якщо бухгалтерія нараховувала доплату в розмірі 30%:
- посадового окладу з урахуванням відпрацьованого часу — це узгоджується зі статтею 111 КЗпП, статтею 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Тому порушень у нарахуванні доплати немає;
- посадового окладу без урахування відпрацьованого часу — порушили нормативні акти з оплати праці;
- нарахованої зарплати з урахуванням доплат, надбавок, премій тощо — порушили пункт 10 Порядку № 1487.
Військовий облік жінок за новими правилами потребує підсиленої уваги від керівників та кадрової служби бюджетних установ. Змінився й документообіг між роботодавцями та ТЦК, які вимагають повідомляти про взяття на роботу військовозобов’язаних, в тому числі жінок, які мають перебувати на військовому обліку.
СКАЧАТИ ЗРАЗОК⤴️
Зауважимо: вести додаткові штатні одиниці установа може з дозволу установи чи органу, який затверджує її штатний розпис. Розмір доплати за ведення військового обліку обмежується 50% посадового окладу.
