Під час дії воєнного стану запроваджується й обов'язковий військовий облік жінок, які мають медичну та фармацевтичну освіту – цього вимагає абзац 1 частини 11 статті 1 Закону № 2232. Суттєві зміни у нормативних документах з військового обліку жінок відбулися після затвердження постанови Кабінету міністрів від 16 травня 2024 року № 563.
Раніше жінки з медичною або фармацевтичною спеціальністю мали можливість працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року. Уряд цю норму скасував і тепер постановка на військовий облік обов'язкова для жінок з відповідними спеціальностями – під час працевлаштування вони мають надати військово-облікові документи.
Додатково територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК) отримали доступ до Реєстру документів про освіту, а також їм мають звітувати роботодавці та заклади освіти, які надають списки випускників за медичними та фармацевтичними спеціальностями. Невиконання вимог щодо постановки жінок на військовий облік надає ТЦК право оштрафувати жінку.
Військовозобов’язані жінки – перелік професій
Військовий облік громадян України – це облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ч. 1 ст. 34 Закону № 2232).
Згідно з п.21 Порядку № 1487, взяттю на персональний облік серед жінок підлягають:
- обов’язково – жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність;
- за власним бажанням – жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони.
У Порядку рішенням Уряду скасована гранична дата, до якої жінки, які здобули освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю, але не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та соціальної підтримки (не отримували військово-обліковий документ) до затвердження цього Порядку, повинні ставати на облік для прийняття на роботу.
Водночас керівники установ, у яких працевлаштовані жінки з медичною/фармацевтичною освітою, що не перебувають на обліку, повинні надати військкоматам інформацію про наявність таких працівниць.
Персональний військовий облік в державних органах і на підприємствах тепер вестиметься не за типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», а за списками персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку №1487). Військовозобов’язаних і резервістів збиратимуть у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Як вести військовий облік в установі та коли можна ввести додаткову штатну одиницю
5 січня 2023 року набув чинності новий Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Постанова № 1487 від 30.12.2022). Саме він визначає загальний механізм організації та ведення військового обліку, зокрема жінок, які складають переважну частину працівників у бюджетних установах. Ознайомимося з основними змінами для роботодавців.
Кількість працівників, які ведуть військовий облік в установі чи держоргані, допоможе визначити пункт 9 Порядку № 1487. Це залежить від кількості працівників – призовників і військовозобов’язаних. Наведемо дані в Таблиці.
Кількість призовників і військовозобов’язаних | Кількість осіб, відповідальних за ведення обліку | |
Державні органи, установи й організації | від 501 до 2000 | 1 |
від 2001 до 4000 | 2 | |
від 4001 до 7000 призовників | 3 | |
на кожні наступні від 1 до 3000 | по 1 особі додатково |
Кому можна встановити доплату
Знову-таки бюджетні установи стають заручниками норми пункту 10 Порядку № 1487. Там сказано, що за наявності на військовому обліку в державних органах та установах менше ніж 500 призовників і військовозобов’язаних ведення військового обліку вони покладають на посадову особу служби персоналу. Це може бути бухгалтер, кадровик або навіть секретар.
А от правила встановлення надбавки таким посадовим особам у державних органах та установах різні. Особі служби персоналу, на яку покладено обов’язок вести військовий облік, установи призначають доплату в розмірі до 50%. Натомість для державних службовців вказано, що доплата встановлюється «в межах економії фонду оплати праці, без конкретики».
Максимальний розмір доплати працівнику, відповідальному за ведення військового обліку, – 50% його посадового окладу. Для окремої штатної одиниці не буде доплат, проте можливі надбавки, скажімо за складність і напруженість у роботі.
Як рахувати доплату за ведення військового обліку
На підприємстві працює 15 осіб. У наказі про призначення працівникові доплати за ведення військового обліку написали «встановити доплату 30%». Але не зазначили, як рахувати ці 30% – від окладу чи фактично відпрацьованого часу. Бухгалтерія нараховувала доплату за фактично відпрацьований час. Чи немає в цьому порушень?
Коли встановлюють доплату за ведення військового обліку на підприємстві, керуються пунктом 10 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
Кількість осіб, які відповідають за ведення військового обліку в держорганах, на підприємствах, в установах та організаціях, залежить від кількості призовників та військовозобов’язаних, які там працюють. Якщо призовників і військовозобов’язаних менше ніж 500 осіб, обов’язки щодо ведення військового обліку покладають на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом.
Працівникові, який веде облік, встановлюють доплату в розмірі до 50% посадового окладу, крім державних службовців. Тож у наказі потрібно було встановити розмір доплати та зазначити базу її нарахування – посадовий оклад.
Якщо бухгалтерія нараховувала доплату в розмірі 30%:
- посадового окладу з урахуванням відпрацьованого часу – це узгоджується зі статтею 111 Кодексу законів про працю України. Тому порушень у нарахуванні доплати немає;
- нарахованої зарплати з урахуванням доплат, надбавок, премій тощо – порушили пункт 10 Порядку № 1487.
Резюме
Військовий облік жінок за новими правилами потребує підсиленої уваги від керівників та кадрової служби бюджетних установ. Змінився й документообіг між роботодавцями та ТЦК, які вимагають повідомляти про взяття на роботу військовозобов'язаних, в тому числі жінок, які мають перебувати на військовому обліку.
Зауважимо: вести додаткові штатні одиниці установа може з дозволу установи чи органу, який затверджує її штатний розпис. Розмір доплати за ведення військового обліку обмежується 50% посадового окладу. Проте працівнику, який веде військовий облік, можна встановити надбавку за рішенням керівника з урахуванням законодавчих вимог.
