Доплати бюджетникам у 2026 році: види, порядок нарахування, приклади

UA RU
Автор
експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Посадові оклади в бюджетних установах у 2026 році залишаються невисокими. Однак зарплату працівників можна збільшити за рахунок доплат, надбавок і премій. У матеріалі зібрано актуальну інформацію про стимулюючі та обов’язкові доплати, їхній розмір, порядок нарахування та приклади оформлення

Обов’язкові доплати і надбавки в бюджетних установах є однією зі складових зарплати працівників. Залежно від режиму роботи, умов роботи, кваліфікації працівники можуть мати доплати:

  • до рівня мінімальної зарплати;
  • за ненормований робочий день;
  • за використання в роботі дезінфекційних засобів;
  • за науковий ступінь;
  • за вчене звання;
  • за роботу в нічний час;
  • за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;
  • за суміщення професій (посад);
  • за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
  • за роботу на територіях можливих бойових дій, тимчасово окупованих територіях, на територіях активних бойових дій.

Зазначимо, що часто виходить так, що доплати збільшують зарплату у порівняння з окладом вдвічі, а то й більше. Типовий приклад — зарплата науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти.

Посадові оклади за ЄТС 2026: таблиці + підказки

Доплата до рівня мінімальної зарплати

Працівникам, у яких зарплата за місяць виходить меншою суми мінімальної зарплати (даліМЗП), нараховується доплата до рівня МЗП. Адже за вимогою зарплатного законодавства заробіток працівника не може бути нижчим за розмір МЗП, але за умови повного виконання норми праці (місячної, годинної) (абз. 5 ст. 95 Кодексу законів про працю, даліКЗпП).

Доплати до рівня МЗП обчислюється шляхом віднімання від суми МЗП, яка відповідає відпрацьованому часу, суми фактично нарахованої зарплати. Виходить, що розмір МЗП, який використовується у розрахунку доплати, становить суму:

  • повну — якщо працівник виконав місячну норму праці (8647 грн — у 2026 році);
  • пропорційну виконаній нормі праці, — якщо працівник працював на умовах неповного робочого часу та/або не виконав у повному обсязі місячну (годинну) норму праці з тих чи інших причин (хворів, був у відпустці без збереження зарплати тощо). Наприклад, якщо працівник працював на 0,5 ставки у лютому 2026 року, то МЗП у розрахунку за місяць становить  4323,50 грн (= 8647 грн × 0,5), на 0,25 ставки — 2161,75 грн (= 8647 грн × 0,25) і т.д.

Очевидно, що якщо за виконану норму праці сума зарплати перевищує МЗП, то доплата до рівня МЗП не нараховується.

На простому прикладі такий розрахунок виглядає так.

Приклад 1 (доплата до МЗП, проста ситуація). Працівник має 5-й тарифний розряд за ЄТС, оклад за яким у 2026 році становить 4719 грн. У лютому 2026 року він відпрацював увесь робочий час за місячною нормою й не має ніяких більше доплат, тому йому нараховано:

  • 4719 грн — за окладом;
  • 3928 грн — доплата до рівня МЗП (= 8647 – 4719).

Всього працівнику нараховано:

4719 + 3928 = 8647 грн

Якщо зарплата такого працівника перевищить за місячну норму праці 8647 грн, то доплата до МЗП нараховуватися не буде. Наприклад, цьому ж працівнику може бути нарахована місячна премія в розмірі окладу. Тоді вийде зарплата:

  • 4719 грн — за окладом;
  • 4719 грн — місячна премія.

Всього працівнику тоді за лютий 2026 нараховано:

4719 + 4719 = 9438 грн

При розрахунку доплати до МЗП враховуються не всі складові зарплати. Так, у сумі зарплати не враховуються такі виплати:

  • премія до святкової чи ювілейної дати;
  • доплата за роз’їзний характер робіт;
  • доплата за роботу в нічний та надурочний час;
  • доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я.

Однак враховується сума індексації зарплати. Як наслідок, сума індексації зменшує суму доплати до МЗП. У 2026 році базовим місяцем індексації для всіх є січень 2026 (ст. 41 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695). Розглянемо дану ситуацію на такому прикладі.

Приклад 2 (доплата до МЗП, індексація). Працівник має 5-й тарифний розряд за ЄТС, оклад за яким у 2026 році становить 4719 грн. У серпні 2026 року йому нарахували 60 грн індексації (умовно). У серпні 2026 року мінімальна зарплата 8647 грн. Тоді зарплата такого працівника виходить:

  • 4719 грн — за окладом;
  • 60 грн — індексація;
  • 3868 грн — доплата до МЗП (= 8647 – 4719 – 60).

Всього працівнику нараховано:

4719 + 60 + 3868 = 8647 грн

Як бачимо, сума індексації «розчинилася» у доплаті до МЗП, так як індексація враховується при визначенні такої доплати. Працівник отримав би ті ж самі 8647 грн зарплати навіть якби індексації не було.

Приклад 3 (доплата за роботу у нічний час). Працівник має 5-й тарифний розряд за ЄТС, оклад за яким у 2026 році становить 4719 грн. У лютому 2026 йому ще й нарахована доплата за роботу у нічний час — 540 грн. Місячна норма відпрацьована повністю. Тоді зарплата такого працівника становить:

  • 4719 грн — за окладом;
  • 3928 грн — доплата до рівня МЗП (= 8647 – 4719).

Доплата за роботу у нічний час не враховується у визначенні доплати до МЗП, тому зарплата працівника вийде більшою, аніж у прикладі 1. За лютому 2026 працівнику нараховано:

4719 + 3928 + 540 = 9187 грн

Доплата за ненормований робочий день

Доплату у бюджетних установах за ненормований робочий день встановлюють водіям — у розмірі 25% тарифної ставки за відпрацьований час. Але не всім водіям можна її встановлювати.

Так, якщо водій працює в установі на роботі з неповним робочим днем, то йому ненормований робочий день встановлений бути не може. Відповідно, доплата за ненормований робочий день буде відсутня.

Бувають ситуації, коли водій впродовж місяця з технічних або фінансових причин не експлуатував легковий автомобіль, у цьому випадку доплату за ненормований робочий день водієві не нараховується.

Доплата за використання в роботі дезінфекційних засобів

Доплата за використання в роботі дезінфекційних засобів встановлюється тим працівникам, у посадовій інструкції яких передбачено роботу із застосуванням дезінфекційних засобів, зокрема працівникам, зайнятим прибиранням туалетів.

Увага: перелік посад, за якими працівникам встановлюють такі доплати, визначають у колективному договорі установи.

Розмір доплати — 10% посадового окладу. І час роботи працівника з дезінфекційними засобами не впливає на строк її виплати.

Якщо посада працівника не зазначена в колективному договорі чи внутрішньому певному наказі установи, то така доплата не нараховується.

Доплата за науковий ступінь

Усім працівникам освітніх установ, яким присвоєно наукові ступені доктора філософії (кандидата наук) чи доктора наук встановлюється доплата за науковий ступінь. Головною умовою для цього є їхня діяльність, яка за профілем збігається з наявним у науковим ступенем.

Увага: керівник закладу освіти самостійно визначає відповідність наукового ступеню профілю діяльності працівника на займаній посаді.

На практиці доплата нараховується всім працівникам закладу з науковими ступенями, навіть кандидатам технічних, педагогічних, фізико-математичних наук, які працюють на непрофільних для них кафедрах (економічних, управління, маркетингу тощо).

Цю доплату встановлюють у відсотках до посадового окладу у розмірі:

  • 15% — за науковий ступінь «доктор філософії» («кандидат наук»);
  • 25% — за науковий ступінь «доктор наук».

Це не граничні розміри («до»), а відсотки, які використовуються щодо всіх, тобто доплата за науковий ступінь доктора філософії може бути тільки 15%, а не 10% і т.д. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень (ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556, даліЗакон про вищу освіту).

Зверніть увагу, що ніякі нормативні документи не обмежують керівника у праві щодо визнання відповідності профіля працівника займаній посаді (ч. 3 ст. 59 Закону про вищу освіту). Як наслідок, маємо дещо парадоксальні ситуації:

  • викладач може мати ступінь «кандидат технічних наук» і працювати на кафедрі фінансів, викладаючи фінансово-економічні дисципліни. І при цьому отримувати доплату 15%, як і працюючі на тій же кафедрі кандидати економічних наук. Викладачів у закладах вищої освіти набирають за конкурсом і проходження конкурсу на відповідну кафедру автоматично означає відповідність його ступеня профілю діяльності кафедри;
  • викладач може мати дисертацію з педагогічних наук, яка присвячена викладанню української мови, але при цьому викладати англійську мову. Все одно він може отримувати доплату 15%;
  • доплати за наукові ступені застосовуються не тільки у закладах вищої освіти, але й у школах, незважаючи на те, що наукова складова там у діяльності присутня далеко не завжди.

Увага: на практиці доплата за науковий ступінь у закладах освіти нараховується незалежно від наукової спеціальності й теми дисертації.

Якщо працівник є володарем двох наукових ступенів, наприклад «кандидат наук» і «доктор наук», розмір доплати в бюджетних установах не повинен перевищувати 25% його посадового окладу. Тобто працівнику нараховується всього лише 25%, а не 15%+25%.

Однак у держслужбовців доплата за науковий ступінь була скасована з 2015 року через зміни до ст. 50 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889, де така доплата більше не значиться у складових зарплати держслужбовця. Щоправда, держслужбовцям дозволена викладацька діяльність, а тому вони можуть «відпрацьовувати» свої наукові ступені на викладацькій роботі у закладах вищої освіти, отримуючи там відповідні доплати.

Доплата за вчене звання

Якщо працівник має вчене звання старшого наукового співробітника, доцента або професора, йому слід встановити доплату за вчене звання. Звичайно, якщо його діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. Керівник установи самостійно визначає відповідність вченого звання профілю діяльності працівника на займаній посаді. На практиці маємо ту ж ситуацію, що й з науковими ступенями — звання доцента отримано за кафедрою фінансів, але працює на кафедрі бухгалтерського обліку — все одно має право на дану доплату і т.п.

Доплата за вчене звання, як і доплата за науковий ступінь, встановлюється теж у відсотках до посадового окладу у  розмірі (ч. 2 ст. 59 Закону про вищу освіту):

  • 25% — за вчене звання «доцент» і «старший науковий співробітник»;
  • 33% — за вчене звання «професор».

Як правило за відповідними галузевими угодами з освітянськими профспілками доплати нараховуються у максимальному розмірі, тобто 25% і 33%.

Також зверніть увагу, що «доцент» — це:

  • назва посади. За нею нараховується оклад, який відповідає посаді доцента. Однак, якщо працівник впродовж 2-х років не зміг отримати звання доцента, то йому має нараховуватися зарплата за окладом на щабель нижче (старший викладач, викладач або асистент у залежності від штатного розпису конкретного навчального закладу);
  • назва вченого звання. Працівник може працювати на посаді професора, але мати звання доцента. І навпаки, працювати на посаді доцента, але мати звання професора. Однак у більшості посада і звання з часом співпадають.

Аналогічна ситуація з званнями професора і старшого наукового співробітника. Якщо працівник одночасно має два вчених звання, наприклад «доцент» і «професор», у нього розмір доплати не повинен перевищувати 33% посадового окладу.

Доплата за стаж

Дане питання у бюджетників регулюється окремими постановами і колективним договором. Наприклад, для працівників освіти є Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам, який затверджений постановою КМУ від 31.01.2001 № 78. За нею встановлюються такі доплати (див. п. 1 цієї постанови):

  • стаж педагогічної роботи 3 роки — 10%;
  • стаж педагогічної понад 10 років — 20%;
  • стаж педагогічної понад 20 років — 30%.

Увага: доплати за наукові ступені, вчені звання та за стаж (вислугу років) нараховуються як % від окладу

Приклад 4 (доплата за науковий ступінь, вчене звання та стаж викладача у державному закладі вищої освіти). Доцент закладу вищої освіти у лютому 2026 року має 19-й тарифний розряд, за яким оклад визначається так:

Стаж доцента — 11 років. Він має науковий ступінь доктора економічних наук і звання доцента. Маємо:

  • 16 613,80 грн — за окладом для посади доцента;
  • 4 153,45 грн — доплата за науковий ступінь доктора наук, 25% від окладу (= 16 613,80 грн ×0,25);
  • 4 153,45 грн — доплата за звання доцента, 25% від окладу (= 16 613,80 грн ×0,25);
  • 3 322,76 грн — доплата за стаж педагогічної роботи, 20% від окладу (= 16 613,80 грн ×0,2).

Всього нараховано:

16613,80  + 4153,45 + 4153,45 + 3322,76 = 28 243,46 грн.

Сума до видачі «чистими» (за мінусом ПДФО 18% і 5%  військового збору, ВЗ) виходить:

28243,46 грн × 0,77 = 21747,46 грн

Доплата «заслуженим»

Ще є такі звання як «заслужений економіст», «заслужений діяч науки і техніки» тощо. Вони вручаються як нагорода. Наприклад, від Президента України. Доплата за ними — 20% окладу (пп. «б» п. 3 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298). Підстави для надання цих звань можна знайти у Законі України «Про державні нагороди України» від 16.03.2000 № 1549.

Доплата за роботу в нічний час

Працівники, які виконують свої посадові обов’язки у нічний час, мають право на доплату за роботу в нічний час.

Таку доплату встановлюють за кожну годину роботи в нічний час, тобто з 10 години вечора до 6 години ранку. Розмір цієї виплати не може перевищувати 40% годинної тарифної ставки (посадового окладу).

Приклад 5 (доплата за «нічні» штатної медсестри). Молодша медична сестра відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового перебування людей похилого віку має 4-й тарифний розряд за ЄТС, за яким посадовий оклад становить 4407 грн. У березні 2026 року вона відпрацювала 8 змін — 192 год, з них 64 год — нічні години.

Щодо доплати за роботу у нічний час, то розміри і умови цих виплат визначено п. 3.2 Наказу про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення від 05.10.2005 № 308/519 і доплата становить 35%.

Розраховуємо нічні — оклад ділимо на норму тривалості робочого часу за березень 2026 року:

4407 грн ÷ 176 год = 25,04 грн

Розраховуємо суму доплати за роботу у нічний час:

25,04 грн × 64 год ×0,35 = 1602,56 грн ×0,35 = 560,90 грн

Доплата за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт

Передусім зауважимо: розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт є істотною зміною умов праці. Тож згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП працівника, якому збільшують за його згодою навантаження, слід попередити за 2 місяці. Однак під час воєнного стану це можна робити не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136, даліЗакон № 2136).

Розмір доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт не може перевищувати 50% посадового окладу. Цей розмір зазначають у наказі про встановлення цієї виплати, а також прописують:

  • строк, на який збільшують навантаження;
  • перелік видів робіт, які додатково виконуватиме працівник.

Додаткове навантаження на працівника має бути економічно обґрунтованим та не призводити до погіршення якості виконуваних ним обов’язків, завдань, робіт. У разі якщо якість і результати праці все ж таки погіршаться, додаткове навантаження та відповідний розмір доплати в бюджетних установах скасовують.

Доплату встановлюють лише рядовим працівникам, оскільки її заборонено встановлювати:

  • керівникам бюджетних установ та їхнім заступникам;
  • керівникам структурних підрозділів та їхнім заступникам.

Доплата за суміщення професій (посад)

Суміщення професій (посад), як і розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, є істотною зміною умов праці. Тож працівника, який суміщатиме посаду, слід попередити за 2 місяці, а ще — отримати його згоду. Однак під час воєнного стану це можна робити не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону № 2136).

При цьому суміщена посада має бути вакантною та обов’язково наявною у штатному розписі.

Розмір доплати за суміщення професій (посад) не може перевищувати 50% посадового окладу. Суміщати посаду можуть один або кілька працівників.

У наказі про встановлення доплати у бюджетних установах зазначають суміщену посаду, розмір доплати, можуть визначати перелік видів робіт, які тимчасово має виконувати працівник, та строк їхнього виконання.

Зауважимо: таку доплату встановлюють лише рядовим працівникам. Тобто вона є неможливою для керівників бюджетних установ і структурних підрозділів, а також їхніх заступників.

Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників

Доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників встановлюють за наказом працівнику, який поряд зі своєю основною роботою виконуватиме за згодою обов’язки тимчасового відсутнього. Тобто на час хвороби, відпустки, відрядження останнього чи з інших причин.

У наказі визначають розмір виплати, перелік видів робіт, які тимчасово має виконувати працівник, та строк їхнього виконання.

Розмір доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників не може перевищувати 50% посадового окладу.

Якщо у посадовій інструкції визначено, що на час відсутності колеги працівник виконуватиме його роботу (чи частину роботи), такий обов’язок є трудовою функцією працівника. А тому наказ про виконання роботи іншого у за таких обставин не видають, як і наказ про встановлення доплати в бюджетних установах. Тобто такому працівнику доплату не встановлюють.

За виконання обов’язків тимчасово відсутніх доплату встановлюють лише рядовим працівникам. Таку доплату не встановлюють:

  • керівникам бюджетних установ та їхнім заступникам;
  • керівникам структурних підрозділів та їхнім заступникам.

Підвищення окладів працівникам ОМС під час воєнного стану 2026

Підвищити зарплату бюджетникам можна не лише за рахунок доплат. Існує можливість підвищити оклади на підставі п. 3 постанови КМУ від 25.04.2023 № 391 (за текстомПостанова № 391, набула чинності 28 квітня 2023 року). Дана постанова обов’язкова щодо працівників державних органів та не обов’язкова щодо працівників органів місцевого самоврядування. За цією постановою можна підвищити оклади тим працівникам органів місцевого самоврядування (ОМС), хто здійснює свої повноваження на територіях:

  • активних бойових дій — коефіцієнт 2;
  • активних бойових дій під час інтенсивних обстрілів — 3;
  • можливих бойових дій — коефіцієнт 1,5.

«Бойовий» статус території визначається у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом Мінрозвитку громад від 28.02.2025 № 376.

Підвищення здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу впродовж місяця. Однак це не доплата, а підвищення окладу, а отже, потім оклад як база нарахування різних доплат і надбавок додатково збільшує ще й ці доплати й надбавки.

Доплати іншим бюджетникам, які працюють на території бойових дій

Існують доплати бюджетникам, які працюють на території бойових дій, що встановлені постановою КМУ «Деякі питання оплати праці працівників підприємств, установ, закладів та організацій під час воєнного стану від 25.08.2023 № 928. У граничному розмірі вони складають на територіях:

  • можливих бойових дій — 50% посадового окладу;
  • активних бойових дій — 100% посадового окладу;
  • активних бойових дій під час інтенсивних обстрілів — 200%.

Висновки: бюджетники можуть отримувати різні види обов’язкових доплати і надбавок, що є складовою частиною зарплати працівників таких установ. Найбільш поширеними є доплата до мінімальної зарплати, доплати за науковий ступінь і вчене звання, за стаж. Базою нарахування більшості доплат є посадовий оклад.

додаток

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді