Як нараховують зарплату викладачам ЗВО у 2026 році: сітка, надбавки, погодинна оплата

Законодавче врегулювання нарахування зарплати викладачам ЗВО

Нарахуванню зарплати передує тарифікація викладача, тобто визначення його тарифного розряду й окладу. Для закладів вищої освіти (ЗВО) цей процес урегульовує законодавство:

• наказ МОН «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26.09.2005 № 557 (далі — Наказ № 557);
• Інструкція про оплату праці та розміри ставок заробітної плати професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, затверджена наказом МОН від 02.04.1993 № 90 (далі — Інструкція № 90, застосовується у частині, що не протирічить Наказу № 557, так як містить уже застарілі тарифні розряди та неіснуючі грошові одиниці);
• Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений наказом КМУ від 14.06.2000 № 963 (далі — Перелік № 963);
• «Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» — Додаток 1 до постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298). Традиційна абревіатура — ЄТС;
• постанова КМУ «Деякі питання оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників» від 26.12.2025 № 1749 (далі — Постанова № 1749);
• Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556 (далі — Закон про ВО);
• Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145 (далі — Закон про освіту).

Також існують внутрішні документи закладу освіти (колективний договір, трудовий договір, контракт).

Додамо, що згідно Закону про ВО до ЗВО належать коледж (за умови підготовки молодших бакалаврів та/або бакалаврів), інститут, академія, університет. Тож далі розглянемо, як і в якому розмірі виплачується зарплата викладача 2026 року саме у цих закладів освіти.

Зарплата в освіті у 2026 році: нові правила та розрахунки

Система оплати праці викладачів — без змін, або що може колись бути з оплатою праці викладачів

Викладачі державних ЗВО у 2026 році залишаються на ЄТС. З огляду на існуючі обставини навколишньої реальності, ніхто змін і не очікував. Нова система оплати праці викладачів ЗВО, яка закладена постановою КМУ від 10.07.2019 № 822 (далі — Постанова № 822) наразі залишається відкладеною  — до кінця календарного року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан. У Постанові № 822 спершу закладалася реформа, яка мала б вступити в дію ще з 01 січня 2020 року. Узагалі ж Постанова № 822 існує на сама собою, а має реалізувати вимоги пп. «1» п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону про освіту щодо збільшення посадового окладу педпрацівника найнижчої кваліфікаційної категорії до 4-х прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Детальніше про цю нову систему з Постанови № 822 — читайте наприкінці даної консультації, а зараз розглянемо існуючу оплату праці науково-педагогічних працівників на основі бюджетної ЄТС.

Тарифна сітка на 2026 рік для працівників освіти на прикладі університету

З 01 січня 2026 року при розрахунку посадових окладів науково-педагогічних працівників застосовується підвищуючий відсоток — 40% (Постанова № 1749).  Слід додати, що до цього підвищення для більшості науково-педпрацівників до 2026 року теж  була, але меншим — 11%. У результаті тарифна сітка з посадовими окладами викладачів ЗВО на 2026 рік виглядає так, як наведено у таблиці нижче. 

У вищенаведеній таблиці зверніть увагу, що для деяких посад Наказ № 557 встановлює інтервал розрядів, наприклад декану — 20–22 розряди. Таким чином, при складанні штатного розпису можна розділити декана (професора) та декана (доцента) на 20-й та 21-й розряди або 21-й та 22-й розряди. Ректор також може бути на тарифному розряді 23, а не 24. Ще інтервали є для таких посад, які є не в кожному ЗВО:

• керівник навчального центру — розряди 15–21;
• директор філіалу — розряди 19–20.

Такі деталі університет може вирішити самостійно в затвердженому штатному розписі або в інших внутрішніх документах ЗВО, наприклад додатку до колективного договору. Посадові оклади для них визначаються аналогічно.

При розрахунку окладів використовується як база посадовий оклад 1-го тарифного розряду, який складає для 2026 року 3470 грн (діє з 01 січня 2026 року, затверджений постановою КМУ від 02.01.2026 № 4 як внесення змін до Додатка 1 Постанови № 1298).

Наприклад, оклад доцента (19-й тарифний розряд) у вищенаведеній таблиці розраховується так:

• 3470 грн × 3,42 = 11867,40 ≈ 11 867 грн (оклад за ЄТС округлюється, лист Мінсоцполітики від 12.02.2019 № 2963/0/2-19/52);
• 11867 грн × 1,4 = 16 614,36 грн (кінцевий оклад з підвищенням не округлюється, так як Постанова № 1749 цього не вимагає).

ПФУ змінив правила перевірки страхових коштів

Як працює Порядок № 33

Взаємозв’язок тарифного розряду та вченого звання викладача ЗВО

Вчені звання у викладачів ЗВО — це «доцент» і «професор». Назви так і ж, як у однойменних посад — доцента і професора. Якщо у викладача є звання доцента, то він може працювати на посаді доцента й отримувати зарплату за 19-м тарифним розрядом. Однак, якщо такого звання немає, то він може отримувати зарплату за 19-м тарифним розрядом не більше 2-х років. Про це сказано у Додатку 2 до Наказу № 557. Якщо впродовж 2-х років викладач на посаді доцента такого звання не отримав, то надалі його слід перевести на нижчий тарифний розряд, у залежності від того, яка посада йде нижчою в університеті — зазвичай це старший викладач (18-й розряд) або ж у тих ЗВО, де такої посади немає, то може бути й асистент (16-й розряд)). При цьому такого викладача, як правило, залишають на паперах на посаді доцента. Тобто посада доцент, а зарплата — старшого викладача тощо. У такому разі перевіряючі претензій до університету не мають, а викладачу — приємніше, рано чи пізно він потрібне звання отримає й буде повернутий у зарплаті на відповідний тарифний розряд.

Аналогічно з посадою професора. Отримувати зарплату за 20-м тарифним розрядом як професору можна не більше 2-х років — або отримав звання професора, або отримав нижчу зарплату.

Інші схеми посадових окладів для викладачів університетів 2026

У деяких ЗВО України умови оплати праці можуть відрізнятися від наведених.

Двократні оклади. Наприклад, для КНУ імені Т. Шевченка п. 4 Указу Президента від 25.11.1999 № 1496/99 встановлено 2-кратні оклади. На практиці це реалізується так, що відповідні оклади за ЄТС збільшуються не на стандартний для всіх коефіцієнт 1,4, а на 2,4. Наприклад, до 2026 року коефіцієнт для університету був 2,11 до окладів за ЄТС, а для 2026 року за такого підходу має бути 2,4. Тоді виходить:

• професор — 30 314,40 грн (= 12631 грн × 2,4);
• доцент — 28 480,80 грн (= 11867 грн × 2,4).

Однак для таких окладів університет має затвердити новий штатний розпис з оновленими посадовими окладами.

Виправляємо помилки в бухобліку за зразками бухдовідки

Кейс зразків — для різних ситуацій

ЗВО, підпорядковані іншим міністерствам (не МОН). Наведена вище схема тарифікації діє для ЗВО, підпорядкованих МОН. Їх на сьогодні переважна більшість. Якщо ЗВО знаходиться у підпорядкуванні іншого профільного міністерства, у ньому можуть бути інші тарифні розряди та оклади. Наприклад, такими є:

• Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (підпорядкований МОЗ);
• Державний податковий університет (підпорядкований Мінфіну);
• Академія Державної пенітенціарної служби України (підпорядкована Мінʼюсту).

Підвищені оклади у національних університетах. За наявності статусу «національний» та достатніх коштів спецфонду університети можуть підвищувати своїм працівникам оклади шляхом встановлення коефіцієнта до звичайних ЄТС-окладів.

Різниця між науково-педагогічними та педагогічними працівниками

Для застосування цілої низки доплати і надбавок, а також підвищення окладів на 40% за Постановою № 1749 необхідно, щоб викладач належав до НПП. Хто це — визначено ст. 53–55 Закону про ВО. Так, до НПП належать ті працівники, у яких окрім навчальної, методичної та організаційної роботи є ще й науково-технічна (наукова, мистецька) робота (ст. 53 Закону про ВО).

Перелік посад для НПП наведений у ч. 1 ст. 55 Закону про ВО, зокрема до них належать: старший викладач, викладач, асистент, доцент, професор, завідувач кафедри, декан, ректор, а також завідувач аспірантурою (докторантурою). Щодо інших посад, то слід звернутися до ч. 1 ст. 55 Закону про ВО (у коледжах ще й п. 12¹ ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ВО) та з’ясувати, чи є наукова складова. Принаймні формальна.

Як правило, в усіх викладачів ЗВО, що належать до НПП (переважна більшість), є затверджені індивідуальні плани роботи, серед яких чітко виділені всі 4 складових роботи у годинах за видами робіт:

• навчальна — це робота в аудиторіях, читання лекцій, проведення практичних і семінарських занять. Всі інші 3 складові формально вважаються позаудиторною роботою, хоча вона може проводитися і разом зі студентами ЗВО;
• методична — підготовка методичних вказівок для занять, робочих і навчальних програм, силабусів, навчальних планів тощо;
• організаційна — кураторська робота, участь у засіданнях кафедри, підготовка звітів, участь у різного роду зібраннях, які проводяться у ЗВО та за його межами;
• наукова — це підготовка наукових статей, доповідей на конференціях, проведення різного роду досліджень тощо. Специфіка визначається цією галуззю науки, до якої належить кафедра такого викладача.

Про всі ці види роботи викладачі ЗВО також здають впродовж року звіт і не один.

Один педпрацівник виконує роботу за кількома посадами

• Як оформити і оплатити

Належність викладача до НПП дає йому збільшення посадового окладу на 40%. Ключова відмінність під педпрацівників — назва посади, а також є наукова складова в індивідуальному графіку роботи та звіт про неї.

Практично всі асистенти, доценти, професори та вищі за посадою працівники ЗВО, включаючи проректорів, ректорів належать до НПП. Приклади посад, які не належать до НПП, є: лаборант, старший лаборант, інженер, начальники певних відділів непов’язаних з наукою. Усі такі викладачі зайняті підготовкою студентів (або здобувачів), а саме: молодших бакалаврів, бакалаврів, магістрів, аспірантів і докторантів. Також у ЗВО можуть працювати викладачі, які не займаються підготовкою згаданих осіб, наприклад це ті, які працюють лише на підготовчих курсах для вступу в університет, різних гуртках для потенційних абітурієнтів тощо. Як правило, це зовнішні сумісники — вчителі загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій тощо. Якщо на таких підготовних курсах чи гуртках працює доцент або професор, то він залишається науково-педагогічним працівником з тими ж правилами нарахування зарплати.

Доплати і надбавки викладачів закладів вищої освіти

Окрім оплати за окладом викладачі вишів отримують доплати і надбавки, сума яких може перевищувати навіть 50% окладу. У таблиці нижче наведено найбільш поширені надбавки та доплати.

Щодо різних видів стажу слід додати, що у ЗВО можуть бути як посади НПП, так і наукових працівників (НП). Виходить, що в одному і тому ж закладі працівнику, який навчався в аспірантурі/докторантурі, цей час зараховується при роботі на посадах наукового співробітника, старшого наукового співробітника, а також асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, але не зараховується при отриманні вчених звань «доцент», «професор», де вимагається виключно педагогічний стаж. Аналогічно стаж роботи викладачем не зараховується при роботі науковим співробітником, отриманні наукового звання «старший науковий співробітник», так як для цього вимагається виключно науковий стаж.

ОПЛАТА ПРАЦІ ПЕДАГОГІВ

• Сім відповідей про доплату педагогам за сертифікацію
• Доплата педагогам за роботу в несприятливих умовах
• Чи округлювати оклади педагогів після того, як вони зросли на 40%
• Які періоди включати в педагогічний стаж для надбавки за вислугу років

Ще раз про вчені звання та наукові ступені

У ЗВО викладач може працювати на посаді професора, але мати вчене звання «доцент» до отримання вченого звання «професор». Зрозуміло, що доплата у нього буде саме як за доцента, а не професора.

Наявність ступеню «кандидат наук» не означає автоматично наявності звання «доцент». Більше того, викладач може мати науковий ступінь кандидата наук, але працювати на посаді професора та мати вчене звання професора, не захищаючи докторської. І таке буває.

За новими програмами підготовки наукових кадрів в Україні є два наукових ступені — доктор філософії (для творчих галузей — доктор мистецтва) та доктор наук. Доктор філософії не має ніякого відношення до самої філософії, так як це лише оновлена назва наукового ступеня «кандидат наук» (як на Заході). Через це доктор філософії отримує таку ж надбавку як і кандидат наук, а не як доктор наук. Доктор філософії — це також останній, третій рівень вищої освіти (після магістра).

Чи нараховувати доплати деканам та заступникам завідувачів кафедр у ЗВО

У ЗВО заступник декана та заступник завідувача кафедрою — це не посади, як може здатися на перший погляд. Це лише назва роботи, за яку працівник отримує доплату до посадового окладу. Для заступників деканів — до 30%. Щодо заступників завідувачів кафедр, то це, як правило, до 25%. Всі ці % установлюються внутрішніми документами ЗВО (додатках до колективного договору тощо). При цьому такий заступник залишається працювати на займаній посаді доцента, професора, викладача чи іншій.

Принаймні так у переважній більшості державних ЗВО. Як правило, такі заступники також отримують менше педагогічне (аудиторне) навантаження.

Погодинна оплата праці викладачів ЗВО 2026

Погодинна оплата (вона ж — «погодинка) здійснюється на основі цивільно-правового договору (ЦПД). Це досить зручна форма оплати, яка не потребує проведення конкурсу на заміщення посад тощо й наявності вакантних ставок на кафедрах. Причини застосування погодинної оплати в ЗВО можуть бути різні:

• залучення сторонніх викладачів (зовнішніх сумісників);
• оплата роботи лікарів-консультантів у медичних ЗВО;
• така оплата найкраще підходить для оплати певних курсів, додаткових занять зі студентами, прийняття академічної заборгованості від тих студентів, які вже використали «безкоштовний» ліміт перездач, оплати роботи сторонніх членів ДЕК (державної екзаменаційної комісії).

Як закладу освіти уникнути конфліктів під час преміювання

• які документи підготувати
• які критерії передбачити в положенні про преміювання
• на що звертає увагу Держаудитслужба під час перевірок

Погодинна оплата праці у ЗВО встановлена Додатком 16 Наказу № 557 як % до посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду. Значення погодинки наведено у таблиці нижче.

Статус погодинної роботи та обмеження на роботу за сумісництвом у ЗВО

Зверніть увагу, що у статусі погодинної роботи у державних закладах, включаючи ЗВО, сталися зміни. Педагогічна погодинна робота у межах 240 год на рік не вважалася раніше сумісництвом. Через це до листопада 2022 року у ЗВО були ще дві суттєві переваги погодинної оплати у ЗВО:

• не потрібно було складати графік роботи за цим «погодинним» напрямом і подавати його у відділ кадрів ЗВО за основним місцем роботи. Мається на увазі виконання вимог ст. 102¹ Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), за яким робота за сумісництвом повинна виконуватися у вільний від основної роботи час. А це значить, що при роботі ще десь за сумісництвом викладачам державних ЗВО доводиться визначати графік такої роботи, поза робочим часом від основного місця роботи, й повідомляти про такий графік відділ кадрів. Однак відповідно до п. 3 Додатку до скасованого Положення Мінпраці від 28.06.1993 № 43 (далі — Положення № 43) педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 год на рік не вважалася сумісництвом, а тому не підпадала під дію ст. 102¹ КЗпП і не потребувала інформування основного державного роботодавця про графік такої роботи;
• за допомогою погодинної оплати обходили обмеження на максимальне навантаження у 1.5 ставки. Мова йде про минуле обмеження роботи за сумісництвом у державних закладах, сумарний обсяг роботи не може перевищувати 1.5 ставки (робота за сумісництвом — не більше половини існуючої норми робочого часу). Дане обмеження було встановлено п. 2 скасованої постанови КМУ від 03.04.1993 № 245 (далі — Положення № 245). Щодо приватного сектору, включаючи приватні ЗВО, таких обмежень не було.

Освітня субвенція 2025-2026

• Які заклади освіти можуть скористатися освітньою субвенцією, на що її можна спрямувати?
• Чи можна перерозподілити кошти освітньої субвенції?
• Куди не можна використовувати кошти освітньої субвенції?
• Куди можна використовувати залишки коштів освітньої субвенції, які утворилися на кінець бюджетного періоду?
• Хто та кому звітує про використані кошти освітньої субвенції?

Однак Положення № 43 та Положення № 245 втратили чинність 22 листопада 2022 року та 25 листопада 2022 року відповідно. Як наслідок, наразі маємо:

• погодинна робота за сумісництвом у закладах освіти незалежно від обсягу годин — після цього прирівнюється до роботи за сумісництвом. Навіть, якщо вона здійснюється на основі ЦПД і до 240 год на рік;
• обмеження у 1.5 ставки тепер теж немає. Однак на будь-яку роботу за сумісництвом, включаючи погодинну, треба складати графік роботи, який поза робочим часом за основним місцем роботи. Такий графік слід подавати у відділ кадрів за основним місцем роботи. Мета такого графіку — контроль, аби працівник не працював в один і той самий час одночасно у кількох місцях роботи.

З описаною вище ситуацією, що склалася з погодинкою, не погоджується Профспілка працівників освіти, звертаючись з листом до МОН і КМУ. На думку профспілки такі зміни обмежують можливості багатьох висококваліфікованих працівників сфери освіти.

Як визначити кількість ставок викладача університету

Кількість ставок залежить від навантаження в годинах викладача та його посади. Так, на 1 ставку:

• максимальне навчальне навантаження — 600 год. на навчальний рік (ст. 56 Закону про ВО). До нього зокрема включається читання лекцій, ведення практичних (лабораторних) занять, курсові, дипломні роботи, консультації, прийняття іспитів, заліків, участь у роботі екзаменаційних комісій. Навантаження викладачів різниться. Зазвичай, доцент ≈ 590 год, професор ≈ 540 год, асистент (викладач, старший викладач) — 600 год;
• загальне навантаження викладача, як правило, 1548 год на навчальний рік (навчальна робота + методична робота + наукова робота + організаційна робота). У позанавчальну роботу (т. зв. «друга половина дня») входить підготовка до лекцій, практичних (лабораторних) занять, підготовка підручників, методичних вказівок, написання наукових статей, участь у конференціях, кураторство, участь у засіданнях кафедри тощо. Наприклад, доцент з навантаженням 590 год має виконати 590 год навчальної роботи та 958 год позанавчальної роботи (= 1548 — 590). Цікаво, що у професора або завідувача кафедри теж 1548 год, але співвідношення навчальна робота/друга половина дня інше. Наприклад, 560 год/988 годин.

Як скласти і затвердити штатний розпис

Зразок штатного розпису і шаблон

Щодо цифри 1548 год загального річного навантаження викладача додамо, що вона з’явилася з уже недіючих нормативних документів МОН. Насьогодні законодавчо цифра 1548 нічим не регламентована й університети в межах своїх повноважень можуть дещо змінити у цьому питанні. При цьому багато закладів вищої освіти дотримуються саме цифри 1548 год як орієнтир. Цифра 1548 год узагалі означає 43 робочих тижні (≈ 10 місяців) по 36 год кожний (відсутність святково-неробочих днів під час воєнного стану не повинна збільшувати цього нормативного навантаження, так як і до війни ця кількість годин визначалася без урахування святково-неробочих днів). Нагадуємо, що для науково-педагогічних працівників це нормативна тривалість робочого тижня. Таким чином, у залежності від року, 5-денки чи 6-денки загальна кількість годин у робочому році має дещо відрізнятися при більш точному підрахунку.

Щодо другої половини дня у закладах вищої освіти розробляються норми робочого часу для списання навантаження. Наприклад, написання наукової статті може «тягнути» 80 годин, методичних вказівок — 40 год за 1 друкований аркуш, підготовка до лекцій 2 год на 1 лекцію і т.д. Якихось загальних нормативів «для всіх» немає і заклади вирішують це питання самостійно.

Отже, робочий тиждень викладача ЗВО триває 36 год і це не тільки аудиторна робота. Дотримання вищенаведених цифр безпосередньо впливає на оплату праці.

Приклади нарахування зарплати викладачам закладів вищої освіти

Розглянемо найбільш типові приклади нарахування зарплати викладачам ЗВО.

Приклад 1. Розрахунок кількості ставок викладача

Доцент закладу вищої освіти (за внутрішнім положенням ЗВО 1 ставка = 590 год) працює на 1.25 ставки. Отже, він повинен мати 737,50 год навчального навантаження (= 590 год × 1,25). Однак за рік він має виконати роботи на 1935 год (= 1548 × 1,25).

Якщо доцент має лише 710 год, то виходить, що він працює на 1,2 ставки (= 710 / 590). У січні–грудні 2026 року йому має нараховуватися за кожний місяць за окладом (19-й тарифний розряд):

16613,80 грн × 1,2 = 19 936,56 грн

Відзвітуватися йому треба буде про 1857,60 год (= 1548 × 1,2).

Виробничий календар — 2026 для «п’ятиденки» та «шестиденки»

• ✍ Норми тривалості робочого часу на 2026 рік для «п’ятиденки»
• ✍ Норми тривалості робочого часу на 2026 рік для «шестиденки»

Приклад 2. Зарплата асистента ЗВО (повний робочий час — 1 ставка)

Асистент закладу вищої освіти зазвичай не має вченого звання, наукового ступеню та має незначний стаж. Якщо стаж до 3-х років, то доплат не буде. Оклад у січні–грудні 2026 року (16-й тарифний розряд) — 13 553,40 грн. Сумарно податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) + військовий збір (ВЗ) = 18% + 5% = 23%, тобто «чистими» залишається 77% зарплати (=100 – 23). Отже, зарплата «чистими» асистента університету становить:

13 553,40× 0,77 = 10 436,12 грн

Приклад 3. Зарплата доцента університету (повний робочий час — 1 ставка)

Доцент має стаж 12 років, науковий ступінь кандидата наук та вчене звання доцента. Розрахунок зарплати для січня–грудня 2026 року виглядає так:

• 16 613,80 грн  —  посадовий оклад (з підвищенням 40%);
• 2492,07 грн  —  доплата за науковий ступінь (кандидат наук = 16 613,80 грн × 0,15);
• 4153,45 грн  —  доплата за вчене звання (доцент, = 16 613,80 грн × 0,25);
• 3322,76 грн  —  доплата за стаж (більше 10 років, = 16 613,80 грн × 0,2).

Усього маємо:

16 613,80 + 2492,07 + 4153,45 + 3322,76 = 26 582,08 грн

«Чистими» маємо:

26 582,08 грн × 0,77 = 20 468,20 грн

Загальна сума доплат і надбавок для такого доцента становить 60% (= 15% + 25% + 20%).

У січні–грудні 2025 року у такого доцента виходило «чистими» 14 942,89 грн (тоді 1-й тарифний розряд був 3195 грн, а підвищення окладу для НПП — 11%, підвищений оклад доцента — 12 128,86 грн). Таким чином, зростання зарплати склало 5525,31 грн (= 20 468,20 – 14 942,89) у порівнянні із груднем 2025 (=+36,98% — це все разом, і за рахунок зростання 1-го тарифного, і за рахунок збільшення підвищуючого відсотка з 11% до 40%).

Приклад 4. Зарплата доцента (1,5 ставки)

Для доцента з прикладу 3, який має таке збільшене навантаження, для січня–грудня 2026 року вийде:

• зарплата без вирахування податків:  26582,08 грн × 1,5= 39 873,12 грн;
• зарплата «чистими»: 39873,12 грн × 0,77 = 30 702,30 грн.

Приклад 5. Зарплата доцента (1,5 ставки + погодинка)

Якщо доцент з прикладу 4 ще й відпрацював 12 годин на основі погодинки, приймаючи академічну заборгованість у студентів магістратури, то його зарплата для січня 2026 року становитиме:

• зарплата без вирахування податків: 39873,12 грн + 197,79 грн × 12 = 42 246,60 грн;
• зарплата «чистими»:  42246,60 грн × 0,77 = 32 529,88 грн.

Премії бюджетникам

• 8 готових рішень

Приклад 6. Зарплата доцента (неповний робочий час — 0,75 ставки)

Для доцента з прикладу 3, який має таке неповне навантаження, для січня–грудня 2026 року вийде:

• зарплата без вирахування податків: 26582,08 грн × 0,75 = 19 936,56 грн;
• зарплата «чистими»: 19 936,56 грн × 0,77 = 15 351,15 грн.

Приклад 7. Зарплата професора (повний робочий час — 1 ставка)

Для професора зі стажем 25 років, який має ступінь доктора наук і вчене звання професора, маємо для січня–грудня 2026 року:

• 17683,40 грн  —  оклад;
• 3536,68 грн — доплата за науковий ступінь (доктор наук, = 17 683,40 грн × 0,20);
• 5835,52 грн — доплата за вчене звання (професор, = 17 683,40 грн × 0,33);
• 5305,02 грн — доплата за стаж (більше 20 років, = 17 683,40 грн × 0,3).

Усього маємо:

17683,40 + 3536,68 +5835,52 + 5305,02 = 32 360,62 грн

«Чистими» маємо:

32360,62 грн × 0,77 = 24 917,68 грн

Загальна сума доплат і надбавок професора становить 83% (= 20% + 33% + 30%).

У січні–грудні 2025 року у такого професора виходило «чистими» 18190,18 грн (тоді 1-й тарифний розряд був 3195 грн, а підвищення окладу для НПП — 11%, підвищений оклад професора — 12909,30 грн). Таким чином, зростання зарплати склало 6727,50 грн (= 24917,68 – 18190,18) у порівнянні із груднем 2025 (=+36,98% — це все разом, і за рахунок зростання 1-го тарифного, і за рахунок збільшення підвищуючого відсотка з 11% до 40%).

Приклад 8. Зарплата завідувача кафедрою — професора (повний робочий час — 1 ставка)

Для завідувача кафедри зі стажем 25 років, який має ступінь доктора наук і вчене звання професора та завідує кафедрою, маємо для січня–грудня 2026 року:

• 18704,00 грн  —  оклад;
• 3740,80 грн — доплата за науковий ступінь (доктор наук, = 18704 грн × 0,20);
• 6172,32 грн — доплата за вчене звання (професор, = 18704 грн × 0,33);
• 5611,20 грн — доплата за стаж (більше 20 років, = 18704 грн × 0,3).

Усього маємо:

18704 + 3740,80 + 6172,32 + 5611,20 = 34 228,32 грн

«Чистими» маємо:

34228,32 грн × 0,77 =  26 355,81 грн

Якщо такий завідувач-професор ще й має 0,5 ставки професора додатково на власній кафедрі як сумісник, то його зарплата «чистими» виходить: 26355,81 грн + 24917,68 × 0,5 = 38 814,65 грн, де 24917,68 грн — це зарплата «чистими» професора на 1 ставку (див. приклад 7).

Нарахування відпускних — шпаргалка

• СКАЧАТИ⤵️

Нова система оплати викладачів ЗВО, яку відтермінували

На сьогодні «на папері» існує й інший підхід до зарплат освітян — на основі Постанова № 822. Вона спрямована на виконання ч. 2 ст. 61 Закону про освіту. Суть реформи — освітян за нею відв’язують від ЄТС. Посадові оклади напряму прив’язуються нею до прожиткового мінімуму, а не 1-го тарифного розряду. Доплати і надбавки при цьому залишаються як були.

Щоправда, у ч. 2 ст. 61 Законі про освіту мова йде про найменший посадовий оклад педпрацівника у розмірі 3-х мінімальних зарплат, що на сьогодні виходить ще більше, ніж у Постанові № 822, — 25 941 грн (= 8647 грн × 3). Дане протиріччя є й у самому Законі про освіту, де також є згадка й про посадовий оклад на рівні 4-х прожиткових мінімумів (див. пп. «1» ч. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіту), що у 2026 році складає 13 312 грн (= 3328 грн × 4).

Виходить, що нині існуюча оплата викладачів ЗВО на основі ЄТС, затвердженій КМУ, порушує Закон про освіту, а сам КМУ до сих пір не виконав вимоги пп. «1» ч. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіту, де також встановлені й часові рамки реалізації нової системи — «до 2020 року». І змін до Закону про освіту навіть не внесли. Вступ у дію самої Постанови № 822 урядом переносилося кілька років поспіль. Наразі прийняте рішення про зупинення її в дії до кінця календарного року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан.

Для розуміння позитивних наслідків реформи з Постанови № 822, яка не сталася, складена таблиця нижче.

Висновки. У 2026 році зарплата викладачів закладів вищої освіти залишається прив’язаною до «бюджетної» Єдиної тарифної сітки (ЄТС), а тому зростає зі зростанням 1-го тарифного розряду. Однак додатковий ріст спричинило збільшення окладів на спеціальний підвищуючий відсоток, який з 01 січня 2026 року зріс з 11% до 40%. Як наслідок, зарплати викладачів закладів вищої освіти зросли більше, ні ніж на 1/3. При оплаті за ЄТС доцент державного університету на повну ставку з усіма надбавками і доплатами заробляє «чистими» у 2026 році біля 20 468,20 грн, а професор — 24 917,68 грн.