Зарплата працівників вищої освіти 2024

UA RU
Автор
бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Зарплата викладачів 2024: тарифна сітка на 2024 рік для працівників освіти ➤ інші схеми посадових окладів викладачів ➤ доплати і надбавки ➤ погодинна оплата праці ➤ приклади нарахування зарплати викладачам
Зміст статті:
Законодавче врегулювання нарахування зарплати викладачам ЗВО Система оплати праці викладачів – без змін, або що взагалі мало б бути з оплатою праці викладачів Тарифна сітка на 2024 рік для працівників освіти на прикладі університету Взаємозв’язок тарифного розряду та вченого звання викладача ЗВО Інші схеми посадових окладів для викладачів університетів 2024 Різниця між науково-педагогічними та педагогічними працівниками Доплати і надбавки викладачів закладів вищої освіти Про заступників деканів та заступників завідувачів кафедр у ЗВО Погодинна оплата праці викладачів ЗВО (заклад вищої освіти) 2024 Нинішній статус погодинної роботи та обмеження на роботу за сумісництвом у ЗВО Як визначити кількість ставок викладача університету Приклади нарахування зарплати викладачам закладів вищої освіти Про нову систему оплати викладачів ЗВО, яку перенесено на 2025 рік

Законодавче врегулювання нарахування зарплати викладачам ЗВО

Нарахуванню зарплати передує тарифікація викладача, тобто визначення його тарифного розряду й окладу. Для закладів вищої освіти (ЗВО) цей процес урегульовує законодавство:

Додамо, що згідно Закону про ВО до ЗВО належать коледж (за умови підготовки молодших бакалаврів та/або бакалаврів), інститут, академія, університет. Тож далі розглянемо, як і в якому розмірі виплачується зарплата викладача 2024 року саме у цих закладів освіти.

Система оплати праці викладачів – без змін, або що взагалі мало б бути з оплатою праці викладачів

Викладачі державних ЗВО у 2024 році залишаються на ЄТС. Враховуючи воєнний стан ніхто змін і не очікував. Нова система оплати праці викладачів ЗВО, яка закладена постановою Кабміну від 10.07.2019 р. № 822 (даліПостанова № 822) у черговий раз викладена на рік – до 01 січня 2025 року. На цей раз постановою Кабміну від 27.12.2023 р. № 1381 (даліПостанова № 1381). Відкладена, хоча у початковій редакції Постанови № 822 реформа мала статися ще з 01 січня 2020 року. Взагалі ж Постанова № 822 мала до 2023 року реалізувати вимоги пп. «1» п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону про освіту. Детальніше про цю нову систему – читайте наприкінці даної консультації.

Тарифна сітка на 2024 рік для працівників освіти на прикладі університету

Тарифна сітка з посадовими окладами викладачів ЗВО на 2024 рік виглядає так, як наведено у таблиці нижче.

ПОСАДОВІ ОКЛАДИ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ 2024

ПОСАДОВІ ОКЛАДИ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ 2024

Посади

Тарифний розряд ЄТС

(Наказ № 557, штатний розпис ЗВО)

Тарифний коефіцієнт ЄТС

(Постанова № 1298, Наказ № 557)

Посадовий оклад, грн

за тарифним коефіцієнтом –

«чистий ЄТС»

(Постанова № 1298)

збільшений, підвищення зарплати викладачам ЗВО

(+ 11%, постанова № 36)*

Професорсько-викладацький склад

викладач-стажист

15

2,58

8 243

9 149,73

асистент

16

2,79

8 914

9 894,54

викладач

17

3

9 585

10 639,35

старший викладач

18

3,21

10 256

11 384,16

доцент

19

3,42

10 927

12 128,97

професор

20

3,64

11 630

12 909,30

завідувач кафедри

(якщо звання доцента)

19

3,42

10 927

12 128,97

завідувач кафедри (якщо звання професора)

21

3,85

12 301

13 654,11

Адміністративно-керівний персонал

декан (якщо є звання доцента)

20

3,64

11 630

12 909,30

декан (якщо є звання професора)

21

3,85

12 301

13 654,11

проректори (з наукової роботи, навчальної роботи і т.п.)

90% окладу ректора***

12 537

13 916,07

перший проректор

95% окладу ректора***

13 234

14 689,19

ректор

24

4,36

13 930

15 462,30

*застосовуються лише до науково-педологічних працівників (НПП), які здебільшого й працюють у ЗВО. Підвищені оклади виплачуються і в коледжах, які мають ліцензії на підготовку молодших бакалаврів і бакалаврів, але лише для науково-педологічних посад за Переліком № 963 (п. 121 ч. 2 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ВО). Вимоги до НПП наведено у ст. 53-55 Закону про ВО. Також дані оклади на 2024 рік можна знайти на сайті Профспілки працівників освіти і науки України;

** зверніть увагу, що оклади наводяться без округлення до цілих, так як у самій Постанові № 36 про округлення нічого не сказано. Отже, округлювати немає підстав;

*** за п. 3 Наказу № 557 проректорам оклад встановлюють у межах 5-15%

У вищенаведеній таблиці зверніть увагу, що для деяких посад Наказ № 557 встановлює інтервал розрядів, наприклад декану – 20-22 розряди. Таким чином, при складанні штатного розпису можна розділити декана (професора) та декана (доцента) на 20-й та 21-й розряди або 21-й та 22-й розряди. Ректор також може бути на тарифному розряді 23, а не 24. Ще інтервали є для таких посад, які є не в кожному ЗВО:

  • керівник навчального центру – розряди 15-21;
  • директор філіалу – розряди 19-20.

Такі деталі університет може вирішити самостійно в затвердженому штатному розписі або в інших внутрішніх документах ЗВО, наприклад додатку до колективного договору. Посадові оклади для них визначаються аналогічно.

При розрахунку окладів використовується як база посадовий оклад 1-го тарифного розряду, який складає для 2024 року 3195 грн (діє з 01 січня 2024 року, бува затверджений постановою Кабміну від 12.01.2024 р. № 23).

Наприклад, оклад доцента (19-й тарифний розряд) у вищенаведеній таблиці розраховується так:

  • 3195 × 3,42 = 10926,90 ≈ 10927 грн (оклад за ЄТС округлюється, лист Мінсоцполітики від 12.02.2019 р. № 2963/0/2-19/52);
  • 10927 × 1,11 = 12128,97 (кінцевий оклад з підвищенням не округлюється, так як Постанова № 36 цього не вимагає).

зарплата працівників вищої освіти 2023

Взаємозв’язок тарифного розряду та вченого звання викладача ЗВО

Вчені звання у викладачів ЗВО – це «доцент» і «професор». Назви так і ж, як у однойменних посад – доцента і професора. Якщо у викладача є звання доцента, то він може працювати на посаді доцента й отримувати зарплату за 19-м тарифним розрядом. Однак, якщо такого звання немає, то він може отримувати зарплату за 19-м тарифним розрядом не більше 2-х років. Про це сказано у Додатку 2 до Наказу № 557. Якщо впродовж 2-х років викладач на посаді доцента такого звання не отримав, то надалі його слід перевести на нижчий тарифний розряд, у залежності від того, яка посада йде нижчою в університеті – зазвичай це старший викладач (18-й розряд) або ж у тих ЗВО, де такої посади немає, то може бути й асистент (16-й розряд)). При цьому такого викладача, як правило, залишають на паперах на посаді доцента. Тобто посада доцент, а зарплата – старшого викладача тощо. У такому разі перевіряючі претензій до університету не мають, а викладачу – приємніше, рано чи пізно він потрібне звання отримає й буде повернутий у зарплаті на відповідний тарифний розряд.

Аналогічно з посадою професора. Отримувати зарплату за 20-м тарифним розрядом як професору можна не більше 2-х років – або отримав звання професора, або отримав нижчу зарплату.

Інші схеми посадових окладів для викладачів університетів 2024

У деяких ЗВО України умови оплати праці можуть відрізнятися від наведених.

Двократні оклади. Наприклад, для КНУ імені Т. Шевченка п. 4 Указу Президента від 25.11.1999 р. № 1496/99 встановлено 2-кратні оклади. На практиці це реалізується так, що відповідні оклади за ЄТС збільшуються не на стандартний для всіх коефіцієнт 1,11, а на 2,11. Наприклад, виходить:

  • професор – 24539,30 грн (= 11630 × 2,11);
  • доцент – 23055,97 грн (= 10927 × 2,11).

ЗВО, підпорядковані іншим міністерствам (не МОН). Наведена вище схема тарифікації діє для ЗВО, підпорядкованих МОН. Їх на сьогодні переважна більшість. Якщо ЗВО знаходиться у підпорядкуванні іншого профільного міністерства, у ньому можуть бути інші тарифні розряди та оклади. Наприклад, такими є:

  • Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (підпорядкований МОЗ);
  • Державний податковий університет (підпорядкований Мінфіну).

Підвищені оклади у національних університетах. За наявності статусу «національний» та достатніх коштів спецфонду університети можуть підвищувати своїм працівникам оклади шляхом встановлення коефіцієнта до звичайних ЄТС-окладів.

Різниця між науково-педагогічними та педагогічними працівниками

Для застосування цілої низки доплати і надбавок, а також підвищення окладів на 11% за Постановою № 36 необхідно, щоб викладач належав до НПП. Хто це – визначено ст. 53-55 Закону про ВО. Так, до НПП належать ті працівники, у яких окрім навчальної, методичної та організаційної роботи є ще й науково-технічна (наукова, мистецька) робота (ст. 53 Закону про ВО).

Перелік посад для НПП наведений у ч. 1 ст. 55 Закону про ВО, зокрема до них належать: старший викладач, викладач, асистент, доцент, професор, завідувач кафедри, декан, ректор, а також завідувач аспірантурою (докторантурою). Щодо інших посад, то слід звернутися до ч. 1 ст. 55 Закону про ВО (у коледжах ще й п. 12-1 ч. 2 розд. XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ВО та з’ясувати, чи є наукова складова. Принаймні формальна.

Як правило, в усіх викладачів ЗВО, що належать до НПП (переважна більшість), є затверджені індивідуальні плани роботи, серед яких чітко виділені всі 4 складових роботи у годинах за видами робіт:

  • навчальна – це робота в аудиторіях, читання лекцій, проведення практичних і семінарських занять. Всі інші 3 складові формально вважаються позаудиторною роботою, хоча вона може проводитися і разом зі студентами ЗВО;
  • методична – підготовка методичних вказівок для занять, робочих і навчальних програм, силабусів, навчальних планів тощо;
  • організаційна – кураторська робота, участь у засіданнях кафедри, підготовка звітів, участь у різного роду зібраннях, які проводяться у ЗВО та за його межами;
  • наукова – це підготовка наукових статей, доповідей на конференціях, проведення різного роду досліджень тощо. Специфіка визначається цією галуззю науки, до якої належить кафедра такого викладача.

Про всі ці види роботи викладачі ЗВО також здають впродовж року звіт і не один.

Належність викладача до НПП дає йому збільшення посадового окладу на 11%. Ключова відмінність під педпрацівників – назва посади, а також є наукова складова в індивідуальному графіку роботи та звіт про неї.

Практично всі асистенти, доценти, професори та вищі за посадою працівники ЗВО, включаючи проректорів, ректорів належать до НПП. Приклади посад, які не належать до НПП, є: лаборант, старший лаборант, інженер, начальники певних відділів непов’язаних з наукою. Усі такі викладачі зайняті підготовкою студентів (або здобувачів), а саме: молодших бакалаврів, бакалаврів, магістрів, аспірантів і докторантів. Також у ЗВО можуть працювати викладачі, які не займаються підготовкою згаданих осіб, наприклад це ті, які працюють лише на підготовчих курсах для вступу в університет, різних гуртках для потенційних абітурієнтів тощо. Як правило, це зовнішні сумісники – вчителі загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій тощо. Якщо на таких підготовних курсах чи гуртках працює доцент або професор, то він залишається науково-педагогічним працівником з тими ж правилами нарахування зарплати.

Доплати і надбавки викладачів закладів вищої освіти

Окрім оплати за окладом викладачі вишів отримують доплати і надбавки, сума яких може перевищувати навіть 50% окладу. У таблиці нижче наведено найбільш поширені надбавки та доплати.

НАДБАВКИ ТА ДОПЛАТИ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО

Надбавки

Доплати

  • за складність і напруженість роботи (до 50% окладу або до 100% окладу)*;
  • за високі досягнення (до 50%)*;
  • за виконання важливої роботи (до 50%)*;
  • за знання та використання іноземної мови (зазвичай 10%, правила є у пп. «г» Наказу № 557);
  • надбавка за вислугу років (3 роки – 10%, 10 років – 20%, 20 років – 30%)
  • за науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) – 15%;
  • за науковий ступінь доктора наук – 25%;
  • за вчене звання доцента – 25%;
  • за вчене звання професора – 33%;
  • за завідування кафедрою – до 20% (за колективним договором);
  • за виконання обов’язків заступника декана, вченого секретаря – до 30%;
  • за звання «Заслужений діяч науки і техніки», «Заслужений економіст» – 20%.

* сума цих надбавок у викладача ЗВО, що не має статус національного, не може перевищувати 50% (п. 4 Наказу № 557). У ЗВО зі статусом «національний» – до 100%, якщо достатньо фонду оплати праці

Ще раз про вчені звання та наукові ступені

У ЗВО викладач може працювати на посаді професора, але мати вчене звання «доцент» до отримання вченого звання «професор». Зрозуміло, що доплата у нього буде саме як за доцента, а не професора.

Наявність ступеню «кандидат наук» не означає автоматично наявності звання «доцент». Більше того, викладач може мати науковий ступінь кандидата наук, але працювати на посаді професора та мати вчене звання професора, не захищаючи докторської. І таке буває.

За новими програмами підготовки наукових кадрів в Україні є два наукових ступені – доктор філософії (для творчих галузей – доктор мистецтва) та доктор наук. Доктор філософії не має ніякого відношення до самої філософії, так як це лише оновлена назва наукового ступеня «кандидат наук» (як на Заході). Через це доктор філософії отримує таку ж надбавку як і кандидат наук, а не як доктор наук. Доктор філософії – це також останній, третій рівень вищої освіти (після магістра).

Калькулятор днів щорічної відпустки

Про заступників деканів та заступників завідувачів кафедр у ЗВО

У ЗВО заступник декана та заступник завідувача кафедрою – це не посади, як може здатися на перший погляд. Це всього лише назва роботи, за яку працівник отримує доплату до посадового окладу. Для заступників деканів – до 30%. Щодо заступників завідувачів кафедр, то це, як правило, до 25%. Всі ці % установлюються внутрішніми документами ЗВО (додатках до колективного договору тощо). При цьому такий заступник залишається працювати на займаній посаді доцента, професора, викладача чи іншій.

Принаймні так у переважній більшості державних ЗВО. Як правило, такі заступники також отримують менше педагогічне (аудиторне) навантаження.

Погодинна оплата праці викладачів ЗВО (заклад вищої освіти) 2024

Погодинна оплата (вона ж – «погодинка) здійснюється на основі цивільно-правового договору (ЦПД). Це досить зручна форма оплати, яка не потребує проведення конкурсу на заміщення посад тощо й наявності вакантних ставок на кафедрах. Причини застосування погодинної оплати в ЗВО можуть бути різні:

  • залучення сторонніх викладачів (зовнішніх сумісників);
  • оплата роботи лікарів-консультантів у медичних ЗВО;
  • така оплата найкраще підходить для оплати певних курсів, додаткових занять зі студентами, прийняття академічної заборгованості від тих студентів, які вже використали «безкоштовний» ліміт перездач, оплати роботи сторонніх членів ДЕК (державної екзаменаційної комісії).

Погодинна оплата праці у ЗВО встановлена Додатком 16 Наказу № 557 як % до посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду. Значення погодинки наведено у таблиці нижче.

СТАВКИ ПОГОДИННОЇ ОПЛАТИ У ВИКЛАДАЧІВ ЗВО 2024*

аудиторія

(контингент, для якого проводяться заняття)

учні шкіл, професійно-технічних закладів освіти, гімназій, ліцеїв, технікумів, студенти коледжів, слухачі, робітники та працівники, які займають посади, що потребують дипломів молодшого бакалавра та бакалавра

студенти університетів, академій, інститутів

аспіранти, слухачі курсів, які займають посади, що потребують дипломів спеціаліста або магістра

для викладача без ступеня та звання

% до посадового окладу 1-го тарифного розряду ЄТС

2,85

4,55

5,7

січень-грудень, грн

91,06

145,37

182,12

для доцента або кандидата наук

% до посадового окладу 1-го тарифного розряду ЄТС

3,4

5,7

6,82

січень-грудень, грн

108,63

182,12

217,90

для доктора наук

% до посадового окладу 1-го тарифного розряду ЄТС

3,99

7,39

8,53

січень-грудень, грн

127,48

236,11

272,53

для професора

% до посадового окладу 1-го тарифного розряду ЄТС

5,04

9,35

10,78

січень-грудень, грн

161,03

298,73

344,42

* складено за Додатком 16 з Наказу № 557. Однак дана таблиця адаптована під вимоги сучасного Закону про ВО, у якому вже немає вищих навчальних закладів І-ІІ та ІІІ-IV акредитації

Нинішній статус погодинної роботи та обмеження на роботу за сумісництвом у ЗВО

Зверніть увагу, що у статусі погодинної роботи у державних закладах, у т.ч. ЗВО, сталися зміни. Педагогічна погодинна робота у межах 240 год на рік не вважалася раніше сумісництвом. Через це до листопада 2022 року у ЗВО були ще дві суттєві переваги погодинної оплати у ЗВО:

  • не потрібно було складати графік роботи за цим «погодинним» напрямом і подавати його у відділ кадрів ЗВО за основним місцем роботи. Мається на увазі виконання вимог ст. 1021 Кодексу законів про працю (даліКЗпП), за яким робота за сумісництвом повинна виконуватися у вільний від основної роботи час. А це значить, що при роботі ще десь за сумісництвом викладачам державних ЗВО доводиться визначати графік такої роботи, поза робочим часом від основного місця роботи, й повідомляти про такий графік відділ кадрів. Однак відповідно до п. 3 Додатку до скасованого Положення Мінпраці від 28.06.1993 № 43 (даліПоложення № 43) педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 год на рік не вважалася сумісництвом, а тому не підпадала під дію ст. 1021 КЗпП і не потребувала інформування основного державного роботодавця про графік такої роботи;
  • за допомогою погодинної оплати обходили обмеження на максимальне навантаження у 1.5 ставки. Мова йде про минуле обмеження роботи за сумісництвом у державних закладах, сумарний обсяг роботи не може перевищувати 1.5 ставки (робота за сумісництвом – не більше половини існуючої норми робочого часу). Дане обмеження було встановлено п. 2 скасованої постанови Кабміну від 03.04.1993 р. № 245 (далі Положення № 245). Щодо приватного сектору, у т.ч. приватних ЗВО, таких обмежень не було.

Однак Положення № 43 та Положення № 245 втратили чинність 22 листопада 2022 року та 25 листопада 2022 року відповідно. Як наслідок, наразі маємо:

  • погодинна робота за сумісництвом у закладах освіти незалежно від обсягу годин – після цього прирівнюється до роботи за сумісництвом. Навіть, якщо вона здійснюється на основі ЦПД і до 240 год на рік;
  • обмеження у 1.5 ставки тепер теж немає. Однак на будь-яку роботу за сумісництвом, у т.ч. погодинну, треба складати графік роботи, який поза робочим часом за основним місцем роботи. Такий графік слід подавати у відділ кадрів за основним місцем роботи. Мета такого графіку – контроль, аби працівник не працював в один і той самий час одночасно у кількох місцях роботи.

З описаною вище ситуацією, що склалася з погодинкою, не погоджується Профспілка працівників освіти, звертаючись з листом до МОН і Кабміну. На думку профспілки такі зміни обмежують можливості багатьох висококваліфікованих працівників сфери освіти.

всеукраїнська сертифікація бухгалтерів 2024

Як визначити кількість ставок викладача університету

Кількість ставок залежить від навантаження в годинах викладача та його посади. Так, на 1 ставку:

  • максимальне навчальне навантаження – 600 год. на навчальний рік (ст. 56 Закону про ВО). До нього зокрема включається читання лекцій, ведення практичних (лабораторних) занять, курсові, дипломні роботи, консультації, прийняття іспитів, заліків, участь у роботі екзаменаційних комісій. Навантаження викладачів різниться. Зазвичай, доцент ≈ 590 год, професор ≈ 540 год, асистент (викладач, старший викладач) – 600 год;
  • загальне навантаження викладача, як правило, 1548 год на навчальний рік (навчальна робота + методична робота + наукова робота + організаційна робота). У позанавчальну роботу (т. зв. «друга половина дня») входить підготовка до лекцій, практичних (лабораторних) занять, підготовка підручників, методичних вказівок, написання наукових статей, участь у конференціях, кураторство, участь у засіданнях кафедри тощо. Наприклад, доцент з навантаженням 590 год має виконати 590 год навчальної роботи та 958 год позанавчальної роботи (= 1548 – 590). Цікаво, що у професора або завідувача кафедри теж 1548 год, але співвідношення навчальна робота/друга половина дня інше. Наприклад, 560 год/988 годин.

Щодо цифри 1548 год загального річного навантаження викладача додамо, що вона з’явилася з уже недіючих нормативних документів МОН. Насьогодні законодавчо цифра 1548 нічим не регламентована й університети в межах своїх повноважень можуть дещо змінити у цьому питанні. При цьому багато закладів вищої освіти дотримуються саме цифри 1548 год як орієнтир. Цифра 1548 год взагалі означає 43 робочих тижні (≈ 10 місяців) по 36 год кожний (відсутність святково-неробочих днів під час воєнного стану не повинна збільшувати цього нормативного навантаження, так як і до війни ця кількість годин визначалася без урахування святково-неробочих днів). Нагадуємо, що для науково-педагогічних працівників це нормативна тривалість робочого тижня. Таким чином, у залежності від року, 5-денки чи 6-денки загальна кількість годин у робочому році має дещо відрізнятися при більш точному підрахунку.

Щодо другої половини дня у закладах вищої освіти розробляються норми часу для списання навантаження. Наприклад, написання наукової статті може «тягнути» 80 годин, методичних вказівок – 40 год за 1 друкований аркуш, підготовка до лекцій 2 год на 1 лекцію і т.д. Якихось загальних нормативів «для всіх» немає і заклади вирішують це питання самостійно.

Отже, робочий тиждень викладача ЗВО триває 36 год і це не тільки аудиторна робота. Дотримання вищенаведених цифр безпосередньо впливає на оплату праці.

Приклади нарахування зарплати викладачам закладів вищої освіти

Розглянемо найбільш типові приклади нарахування зарплати викладачам ЗВО.

Приклад 1. Розрахунок кількості ставок викладача

Доцент закладу вищої освіти (за внутрішнім положенням ЗВО 1 ставка = 590 год) працює на 1.25 ставки. Отже, він повинен мати 737,50 год навчального навантаження (= 590 × 1,25). Однак за рік він має виконати роботи на 1935 год (= 1548 × 1,25).

Якщо доцент має лише 710 год, то виходить, що він працює на 1,2 ставки (= 710 / 590). У січні 2024 року йому має бути нараховано за окладом 12128,97 × 1,2 = 14554,76 грн. Відзвітуватися йому треба буде про 1857,60 год (= 1548 × 1,2).

Приклад 2. Зарплата асистента

Асистент закладу вищої освіти зазвичай не має вченого звання, наукового ступеню та має незначний стаж. Якщо стаж до 3-х років, то доплат не буде. Оклад у січні 2024 року 9894,54 грн. ПДФО + військовий збір = 18% + 1,5% = 19,5%. Отже зарплата «чистими» асистента університету становитиме:

9894,54 × (1– 0,195) = 9894,54 × 0,805 = 7965,10 грн

Приклад 3. Зарплата доцента (1 ставка)

Доцент має стаж 12 років, науковий ступінь кандидата наук та вчене звання доцента. Зарплата у січні 2024 року буде:

  • 12128,97 грн – посадовий оклад;
  • 1819,35 грн – доплата за науковий ступінь (кандидат наук = 12128,97 × 0,15);
  • 3032,24 грн – доплата за вчене звання (доцент, = 12128,97 × 0,25);
  • 2425,79 грн – доплата за стаж (більше 10 років, = 12128,97 × 0,2).

Усього маємо:

19406,35 грн (= 12128,97 + 1819,35 + 3032,24 + 2425,79)

«Чистими» маємо:

19406,35 × 0,805 = 15622,11 грн.

Загальна сума доплат і надбавок для такого доцента становить 60% (= 15% + 25% + 20%).

Приклад 4. Зарплата доцента (1,5 ставки)

Для доцента з прикладу 3, який має більше навантаження, у такому разі для січня 2024 року вийде:

  • зарплата без вирахування податків: 29109,53 грн (= 19406,35 × 1,5);
  • зарплата «чистими»: 23433,17 грн (= 29109,53 × 0,805).

Приклад 5. Зарплата доцента (1,5 ставки + погодинка)

Якщо доцент з прикладу 4 ще й відпрацював 12 годин на основі погодинки, приймаючи академічну заборгованість у студентів магістратури, то його зарплата для січня 2024 року становитиме:

  • зарплата без вирахування податків: 29109,53 грн + 182,12 грн × 12 = 31294,97 грн;
  • зарплата «чистими»: 25192,45 грн (= 31294,97 × 0,805).

Приклад 6. Зарплата професора (1 ставка)

Для професора зі стажем 25 років, який має ступінь доктора наук і вчене звання професора, матимемо для січня 2024 року:

  • 12909,30 грн – оклад;
  • 2581,86 грн – доплата за науковий ступінь (доктор наук, = 12909,30 × 0,20);
  • 4260,07 грн – доплата за вчене звання (професор, = 12909,30 × 0,33);
  • 3872,79 грн – доплата за стаж (більше 20 років, = 12909,30 × 0,3).

Усього маємо:

23624,02 грн (= 12909,30 + 2581,86 + 4260,07 + 3872,79).

«Чистими» маємо:

19017,34 грн (= 23624,02 × 0,805).

Загальна сума доплат і надбавок професора становить 83% (= 20% + 33% + 30%).

Пошук по Класифікатору професій

Про нову систему оплати викладачів ЗВО, яку перенесено на 2025 рік

Уже згадувана Постанова №822, дія якої призупинена на 2024 рік, покликана була реалізувати вимоги ч. 2 ст. 61 Закону про освіту. За нею з 01 січня 2024 р. найменший розмір посадового окладу педпрацівника мав би бути 4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня. Це сьогодні 12112 грн (= 3028 грн × 4).

Щоправда, у ч. 2 ст. 61 Законі про освіту мова йде про найменший посадовий оклад педпрацівника у розмірі 3-х мінімальних зарплат, що на сьогодні виходить ще більше, ніж у Постанові № 822, – 21300 грн (= 7100 грн × 3). Дане протиріччя є й у самому Законі про освіту, де також є згадка й про посадовий оклад на рівні 4-х прожиткових мінімумів (див. пп. «1» ч. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіту).

Також у тій же ч. 2 ст. 61 Закону про освіту є не тільки про найменший посадовий оклад педпрацівника, але й про найменший посадовий оклад НПП, – оклад НПП має бути на 25% вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Якщо його рахувати за Постановою № 822, то маємо 15140 грн (= 12112 грн × 1.25). На практиці це має бути оклад асистента, який у переважній більшості ЗВО є найменшою посадою у НПП.

Отже, виходить, що у будь-якому випадку нині існуюча оплата викладачів ЗВО на основі ЄТС, затвердженій Кабміном, порушує Закон про освіту, а сам Кабмін до сих пір не виконав вимоги пп. «1» ч. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіту, де також встановлені й часові рамки реалізації нової системи – «до 2020 року». І 2020 рік давно настав, а змін до Закону про освіту щодо цього питання не вносилося. Більше того, саму Постанову № 822 відклали до 2025 року, не вносячи змін до Закону про освіту.

Існуюча система оплати праці для викладачів ЗВО за ЄТС порушує вимоги до мінімальних посадових окладів педпрацівників та НПП, встановлені Законом про освіту

Також Постановою № 822 передбачається затвердження нової схеми посадових окладів НПП. Тож давайте порахуємо, що б мало бути у НПП у 2024 році хоча б на основі Постанови № 822 і на скільки нова система вигідніша за ЄТС.

Так, за новою схемою у доцента коефіцієнт 7,2 до прожиткового мінімуму на 01 січня відповідного року. Це виходить оклад рівний 21801,60 грн (= 3028 × 7,2).

Інші доплати й надбавки за нового порядку у цілому мали б залишитися тими ж самими. Як наслідок, при застосуванні такої системи у доцента з прикладу 3 у 2024 році мала б вийти зарплата:

  • 21801,60 грн × 1,6 = 34882,56 грн («брудними»);
  • 34882,56 грн × 0,805 = 28080,46 грн («чистими»).

Близько 28 тис. грн – необхідна зарплата доцента на 1 ст. у ЗВО за новою схемою посадових окладів, якщо враховувати вимоги Закону про освіту

Для порівняння – зарплату «чистими» такого доцента за ЄТС рахували у прикладі 3. Вона там вийшла 15622,11 грн. Виходить, що за нової системи він би мав заробити за місяць на 12458,35 грн більше. Якщо ж використати як мінімальний оклад НПП 3 мінімальні зарплати зі згаданої ч. 2 ст. 61 Закону про освіту, – різниця буде ще суттєвішою.

Однак нову систему оплати у черговий раз відклали – Постановою № 1381. Норми ч. 2 ст. 61 та пп. «1» п. 6 Прикінцевих і перехідних положень Закону про освіти продовжують порушуватися. Постановою № 1381 МОН наказано здійснити впродовж 2024 року комплексний перегляд системи оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників з урахуванням положень ст. 61 Закону про освіту, а також системи надбавок, доплат та інших виплат.



зміст

Центральна частина статичний блок 2

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді