експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Як викладачі закладів вищої освіти отримують зарплату у 2026 році? В огляді знайдете оновлену схему посадових окладів за Постановою № 1078, інформацію про доплати, надбавки, погодинну оплату праці, а також приклади розрахунку зарплати для різних посад
Нарахуванню зарплати передує тарифікація викладача, тобто визначення його посадового окладу. З вересня 2026 року відбулася реформа системи оплати праці освітян, яка скасувала прив'язку окладів науково-педагогічних працівників до Єдиної тарифної сітки (ЄТС).
Для закладів вищої освіти (ЗВО) процес нарахування врегульовує таке законодавство:
Також важливе значення мають внутрішні документи закладу освіти (колективний договір, трудовий договір, контракт).
Згідно із Законом про ВО до ЗВО належать коледж (за умови підготовки молодших бакалаврів та/або бакалаврів), інститут, академія, університет. Нижче розглянемо, як нараховується зарплата викладачів саме у цих закладах.
Нова система оплати праці викладачів з вересня 2026 року
З вересня 2026 року набрала чинності Постанова № 1078, яка кардинально змінила підхід до формування посадових окладів науково-педагогічних працівників (НПП). Було скасовано традиційну прив’язку до 1-го тарифного розряду ЄТС та використання підвищуючих відсотків (як-от 40%, що діяв за скасованою Постановою № 1749).
За новою системою базовою величиною для розрахунку окладів визначено фіксовану суму 28 885 грн. Посадовий оклад кожного працівника розраховується шляхом множення цієї базової величини на відповідний схемний коефіцієнт посади.
Зауважимо, що Постановою № 1078 передбачено гарантію збереження рівня заробітної плати: якщо в результаті переходу на нову систему розмір виплат працівника зменшується, йому виплачується відповідна доплата до попереднього рівня.
Практично всі асистенти, доценти, професори та вищі за посадою працівники ЗВО, зокрема проректори та ректори, належать до НПП. Нова система оплати з Постанови № 1078 у закладах освіти поширюється на науково-педагогічних працівників.
Однак у закладах вищої освіти працюють не лише НПП і педагогічні працівники. Прикладами посад, які не належать до НПП, є: лаборант, старший лаборант, інженер, начальники певних відділів, непов’язаних з наукою. Для них залишається діяти оплата за ЄТС, яка визначена постановою КМУ від 30.08.2002 № 1298.
Зверніть увагу, що Постановою № 1078 встановлена гарантія збереження заробітку. Якщо нарахована заробітна плата працівника за новою системою (без урахування премій) виявиться нижчою за попередній розмір, працівнику обов’язково здійснюється доплата у розмірі різниці між попереднім і новим розміром зарплати. Однак у цілому нова система створена так, що зарплати науково-педагогічних працівників з вересня 2026 року підвищуються (див. приклади наприкінці цього огляду).
Схема посадових окладів науково-педагогічних працівників ЗВО з 1 вересня 2026 року
У таблиці нижче наведено оновлені посадові оклади викладачів та керівного складу ЗВО, розраховані на основі Постанови № 1078 (Базова величина = 28 885 грн).
ПОСАДОВІ ОКЛАДИ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ 2026
Посада
Схемний коефіцієнт
(Постанова № 1078)
Посадовий оклад, грн
(= 28 885 грн × коефіцієнт)
професорсько-викладацький склад:
викладач-стажист
0,55
15 886,75
асистент / викладач
0,63
18 197,55
старший викладач
0,66
19 064,10
доцент
0,69
19 930,65
професор
0,75
21 663,75
завідувач кафедри
0,78
22 530,30
адміністративно-керівний персонал:
декан факультету
0,81
23 396,85
проректор
0,85
24 552,25
перший проректор
0,88
25 418,80
ректор
0,92
26 574,20
Примітка. Під час розрахунку посадових окладів за Постановою № 1078 копійки зберігаються згідно з розрахунковими формулами.
Заклад вищої освіти може деталізувати схемні оклади у затвердженому штатному розписі або додатку до колективного договору.
Взаємозв’язок посадового окладу та вченого звання викладача ЗВО
Вчені звання у викладачів ЗВО — це «доцент» і «професор». Назви такі ж, як у однойменних посад — доцента і професора. Якщо у викладача є звання доцента, то він може працювати на посаді доцента й отримувати зарплату за посадовим окладом доцента. Однак якщо такого звання немає, то він може отримувати зарплату за посадовим окладом доцента не більше 2-х років. Про це сказано у примітках до Схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) науково-педагогічних і педагогічних працівників закладів вищої освіти (у коефіцієнтах) Постанови № 1078. Якщо впродовж 2-х років викладач на посаді доцента такого звання не отримав, то надалі його слід перевести на нижчий посадовий оклад залежно від того, яка посада є нижчою в університеті — зазвичай це старший викладач, або ж у тих ЗВО, де такої посади немає, це може бути й асистент. При цьому такого викладача, як правило, залишають на паперах на посаді доцента. Тобто посада доцент, а зарплата — старшого викладача тощо. У такому разі перевіряльники (або контролюючі органи) претензій до університету не мають, а викладачеві — приємніше, рано чи пізно він потрібне звання отримає й буде повернутий у зарплаті на відповідний тарифний розряд.
Аналогічно з посадою професора. Отримувати зарплату за посадовим окладом професора можна не більше 2-х років — або отримав звання професора, або отримав меншу зарплату за нижчим посадовим окладом.
Інші схеми та умови посадових окладів у ЗВО
В окремих ЗВО умови оплати праці можуть мати свої особливості:
особливі умови для національних ЗВО. Керівникам закладів вищої освіти зі статусом «національний» надано право за наявності власних коштів спеціального фонду встановлювати працівникам стимулюючі надбавки у розмірі до 100% посадового окладу в межах затвердженого фонду оплати праці;
ЗВО, підпорядковані іншим міністерствам (не МОН). Схема Постанови № 1078 охоплює науково-педагогічні посади системи вищої освіти. Проте в закладах зі спеціальним статусом (підпорядкованих МОЗ, Мінфіну, Мін'юсту тощо) можуть застосовуватися додаткові відомчі надбавки за специфіку служби чи роботи.
Різниця між науково-педагогічними та педагогічними працівниками
Право на застосування схеми посадових окладів НПП за Постановою № 1078 мають працівники, які займають посади, внесені до Переліку № 963 та визначені ст. 53–55 Закону про ВО.
Головна відмінність науково-педагогічних працівників (НПП) від педагогічних — наявність обовʼязкової науково-технічної (наукової, мистецької) складової у їхній діяльності.
В індивідуальних планах роботи викладачів ЗВО чітко виділяються 4 класичні складові (у годинах):
навчальна — аудиторні заняття, читання лекцій, проведення практичних і семінарів;
методична — підготовка розробок, силабусів, робочих програм, навчальних посібників;
організаційна — кураторство, участь у засіданнях кафедри, підготовка звітів;
наукова — написання статей, участь у конференціях, дослідження.
Практично всі асистенти, викладачі, старші викладачі, доценти, професори, завідувачі кафедр, декани та ректори ЗВО належать до НПП. До педагогічних (або допоміжних) належать посади, де наукова складова в графіку відсутня (наприклад, майстри, вихователі, або викладачі окремих курсових підрозділів).
Доплати і надбавки викладачів закладів вищої освіти
Окрім посадового окладу, визначеного за Постановою № 1078, викладачі вишів отримують доплати та надбавки, які наведені у таблиці нижче.
НАДБАВКИ ТА ДОПЛАТИ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО
Надбавки
Доплати
за складність і напруженість у роботі (до 50% або до 100% окладу);
за високі досягнення у праці (до 50%);
за виконання важливої роботи (до 50%)*;
за знання та використання в роботі іноземної мови (10%);
• за вислугу років («за стаж»): понад 3 роки — 10%, понад 10 років — 20%, понад 20 років — 30%
за науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) — 15%;
за науковий ступінь доктора наук — 25%;
за вчене звання доцента — 25%;
за вчене звання професора — 33%;
за завідування кафедрою — до 20% (за колдоговором);
за виконання обов’язків заступника декана, вченого секретаря — до 30%;
за почесне звання («Заслужений діяч науки і техніки» тощо) — 20%
* нараховуються на оклад. Сума стимулюючих надбавок для ЗВО без статусу національного не може перевищувати 50% окладу (п. 4 Наказу № 557). У національних ЗВО — до 100% за наявності коштів
Важливо про стаж: слід розрізняти науковий та педагогічний стаж. Наприклад, очна аспірантура зараховується до наукового стажу, але не зараховується до педагогічного стажу, необхідного для виплати надбавки за вислугу років педпрацівникам.
Посади «заступник декана» чи «заступник завідувача кафедри» у ЗВО, як правило, є видом додаткового навантаження, за яке встановлюється доплата:
заступнику декана — до 30% окладу;
заступнику завідувача кафедри — до 25% окладу.
Конкретний розмір доплат зазначається у положенні про оплату праці чи колективному договорі. При цьому викладач залишається на своїй основній посаді (доцент, професор тощо) та має зменшене аудиторне навантаження.
Погодинна оплата праці викладачів ЗВО у 2026–2027 роках
Погодинна оплата праці («погодинка») здійснюється на умовах цивільно-правового договору (ЦПД) або як залучення сумісників. Вона застосовується для:
залучення провідних фахівців зі сторони;
проведення спеціальних курсів чи лекцій;
оплати роботи членів екзаменаційних комісій (атестації);
приймання академічної заборгованості.
Зверніть увагу, що у 2026 та 2027 роках діють принципово різні механізми розрахунку ставок погодинної оплати за проведення навчальних занять:
уперіод з вересня по грудень 2026 року ставка розраховується у відсотках до посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду ЄТС (у 2026 році — 3 470 грн) відповідно до Додатка 16 Наказу № 557;
з1 січня 2027 року набирають чинності нові ставки погодинної оплати праці, затверджені Постановою № 1078, які визначаються у відсотках від базової величини 28 885 грн (а не від 1-го тарифного розряду ЄТС).
Усі встановлені ставки суттєво перевищують мінімальну годинну заробітну плату (яка у 2026 році становить 52,00 грн, а у 2027 році — 57,50 грн).
Порівняльна динаміка ставок погодинної оплати праці у ЗВО наведена в таблиці нижче.
СТАВКИ ПОГОДИННОЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ ЗА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ
(2026–2027 рр.)
Контингент здобувачів освіти
Професор
Доктор наук
Доцент / доктор філософії (кандидат наук)
Особа без наукового ступеня
період: вересень–грудень 2026 року (база — оклад 1-го т.р. ЄТС 3 470 грн, Додаток 16 Наказу № 557)
здобувачі фахової передвищої освіти, робітники, слухачі курсів на базі молодшого бакалавра/бакалавра
5,04%
3,99%
3,40%
2,85%
174,89 грн
138,45 грн
117,98 грн
98,90 грн
студенти закладів вищої освіти
9,35%
7,39%
5,70%
4,55%
324,45 грн
256,43 грн
197,79 грн
157,89 грн
аспіранти, слухачі курсів на посадах спеціаліста/магістра
10,78%
8,53%
6,82%
5,70%
374,07 грн
295,99 грн
236,65 грн
197,79 грн
період: з 01 січня 2027 року (база — базова величина 28 885 грн, Постанова № 1078)
здобувачі загальної середньої, професійної, фахової передвищої освіти, слухачі курсів (молодший бакалавр)
1,20%
1,00%
0,80%
0,70%
346,62 грн
288,85 грн
231,08 грн
202,20 грн
здобувачі 1-го (бакалаврського) та 2-го (магістерського) рівнів вищої освіти
2,20%
1,80%
1,40%
1,10%
635,47 грн
519,93 грн
404,39 грн
317,74 грн
здобувачі 3-го (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти, слухачі курсів (бакалавр, магістр)
2,60%
2,10%
1,70%
1,40%
751,01 грн
606,59 грн
491,05 грн
404,39 грн
Обмеження та статус погодинної роботи
Погодинна робота за сумісництвом у закладах освіти незалежно від обсягу годин зараз прирівнюється до роботи за сумісництвом. Навіть якщо вона здійснюється на основі ЦПД і до 240 год на рік (раніше в межах цього ліміту погодинка сумісництвом не вважалася).
Згідно з чинним законодавством педагоги та науковці, які виконують погодинну роботу за сумісництвом, мають дотримуватися загальних норм:
погодинна робота за сумісництвом вимагає складання та затвердження розкладу (графіка) роботи у час, вільний від основної роботи (ст. 102¹ КЗпП);
обмеження роботи в 1,5 ставки скасовано, проте обов’язковим залишається контроль за недопущенням накладання робочих годин за різними місцями роботи.
З описаною вище ситуацією, що склалася з погодинкою, її прирівнянням до сумісництва, не погоджується Профспілка працівників освіти, звертаючись з листом до МОН і КМУ. На думку профспілки, такі зміни обмежують можливості багатьох висококваліфікованих працівників сфери освіти.
Як визначити кількість ставок викладача університету
Обсяг ставки викладача визначається його навчальним та загальним навантаженням:
навчальне навантаження на 1 ставку становить максимально 600 годин на навчальний рік (ст. 56 Закону про ВО). Зазвичай для асистента це 600 год, для доцента — близько 590 год, для професора — близько 540 год. До нього зокрема включається читання лекцій, ведення практичних (лабораторних) занять, курсові, дипломні роботи, консультації, прийняття іспитів, заліків, участь у роботі екзаменаційних комісій;
загальний робочий час викладача становить 1548 годин на рік (з розрахунку 36-годинного робочого тижня). Сюди входить навчальна, методична, наукова та організаційна робота.
Щодо обсягу загального річного навантаження викладача — 1548 год , то це значення з’явилося з уже не чинних нормативних документів МОН. На сьогодні законодавчо цифра 1 548 нічим не регламентована й університети в межах своїх повноважень можуть дещо змінити це питання. При цьому багато закладів вищої освіти дотримуються саме цифри 1 548 год як орієнтира. Цифра 1 548 год узагалі означає 43 робочих тижні (≈ 10 місяців) по 36 год кожний (для науково-педагогічних працівників 36 год — це нормативна тривалість робочого тижня). Відсутність святкових і неробочих днів під час воєнного стану не повинна збільшувати це нормативне навантаження, оскільки і до війни ця кількість годин визначалася без урахування святкових і неробочих днів (у державних закладах існує практика повного відпрацювання викладачами свого навантаження, навіть якщо заняття припали на святково-неробочі дні, то вони переносяться на інші, робочі, дні).
Таким чином, у залежності від року, 5-денки чи 6-денки у закладі вищої освіти загальна кількість годин у робочому році може й дещо відрізнятися при більш точному підрахунку.
Що таке позанавчальна робота викладача
Зверніть увагу, що:
загальне навантаження (≈ 1 548 год на навчальний рік) = навчальна робота + методична робота + наукова робота + організаційна робота
У позанавчальну роботу (так звану «другу половину дня») входить підготовка до лекцій, практичних (лабораторних) занять, підготовка підручників, методичних вказівок, написання наукових статей, участь у конференціях, кураторство, участь у засіданнях кафедри тощо. Наприклад, доцент із навантаженням 590 год має виконати 590 год навчальної роботи та 958 год позанавчальної роботи (1 548 − 590). Цікаво, що у професора або завідувача кафедри теж 1 548 год, але співвідношення навчальна робота/друга половина дня інше. Наприклад, 560 год / 988 год. Про всі ці види роботи викладачі ЗВО також подають впродовж року звіт, і не один.
Щодо другої половини дня у закладах вищої освіти також розробляються норми робочого часу для списання навантаження. Наприклад, написання наукової статті може «тягнути» 80 годин, методичних вказівок — 40 год за 1 друкований аркуш, підготовка до лекцій 2 год на 1 лекцію і т.д. Якихось загальних нормативів «для всіх» немає, і заклади вирішують це питання самостійно.
Отже, робочий тиждень викладача ЗВО триває 36 год і це не тільки аудиторна робота. Дотримання вищенаведених цифр безпосередньо впливає на оплату праці.
Приклади нарахування зарплати за новою системою (Постанова № 1078)
Розглянемо розрахунки заробітної плати викладачів ЗВО з урахуванням нових посадових окладів за Постановою № 1078 та утримання податків (ПДФО 18% + військовий збір (ВЗ) 5% = 23% загалом, тобто «чистими» працівник отримує 77%).
Приклад 1. Зарплата асистента ЗВО (1 ставка, без ступеня, стаж до 3 років)
Маємо такі дані та розрахунок:
посадовий оклад (коефіцієнт 0,63): 18 197,55 грн;
доплати та надбавки: відсутні (стаж менше 3 років);
нараховано разом: 18 197,55 грн;
утримання податків (ПДФО 18% та ВЗ 5%, всього 23%): 4 185,44 грн;
Для порівняння: за старою системою ЄТС до вересня 2026 року такий доцент отримував «чистими» близько 20 468,20 грн. Зростання виплат за новою системою склало понад 4 000 грн.
Приклад 3. Зарплата доцента на 1,5 ставки
За умов з Прикладу 2, якщо доцент працює на 1,5 ставки:
Висновки. З вересня 2026 року відбувся відхід від Єдиної тарифної сітки для науково-педагогічних працівників ЗВО. Запроваджена Постановою № 1078 система на основі базової величини 28 885 грн дозволила суттєво підвищити посадові оклади викладачів. З урахуванням доплат за наукові ступені, вчені звання та вислугу років середня заробітна плата «на руки» для доцента на одну ставку становить понад 24,5 тис. грн, а для професора — понад 31,3 тис. грн.
