Цивільно-правовий договір з працівником – зразок

UA RU
Автор
бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Поговоримо про ЦПД договір – визначення, лікарняні, ЄСВ, термін дії, а також небезпечні формулювання, що можуть призвести до штрафів. Розглянемо, що краще: трудовий або цивільно-правовий договір, приклади оподаткування. Наводимо зразок договору.

Трудовий або цивільно-правовий договір

Цивільно правовий договір ще часто називають договором цивільно-правового характеру (договір ЦПХ), що одне й те ж саме.

Трудовий договір або цивільно-правовий договір – основні відмінності між оформленням працівника наведено нижче. На них треба зважати: є ризик того, що під час перевірки Держпраці кваліфікує ЦПХ договір як трудовий договір і нарахує штраф за неоформлення трудових відносин згідно ст. 265 КЗпП, що на сьогодні складає 10 мінімальних зарплат (з 01 січня 2024 року – 71 000 грн, з 01 квітня 2024 року – 80 000 грн) за одну неоформлену особу.

Трудовий договір

Цивільно-правовий договір (ЦПХ)

1. Трудовий договір укладається за КЗпП.

2. Працівник подає заяву, а роботодавець видає наказ.

3. Роботодавець робить запис у трудовій книжці.

4. Працівник зобов’язаний:

  • виконувати роботу, певні трудові функції, які  визначає трудовий договір;
  • дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку.
  1. Роботодавці зазначають у трудовому договорі:
  • посаду;
  • розмір зарплати (оклад);
  • дату, з якої працівник має приступити до роботи.

6. Розмір зарплати не може бути меншим за мінімальну зарплату.

7. Зарплату працівнику виплачують щонайменше два рази на місяць.

 

1. Укладається за ЦК

2. Виконавець зобов’язаний виконати певну роботу з визначеним договором результатом, або надати послугу, а замовник – оплатити її  результат. При цьому складається акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

3. Тільки у письмовій формі.

4. Предметом договору ЦПХ є кінцевий результат роботи, або послуги.

5. За роботу або послуги, які надав виконавець, він отримує винагороду.

5. Розмір винагороди та термін, у який її виплачують, визначає ЦПХ договір. Це може бути з будь-яким інтервалом часу. Дотримуватися мінімальної зарплати не потрібно.

6. Розмір винагороди не залежить від розміру мінімальної заробітної плати, бюджетної ЄТС чи інших нормативних документів з оплати праці.

7. Роботодавець не зобов’язаний забезпечувати працівнику належні умови праці. Адже особа, з якою уклали цивільно правовий договір, самостійно організовує процес роботи та забезпечує її результат.

8. Не треба вести табель обліку робочого часу.

9. У договорі не може бути таких понять як «добові», «відпустка», «відрядження» та інших понять, які властиві тільки трудовим відносинам.

Якнайшвидше перевірте свої цивільно-правові договори

Інформацію про те, що організація прикриває трудові відносини договорами цивільно-правового характеру, податківці донесуть Держпраці. За законом ДПС має право контролювати, чи дотримує організація трудове законодавство (Постанова ВС від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18).

А фахівці Держпраці зможуть грамотно перекваліфікувати договір у трудовий і виписати штраф. Оскаржити санкції – доволі проблематично.

Цивільно-правовий договір – як оформити

Цивільно-правовий договір укладаємо за вимогами, що містяться у главах 52, 53, 61, 63 Цивільного кодексу України. Тобто укладаємо не трудовий договір, а договір цивільно-правового характеру. Він містить інформацію про погоджені сторонами:

  • обсяг, перелік робіт (послуг), який конкретизується у договорі;
  • строк виконання (надання);
  • розмір винагороди;
  • порядок розрахунків тощо.

Фізична особа – виконавець не підпорядковується керівнику установи, на неї не розповсюджується режим роботи установи чи правила трудового розпорядку. Взаємовідносини між керівником і виконавцем визначає лише цивільно-правовий договір.

Законодавство не встановлює мінімального чи максимального терміну, на який можна укладати договір ЦПХ. Однак на практиці Держпраці при перевірках ті договори, які укладаються на терміни рік та більше й ще постійно продовжуються з однією і тією ж особою, визнають як трудові з відповідними наслідками.

тест трудові відносини під час воєнного стану

Строк виконання робіт чи надання послуг не прив’язаний до календарного місяця, він може тривати кілька днів, тижнів, місяців. Оплачуємо не відпрацьований час, а результат роботи. Підстава – акт приймання виконаних робіт або акт наданих послуг. Уникайте оплати з таким же інтервалом, як і заробітна плата на підприємстві. При оплаті за договором ЦПХ краще не дотримуватися місячного чи двотижневого інтервалу, так як це притаманно лише трудовим відносинам.

Іван ЛЕВАДСЬКИЙ консультант з обліку та оподаткування
Те, що сторони уклали договір про надання послуг на тривалий строк, наприклад рік, не означає, що відносини— трудові. Але органи ПФУ інформують Держпраці про фізичних осіб, які виконують роботи чи надають послуги за ЦПД в одного роботодавця упродовж більше ніж одного року. Інформують також про роботодавців, у яких 30% і більше фізичних осіб працюють на умовах ЦПД. Така інформація є підставою провести інспекційне відвідування.

Якщо у договорі ЦПХ передбачена етапність у виконанні роботи і складання за кожним етапом акта, оплачуємо таку роботу теж поетапно. Як правило, винагороду за етап визначає договір цивільно-правового характеру.

Порядок розрахунків залежить від конкретної ситуації. Як правило, це певний строк після того як підписали акт приймання-передачі або прийняли виконану роботу після її перевірки.

Розмір винагороди визначає замовник, з її розміром виконавець:

  • погоджується і приступає до виконання робіт;
  • не погоджується і робіт не виконує.

Розмір винагороди договірний. При цьому цивільне законодавство не встановлює мінімального чи максимального розміру. Головне, аби строк виконання договору і розмір оплати був у розумних межах.

На винагороду за договором ЦПХ, як і на зарплату штатних працівників, нараховують ЄСВ, а також утримують із неї ПДФО і військовий збір. Щоправда, за дещо іншим порядком.

Та перш ніж здійснювати нарахування й утримання, розглянемо договір цпх зразок.

Цивільно-правовий договір зразок

Цивільно-правовий договір у вигляді бланку скачати не вдасться, тому що типової форми цього договору немає. Тож аби скласти договір правильно, орієнтуйтеся на зразок договор ЦПХ на початку статті.

Цивільно-правовий договір зразок

Цивільно-правовий договір зразок

СКАЧАТИ

Цивільно правовий договір – податки

ЄСВ

На суму винагороди слід нарахувати ЄСВ. Порядок його нарахування дещо відмінний від порядку нарахування ЄСВ на зарплату. Пояснюється це тим, що цивільно-правовий договір за строком дії може перевищувати рамки календарного місяця.

Наприклад, цивільно правовий договір в бюджетній установі укладено з 18 квітня по 24 травня. За цей період нараховано винагороду 4200,00 грн. Щоб нарахувати ЄСВ, спершу визначимо базу для його нарахування. Для цього суму винагороди ділимо на кількість місяців, за які її нараховано, тобто базою є 2100,00 грн (4200,00 грн ÷ 2 к. міс.). Це не передбачає договір цивільно-правового характеру, це встановлений порядок нарахування ЄСВ. (ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ від 08.07.2010 р. № 2464).

Визначаємо суму ЄСВ за:

  • квітень – 462,00 грн (2100,00 грн × 22%);
  • травень – 462,00 грн (2100,00 грн × 22%).

Мінзарплатне правило нарахування ЄСВ не застосовуємо, оскільки винагорода нарахована не за основним місцем роботи. Якщо це одночасно найманий працівник (основне місце роботи), враховуємо суму зарплати і винагороди й треба тоді застосовувати мінімальну базу ЄСВ.

Якщо працівнику встановлено інвалідність, ставку ЄСВ для винагороди, яку передбачає договір цивільно-правового характеру, застосовуємо у розмірі 22%, а не пільгові 8,41% як для зарплати.

Якщо виплачуємо винагороду фізичній особі підприємцю, яка надала витяг за видами діяльності, ЄСВ:

  • нараховуємо на суму винагороди за ставкою 22% – за умови, що виконувані нею роботи (надані послуги) не відповідають видам діяльності, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Реєстр);
  • не нараховуємо – якщо роботи, перелік яких визначає цивільно правовий договір, відповідають видам діяльності, що зазначені у Реєстрі.

Сплачує ЄСВ установа замовник під час виплати винагороди фізособі за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» або за іншим КЕКВ, за яким виплачує винагороду фізичній особі – підприємцю.

ПДФО, військовий збір

Перед виплатою фізичній особі винагороди, як передбачає цивільно-правовий договір з працівником, з її суми утримуємо ПДФО і військовий збір за ставками 18% і 1,5% відповідно. За умови, що фізособа не зареєстрована підприємцем. Базою оподаткування є нарахована сума винагороди. Під час утримання ПДФО і військового збору з винагороди за ЦПД податкова соціальна пільга не застосовується.

Якщо фізична особа надає установі копію документа, який підтверджує її державну реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, ПДФО і військовий збір не утримуємо. Договір цивільно-правового характеру теж може передбачати таку норму. Але у разі визнання виконання робіт чи надання послуг трудовими відносинами, установа щодо такої фізичної особи вважатиметься податковим агентом.

За невчасне утримання ПДФО і військового збору з нарахованого доходу установа нестиме відповідальність.

Як і при виплаті зарплати ПДФО та військовий збір сплачується під час виплати винагороди за договором ЦПХ. Це ж саме стосується і ЄСВ. Однак, винагорода та зарплата мають різні коди бюджетної класифікації щодо сплати ПДФО:

  • ПДФО з винагороди за ЦПД – код 11010400 (доходи інші, ніж зарплата);
  • ПДФО з зарплати – код 11010100.

По військовому збору код для винагороди за ЦПД та зарплати однаковий – 11011000.

Якщо фізособа, яка виконує роботу за договором ЦПХ, зареєстрована підприємцем, то ніяких податків і ЄСВ по ньому сплачувати не треба, так як це його клопіт. На всяк випадок можна перевірити його реєстрацію через довідник ЄДР на сайті Мін’юсту.

всеукраїнська сертифікація бухгалтерів 2024

Цивільно-правовий договір – лікарняні

Цивільно правовий договір, як й трудовий договір, передбачає нарахування лікарняних (ч. 1 ст. 18 Закону «Про загальнообов’язкове державне соцстрахування» від 23.09.1999 р. №1105). Ще є роз’яснення  у листі Мінсоцполітики України від 17.12.2017 р. № 571/0/86-17/218 щодо нарахування лікарняних за ЦПД. При таких лікарняних:

  • також є 5 днів, які має оплачувати установа;
  • розрахунковий період визначається за початком і кінцем дії ЦПД з таблиці 5 зарплатного Звіту з ЄСВ (форми Д4);
  • дані про нарахований дохід беруться з таблиці 6 згаданого Звіту з ЄСВ.


зміст

Вебінарний марафон доя Дня бухгалтера

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді