експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Як впровадити погодинну оплату праці у 2025 році, які показники необхідні для розрахунку зарплати за такої оплати праці, як бути з мінімальною зарплатою та мінімальною базою ЄСВ, як оплачується погодинна викладацька робота? Відповіді – у даному огляді
Коли застосовується погодинна оплата праці у 2025 році
Погодинна оплата праці (вона ж – «погодинка») застосовується тоді, коли недоцільно встановлювати певні кількісні показники оцінки результатів праці (норми виробітку) чи прив’язуватися до стабільного окладу. Працівник отримує платню залежно від часу, відпрацьованого на роботі.
Розмір погодинної оплати залежить від 2-х показників:
годинної тарифної ставки;
фактичної кількості відпрацьованих годин.
Крім того, вона передбачає встановлення працівникам нормованих завдань – визначеного обсягу роботи, яку працівник має виконати за одну годину (ст. 92 КЗпП). Наприклад, має бути проведене одне заняття, консультація тощо.
При погодинній формі оплати праці норма тривалості робочого тижня залишається незмінною – стандартні 40 год, а для окремих бюджетників традиційна для них скорочена тривалість, наприклад 36 год для науково-педагогічних працівників. Перевищувати цю норму можна з урахуванням умов ст. 65 КЗпП: 4 год. впродовж 2-х днів та 120 год. на рік. Це граничні норми надурочних робіт. Відпрацьовані понад встановлений робочий час години мають оплачуватися у подвійному розмірі.
Однак у чистому вигляді погодинна оплата праці у бюджетників, як правило, не використовується. Як правило, її застосовують для оплати певних додаткових видів робіт, які не входять в норму навантаження за посадою. Наприклад, науково-педагогічним і педагогічним працівникам на основі погодинної оплати можуть оплачувати читання лекцій, проведення практичних занять, роботу з ліквідації академічної заборгованості, підготовчі курси, які виконуються понад обсяг навантаження на 1 ставку. Так оплачують роботу офіційних опонентів, рецензентів дипломних робіт, голові державних екзаменаційних комісій.
Крім того, «погодинка» в обсязі 240 год на рік може використовуватися для оплати за години викладацької роботи чи занять з гуртками, виконані, як виняток, у зв'язку з виробничою необхідністю понад норми часу, які визначені п. 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН України від 15.04.1993 № 102 (далі – Інструкція № 102). У цьому п. 91 Інструкції № 102 мова йде про норми ведення викладацької роботи чи занять з гуртками в цьому закладі, на які мають право:
керівні працівники закладів освіти – не більше 9 год/тиждень (360 год/рік);
інші працівники – не більше 12 год на тиждень (480 год на рік).
Вищеназвану роботу в межах названих норм часу можна виконувати одночасно з основною роботою без коригування графіку основної роботи. Таким працівникам за зазначені норми годин оплата проводиться понад основний посадовий оклад (ставку) у порядку передбаченому відповідно для вчителів, викладачів та керівників гуртків (за тарифікацією). Однак ще додатково, понад ці норми, можна оплачувати «погодинкою» в межах 240 год (див. останній абз. п. 91 Інструкції № 102). І така можливість зберігається і зараз, але статус такої «погодинки» змінився.
Справа в тому, що норма «240 год на рік» – це була межа педагогічної роботи, яка в такому обсязі не вважалася сумісництвом. Однак з 22 листопада 2022 року урядом було скасоване Положення про умови роботи за сумісництвом працівників держпідприємств, установ і організацій, що було затверджене наказом Мінпраці/Мінфіну/Мін’юсту від 28.06.1993 р. № 43, далі – Наказ № 43). Однак скасування даного положення не означає скасування «погодинки» як такої. Вона тепер прирівнюється до сумісництва, а отже, потребує коригування графіку роботи за основним місцем роботи на вимогу ст. 60 КЗпП.
Підтвердженням можливості застосування «погодинки» і зараз є лист МОН № 1/1274-23 від 27.01.2023 р. У ньому МОН підкреслює, що навіть скасування урядом Наказу № 43 і, разом з ним, правила «педагогічна робота за в межах 240 год ≠ сумісництво» не обмежує право на здійснення відповідними працівниками закладів освіти робіт, що передбачені вже згаданим вище п. 91 Інструкції № 102. Працівникам, робота яких оплачувалася на основі такої «погодинки» з боку МОН рекомендується відкоригувати графіки роботи за основним місцем роботи.
Отже, «погодинка» у межах 240 год педагогічної роботи й далі існує, але фактично прирівняна тепер до сумісництва з відповідним наслідком – необхідністю коригувати графік основної роботи так, щоб основна робота та «погодинка» не виконувалися одночасно. Так як це створює проблеми, в першу чергу, педагогічним працівникам і МОН, і Профспілка працівників освіти звернулися до уряду з проханням повернути правило «педагогічна робота за в межах 240 год ≠ сумісництво», але тільки для педагогічних і науково-педагогічних працівників.
240 год – максимальне навантаження за викладацьку роботу на умовах погодинної оплати («погодинка»), але з 22 листопада 2022 року «погодинка» = сумісництво
Тепер про те, як оформити погодинну оплату праці. Необхідно мати:
величину погодинної тарифної ставки, яка має бути затверджена в колективному договорі або контракті;
сам факт встановлення погодинної оплати праці, прописаний у колективному договорі, контракті, положенні про оплату праці;
наказ про встановлення погодинної оплати праці, якщо її спочатку не було;
затверджені нормовані завдання – які саме види робіт та скільки годин вимагають на виконання, або які саме роботи за годину має виконувати працівник на певній посаді;
тарифну сітку. Держпраці рекомендує дотримувати коефіцієнтів співвідношень тарифних ставок для різних посад, робіт різного кваліфікаційного рівня, також ст. 96 КЗпП. Не рекомендується робити для всіх працівників однакову погодинну тарифну ставку – це розцінюватиметься як порушення трудового законодавства. Коефіцієнти розробляються самостійно або беруться з галузевої угоди, якщо така є.
Якщо у вас не встановлена погодинна оплата праці 2025 року, але ви її впроваджуєте для всіх чи окремої групи працівників, то цих працівників потрібно повідомити про зміни умов праці не пізніше ніж за 2 місяці (ст. 32 КЗпП). Для цього керівник видає наказ про впровадження погодинної форми оплати праці, на якому мають проставити підписи працівники, яких це стосується.
Тепер щодо самого розрахунку зарплати при погодинній оплаті. Є два варіанти: простий (без премій) та з урахуванням преміювання. Щодо останніх, в установі можна прийняти положення про преміювання.
У першому варіанті зарплату розраховуватимемо за формулою:
зарплата працівника
=
погодинна тарифна ставка
×
кількість відпрацьованих
годин за місяць
Якщо ж нараховуються ще й премії, формула розрахунку виглядатиме так:
Варто згадати, що для працівників з погодинною оплатою має дотримуватися державна гарантія – мінімальна зарплата у погодинному розмірі (лист Мінсоцполітики від 20.03.2017 № 766/0/101-17/28).
Мінімальна погодинна зарплата враховує норму робочого часу за рік та мінімальну місячну зарплату
Це означає, що якщо працівник з погодинною тарифною ставкою виконав місячну норму праці і розмір його зарплати вийшов меншим за мінімальну місячну (8000 грн у 2025 році), то доплачувати до мінімальної зарплати не потрібно. Мінімальний погодинний розмір для 2025 року у сумі 48 грн і є тією мінімальною гарантією від держави. Звичайно, при цьому слід дотримувати годинних норм. Заборонено при підвищенні годинної мінімальної зарплати одночасно збільшувати годинну норму роботи (пп. «4» п. 1 постанови КМУ «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі» від 05.05.2010 р. № 330).
Згаданий лист Мінсоцполітики дещо розходиться з вимогами п. 2 Методрекомендацій № 69, у яких йдеться про те, що розмір зарплати не повинен бути меншим розміру місячної мінімальної зарплати за умови виконання місячної норми робочого часу. Однак слід враховувати, що Методрекомендації № 69 були створені у 1999 році. Мінімальну погодинну оплату праці стали визначати тільки з 2010-го року. Через те керуватися слід саме листом Мінсоцполітики.
Через різну місячну норму робочого часу погодинна зарплата може бути більшою й меншою за мінімальну зарплату
Розрахуймо разом штатну чисельність працівників та кількість осіб з інвалідністю, аби не наразитися на штраф, та виправити помилку, якщо вже її припустилися.
Уже згадувана як приклад погодинна оплата праці за викладацьку роботу з Додатка 16 Наказу № 557 наведена нижче у таблиці нижче. Зверніть увагу, що всі ці ставки вищі за мінімальну оплату праці за 1 год у 2025 році – 48,00 грн.
Увага: зміна 1-го тарифного розряду ЄТС спричиняє перерахунок ставок «погодинки».
СТАВКИ ПОГОДИННОЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ* ЗА ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 2025
кому проводяться заняття
професор
доктор наук
доцент або кандидат наук
особи без наукового ступеня
учні шкіл, студенти коледжів, перепідготовка кадрів з видачею диплома бакалавра
161,03 грн
127,48 грн
108,63 грн
91,06 грн
5,04%
3,99%
3,40%
2,85%
студенти університету (та інші заклади III-IV рівня акредитації)
298,73 грн
236,11 грн
182,12 грн
145,37 грн
9,35%
7,39%
5,70%
4,55%
аспіранти, слухачі курсів на посадах ОКР спеціаліста/магістра, перепідготовка кадрів з видачею дипломів магістра
344,42 грн
272,53 грн
217,90 грн
182,12 грн
10,78%
8,53%
6,82%
5,70%
* розраховуються на основі % з Додатку 16 до Наказу № 557, що застосовується до розміру окладу за 1-м тарифним розрядом ЄТС 2025 – 3195 грн (повний опис осіб, для кого застосовується та чи інша ставка містить згаданий Додаток 16 до Наказу № 557)
Погодинна оплата праці та ЄСВ
Нарахування ЄСВ 2025 року з мінімальної бази прописане абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464. І тут іде мова виключно про розмір мінімальної зарплати за місяць. Виходить, що якщо зарплата при погодинній оплаті вийшла меншою при виконанні всіх норм, то ЄСВ слід нараховувати з 8000 грн у 2025 році. Однак стосується це лише тих працівників, для яких робота за погодинною оплатою – це основне місце. Для тих же, хто працює за не основним місцем – ЄСВ нараховується на фактичну базу.
Отже, при погодинній оплаті праці:
зарплата за місяць може бути меншою за місячну мінімальну зарплату (це не є порушення трудового законодавства);
однак, якщо зарплата за місяць менша за місячну мінімальну зарплату, то донараховується на різницю додаткова база ЄСВ. Тобто ЄСВ сплачується не менше 1760 грн у січні-грудні 2025 року ( = 8000 грн×0,22).
Приклад 1. Щодо надання послуг з проведення лекційних занять для студентів-магістрантів в університеті встановлена тарифна погодинна ставка в розмірі 272,53 грн/год для доктора наук. Всього за місяць було надано 30 год таких послуг. Це не є основним місцем роботи для даного доктора наук, основною роботою якого є держслужба. Отже, заробітна плата за місяць за таку роботу становитиме 8 175,90 грн (= 272,53 грн × 30 год). ЄСВ = 1798,70 грн (=8175,90 грн × 0,22).
Приклад 2. Працівнику установи, який працює на умовах погодинної оплати, встановлена мінімальна зарплата, тобто 48,00 грн у лютому 2025 року. У цьому місяці працівник відпрацював 160 год. Йому було нараховано 7680 грн (= 48,00 грн × 160 год). ЄСВ становитиме 1760 грн (= 7680 грн × 0,22 + (8000 – 7680) грн × 0,22 = 1689,60 грн +70,40 грн). ЄСВ був нарахований також на різницю між мінімальною зарплатою та фактичною базою, так як 7680 грн ˂ 8000 грн.
Приклад 3. Той же працівник з прикладу 2, але зарплата йому нараховується за березень 2025 року. Мінімальна оплата праці– 48,00 грн. А годинна норма березня 2025 – 168 год. Зарплата виходить: 8064 грн (= 48,00 грн × 168 год). Це уже більше, ніж мінімальна зарплата березня 2025 – 8000 грн. Отже, ЄСВ-різниця не визначається. ЄСВ нараховується на фактичну базу: 1774,08 грн (= 8064 грн × 0,22).
