бухгалтер, експерт з питань бюджетної сфери, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Розглянемо оновлену форму податкової декларації з ПДВ. У консультації знайдете, як заповнити всі рядки чинної ПДВ-декларації, приклад заповнення чинної декларації з ПДВ, а також інформацію про найбільш уживані додатки до ПДВ-декларації у бюджетників – Д1 та Д5.
Бюджетні установи не виняток і можуть бути платниками ПДВ й складати декларацію. Ставати платником ПДВ – справа обов’язкова, якщо сума доходу за останні 12 календарних місяців дорівнює або перевищує 1 млн грн (так званий реєстраційний ліміт з ПДВ, див.п. 181.1 Податкового кодексу Українидалі – ПКУ). При цьому всім установам, яка ще не є платником ПДВ, слід постійно слідкувати за сумою доходу за останні 12 календарних місяці, який вони отримують від:
наданих платних послуг;
реалізованих активів установи, у т. ч. власної продукції;
Стаття допоможе платникам ПДВ розібратися в змінах, які Мінфін вніс до форм податкової накладної та розрахунку коригування. Щойно вони наберуть чинності, до реєстрації в ЄРПН прийматимуть тільки податкові накладні й розрахунки коригування, складені за новими формами.
При цьому головні розпорядники коштів, які проводять централізовані закупівлі, до цих надходжень сумують ще й вартість переданих активів іншим установам – розпорядникам нижчого рівня.
При розрахунку виконання реєстраційного ліміту з ПДВ слід звернути увагу на таке. Зараховуються до реєстраційного доходу всі операції з постачання товарів (активів), послуг, які відповідають пп. 14.1.191, пп. 14.1.185, п. 193.1, п. 194.1, п. 195.1, п. 197.1 ПКУ. Це значить, що у згаданий 1 млн зараховуються операції, які підпадають під дію ставок податку 20%, 14%, 7%, 0%, а також ті, які звільнені від податку. В обмеження не рахуються лише ті операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 196.1 ПКУ).
Окрім ситуації перевищення реєстраційного ліміту платником ПДВ бюджетна установа може стати й добровільно. Це вигідно, якщо є значні закупівлі й тоді можна мати право на податковий кредит з ПДВ, а то й відшкодування ПДВ.
Нова форма декларації з ПДВ: що змінилося
Зміни внесли Наказом № 400, що вступив у дію з 01 жовтня 2024 року. Застосовується він для звітування за наступний звітний період за періодом набуття чинності, тобто за листопад 2024 року (див. п. 46.1 ПКУ).
Основні зміни, які внесені Наказом № 400 полягають у наступному:
колишні Додатки Д2 та Д3 об’єднали. Через це змінилася вся подальша нумерація (Д4 – став Д3, Д5 – став Д4, Д6 – став Д5, Д7 – це тепер Д6);
Як правило, бюджетники використовують основну ставку ПДВ – 20%. Однак в окремих випадках можуть бути й інші ставки податку. Наприклад, сільськогосподарська ставка 14% бути у бюджетників, які мають підсобні господарства, наприклад у в’язницях, де відбувають покарання в’язні. Також існують науково-дослідні сільськогосподарські інститути Національної академії наук, сільськогосподарські заклади освіти, які можуть бути виробниками сільськогосподарської продукції. Можуть бути у бюджетників і ставки ПДВ 0% («експортна»), 7% («лікарська») та операції «без ПДВ» (звільнення від ПДВ, слід відрізняти від тих, які не є об’єктом оподаткування ПДВ). Всі установи у загальний обсяг доходу включають дохід за операціями за всіма ставками податку.
Особливості декларації з ПДВ, якщо є неоподатковувана діяльність
Досить типовою ситуацією для бюджетних установ, про яку слід пам’ятати й при складання податкової декларації – необхідність провести розподіл ПДВ між оподатковуваною та неоподатковуваною діяльністю, якщо така ситуація існує (ст. 199 ПКУ). Так зване пропорційне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту використовується, наприклад у сфері охорони здоров’я та закладах освіти, так як послуги з охорони здоров’я та освіти не є об’єктом обкладання ПДВ. Щоправда, медзакладів-бюджетників після медичної реформи уже майже не залишилося.
Увага: скласти додаток Додаток Д5 до декларації за грудень потрібно установам, у яких є і оподатковувана, і неоподатковувана ПДВ діяльність.
При розподілі складається зведена податкова накладна, яка відображається у Додатку Д1 декларації (див. нижче). Однак у кінці року здійснюється перерахунок з реєстрацією розрахунку коригування (РК) до кожної зведеної податкової накладної. При цьому заповнюються:
Додаток Д5, присвячений розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях;
рядки 4.1, 4.2 і 4.3 основної частини декларації.
Таким чином, податкова декларація платників ПДВ, у яких зустрічається і оподатковувана, і неоподатковувана діяльність, відрізняється від інших наявністю додатка Додатка Д5 у грудневій декларації.
Податкова декларація з ПДВ: термін подання
Декларація з ПДВ складається бюджетними установами, як і іншими платниками податку, щомісяця. Строк для подачі декларації – це 20 календарних днів після закінчення звітного місяця. На сплату податку відводиться ще 10 календарних днів після закінчення строку подачі декларації.
Цей додаток заповнюється для розшифровки податкового зобов’язання за незареєстрованими податковими накладними і розрахунками коригування, а також розшифровки податкового кредиту за «вхідними» податковими накладними. Вони деталізують суму за ряд. 1.1, 1.2 і 1.3 (податкове зобов’язання) і ряд. 10.1, 10.2 і 10.3 (податковий кредит) основної частини декларації. Інформація за ними наводиться:
незареєстровані установою податкові накладні (податкове зобов’язання) – у Таблиці 1.1;
незареєстровані РК на дату подання декларації щодо коригування податкового зобов’язання – у Таблиці 1.2. Це ті РК, які підписані у звітному періоді і не занесені до ЄРПН на дату подачі декларації, і які призвели до зростання суми компенсації за поточний звітний місяць;
«вхідні» податкові накладні з податковим кредитом за придбаними установою товарами, роботами, послугами (податковий кредит) – у Таблиці 2.1.
Тепер давайте розглянемо покроковий алгоритм заповнення декларації з ПДВ. Як і будь-який інший звіт, декларація має три частини:
вступну;
основну;
кінцеву.
Правила складання ПДВ-декларації викладено у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі – Порядок № 21).
Як і коли подавати антикорупційні декларації за новими правилами. З’ясуєте, кого стосуються нововведення щодо осіб-декларантів, які доходи можна не декларувати та яку відповідальність нестимуть порушники.
Усі показники, що містить податкова декларація з ПДВ, зазначаються окремо за кожен місяць. Проставляються вони у грн без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами (п. 4 розд. ІІ Порядку № 21).
Основна частина складається із трьох розділів (окремих таблиць):
податкові зобов’язання;
податковий кредит;
розрахунки за звітний період.
Розглянемо кожен рядок цього розділу більш детально у таблиці нижче.
зазначаються операції діяльності установи, які оподатковуються за ставковою 20%, 14% чи 7% (тобто постачання послуг, активів на митній території нашої країни, безоплатне постачання послуг і активів, подібні до них операції)
2
–
у комірці, що містить декларація ПДВ в бюджетних установах, зазначаються вартість постачання за межі митної території, яке оподатковуються за ставкою 0%
3
–
Заносимо вартість інших операцій, які оподатковуються за ставкою 0%
4.1
4.1.1
4.2
4.2.1
4.3
4.3.1
Д1, Д5
відображаються податкові зобов’язання й коригування, здійснені згідно з п. 198.5 і п. 199.1 ПКУ
5
Д4
зазначаються операції, які не є об’єктом оподаткування або звільнені, і операції з постачання послуг за межі митної території
6
Д1
у комірці, що містить декларація ПДВ в бюджетних установах, записуються обсяг отриманих від нерезидента послуг, місцем постачання яких є митна територія нашої країни
7
вписуються суми коригування, які не відображені у рядках 4.1, 4.2 і 4.3 (у разі повернення авансів, товарів, зміни їхньої ціни тощо)
8
–
коригування через нецільове використання імпортованих товарів, які звільнені від оподаткування
9
–
обчислюється загальна сума податкових зобов’язань
У розділі «Податковий кредит» визначається загальна сума податкового кредиту, що зменшить податкове зобов’язання з ПДВ (див. таблицю нижче).
ЗАПОВНЕННЯ РОЗДІЛУ «ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ» ДЕКЛАРАЦІЇ
Рядок
Додаток
Як заповнити
10.1, 10.2, 10.3
Д1
зазначаються вартість закупки на митній території нашої країни товарів, активів, послуг, у розрахункових документах на які зазначена сума ПДВ за ставкою 20%, 14% чи 7%
10.4
–
у комірці, що містить декларація ПДВ в бюджетних установах, записується вартість закупки, якщо у документах зазначено ПДВ за ставкою 0%
11.1, 11.2 11.3
–
імпорт, у документах сума ПДВ за ставками 20%, 14% і 7%
12
–
імпортні операції, за якими сплату ПДВ відстрочено за податковим векселем
13, 13.1, 13.2
Д1
зазначаються вартість отриманих від нерезидента послуг, місце поставки яких є митна територія нашої країни
14
Д1
у комірці, що містить декларація ПДВ в бюджетних установах, записуються відомості про операції, за якими коригувався податковий кредит за розрахунками коригування до податкових накладних
15
Д1
відображаються вартість активів, які були придбані до 01.07.2015, але все ще використовуються у оподатковуваних операціях
16, 16.1, 16.2, 16.3
–
податковий кредит з від’ємним значенням
17
–
загальна сума податкового кредиту
У розділі «Розрахунки за звітний період» зазначається сума ПДВ (див. таблицю нижче).
ЗАПОВНЕННЯ РОЗДІЛУ «РОЗРАХУНКИ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД»
Рядок
Додаток
Як заповнити
18
–
вписується позитивне значення за результатом віднімання від загальної суми податкового зобов’язання (рядок 9) суми податкового кредиту (рядок 17); це сума ПДВ, яку слід сплатити до держбюджету
19, 19.1, 20, 20.1,
Д2
у комірках, що містить декларація ПДВ в бюджетних установах, вписується результат означеної вище різниці, якщо він від’ємний. При цьому ніяких «мінусів» перед числами ставити не потрібно
20.2
Д2, Д3
20.2.1, 20.2.2, 20.3
–
21
Д2
Кінцева частина декларації з ПДВ
У кінцевій частині зазначаються:
які документи, додатки Додатки Д1-Д6 подаються разом із декларацією;
дату подачі;
відомості про головного бухгалтера (ІПН, прізвище, ініціали), який підписав декларацію;
дані про керівника (ІПН, прізвище, ініціали), який підписав декларацію;
з’явилися рядки для сільськогосподарської ставки 14%.
