Чи можуть заблокувати рахунок за неоновлення військово-облікових даних

Про внесок на працевлаштування осіб з інвалідністю звітують УСІ роботодавці: позиція ДПС

Навколо цієї теми поширюється чимало чуток — зокрема про «миттєве блокування карток» або «автоматичний арешт рахунків через Резерв+». Насправді процедура значно складніша та передбачає кілька обов’язкових етапів. Йдеться не про миттєве покарання через застосунок чи електронний реєстр, а про передбачений законом механізм адміністративної відповідальності, у якому ключову роль відіграють органи примусового виконання рішень. Саме вони можуть застосовувати заходи стягнення у разі несплати штрафу.

Чи можуть заблокувати рахунок лише через неоновлення даних

Чинне українське законодавство не передбачає автоматичного блокування банківських рахунків лише через неоновлення військово-облікових даних або відповідні позначки в електронних системах. Однак, прушення правил військового обліку може призвести до адміністративної відповідальності та штрафу, який накладає ТЦК та СП.

Підставою для адміністративної відповідальності є порушення правил військового обліку, передбачені ст.ст. 210 та 210-1 КУпАП.

До найпоширеніших порушень належать:

• неоновлення персональних та облікових даних;
• неявка за повісткою без поважної причини;
• неповідомлення про зміну місця проживання;
• неповідомлення про зміну сімейного стану;
• відмова або ухилення від проходження ВЛК;
• порушення правил перебування на військовому обліку;
• ігнорування законних вимог ТЦК та СП.

Штрафи за порушення правил військового обліку для громадян становлять:

• від 17 000 грн до 25 500 грн;
• для посадових осіб — від 34 000 грн до 59 500 грн.

Чи подужає ШІ запити бухгалтера

Розглядаємо відповіді ШІ та перевіримо, чи всім порадам можна довіряти

Як саме відбувається процедура арешту рахунків

Процедура можливого арешту рахунків через порушення правил військового обліку:

• відбувається у кілька етапів;
• не є автоматичною.

Спочатку ТЦК та СП мають зафіксувати порушення та винести постанову про адміністративне правопорушення із накладенням штрафу. Без такої постанови арешт рахунків неможливий.

Після вручення постанови особі надається строк для добровільної сплати штрафу. Зазвичай він становить 15 днів. У цей період постанову також можна оскаржити, якщо є підстави вважати її незаконною. Якщо штраф не сплатили добровільно, постанову передають до Державної виконавчої служби або приватному виконавцю.

Саме після цього відкривається виконавче провадження. У межах виконавчого провадження державний або приватний виконавець має право накласти арешт на кошти боржника. Після винесення відповідної постанови банки отримують інформацію через Автоматизовану систему виконавчого провадження та зобов’язані виконати рішення про арешт коштів у межах суми боргу.

Окрім того, у разі несплати штрафу протягом визначеного строку постанова направляється для примусового виконання до органів державної виконавчої служби, а з правопорушника стягується:

• подвійний розмір штрафу;
• витрати на облік правопорушень;
• виконавчий збір у межах виконавчого провадження (ст. 308 КУпАП).

Через це загальна сума може зрости до понад 50 тис. грн.

Чи блокують усі рахунки

Формально арешт стосується коштів боржника лише в межах суми стягнення. Водночас на практиці доступ до кількох рахунків може тимчасово обмежитися одночасно — до списання потрібної суми або зняття арешту.

Виконавча служба може накладати арешт і на зарплатні рахунки. Однак для окремих видів соціальних виплат закон встановлює обмеження щодо примусового стягнення.

На практиці це питання залишається дискусійним. Після надходження постанови виконавця банк зобов’язаний накласти арешт на рахунки боржника. Водночас банк не з’ясовує походження коштів самостійно, а виконує рішення в межах виконавчого провадження.

Через це арешт може поширитися і на рахунки, на які надходить заробітна плата або окремі соціальні виплати. Щоб зняти арешт із коштів, які закон захищає від примусового стягнення, зазвичай потрібно подати виконавцю підтвердні документи.

Чи можна оскаржити штраф та як це зробити

Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності можна оскаржити в суді на підставі ст. 288 КУпАП. На це є 10 днів з моменту отримання постанови. Якщо строк пропущений, суд може його поновити за наявності обґрунтованих причин. Скаргу подають за місцем проживання особи, яка оскаржує постанову.

До заяви слід подати такі документи:

• копія постанови ТЦК;
• наявні докази порушень процедури або помилок у постанові;
• документи, що підтверджують виконання вимог (за наявності);
• паспорт та ідентифікаційний код;
• підтвердження поважності причин пропуску строку (якщо є);
• квитанція про сплату судового збору (якщо він підлягає сплаті у конкретній категорії справи).

Висновок

Отже, блокування банківських рахунків у таких випадках можливе, але не є автоматичним наслідком неоновлення військово-облікових даних. Воно застосовується лише тоді, коли штраф не сплачено вчасно і справа переходить до виконавчого провадження, в межах якого вже можуть бути накладені обмеження на кошти.

Джерело: Судово-юридична газета