Питання амортизації невиробничого основного засобу

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Питання амортизації невиробничого основного засобу

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ).

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п. п 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

  • вартість гудвілу;
  • витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
  • витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Відповідно до частини першої ст. 380 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Згідно зі ст. 8 Житлового кодексу України від 30 червня 1983 року № 5464-Х зі змінами та доповненнями переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається.

Цією ж статтею визначено особливості переведення в нежилі житлові будинки різної належності та осіб, які можуть здійснювати таке переведення.

Отже, приміщеннями, які використовуються для виробничих потреб, є спеціально призначені будинки та споруди, тому виробниче використання житлових будинків зумовлює переведення їх до нежитлових фондів.

При цьому необоротний актив житлового фонду підпадає під визначення «невиробничого основного засобу» згідно з п. п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, амортизація на такий основний засіб у податковому обліку відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ не нараховується.

Джерело: ДПС у Дніпропетровській області

УВАГА!

Бути у курсі подій та законодавчих оновлень стало ще легше! Підписуйтесь на наш Telegram або FB та читайте важливі новини від порталу "Бюджетник" першими.

вебінар індексація зарплати

Статті за темою

Усі статті за темою

Облік та документальне оформлення передачі комунального майна ОМС

Комунальне майно має особливий правовий статус, знаходиться під управлінням ОМС та може передаватися рішенням місцевої ради на баланс інших комунальних закладів та комунальних підприємств. Як обліковувати таке майно, оформити документально його передачу – у цьому огляді.
24052

Інвентаризація основних засобів: порядок проведення

В бюджетних установах щороку проводиться інвентаризація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (ІНМА) . Вона підтверджує достовірність бухгалтерського обліку і фінзвітності бюджетних установ. Розглянемо, коли і як її проводити.
29438

Акт приймання-передачі транспортного засобу

Коли установа безоплатно отримує чи передає авто, здає його в оренду, відправляє або забирає з ремонту тощо, вона складає акт приймання-передачі транспортного засобу. Форми актів різняться залежно від мети передачі транспортного засобу. Розглянемо, у яких випадках і за якою формою складати ці акти.
54620

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді